Рішення № 54122866, 02.12.2015, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" грудня 2015 р. Справа № 906/1502/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Гребеннікової Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - пред. за дов. №б/н від 15.10.2015р. ( в засіданнях суду 27.11.15р. та 02.12.15р.)

від відповідача: ОСОБА_2 - директор (витяг ЄДР за № 21470365 від 27.11.15р.) ( в засіданні суду 27.11.15р.) , ОСОБА_3 - пред. за дов. № б/н від 02.11.15р. ( в засіданнях суду 27.11.15р. та 02.12.15р.)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Габро" ( с. Ясногірка Сарненського району Рівненської області )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галактік" (с. Станишівка Житомирського району)

про стягнення 302072,84 грн. (згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог від 17.11.2015р. - 83100,00грн. )

В засіданні суду 27.11.15р. оголошувалась перерва до 14:30 год. 02.12.15р. в порядку статті 77 ГПК України

Позивач ТОВ "Габро" просить в судовому порядку стягнути з ТОВ "Галактік" витрати на проведення ремонту екскаватора в сумі 302072,84грн., посилаючись на п.п. 2.7, 2.9 та п.4.1 Договору оренди від 01.09.2014р. № 6/2014 , а також на ч.1 ст. 773 та ч. ч. 1,2 ст. 779 ЦК України. Зокрема, доводить, що всупереч умов договору та ст.ст. 773, 776,779 ЦК України відповідач погіршив стан екскаватора, що підтверджується актом прийому-передачі згідно договору оренди № 6/2014 від 01.09.2014р., у якому зафіксовано наступне: на момент передачі екскаватора орендар не виконав зобов'язання , визначене у п. 3 додатку № 2 до Договору оренди від 01.09.2014р. № 6/2014р.; присутній витік масла з гідроциліндра стріли; виробка втулки ковша та пальців. Внаслідок цих пошкоджень подальша експлуатація екскаватора є неможливою.

Ухвалою від 02.10.15р. господарський суд порушив провадження у справі, ухвалою від 19.10.2015р. - відклав розгляд справи, ухвалою від 03.11.15р. - ініціював призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, у зв'язку з чим, вжив відповідні заходи та призначив засідання суду на 17.11.15р.

17.11.15р. представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог від 17.11.2015р. до розміру 83100,00грн. з наступних підстав: 01.09.2015 між позивачем та ТОВ "ТОПАЗ-ЛТД" укладено договір оренди №1/2015, відповідно до п. 3.6 якого орендар провів ремонтні роботи екскаватора на суму 83100,00грн, що підтверджується актом №2 здачі-приймання виконаних робіт.

В обґрунтування правових підстав позову в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог від 17.11.2015р. позивач посилається також на ст. 1192 ЦК України та п. 9 постанови Пленуму ВСУ "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.92р. згідно яких розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна. ( а.с. 85)

Ухвалою від 17.11.15р. господарський суд прийняв до розгляду по суті заяву ТОВ "Габро" від 17.11.15р. про зменшення розміру позовних вимог до суми 83100,00грн., а також оголосив перерву в засіданні суду до 27 листопада 2015 р.

В засіданні суду 27.11.15р. представники відповідача заперечили проти призначення та проведення у справі судової експертизи, оскільки позивач після повернення екскаватора 19.06.15р. з оренди, 25.09.15р. передав його в оренду третій особі , якою проведено ремонтні роботи на транспортному засобі. Тому екскаватор вже не бути об'єктом експертного дослідження, оскільки неможливо встановити факт його пошкоджень саме відповідачем станом на 19.06.15р.

Ухвалою від 27.11.15р. господарський суд припинив розгляд питання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи та оголосив перерву в засіданні суду до 02 грудня 2015 р.

В засіданні суду 02.12.15р. представник позивача просить задовольнити позов в редакції заяви від 17.11.15р. про зменшення розміру позовних вимог до суми 83100,00грн.

З огляду на вищевикладене, на дату винесення рішення у справі спір вирішується з нової ціни позову в розмірі - 83100,00 грн.

