Рішення № 54123374, 02.12.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2015 р.Справа № 916/3261/15

За позовом: ОСОБА_1 акціонерного товариства «Одесавинпром»;

До відповідача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод»

про стягнення 119472,58 грн.

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод»

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Одесавинпром»

про визнання договору недійсним

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 довіреність від 31.08.2015р.

від відповідача: ОСОБА_4 довіреність від 01.04.2015р.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство «Одесавинпром» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод» про стягнення 119472,58 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.08.2015 року суддею Панченко О.Л. порушено провадження у справі № 916/3261/15.

23.09.2015р. до канцелярії суду відповідачем надано зустрічний позов до ОСОБА_1 акціонерного товариства «Одесавинпром» про визнання договору дистрибуції №17412 від 05.11.2012р. недійсним.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.09.2015 року суддею Панченко О.Л. прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод» до спільного розгляду з первісним позовом по справі №916/3261/15.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.10.2015р., враховуючи перебування судді Панченко О.Л. на лікарняному, справу №916/3261/15 прийнято до свого провадження суддею Оборотовою О.Ю.

02.10.2015р. за вх. ГСОО №2-5402/15 до канцелярії суду відповідачем за первісним позовом надано клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи.

В судовому засіданні 21.10.2015р. позивачем за первісним позовом надано до суду заперечення на зустрічний позов.

В судовому засіданні 18.11.2015р. відповідачем за первісним позовом надано до суду відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 18.11.2015р. позивачем за первісним позовом надано до суду заперечення на клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, а також заперечення на зустрічний позов.

У судовому засіданні 02.12.2015 р. відмовлено ТОВ «Котовський винзавод» у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та після виходу судді з нарадчої кімнати оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

05.11.2012р. між ОСОБА_1 акціонерним товариством «Одесавинпром» (позивач) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод» (відповідач) в особі Вінницького філіалу «Альфа Плюс» ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод» укладено договір про дистрибуцію №17412, відповідно до п. 1.1. якого, позивач зобовязується передати у власність відповідача продукцію для її подальшого розповсюдження по території, на умовах і у порядку, визначених договором, а відповідач зобовязується прийняти продукцію у власність та сплатити її вартість, а також здійснити дії, необхідні для розповсюдження та просування продукції по території на умовах і у порядку, визначених договором.

Відповідно до п. 3.1. договору, ціною продукції є базова ціна в актуальному стані. У ціну продукції включається вартість пляшки та упаковки.

П. 5.1. договору передбачено, що оплата продукції, реалізованої відповідачу, здійснюєтясь на умовах відстрочки платежу. Строк виникнення зобовязань по оплаті такої продукції визначається з моменту відвантаження продукції дати, яка вказана у видаткових накладних, з урахуванням відстрочки платежу 45 (сорок пять) календарних днів. (з урахуванням протоколу розбіжностей до договору поставки №17412 від 05.11.2012р.).

Умовами п. 14.1. договору, договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2013р. за виключенням п. 12.3. договору, котрий продовжує свою дію протягом 5 років з моменту закінчення строку дії договору. Відповідно до п. 14.3. договору, якщо за 10 днів до закінчення строку дії договору, будь-яка зі сторін у письмовій формі не повідомили іншу сторону про намір припинити дію цього договору, то договір вважається продовженим на наступний рік на тих же умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було передано у власність відповідача товар на загальну суму 138506,68 грн. що підтверджується наданими позивачем до позовної заяви податковими та видатковими накладними, які від імені ТОВ «Котовський винзавод» підписані уповноваженими особами та скріплені відповідними штампами.

Як свідчать матеріали справи, вартість товару, поставленого протягом спірного періоду, була оплачена з боку ТОВ «Котовський винзавод» лише частково, в результаті чого, на момент розгляду даної справи за останнім утворилась прострочена сума заборгованості за договором в сумі 119472,58 грн.

В свою чергу, ТОВ «Котовський винзавод» , пред'являючи в межах справи зустрічний позов, наголошує на недійсності договору про дистрибуцію №17412 від 05.11.2012р., який, за твердженнями ТОВ «Котовський вин завод» , від його імені було вчинено представником (директором Вінницької філії «Альфа Плюс») із перевищенням наданих йому повноважень та не було схвалено вказаним відповідачем як довірителем.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся з відповідним позовом про стягення суми заборгованості, а відповідач із зустрічним позовом про розірвання договору до господарського суду Одеської області.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог (за первісним позовом) з наступних підстав:

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, товар відповідачем отримано вчасно, у повному обсязі, що підтверджуються наданими позивачем податковими та видатковими накладними, проте вартість товару оплачено відповідачем лише частково у сумі 19034,10 грн., що свідчить про визнання дійсності відповідачем даного договору.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 119472,58 грн., як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Щодо зустрічної позовної вимоги ТОВ „Котовський винзавод" щодо недійсності договору про дистрибуцію № 17412 від 05.11.2012р., господарський суд при вирішенні даного спору зазначає наступне.

Виходячи з положень ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема із договорів та інших правочинів.

В силу ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

З огляну на вищенаведені положення закону господарський суд доходить висновку, що юридичним наслідком оспорюваного договору є отримання прибутку відповідно до умов договору про дистрибуцію №17412 від 05.11.2012р.

