Постанова № 54124100, 02.12.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2015 р.Справа № 916/1007/15-г

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Разюк Г.П.,

суддів:Колоколова С.І.,

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 1.12.14р.;

від відповідача ОСОБА_3Г за довіреністю б/н від 7.07.15р.,

ОСОБА_4 за довіреністю б/н від 7.07.15р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КІМ", м.Білгород-Дністровський Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 08.06.2015 року

по справі № 916/1007/15-г

за позовом Приватного підприємства "Компанія "Паритет", м. Одеса

до скаржника

про стягнення 507614,85 грн.

/повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України/,

встановив:

У березні 2015р. Приватне підприємство (далі по тексту ПП ) "Компанія "Паритет" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "КІМ" про стягнення 507614,85 грн., з яких: 402015грн. основний борг за договором доручення на надання юридичних послуг № 123-юр/11 від 15.12.2011р., 78014,49грн. інфляційні нарахування за період з 01.03.2012р. по 05.03.2015р., 13683,36грн. 3% річних за період з 01.03.2012р. по 05.03.2015р., 13902грн. пеня за період з 05.03.2014р. по 05.09.2014р.. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати з оплати судового збору.

Позовні вимоги з посиланням на ст.ст. 15, 16, 258, 264, 509, 526, 530, 546, 549, 551, 604, 638 ЦК України, ст.193 ГК України мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору доручення на надання юридичних послуг № 123-юр/11 від 15.12.2011р. не виконав свої зобовязання щодо оплати щомісячної та додаткової грошової винагороди, передбаченої договором.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.06.2015р. (суддя Зайцев Ю.О.) позовні вимоги ПП "Компанія "Паритет" задоволені частково. Стягнуто з ТОВ „КІМ на користь ПП „Компанія „Паритет суму основного боргу за щомісячну винагороду у в розмірі 264805 грн. 49 коп., суму додаткової винагороди у розмірі 99816 грн. 40 коп., пеню в розмірі 11203 грн. 44 коп. та 3% річних в розмірі 12996 грн. 11 коп., а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 7776 грн. 66 коп. В решті позову відмовлено щодо частини основного боргу через пропуск строку позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем; щодо річних відсотків та пені - через похибки при визначені основного боргу та в розрахунках; щодо інфляційних відсотків - через визначення в договорі вартості послуг з врахуванням курсу долара США.

Не погоджуючись з вказаним вище рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „КІМ звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати рішення суду першої інстанції від 08.06.2015р. та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог ПП "Компанія "Паритет" про стягнення 507 614,85 грн. відмовити в повному обсязі.

Скаржник вважає рішення господарського суду Одеської області від 08.06.2015р. незаконним, необґрунтованим, та таким, що підлягає скасуванню у звязку з неповним зясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеністю фактів, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та порушенням норм матеріального та процесуального права з наступних підстав.

ТОВ „КІМ звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що укладений сторонами договір доручення на надання юридичних послуг №122-юд/08 від 29.04.2008р. не був підставою позову і не є доказом виконання сторонами договору доручення на надання юридичних послуг №123-юр/11 від 15.12.2011р.. Цей договір припинено повним виконанням 22.09.12р. /дата підписання розписки на 370000 доларів США/, а видана відповідачем довіреність від 29.04.2011р. терміном дії на три роки не може слугувати волевиявленням на продовження строку дії договору №122-юд/08 від 29.04.2008р. аж до 29.04.2014р., на думку скаржника таке продовження строку дії договору не передбачено жодною нормою матеріального права та не передбачалось умовами самого договору, на що суд першої інстанції не звернув увагу.

