Постанова № 54123901, 02.12.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2015 р. Справа№ 916/3866/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Власова Ю.Л.

Станіка С.Р.

при секретарі судового засідання - Киниці А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Заступника прокурора міста Києва та Одеської митниці Державної фіскальної служби України

на рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2015

у справі № 916/3866/14 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна"

до 1. Державної казначейської служби України;

2. Державної фіскальної служби України;

3. Одеської митниці Державної фіскальної служби України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейн Укрейн"

за участю прокуратури Одеської області

про стягнення грошових коштів

за участю представників:

від прокуратури: Жовтун Н.Б.,

від позивача: Панкулич В.І.,

від відповідача-1: не з'явилися,

від відповідачів-2-3: Богач М.М.,

від третьої особи: не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва за підсудністю ухвалою господарського суду Одеської області від 20.04.2015 передано справу № 916/3866/14 за позовом ТОВ "Аскоп-Україна" про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області 1 510 800,00 грн. матеріальної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю Південної митниці.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.07.2015 позов задоволено, стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 1 510 800,00 грн. матеріальної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю Південної митниці Міністерства доходів і зборів України; стягнуто з Державної казначейської служби України на користь спеціального фонду Державного бюджету України 30 216,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Одеська митниця Державної фіскальної служби України звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2015 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги Одеської митниці Державної фіскальної служби України мотивовані порушенням та неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків обставинам справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими. За твердженням Одеської митниці Державної фіскальної служби України посадові особи Південної митниці здійснювали митні процедури відповідно до вимог чинного законодавства України - ст.ст. 4, 40, 42, 72, 75, 80, 81, 86, 312, 313 МКУ, Порядку взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 1862, п.п. 29 п. 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, який затверджений наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 № 314, п. 12 розділу ІІ Порядку роботи відділу контролю митної вартості та класифікації товарів регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 07.08.2007 № 667, п. 2 Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12.12.2005 № 1227, які були чинними на момент прийняття митної декларації та проведення митних процедур, та інших актів законодавства з питань митної справи, без порушень прав та законних інтересів позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. На думку скаржника, зберігання позивачем товарів у залізничних вагонах, витрачання ним грошових коштів на відшкодування плати за користування залізничними вагонами викликано бездіяльністю самого позивача та його представників, які не вивантажили товар із залізничних вагонів та не розмістили його на складі на території Іллічівського морського торговельного порту або не перевантажили товар на інший транспортний засіб.

Апеляційна скарга на рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2015 до Київського апеляційного господарського суду була також подана заступником прокурора міста Києва, в якій він просить рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2015 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Скаржник зазначає, що місцевий господарський суд, в порушення вимог ст. 4-2 ГПК України, надав перевагу доводам позивача та не врахував, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2011 визнано бездіяльність Південної митниці з митного оформлення вантажу ТОВ "Аскоп-Україна" фактично за період з 23.10.2011 по 05.12.2011, до часу офіційної відмови митниці у митному оформленні, а не по 19.01.2012, за який стягнуто збитки. Скаржник також зазначає, що позивач погодився з діями митниці щодо визначення нового коду, а витрати за користування вагонами з 05.12.2011 по 19.01.2012 виникли у позивача у зв'язку з митним оформленням товару за новим кодом, який митницею визначено за результатами проведених лабораторних досліджень, а тому відсутній причинно-наслідковий зв'язок між понесеними позивачем витратами та бездіяльністю Південної митниці. Крім того, на думку скаржника, суд не з'ясував можливості перевантаження товару із залізничних вагонів на митний склад.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 апеляційні скарги у справі № 916/3866/14 прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря судової палати від 06.10.2015 для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий суддя Хрипун О.О., судді: Власов Ю.Л., Станік С.Р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 апеляційні скарги Заступника прокурора міста Києва та Одеської митниці Державної фіскальної служби України прийнято до провадження новим складом колегії, ухвалено здійснювати її розгляд в раніше призначеному судовому засіданні 07.10.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 до участі у справі іншими відповідачами залучено Державну фіскальну службу України та Одеську митницю Державної фіскальної служби України, а також залучено ТОВ "Трейн Укрейн" третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2015 розгляд справи було відкладено на 11.11.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 розгляд справи було відкладено на 02.12.2015 та витребувано у ДП "Одеська залізниця" докази надходження коштів від ТОВ "Трейн Укрейн" за користування вагонами за період з 23.10.2011 по 19.01.2012, які на час розгляду справи 02.12.2015 отримано не було.