У відзиві на позов у первісній редакції, відповідач просив відмовити у його задоволенні з наступних підстав: доводи позову про те, що пошкодження " присутній витік масла з гідроциліндра стріли" сталося внаслідок використання екскаватора за Договором оренди від 01.09.2014р. № 6/2014р. спростовується змістом розділу 8 паспорту екскаватора , в якому міститься запис від 29.02.12р. про підтікання штоків на підняття стріли , який є складовою гідроциліндру; оскільки цей недолік згідно паспорта екскаватора не був усунутий на момент його передачі в оренду , в акті прийому-передачі від 03.09.14р. не було потреби про нього зазначати; доводи позову про те, що пошкодження " виробка втулки ковша та пальців" сталося внаслідок використання екскаватора за Договором оренди від 01.09.2014р. № 6/2014р. спростовується тим, що на момент передачі екскаватора орендарю сторони не визначали ступінь зношення втулки ковша та пальців; екскаватор вироблений у 2003 році , а в розділі 9 паспорта екскаватора "облік технічного обслуговування " відсутні відомості про здійснення позивачем заміни втулки та пальців ковша; на дату повернення екскаватора з оренди , останній самостійно, за допомогою стріли, піднявся на транспортний засіб для подальшого транспортування, що спростовує доводи позивача про неможливість його використання; попри нетривале використання екскаватора відповідач здійснював його поточне обслуговування, що підтверджується відповідними доказами; наведені обставини доводять відсутність причинно-наслідкового зв'язку між фактом неналежного користування екскаватором та зафіксованими в акті прийому-передачі від 19.06.15р. недоліками, а також вини відповідача у їх заподіянні ( а.с. 95-96).

У відзиві на позов в редакції заяви від 17.11.15р., відповідач просив відмовити у його задоволенні з наступних підстав: з дня передачі екскаватора позивачу 19.06.15р. до його передачі позивачем в оренду ТОВ "ТОПАЗ-ЛТД" пройшло більше ніж два з половиною місяці, тому доводи позову про те, що зазначені в акті прийому-передачі від 25.09.15р. недоліки екскаватора сталися під час його використання відповідачем ґрунтуються виключно нам припущеннях позивача; після проведення державного технічного огляду екскаватора 04.12.13р. до передачі його в оренду відповідачу екскаватор пропрацював без проведення технічного обслуговування 1566 мотогодин , тоді як час користування останнім відповідачем становить лише 256 мотогодин; оскільки заявлена позивачем до стягнення сума є збитками, позивач, як це вимагає ст. 224 ГК України , не подав докази понесення ним витрат на відновлення майна ( а.с. 127-128).

В ході вирішення спору суд ознайомився зі справою господарського суду № 906/8979/15 за позовом ТОВ "Габро" до ТОВ "Галактік" про стягнення 303904,58 грн. боргу за Договором оренди від 01.09.2014р. № 6/2014.

Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, в засіданні суду 02.12.2015р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення про відмову у задоволенні позову.

Господарський суд, заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Габро" (як орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галактік" (як орендар) було укладено Договір оренди №6/2014, відповідно до предмету якого, орендодавець передав, а орендар отримав в строкове платне користування майно, а саме екскаватор VOLVO ЕС-240 ВNL, заводський номер: ЕС240BNLCU10664 двигун №б/н (надалі за текстом - Договір оренди та майно ) (а.с. 11-18).

У п. 1.4 Договору оренди сторони погодили, що майно буде використовуватись орендарем для експлуатації на його кар'єрі. ОСОБА_4 умовою п. 1.5 Договору оренди стан майна є задовільним; недоліки, виявлені в процесі передачі майна орендарю фіксуються в акті приймання-передачі.

У п. 2.1 Договір оренди сторони погодили, що орендар вступає в строкове платне користування майном у термін визначений договором, але не раніше підписання акту приймання - передачі майна. Орендар заявляє, що ознайомлений з технічним станом майна.

Згідно п.2.5 Договору оренди майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі.