Скаржник вважає, що ПП "Компанія "Паритет" не були представлені належні та допустимі докази виконання будь-яких робіт за договором доручення на надання юридичних послуг № 123-юр/11 від 15.12.2011р., а виконання договору №122-юд/08 від 29.04.2008р. було неефективним, оскільки з боку ПП "Компанія "Паритет" відсутні будь-які дії правового характеру, які могли б вплинути на розгляд справи Суворівським районним судом м. Одеси, фактично справа була залишена без розгляду з необачності опонента, а не завдяки діям позивача. Ніяких юридичних питань навіть по сьогоднішній день стосовно ухвали Суворівського районного суду м. Одеси від 21.10.2010р. про затвердження мирової угоди ніколи не викликало, і не могло виникнути, оскільки всі суперечності між сторонами були врегульовані мировою угодою, затвердженою судом.

Скаржник також зазначив, що ПП "Компанія "Паритет" штучно створила видимість захисту інтересів ТОВ „КІМ, оскільки у відповідача з 3.09.2012р. є свій штат професійних юристів, які без будь-якої участі позивача здійснювали захист інтересів підприємства в справах за спорами з Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області та З ПАТ «Нова лінія».

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що договір доручення на надання юридичних послуг № 123-юр/11 від 15.12.2011р. підписаний директором ТОВ „КІМ ОСОБА_5 з перевищенням повноважень, оскільки відповідно до п. 5.1 статуту відповідача затвердження угод, що перевищують 250000грн., здійснюється обома засновниками ОСОБА_5 і ОСОБА_6. Жодної оплати за договором скаржник не здійснював, отже висновок суду про часткове виконання умов договору суперечить фактичним обставинам справи. В той же час він стверджує, що судом не перевірено якість послуг позивача, наданих за цим договором.

Вимоги про стягнення заборгованості по сплаті щомісячної винагороди в доларах США, на думку ТОВ „КІМ, суперечать умовам договору доручення на надання юридичних послуг №123-юр/11 від 15.12.2011р., в якому вартість послуг визначена в гривнях або в доларах, при цьому останнє чинним законодавством заборонено.

Крім того, скаржник вважає, що суд першої інстанції не мав законних підстав для стягнення заборгованості за березень 2012 року, оскільки трирічний строк позовної давності щодо кожного щомісячного платежу, встановлений ст. 261 ЦК України, конкретно до цієї вимоги минув 02.03.2015р, а позивач звернувся до суду 11.03.2015р..

Скаржник також звертає увагу на той факт, що в матеріалах справи відсутній розрахунок, за яким господарський суд визначив суму заборгованості, яку стягнув.

Заявлені скаржником до початку слухання справи клопотання колегією вирішено наступним чином:

-клопотання про проведення почеркознавчої експертизи для встановлення чи виконано підписи на договорі доручення на надання юридичних послуг №123-юр/11 від 15.12.2011р. та в додатках до нього директором ТОВ „КІМ ОСОБА_5 чи іншою особою колегією суддів відхилено на підставі ст. 35 ГПК України, оскільки відповідне питання не ставилося перед судом першої інстанції, більш того у відзиві на позовну заяву /т.2, а.с. 173-181/ та в запереченнях на претензію /т.2, а.с.184-186, підписані особисто ОСОБА_5С./ укладання означеного договору між сторонами визнається та стверджується про його сумлінне виконання з боку ТОВ „КІМ;

- клопотання про витребування доказів, зокрема у Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області відомостей про кількість працюючих осіб на ПП "Компанія "Паритет" з 2005по 2015 роки, копій звітів ПДФО(НДФЛ) та податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форму№1ДФ) за той же період, а також у ПП "Компанія "Паритет" копії договору про відступлення права вимоги від 15.95.15р. між ним та ОСОБА_7 /стосовно іншого договору/, колегією суддів відхилено на підставі ч.1 ст. 34 ГПК України, оскільки господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, означені документи такого значення не мають;

- клопотання про виправлення описки в ухвалі Одеського апеляційного господарського суду від 9.07.15р., якою йому повернуто апеляційну скаргу та судовий збір, сплачений за квитанцією № 210092458 від 25.06.15р., але невірно вказано отримувача коштів, колегією суддів залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, оскільки ТОВ „КІМ не виконано вимоги ухвали від 1.10.15р. щодо надання оригіналу зазначеної квквітанції тощо;