Згідно з п. 2.1 нової редакції статуту ТОВ „Котовський винзавод", затвердженого та зареєстрованого у встановленому законом порядку у 2007 року, товариство створюється з метою одержання прибутку та реалізації на його основі матеріальних і соціальних інтересів засновників товариства.

В силу положень ст. 84 ЦК України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.

Статтями 3, 42 Господарського кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, з огляду на наведені положення закону та статуту ТОВ „Котовський винзавод", господарський суд дійшов висновку, що вказана юридична особа є підприємницьким товариством, єдиною метою створення та діяльності якого є одержання прибутку.

Як вбачається із змісту оспорюваного договору, від імені ТОВ „Котовський винзавод" його було вчинено директором Вінницької філії „Альфа Плюс" ОСОБА_5, який діяв на підставі Положення про філію та довіреності від 08.10.2012р.

Згідно зі ст.ст. 92, 97 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

В силу положень ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходження та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Відповідно до Положення про Вінницьку філію „Альфа Плюс" ТОВ „Котовський винзавод", затвердженого рішенням зборів учасників товариства (протокол № 7 від 08.10.2012р.), Філія створена відповідно до рішення учасників (протокол № 7 ТОВ „Котовський винзавод" від 08.10.2012р.) з метою розширення сфери діяльності, збільшення об'єму послуг, що надаються в регіонах України і здійснення діяльності за напрямками, що відповідають статутним цілям і завданням товариства та цьому положенню.

Розділами 2, 4, 6 Положення про Вінницьку філію „Альфа Плюс" ТОВ „Котовський винзавод" передбачено, що філія може придати акції й інші цінні папери закордонних підприємств, а також укладати інші угоди і чинити дії, не заборонені законодавством, із їх оплатою в національній і іноземній валюті. За згодою товариства, в інтересах здійснення завдань та відповідно до переліку діяльності, визначеному в розділі 2 цього Положення, Філія має право від імені товариства укладати прямі та багатосторонні договори з підприємствами всіх форм власності, окремими громадянами. Поточне управління та керівництво Філією здійснюється директором Філії на засадах єдиноначальності на підставі довіреності, яка видається йому директором товариства. Директор Філії зокрема вчиняє правочини, укладає цивільно-правові та господарські договори та угоди від імені товариства в межах своєї компетенції та повноважень.

При цьому, відповідно до довіреності від 08.10.2012р., виданої директору Віницької філії „Альфа Плюс" ТОВ „Котовський винзавод" ОСОБА_5, повірена особа наділена повноваженнями на укладання цивільно-правових, господарських договорів, зовнішньоекономічних контрактів, пов'язаних із діяльністю Філії, що не суперечать статутним завданням ТОВ „Котовський винзавод".

Проаналізувавши наведені положення закону щодо правових основ діяльності філії як відокремленого підрозділу юридичної особи, а також враховуючи зміст Положення про Вінницьку філію „Альфа Плюс" ТОВ „Котовський винзавод", затвердженого рішенням зборів учасників товариства (протокол № 7 від 08.10.2012р.), та виданої ОСОБА_2 на ім'я директора філії довіреності від 08.10.2012р., господарський суд дійшов висновку, що директор Вінницької філії „Альфа Плюс" ТОВ „Котовський винзавод" мав право самостійно, без погодження із довірителем, вчиняти ті угоди, які не суперечать статутним завданням ТОВ „Котовський винзавод". Будь-які інші угоди від імені ТОВ „Котовський винзавод" директор Вінницької філії „Альфа Плюс" мав право вчиняти виключно за погодженням із довірителем.

Оскільки юридичним наслідком оспорюваної угоди є прийняття ТОВ „Котовський винзавод" у власність продукції для подальшого розповсюдження її та отримання прибутку товариством, господарський суд дійшов висновку, що вказана угода не суперечить статутним завданням ТОВ „Котовський винзавод", у зв'язку з чим, така угода могла бути самостійно вчинена директором Вінницької філії „Альфа Плюс" ОСОБА_5 без отримання на це згоди ТОВ „Котовський винзавод".

Також суд зазначає, що обидві наявні у матеріалах справи копії довіреності від 08.10.2012р., виданої ТОВ „Котовський винзавод" директору Вінницької філії „Альфа Плюс" ОСОБА_5, містять ідентичні положення щодо надання директору філії права на укладення догорів, які не суперечать статутним завданням товариства.

З огляду на викладені обставини, суд доходить висновку, що договір про дистрибуцію №17412 від 05.11.2012р. від імені ТОВ «Котовський винзавод» був вчинений уповноваженою на це особою.

Приймаючи до уваги, що договір про дистрибуцію №17412 від 05.11.2012р. від імені ТОВ „Котовський винзавод" був вчинений особою з достатнім обсягом повноважень, позовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 39, 44, 49, 50,60 ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов ОСОБА_1 акціонерного товариства «Одесавинпром» до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод» про стягнення 119472,58 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод» (65009, Одеська область, м Одеса, код ЄДРПОУ 30827073) на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства «Одесавинпром» (65044, м. Одеса, Французький бульвар, 10, код ЄДРПОУ 00412027) заборгованість у сумі 119472 /сто девятнадцять тисяч чотириста сімдесят дві/ грн. 58 коп. та судовий збір у розмірі 2389 (дві тисячі триста вісімдесят девять) грн., 45коп.

3. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод» до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Одесавинпром» про визнання договору недійсним - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07 грудня 2015 р.

Суддя О.Ю. Оборотова