Як передбачили сторони у п. 2.7 Договору оренди у випадку пошкодження чи знищення майна орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцеві вартість пошкодженого чи знищеного майна . Природне зношення майна не підпадає під дію даного пункту при умові його належної експлуатації.

ОСОБА_4 умовою п.2.9 Договору оренди орендар зобов'язується повернути майно в технічно справному стані та укомплектований згідно акту прийому - передачі з урахуванням нормального зносу.

У п. п. 4.1.4 та 4.1.5 Договору оренди орендар зобов'язався забезпечити зберігання майна, запобігти його пошкодженню і псуванню , та своєчасно здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонтів майна.

У п.4.1.6 Договору оренди сторони погодили, що у разі припинення або розірвання Договору орендар зобов'язується повернути орендодавцеві майно в належному стані, не гіршому , ніж на момент передачі їх в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення майна з вини орендаря.

Окрім того, у п.п. 7.1. 1 та 7.1.2 Договору оренди сторони погодили, що орендодавець має право контролювати , зокрема, стан майна та виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору або його розірвання в разі погіршення стану майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього Договору.

Згідно п.п. 8.2 та 8.3 Договору оренди після закінчення терміну оренди орендар зобов'язаний передати орендодавцю майно протягом 7 днів з моменту закінчення терміну оренди , на підставі акту приймання-передачі. Майно має бути передане орендодавцю у тому ж стані, в якому воно було передане в оренду з урахуванням нормального зносу.

У п. п.10.1, 10.2 та 10.6 Договору оренди сторони погодили, що Договір укладено терміном до 30.11.14р. з правом продовження на наступний період за згодою двох сторін, та врегулюванням їх взаємовідносин також чинним законодавством України.

03.09.2014року між сторонами укладено Додаток №1 до Договору оренди про предмет Договору ( а.с. 49).

ОСОБА_4 прийому-передачі №1 від 03.09.2014р. до Договору оренди позивачем передано майно відповідачу (а.с. 16).

Зокрема , відповідач прийняв у тимчасове користування екскаватор Volvo EC-240 BNL, заводський номер EC240 BNLCU10664, двигун № б/н, 2003 року виробництва, напрацювання 9851 м/г, стан робочий, основний ковш 0,9-2,0 м.куб без зубів, без акумуляторів, з необхідністю виконання орендарем регламентних робіт по заміні паливних фільтрів тонкої очистки та грубої очистки, а також заміни масляних фільтрів двигуна, заміни моторного масла 15W40, з наявністю оригіналу паспорта, з відсутністю запасних частин, з копією акту Державного технічного огляду технологічного транспортного засобу № б/н від 04.12.2013р.

Окрім того, як зафіксувати сторони в ОСОБА_4 прийому-передачі №1 від 03.09.2014р., на момент передачі екскаватора явних несправностей та дефектів не має, є часткові пошкодження та корозія корпуса, пошкоджені 4 гусиничні траки , відсутній прожектор стріли , дзеркало заднього виду ( а.с. 14).

28.11.14р. між сторонами укладено Додаток № 2 до Договору оренди, згідно п.1 якого сторони продовжили строк його дії до 31.12.14р. , а згідно п. 3 погодили, що у зв'язку із закінченням дії акту Державного технічного огляду технологічного транспортного засобу № б/н від 04.12.2013р. , орендар зобов'язаний самостійно провести технічний огляд транспортного засобу за свій рахунок (а.с. 50).

ОСОБА_4 прийому-передачі № б/н від 19.06.2015р. до Договору оренди відповідачем повернуто позивачу майно з оренди (а.с. 18).

Зокрема, позивач прийняв з оренди екскаватор Volvo EC-240 BNL, заводський номер EC240 BNLCU10664, двигун № б/н, 2003 року виробництва, напрацювання 10107 м/г, стан робочий, основний ковш 0,9-2,0 м.куб без зубів, без акумуляторів, з наявністю оригіналу паспорта, з відсутністю запасних частин, з копією акту Державного технічного огляду технологічного транспортного засобу № б/н від 04.12.2013р.