-клопотання про зупинення розгляду справи до набрання законної сили рішенням по справі 916/3871/15 за позовом ТОВ „КІМ до ПП "Компанія "Паритет" про тлумачення умов договору, колегією суддів відхилено на підставі ст.79 ГПК України, оскільки провадження в цій справі порушено 17.09.15р., тобто на час прийняття оскарженого рішення господарський суд першої інстанції не міг цього врахувати, а скаржник не позбавлений права переглянути справу за ново виявленими обставинами у разі, якщо рішення суду будуть впливати на вирішення даного спору;

-клопотання ОСОБА_5 про залучення до участі в справі у якості 3-ї особи, оскільки ПП "Компанія "Паритет" заявлено в загальному суді позов до нього про стягнення цього ж боргу, колегією суддів відхилено на підставі ст.27 ГПК України, оскільки рішення в даній справі не може вплинути на його права і обовязки щодо однієї із сторін, позаяк підставою позову ПП "Компанія "Паритет" до ОСОБА_5 є інший договір. Крім того, ОСОБА_5 не позбавлений права приймати участь у розгляді даного спору у якості керівника відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП "Компанія "Паритет" вказала, що апеляційна скарга ТОВ „КІМ на рішення господарського суду Одеської області від 08.06.2015р. по справі №916/1007/15-г є суперечливою, необґрунтованою та безпідставною, а вказане рішення місцевого суду є законним та обґрунтованим, та таким, що ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно зясованих обставин в господарській справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні та просила суд апеляційної інстанції в задоволенні апеляційної скарги відмовити і залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія прийшла до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом першої інстанції, 29.04.2008р. між ТОВ „КІМ (довіритель) та ПП "Компанія "Паритет" (повірений) був укладений договір доручення на надання юридичних послуг за №122-юд/08 /т. 1 а.с. 20-23/.

Згідно п.п. 2.1 довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобовязання за винагороду, яка виплачується довірителем, надавати довірителю юридичні послуги на умовах і в обємі, передбачених договором.

П.п. 3.1. визначає обовязки і права повіреного викладені в п.п. 3.1.1 3.1.7:

- здійснювати юридичні послуги, передбачені дійсним договором в погодженні з довірителем або в передбачені законом строки;

- надавати довірителю юридичну допомогу в питаннях запровадження і використання ним господарського і законодавства про працю;

- по письмовому дорученню довірителя приймати безпосередню участь в підготовці, укладенні і контролю за виконанням господарських договорів, контрактів і угод ( в т.ч. зовнішньоекономічного характеру ) з іншими підприємствами, організаціями і установами, давати їм правову оцінку і забезпечувати юридичну допомогу в їх реалізації;

- по письмовому дорученню довірителя здійснювати моніторинг господарських і кадрових документів замовника;

- якісно виконувати дане йому доручення, з збереженням ексклюзивних інтересів і комерційної таємниці довірителя, не передоручати без узгодження з довірителем виконання договору третім особам;

- повідомляти довірителю про хід виконання його доручення усно або по його вимозі письмово;

- своєчасно і без затримки передати довірителю все отримане в звязку з виконанням договору;

Згідно п.п. 4.1 сторони узгодили, що винагорода повіреного складає 500 грн. в місяць.

В п.п. 4.2 сторони узгодили, що у випадку необхідності захисту інтересів довірителя в судових інстанціях, сторони в кожному окремому випадку будуть узгоджувати розміри винагороди повіреного і оформляти додатками до договору.

У відповідності до п.п. 4.3 виплата винагороди проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок повіреного кожного 01 числа місяця або іншим узгодженим між сторонами способом.

Згідно п.п. 4.4 перший платіж довірителем проводиться в день підписання договору.

П.п. 5.2 визначено, що у випадку невиплати довірителем повіреному винагороди в строки, передбачені п.п. 4.1 договору, довіритель виплачує повіреному додатково пеню в розмірі 0,5% від місячної суми винагороди за кожен день прострочення.