В судове засідання 02.12.2015 представники відповідача-1 та третьої особи не з'явились, хоч були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Беручи до уваги суть спору та матеріали справи, встановлені ст. 102 ГПК України строки розгляду апеляційних скарг, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності представників зазначених сторін за наявними в справі матеріалами.

В судовому засіданні представники скаржників підтримали вимоги та доводи апеляційних скарг та просили їх задовольнити.

Позивач у відзиві, представник позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційних скарг заперечив, вказавши на їх безпідставність.

Дослідивши доводи апеляційних скарг, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, за загальним правилом, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину.

При цьому, під збитками відповідно до ст. 22 ЦК України слід розуміти втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними свої повноважень.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 14.04.2011 між позивачем (замовник) та ТОВ "Трейн Укрейн" (виконавець) був укладений договір № 14/04-ПР на транспортно-експедиторське обслуговування по прямому варіанту "судно-вагон", на умовах якого позивач доручив ТОВ "Трейн Укрейн" перевалку та транспортування вантажу замовника, що завозиться судами в Іллічівський морський торговий порт для подальшого завантаження у вагони в режимі "імпорт" з перевалкою по прямому варіанту "судно-вагон".

У жовтні 2011 року позивач за Контрактом № SM-2/08 від 01.11.2008, укладеним з Фірмою Гларн Інвест ЛЛЛ, додатковою угодою № 36 від 05.10.2011, інвойсом № SM-36/1-2008 від 12.10.2011, інвойсом № SM-36/2-2008 від 12.10.2011, інвойсом № SM-36/3-2008 від 12.10.2011, інвойсом № SM-36/4-2008 від 12.10.2011, коносаментом № 1 від 12.10.2011, коносаментом № 2 від 12.10.2011, коносаментом № 3 від 12.10.2011, коносаментом № 4 від 12.10.2011 імпортував на територію України соєвий шрот виробництва Бразилії в загальній кількості 1 688 700 кг, визначеній за генеральним актом від 20.10.2011 та актом-повідомленням № 1 від 20.10.2011.

Вказаний вантаж соєвого шроту виробництва Бразилії, який поступив на адресу позивача 14.10.2011 в Іллічівський морський торгівельний порт, ТОВ "Трейн Укрейн" - експедитором був перевантажений з теплоходу "Piper" в 30 залізничних вагонів та 20.10.2011 представником митного брокера заявлений до митного оформлення митному посту Іллічівськ (структурному підрозділу Південної митниці) за вантажними митними деклараціями №№ 500040403/2011/002789, 500040403/2011/002790, 500040403/2011/002791.

У графі 33 МВД "Код товару" позивачем було задекларовано код 2304000000 (Макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час вилучення соєвої олії, мелені або немелені, не гранульовані або гранульовані). Ставка ввізного мита за таким кодом УКТЗЕД складає 0%.

Однак, під час здійснення митного оформлення товару "Шрот соєвий" у митного органу виникли сумніви щодо визначення коду товару за УКТЗЕД та повноти стягнення митних платежів, у зв'язку з чим відповідно до ст. 75 Митного кодексу України, з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товарів за вмотивованим письмовим розпорядженням керівника митниці працівниками митниці разом із співробітником Управління Служби безпеки України в Одеській області 24.10.2011 здійснено відбір зразків для митної лабораторії.

14 та 26 жовтня 2011 року згідно платіжних доручень № 902 та № 954 позивачем було сплачено митні платежі на депозитний рахунок митниці у розмірі 1 400 000,00 грн.

25.10.2011 ТОВ "Аскоп-Україна" подало до митного пункту Іллічівськ заяву про надання дозволу на здійснення декларування товару із застосуванням тимчасової декларації відповідно до Порядку № 932.

Разом з тим, посадовими особами митного пункту Іллічівськ було відмовлено в прийнятті такої заяви.