Окрім того, як зафіксувати сторони в ОСОБА_4 прийому-передачі № б/н від 19.06.2015р., на момент передачі екскаватора з оренди орендар не виконав зобов'язання згідно п.3 Додатку № 2 до Договору оренди, присутній витік масла з гідроциліндра стріли, виробка втулки ковша та пальців ( а.с. 18).

Посилаючись на ОСОБА_4 прийому-передачі № б/н від 19.06.2015р., позивач доводив, що всупереч умов Договору оренди та ст.ст. 773,776,779 ЦК України відповідач погіршив стан екскаватора, внаслідок чого його експлуатація є неможливою.

Вартість витрат на проведення ремонту екскаватора, за доводами позову, становила 302 072,84грн., з яких 32 100 ,00 грн. вартість робіт по відновленню провушин та 269 972,84 грн. вартість запчастин та робота по їх заміні , доказом чому є видані ТОВ "Вольтех" рахунки - фактури № ВТ- 00001458 від 01.07.15р. та № ВТ- 00001598 від 14.07.15р. ( а.с. 20-22).

Позивач також доводив , що невиконання відповідачем умови п. 3 Додатку № 2 до Договору оренди в частині здійснення державного технічного огляду екскаватора наприкінці 2014 року є додатковим доказом вищевикладеному.

Станом на 17.11.15 року позивач доводив, що вартість витрат на проведення ремонту екскаватора становить 83 100,00 грн. , оскільки 01 вересня 2015 року між позивачем та ТОВ "ТОПАЗ-ЛТД" (надалі - новий орендар) було укладено Договір оренди № 1/2015 , відповідно до п. 3.6 якого орендар поніс витрати на ремонт екскаватора , що підтверджується актом № 2 здачі-приймання виконаних робіт від 28 вересня 2015р. та замовленням на роботу № 1 від 25.09.15р. , що містить перелік запчастин та робіт ( а. с. 86-87, 124 ).

Зокрема позивач доводив, що за ОСОБА_4 прийому-передачі від 25.09.15р. згідно з Договору оренди № 1/ 2015 від 19.06.15р. передав, а новий орендар прийняв екскаватор Volvo EC-240 BNL, заводський номер EC240 BNLCU10664, двигун № б/н, 2003 року виробництва, напрацювання 10107 м/г, технічний стан потребує заміни та ремонту ( а) масла гідравлічного, б) фільтрів на гідравлічну систему, в) пальців ковша, г) втулок; д) ковша, е) гідроциліндра стріли( витік масла), для виконання ремонту та обслуговування Volvo EC-240 BNL передаються копії рахунків - фактур № ВТ- 00001458 від 01.07.15р. та № ВТ- 00001598 від 14.07.15р. фірми ТОВ "Вольтех" , основний ковш 0,9-2,0 м.куб, без акумуляторів, з наявністю копії паспорта, з копією акту Державного технічного огляду технологічного транспортного засобу № б/н від 04.12.2013р. ( а.с. 88).

В свою чергу, відповідач, заперечуючи проти позову наголошував на тому, що позивач не довів причинно-наслідкового зв'язку між фактом неналежного користування відповідачем екскаватором та недоліками, які виникли у зв'язку з такими діями , зафіксованими в акті прийому-передачі від 19.06.15р., вину відповідача у їх заподіянні та реальність понесених позивачем витрат на їх усунення, що за приписами ст. 224 ГК України є обов'язковим ( а.с. 127-128).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані учасниками судового процесу докази в підтвердження своїх вимог та заперечень за правилами ст.ст. 4-7, 33 та 43 ГПК України про право суду першої інстанції вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, господарський суд дійшов висновку у позові відмовити з наступних підстав.

Предметом даного спору була вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на проведення ремонту екскаватора в сумі 302072,84грн., в подальшому - в сумі 83 100,00 грн. на підставі п. п. 2.7, 2.9 та 4.1 Договору оренди № 6/2014 від 01.09.2014р. та ст.ст. 773, 776,779 ЦК України.