Даний договір заключений на строк до 29.04.2011р. і вступає в силу з моменту підписання /п.п. 6.7/ та договір може бути продовжений шляхом підписання доповнень до договору /п.п. 6.8/.

29.04.2008р. сторони між собою уклали доповнення №1 до договору доручення про надання юридичних послуг №122-юд/08, в якому згідно п. 1 у відповідності до п.п. 4.5 договору, внесли зміни в п.п. 4.1 договору, встановивши, що винагорода повіреного складає 2500грн. в місяць /т. 1, а.с. 24/.

29.04.11р. ТОВ „КІМ видана ПП "Компанія "Паритет" довіреність з аналогічними повноваженнями строком дії до 29.04.14р., що свідчить про встановлення між сторонами сталих партнерських стосунків. При цьому в довіреності зазначено, що її видано на підставі укладеного сторонами договору №122-юд/08 від 29.04.2008р., таким чином сторонами дійсно продовжено строк дії договору в спрощений спосіб, що передбачено ст.181 ГК України, і відповідний висновок господарського суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи.

15.12.2011р. ТОВ „КІМ (довіритель) та ПП "Компанія "Паритет" (повірений) уклали новий договір /т. 1 а.с. 116-119/ доручення на надання юридичних послуг №123-юр/11 згідно з п.п. 2.1 довіритель доручає, а повірений за грошову винагороду приймає на себе зобовязання, представляти інтереси довірителя в державних органах влади і управління, в судових органах, по взаємовідносинах з фізичними і юридичними особами по питанням організації довірителем діяльності, включаючи зовнішньоекономічну діяльність, здійснювати юридичний захист цієї діяльності у відповідності з законодавством України, а також консультувати довірителя по виникаючим в процесі його діяльності питанням, при цьому основними (пріоритетними) обовязками повіреного є:

2.1.1 захист інтересів довірителя в питаннях реалізації зобовязань за ухвалою Суворівського районного суду м. Одеси від 21.10.2010р. про визнання і затвердження мирової угоди;

2.1.2 захист інтересів довірителя в питаннях, повязаних з виконанням довірителем зобовязань, які витікають із договору займу від 13.01.2003р. .

Згідно з п.п. 4.1 винагорода повіреного складає 1000 грн. в місяць, яка за п.п. 4.2 виплачується кожного 01 числа місяця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок повіреного або іншим узгодженим сторонами способом.

Відповідальність за порушення зобовязань сторони узгодили в п.п. 5.2, в якому визначили, що у випадку невиплати довірителем повіреному винагороди в розмірі і/або в строки, які передбачені пунктами 4.1 і 4.2 договору, довіритель виплачує повіреному додатково пеню в розмірі 1% від місячної суми винагороди за кожен день прострочення платежу.

У додатку № 1 від 20.12.2011р. до договору доручення на надання юридичних послуг № 123-юр/11 від 15.12.2011р. сторони змінили п.п. 4.1 договору, виклавши його в наступній редакції: 4.1 Починаючи з 01.01.2012р., винагорода повіреного складає: 6000 грн. в місяць або в сумі, еквівалентній 750 дол. США / т. 1, а.с. 120/. З огляду на зміст даного пункту, колегія суддів частково погоджується з твердженнями скаржника про те, що позивачем і судом не вірно визначено заборгованість з розрахунку лише в сумі, еквівалентній 750 дол. США в місяць, оскільки він за договором має право оплачувати за надані послуги або в сумі 6000 грн. в місяць або в сумі, еквівалентній 750 дол. США, визначаючи на власний розсуд який варіант оплати він обере, тому позивач не має права вимагати оплати за максимальною вартістю, а лише за мінімальною в сумі 6000грн. на місяць.