02.11.2011 позивач надіслав поштою цінним листом з описом вкладення на адресу митного поста Іллічівськ чотири заяви про надання дозволу на здійснення декларування товару із застосуванням тимчасової декларації (відповідно до кількості товаротранспортних документів) разом з необхідними документами, на які митний пост Іллічівськ не надав відповіді.

02.11.2011 митною лабораторією була здійснена експертиза товару, однак жодних результатів експертизи митним органом позивачеві надано не було, хоча відповідно до наявної у матеріалах справи копії телеграми позивач звертався до митного органу.

11.11.2011 позивач надіслав на ім'я керівника Південної митниці телеграму, в якій просив здійснити митне оформлення вантажу та повідомити про причини зволікання з його оформленням.

15.11.2011, враховуючи відсутність рішення про визначення коду товару, позивач подав до митного поста Іллічівськ заяви про надання дозволу на здійснення декларування товару за тимчасовою декларацією разом з необхідними документами. Дана заява була прийнята посадовою особою митного поста Іллічівськ, однак не була нею зареєстрована, про що позивач за участю третіх осіб склав Акт № 1.

15.11.2011 позивач надіслав телеграму на ім'я начальника митного поста Іллічівськ, в якій повідомив про чергове подання 15.11.2011 вищевказаної заяви та просив вжити заходи щодо надання митним постом Іллічівськ дозволу на здійснення декларування товару за тимчасовою декларацією з дотриманням строків, встановлених Порядком № 932.

16.11.2011 позивач надіслав таку ж телеграму на ім'я керівника Південної митниці, в якій просив останнього вжити заходи щодо дотримання митним постом Іллічівськ строків надання вищевказаного дозволу.

23.11.2011 позивач додатково надіслав на адресу митного поста Іллічівськ кур'єрською службою "ЕХРRESS МАІL" з описом вкладення у відправлення чергові заяви про надання дозволу на здійснення декларування товару за тимчасовою декларацією разом з необхідними документами, які були отримані митним постом Іллічівськ 25.11.2011.

Жодних дій щодо розгляду даних заяв та надання дозволів на здійснення декларування товару за тимчасовою декларацією, а також щодо митного оформлення товару митним органом не було здійснено.

У відповідності до наказу Дежмитслужби від 20.04.2005 № 314 Митним органом 11.11.2011 було надіслані запити до відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Південної митниці ВДМ щодо вирішення питання правильності класифікації та кодування товару (соєвий шрот) вирішення спірного питання визначення митної вартості товару №1 (соєвий шрот).

Митний орган дійшов до висновку, що імпортований позивачем товар є неоднорідна суміш на основі соєвих бобів з не видаленою з них олією та класифікував даний товар за УКТ ЗЕД 2308009000, у зв'язку з чим Південною митницею було прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-500-0062-2011 від 17.11.2011, № КТ-500-0063-2011 від 17.11.2011 та № КТ-500-0064-2011 від 17.11.2011.

Копії даних рішень про визначення коду товару були надані Південною митницею під розпис декларанту позивача лише 28.11.2011.

При цьому, картки відмови в прийнятті вищевказаних митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України були оформлені митницею лише 05.12.2011, тобто після значного спливу часу з моменту прийняття рішень про визначення коду товару.

В порушення приписів ст. 78 Митного кодексу України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, митниця остаточно здійснила митне оформлення вантажу лише 19.01.2012, що підтверджено вантажними митними деклараціями від 19.01.2012 №№ 500040403/2012/000230, 500040403/2012/000231, 500040403/2012/000232 та 500040403/2012/000233.

Вказані обставини встановлені Окружним адміністративним судом міста Києва під час розгляду справи № 2а/17300/11/2670 за позовом ТОВ "Аскоп-Україна" до Південної митниці про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2011 у справі № 2а/17300/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.12.2014, було визнано протиправною бездіяльність Південної митниці з митного оформлення вантажу соєвого шроту, імпортованого ТОВ "Аскоп-Україна" на територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту № SM-2/08 від 01.11.2008, додаткової угоди № 36 від 05.10.2011 до зовнішньоекономічного контракту № SM-2/08 від 01.11.2008, інвойсу №/1-2008 від 12.10.2011, інвойсу № SM-36/2-2008 від 12.10.2011, інвойсу № SM-36/3-2008 від 12.10.2011, інвойсу № SM-36/4-2008 від 12.10.2011, коносамента № 1 від 12.10.2011, коносамента № 2 від 12.10.2011, коносамента № 3 від 12.10.2011, коносамента № 4 від 12.10.2011 в загальній кількості 1 688 700 кг, визначеній згідно генерального акта від 20.10.2011 та акта-повідомлення № 1 від 20.10.2011.