У п.2 Постанови ВГСУ від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" зазначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

У п. п. 3.12 пункту 3 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 № 18 " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" також роз'яснюється, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України , викладеної у постанові від 18 березня 2015 року у господарській справі № 5017/3760/2012, до зобов'язальних відносин, які випливають із Договору, положення ст. 1166 ЦК України не застосовуються, оскільки деліктне (позадоговірне) зобов'язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов'язальних правовідносин.

Тому при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням договірних зобов'язань, посилання на статтю 1166 ЦК України є помилковим ( абз. 2 п.1 Роз'яснення ВАСУ N 02-5/215 від 01.04.94 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" ( далі - Роз'яснення ВАСУ N 02-5/215).

Водночас, коли заподіяння шкоди однією із сторін іншій стороні не пов'язане з виконанням зобов'язання, що випливає з договору, при вирішенні спору слід керуватися нормами ЦК України та ГК України щодо відшкодування позадоговірної шкоди, незалежно від наявності договору ( абз. 3 Роз'яснення ВАСУ N 02-5/215).

Правильне розмежування підстав відповідальності необхідне тому, що розмір відшкодування збитків, завданих кредиторові невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором, може бути обмеженим (стаття 225 ГК України), а при відшкодуванні позадоговірної шкоди, остання підлягає стягненню у повному обсязі (стаття 1166 ЦК України) (п.2 Роз'яснення ВАСУ N 02-5/215).

Зазначене розмежування підстав відповідальності потрібне також тому, що збитки, заподіяні невиконанням договірних зобов'язань, повинен відшкодувати контрагент за договором, а позадоговірну шкоду відшкодовує особа, яка її завдала (абз. 2 п.2 Роз'яснення ВАСУ N 02-5/215).

Оскільки позивач доводить, що збитки виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем п. п. 2.7, 2.9 та 4.1 Договору оренди № 6/2014 від 01.09.2014р., до спірних відносин положення ст. 1166 ЦК України суд не застосовує.

Відповідно , до спірних відносин суд не застосовує ст. 1192 ЦК України та п. 9 постанови Пленуму ВСУ "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.92р. , оскільки останні регулюють ( роз'яснюють) способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого у деліктних правовідносинах.

В свою чергу, статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Аналогічного змісту правило містить ч.1 ст. 623 ЦК України про обов'язок боржника, який порушив зобов'язання, відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Оскільки відшкодування збитків є правовим наслідком порушення зобов'язання, яке виникло з договору, у відносинах найму зміст зобов'язань наймача та наймодавця розкривається у наступних статтях Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.1 статті 773 ЦК України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

ОСОБА_4 змістом ч. 1 ст. 776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої у найм, проводить наймач, як правило, за свій рахунок.

ОСОБА_4 змістом ч.2 цієї статті капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадить наймодавець, як правло, за свій рахунок.

При цьому, ч.2 цієї статті відносить на договірне регулювання сторін лише обов'язок з оплати капітального ремонту, залишаючи саме наймодавця зобов'язаною стороною на його здійснення.

Саме тому, у ч. 3 цієї статті передбачено, що якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право:

1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту;

2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Стаття 779 ЦК України регулює наслідки погіршення речі, переданої у найм.

Насамперед ч.1 цієї статті покладає на наймача обов'язок усунути погіршення речі, які сталися з його вини.

Та лише у разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків, як це передбачає ч.2 цієї статті.

У ч. 3 цієї статті встановлене загальне правило, що наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

Зобов'язання сторін у відносинах найму транспортного засобу врегульовано у ст.ст. 798-805 ЦК України.

Так, згідно з ч.1 ст. 801 ЦК України наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані.

Згідно з ч. 1 ст. 803 ЦК України наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини.

Таким чином, відшкодування збитків, як правовий наслідок порушення договору найму транспортного засобу, встановлений законом.