У додатку №2 від 20.12.2011р. до договору доручення про надання юридичних послуг №123-юд/11 від 15.12.2011р., сторони дійшли згоди, що враховуючи виконану повіреним більше ніж за 6 років роботу з захисту інтересів довірителя при організації та здійснені ним діяльності ТОВ КІМ, а також у зв'язку з врегулюванням та захистом особистих, майнових та корпоративних прав засновників товариства, в результаті якої була укладена мирова угода між ОСОБА_8 з одного боку та ОСОБА_5, ОСОБА_9 ОСОБА_6 та ТОВ КІМ - з другого боку, яке було визнане та затверджене ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2010р., керуючись пунктами 3.1.8., 3.1.9., 4.2. и 4.4. Договору, виплатити повіреному преміальну винагороду в сумі 800 000 (вісімсот тисяч) гривень або в сумі, еквівалентній 100 000 (сто тисяч) доларам США, що становить згідно до курсу НБУ 8,0 гривен за 1 долар США на день укладення Додатку №2.

Згідно пункту 2 Додаткової угоди №2 до Договору, вказана в пункті 1 Додатку №2 до договору винагорода підлягає виплаті повіреному в визначені сторонами строки, які настали лише щодо 80000грн.:

2.1. 40 000 (сорок тисяч) гривень або суму, еквівалентну 5000 (пять тисяч) доларів США - до 01.08.2013р.;

2.2. 40 000 (сорок тисяч) гривень або суму, еквівалентну 5000 (пять тисяч) доларів США - до 01.08.2014 р..

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами, відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено матеріалами справи та вірно зазначено місцевим судом, позивач дійсно надавав послуги відповідачу у відповідності до договору доручення на надання юридичних послуг за №123-юр/11 від 15.12.2011р.. На виконання умов зазначеного договору позивач здійснював захист інтересів довірителя у відповідності до п.п. 2.1., що підтверджено матеріалами справи /т.1, а.с 122-143/. ПП "Компанія "Паритет" в серпні 2012 року дійсно проводила переговори по підготовці угоди між ТОВ Кім та Компанією Odessa leisure developments limited про передачу Кредитору в особі ОСОБА_9 ОСОБА_6, в розрахунок повернення отриманої позики та відсотків по ньому згідно договору позики від 13.01.2003 р. грошові та матеріальні цінності в грошовому еквіваленті на загальну суму 370 000 доларів США, яку вказані сторони оформили розпискою від 22.09.2012 р.. В серпні 2014р. позивачем розглядалась претензія Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів в Одеській області №3136/8 від 12.08.2014 р. про відшкодування 18000грн. громадянці ОСОБА_10. В липні позивачем 2014р. розглядалась претензія від ПАО Нова лінія за №2963 від 21.07.2014 р. з вимогою оплати 54897грн. 72 коп. за отриманий товар, яка прийшла на адресу відповідача. Даний спір розглядався в господарському суді Одеської області де інтереси ТОВ Кім представляла ПП "Компанія "Паритет". Представлені позивачем документи на підтвердження цих обставин є належними та допустимими доказами, які відповідають вимогам ст.ст.32-36 ГПК України, складання актів приймання виконаних робіт або інших документів з цього приводу договором сторін не передбачено, тому колегією відхиляються доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд не перевірив чи надавались взагалі ці послуги за період з 2012р. по 2015р.. Щодо доводів скаржника про ігнорування судом необхідності встановити якість цих послуг, то слід зазначити, що відповідачем зустрічний позов з цього приводу не заявлявся, отже означене питання не входить до предмету доказування в даній справі.

Розрахунок за надані послуги ТОВ Кім здійснило частково 20.12.2011р.-1000 грн./грудень/. 05.01.2012 р. - 6000 грн. /січень/, 02.02.2012р. - 6000 грн. ./лютий/, 04.04.2014 р. 8 625 грн. /березень/, що є еквівалентом 750 доларам США за курсом НБУ 11,5 грн.. Таким чином, заборгованість виникла з 1.04.12р. і відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача, виконаного на вимогу суду апеляційної інстанції з урахуванням умов договору, разом з преміальною винагородою складає 290000грн..