Крім того постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 у справі № 2а-19262/11/2670 визнано протиправними та скасовані рішення про визначення коду товару Відділу митних платежів та тарифного регулювання Південної митниці № КТ-500-0062-2011 від 17.11.2011, № КТ-500-0063-2011 від 17.11.2011, № КТ-500-0064-2011 від 17.11.2011, якими імпортованому позивачем товару було присвоєно новий код за УКТ ЗЕД 2308 00 90 00.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.11.2013 у справі № К/800/54307/13 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Південної митниці Міндоходів на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 у справі № 2а-19262/11/2670.

Обставини, встановлені рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, відповідно до приписів ч. 3 ст. 35 ГПК України не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, в силу частини 4 ст. 35 ГПК України, є обов'язковою для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, в питаннях чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, місцевий господарський суд дійшов мотивованого висновку, що обставини, встановлені постановами у адміністративних справах № 2а/17300/11/2670 та № 2а-19262/11/2670 не підлягають повторному доказуванню.

Крім того, з пояснень Одеської митниці Державної фіскальної служби України, яка є правонаступницею, Південної митниці, вбачається, що після оформлення 05.12.2011 карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №№ 500040403/1/00054, 500040403/1/00055, 500040403/1/00056, враховуючи зміну коду товару за УКТ ЗЕД з 2304 00 00 00 на 2308 00 90 00, 13.12.2011 позивач звернувся до Південної митниці з листом, в якому просив виділити інспектора митниці для здійснення відбору зразків.

У відповідь листом від 10.01.2012 № 29/28-01/357 Південна митниця повідомила позивача, що не заперечує щодо виділення посадової особи ВМО № 2 митного поста Іллічівськ Південної митниці для здійснення державною інспекцією з карантину рослин відбору зразків товару.

14.01.2012 представник ТОВ "Аскоп-Україна" звернувся до ВМО № 2 митного поста Іллічівськ Південної митниці щодо безпосереднього здійснення відбору зразків вказаного товару, на що йому було повідомлено про можливість здійснення відбору зразків державною інспекцією з карантину рослин.

Після здійснення відбору зразків державною інспекцією з карантину рослин та проведення фітосанітарного контролю 18.01.2012, представником митного брокера ТОВ "Трейн Укрейн" 18.01.2012 було подано вантажні митні декларації з присвоєнням реєстраційних номерів №№ 500040403/2012/000191, 500040403/2012/000192, 500040403/2012/000193 та 500040403/2012/000194.

Згідно зі ст. 90 МКУ митному брокеру ТОВ "Трейн Укрейн" було відмовлено в митному оформленні шляхом надання карток відмови від 18.01.2014 №№ 500040403/2012/00005, 500040403/2012/00006, 500040403/2012/00007 та 500040403/2012/00008, оскільки вантажні митні декларації бути подані без повного комплекту документів, необхідних для митного контролю, відсутністю відомостей про складений протокол про порушення митних правил та невірним описом гр. 31 ВМД (в частині терміну придатності товару).

19.01.2012 митним брокером ТОВ "Трейн Укрейн" було подано вантажні митні декларації з присвоєнням реєстраційних номерів №№ 500040403/2012/000230, 500040403/2012/000231, 500040403/2012/000232 та 500040403/2012/000233, за якими 19.01.2012 митне оформлення було завершено.

Частиною першою статті 27 Митного кодексу України встановлено, що товари, які переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати державному санітарно-епідеміологічному, ветеринарно-санітарному, фітосанітарному, екологічному, радіологічному контролю, контролю за переміщенням культурних цінностей та іншим передбаченим законодавством видам контролю.

Відповідно до переліку товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю), у разі переміщення їх через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1031 (чинна з 14.10.2011), товарів рослинного походження при ввезенні у пунктах пропуску через державний кордон підлягають екологічному контролю у формі попереднього документального контролю (перевіряється наявність в програмно-інформаційному комплексі ЄАІС Держмитслужби України інформації про державну реєстрацію пестицидів та агрохімікатів, а в зонах митного контролю на митній території України - екологічному контролю посадою особою територіального органу Держекоінспекції України). Сільськогосподарська продукція, сировина рослинного походження при вивезенні з митної території України підлягає фітосанітарному контролю посадовою особою територіального органу Держветфітослужби.