При визначенні поняття збитки суд керується правилом статті 22 ЦК України про те, що збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Тобто, кредитор має право вимагати в якості відшкодування збитків як витрати , які він вже зробив для відновлення свого порушеного права , так і витрати, які він мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

В свою чергу, ч. 2 статті 623 ЦК України покладає на кредитора тягар доказування розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання.

Окрім того, за правилом ч. 3 цієї статті збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Зокрема, статтею 225 ГК України розмір відшкодування збитків, завданих кредиторові невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором, може бути обмеженим.

В свою чергу, за змістом ст. ст. 224, 225 ГК України, які підлягають застосовуванню до спірних відносин, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобовязання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобовязання; наявність шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинний звязок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина боржника ( постанова ВСУ від 25.02.15р. у господарській справі № 17/192).

При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки (абз. 3 п.6 Роз'яснення ВАСУ N 02-5/215).

Тягар доказування протиправної поведінки боржника, наявності збитків та їх розміру, а також причинного звязку між протиправною поведінкою та завданими збитками несе кредитор (позивач).

У випадку невиконання договору, чинне законодавство (статті 614 ЦК України) виходить з принципу вини контрагента ( абз. 3 п.2 Роз'яснення ВАСУ N 02-5/215).

Отже , на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні збитків ( абз. 5 п.6 Роз'яснення ВАСУ N 02-5/215).

ОСОБА_4 відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність щодо збитків не настає (постанова ВСУ від 25.02.15р. у господарській справі № 17/192).

Однак здійснивши оцінку усіх фактичних обставин справи судом не встановлена наявність жодного з елементів цивільного (господарського) правопорушення.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, в оренду ним було передано екскаватор Volvo EC-240 BNL, заводський номер EC240 BNLCU10664, двигун № б/н, 2003 року виробництва. Тобто, з моменту його виготовлення до дати передання в оренду минуло 11 років.

Згідно відомостей паспорта екскаватора, який заведений лише у 2011 році, розділи 8 "Зауваження до аварійних випадків" та 9 "Облік технічного обслуговування" паспорта екскаватора заповнено лише у 2012 році. Зокрема, останнє технічне обслуговування екскаватора за даними паспорта було здійснене позивачем 25.03.12р. , а аварійний випадок " підтікання штоків на підняття стріли" зафіксоване 29.02.12р., де в графі " вжитті заходи" запис відсутній. Актом Державного технічного огляду технологічного транспортного засобу № б/н від 04.12.2013р. підтверджено технічну справність екскаватора. Станом на дату його проведення екскаватор відпрацював 8285 мотогодин. На момент його передачі відповідачу в оренду 03.09.14р. екскаватор відпрацював 9851 мотогодин. Таким чином, після проведення державного технічного огляду екскаватора 04.12.13р. до передачі його в оренду відповідачу екскаватор відпрацював без проведення технічного обслуговування 1566 мотогодин.

Укладаючи 01.09.14р. Договір оренди, у п. 1.5 Договору сторони погодили, що стан майна є задовільним, а недоліки, які будуть виявлені в процесі передачі майна орендарю будуть зафіксовані в акті приймання-передачі. У п.2.1 Договору оренди відповідач підтвердив, що ознайомлений з технічним станом майна, а у п. 1.4 Договору оренди позивач погодився з тим, що екскаватор буде використовуватись орендарем на кар'єрі.

В ОСОБА_4 прийому-передачі №1 від 03.09.2014р. до Договору оренди сторонами зафіксовано, що екскаватор передався в оренду в робочому стані , однак потребував регламентних робіт по заміні паливних фільтрів тонкої очистки та грубої очистки, а також заміни масляних фільтрів двигуна, заміни моторного масла 15W40. Окрім того, як зафіксувати сторони в ОСОБА_4 прийому-передачі №1 від 03.09.2014р., на момент передачі екскаватора явних несправностей та дефектів не було , однак були часткові пошкодження та корозія корпуса, пошкоджені 4 гусиничні траки , відсутній прожектор стріли , дзеркало заднього виду ( а. с. 14).