В додаткових поясненнях до апеляційної скарги представник скаржника стверджував, що розписки про отримання коштів не є доказом сплати за договором. Крім того, на думку скаржника за своєю правовою природою розписка є лише підтвердженням укладання договору позики.

Судова колегія не погоджується з даними твердженнями, з огляду на те, що скаржником не було надано жодного договору позики, який міг бути укладений між сторонами і ним не було пояснено конкретно за які послуги ТОВ Кім сплатило зазначені кошти. Колегія зазначає, що відповідачем не було зазначено жодної правової норми, згідно якої забороняється приймання коштів по договору з видачею розписки, а згідно з п.п. 4.2 виплата винагороди проводиться шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок повіреного або іншим узгодженим сторонами способом. Крім того, в розписках вказано підставу отримання коштів, а саме договір від 15.12.2011р. за №123-юр/11.

Судова колегія не погоджується з доводами скаржника, що додатки № 2, № 1 та сам договір неможливо вважати укладеним у розрізі положень п. 5.1 статуту ТОВ Кім, яким встановлювалось обмеження для директора товариства при підписанні угод на суму понад 250 000 грн., та відхиляє їх на підставі приписів ст. 241 ЦК України.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегією перевірено розрахунок розміру інфляційних та річних відсотків, що вірно виконаний позивачем з урахуванням розміру основного боргу, визначеного за умовами договору і встановлено, що внаслідок інфляції основний борг за період з 1.01.12р. по 5.03.15р. збільшився на 84824, 65грн., але оскільки позивачем заявлялась до стягнення ця вимога лише на суму 78014,49грн. вона підлягає задоволенню у повному обсязі за ст.625 ЦК України. 3% річних, нараховані за той же період, склали 11977,45грн.. і також підлягають стягненню. /Розрахунки приєднано до матеріалів справи.

Згідно з п.5.2 у випадку невиплати довірителем повіреному винагороди в розмірі і/або в строки, які передбачені пунктами 4.1 і 4.2 договору, довіритель виплачує повіреному додатково пеню в розмірі 1% від місячної суми винагороди за кожен день прострочення платежу.

Колегія суддів зазначає, що розмір пені обмежено Законом України «Про відповідальність за порушення грошових зобовязань» подвійною ставкою НБУ, крім того позивачем включено до розрахунку період з 6.09.14р. по 11.03.15р., який не було включено до позовних вимог, тому колегією самостійно здійснено обґрунтований розрахунок пені у відповідності до умов договору та вимог ст. 232 ГК України, який приєднано до матеріалів справи і за яким розмір пені становить 1210,85грн.. Крім того, слід зазначити, що пеня на преміальну винагороду не підлягає нарахуванню, оскільки її не включено в п.4.1,4.2 договору, за порушення яких сторонами встановлено відповідальність у вигляді пені.

Інші доводи скаржника щодо порушення судом матеріальних та процесуальних норм не підтверджені матеріалами справи та є надуманими, відтак колегією відхиляються.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КІМ" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 08.06.2015р. частковому скасуванню.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги відшкодовуються за рахунок іншої сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, п.5 ч.1 ст.81, 99, 101-105 ГПК України,

колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КІМ" задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 08 червня 2015 року скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Компанія "Паритет" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КІМ" на користь Приватного підприємства "Компанія "Паритет" 290000грн. боргу, 78014, 49грн., на які збільшився борг внаслідок інфляції, 11977,45грн. трьох відсотків річних, 1210,85 грн. пені, 7624,37грн. судового збору.

В решті позову відмовити".

2. Стягнути з Приватного підприємства "Компанія "Паритет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КІМ" 101,52грн. судового збору, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказів за постановою з зазначенням повних реквізитів сторін доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Повний текст постанови складено 07.12.2015р.

Головуючий суддяГ.П. Разюк

Суддя Я.Ф.Савицький

СуддяС.І. Колоколов