Згідно із статтею 27 Митного кодексу України митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, завершується лише після здійснення встановлених законодавством України для кожного товару видів контролю.

Беручи до уваги вищевикладене, для митних органів підставою для завершення митного оформлення при ввезенні товарів рослинного походження є відбитки штампів на товаросупровідних (товарно-транспортних) документах територіальних органів Держекоінспекції України "Ввіз/вивіз дозволено",

Але, товар за кодом УКТ ЗЕД 2308 00 90 00, на відміну від товару за кодом УКТ ЗЕД 2304 00 00 00, не підлягав фітосанітарному контролю, тому затримка в митному оформленні вантажу позивача після 05.12.2011 була прямим наслідком відмови у митному оформленні товару за вантажними митними деклараціями №№ 500040403/2011/002789, 500040403/2011/002790, 500040403/2011/002791 та невірного визначення Південною митницею коду товару, за скасованими, в подальшому, в судовому порядку рішеннями.

Стаття 78 чинного на час виникнення спірних відносин Митного кодексу України передбачала, що митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей.

Місцевим господарським судом було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за час тривалого митного оформлення товарів позивач вимушений був відшкодувати експедитору - ТОВ "Трейн Укрейн" витрати за період користування вагонами ДП "Одеська залізниця" з 23.10.2011 по 19.01.2012 у сумі 1 510 800,00 грн. відповідно до рахунків, платіжних доручень, накопичувальних карток ФДУ-92 та відомості плати за користування вагонами ГУ-46, актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), особових рахунків ТОВ "Трейн Укрейн" в ДП "Одеська залізниця", переліків перевізних документів тощо. Таким чином, реальні збитки позивача підтверджені належними доказами.

За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою митниці і шкодою, завданою позивачу у формі додаткових витрат, оскільки у випадку розмитнення спірного товару в строк, визначений статтею 78 Митного кодексу України, або його декларування за тимчасовою декларацією, позивач не був би змушений оплачувати користування спірними вагонами протягом часу відповідної затримки.

Твердження митниці про те, що позивач мав змогу перевантажити товар на інший транспортний засіб або на склад, обґрунтовано було відхилено місцевим господарським судом, оскільки відповідачами не спростовано належними та допустимими доказами доводи позивача про відсутність відповідної можливості, враховуючи кількість товару (30 вагонів) та його вид (соєвий шрот).

Згідно із ст. 546 Митного кодексу України митниця є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і підпорядковується йому. Митниця є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Митного кодексу України шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю митних органів, організацій або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових (трудових) обов'язків, відшкодовується цими органами, організаціями у порядку, визначеному законом.

Проте згідно зі ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України.

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні № 12-рп/2001 від 03.10.2001 у справі № 1-36/2001, не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання органів державної влади.

З врахуванням обставин справи місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що відшкодування шкоди в даній справі може здійснюватись лише за рахунок Державного бюджету. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України у справі № 67/157-10 від 25.05.2011).

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційних скарг його не спростовують.

Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної здійснюється державою у порядку, визначеному законом.

Державна казначейська служба України (Казначейство) згідно із Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. У п. 4 цього положення визначено, що Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду, проте не може нести відповідальність за виникнення даного спору.

В той же час, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на правонаступника сторони, внаслідок неправильних дій якої виник даний спір - Одеську митницю Державної фіскальної служби України, у зв'язку із чим рішення підлягає зміні в цій частині.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Заступника прокурора міста Києва та Одеської митниці Державної фіскальної служби України на рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2015 у справі № 916/3866/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2015 у справі № 916/3866/14 змінити в частині стягнення з Державної казначейської служби України на користь спеціального фонду Державного бюджету України 30 216,00 судового збору, а саме: стягнути 30 216,00 судового збору на користь Державного бюджету України з Одеської митниці Державної фіскальної служби України.

В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2015 у справі № 916/3866/14 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді Ю.Л. Власов

С.Р. Станік