Таким чином, судом встановлено, що екскаватор хоча і був в робочому стані, однак це не означає, що в технічно справному стані, як доводив позивач.

Тому при вирішенні цього спору суд застосовує ДСТУ 2860-94 " Надійність техніки. Терміни та визначення" ( надалі - державний стандарт) , оскільки згідно п.3.1.1 державного стандарту екскаватор є об'єктом використання та ремонту, що розглядається з погляду надійності як самостійна одиниця.

При цьому, суд враховує наступні терміни та визначення :

справність - це стан об'єкта, за яким він здатний виконувати усі задані функції об'єкта ( п. 3.2.1);

несправність - стан об'єкта, за яким він нездатний виконувати хоч би одну із заданих функцій об'єкта (п. 3.2.2);

працездатний стан; працездатність - стан об'єкта, який характеризується його здатністю виконувати усі потрібні функції (п. 3.2.3);

непрацездатний стан; непрацездатність - стан об'єкта, за яким він нездатний виконувати хоч би одну з потрібних функцій (п. 3.2.4);

незначна несправність - несправність, що не порушує жодної з потрібних функцій об'єкта ( (п. 3.2.9);

значна несправність - несправність, що порушує хоча б одну з потрібних функцій об'єкта (п. 3.2.10);

стабільна несправність - несправність об'єкта, що може бути усунена тільки за допомогою ремонту (п.3.2.21);

прихована несправність - несправність, яка існує, але ще не виявлена (п. 3.2.22);

маскована несправність - несправність складової частини об'єкта, яка не може бути виявлена через особливості об'єкта чи маскується іншою несправністю цієї чи іншої складової частини об'єкта ( п.3.2.23).

Таким чином, суд критично оцінює доводи позивача про технічно справний стан екскаватора станом на 03.09.14р., з посиланням на проведений 04.12.13р. державний технічний огляд, при якому не було виявлено будь-яких несправностей, оскільки всі недоліки , котрі були виявлені в ньому в 2012 році , були усунені з тих підстав, що належних та допустимих доказів на підтвердження таким доводам позивачем не було подано. Зокрема, не підтверджено факт усунення станом на 04.12.13р. аварійного випадку " підтікання штоків на підняття стріли" зафіксованого 29.02.12р. у паспорті екскаватора, а бо іншому документі.

Не заслуговують на увагу доводи позивача про відсутність станом на 03.09.14р. недоліків з гідроциліндрами стріли екскаватора, оскільки відсутність їх фіксації в акті приймання-передачі не свідчить про їх фактичну відсутність у цій складовій частині екскаватора. Зокрема, несправність цієї складової частини об'єкта могла мати ознаку прихованої або маскованої, яку не можна були виявити без заповнення гідроциліндра стріли маслом на предмет встановлення факту його витоку із штоків стріли. Однак позивач не довів, що на момент передачі екскаватора в оренду гідроциліндр стріли було заповнено маслом , і при цьому явних несправностей та дефектів цієї складової частини екскаватора виявлено не було.

В свою чергу, суд дійшов висновку, що зафіксувавши в ОСОБА_4 прийому-передачі №1 від 03.09.2014р. стан екскаватора як робочий (працездатний), позивач та відповідач визнали, що зафіксовані в цьому акті недоліки (несправності) переданого в оренду екскаватора не впливали на здатність останнього виконувати усі потрібні функції або основну функцію відповідно до його призначення.

У п. 2.7 Договору оренди сторони передбачили, що у випадку пошкодження майна орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю вартість пошкодженого майна. Одночасно сторони погодили, що природне зношення майна не підпадає під дію даного пункту при умові його належної експлуатації.

В ОСОБА_4 прийому-передачі № б/н від 19.06.2015р. на момент передачі екскаватора з оренди зафіксовано витік масла з гідроциліндра стріли, виробку втулки ковша та пальців.

ОСОБА_4 доводами позову , ці недоліки (несправності) становлять зміст пошкодження екскаватора діями відповідача, попри те, що в цьому акті одночасно стан екскаватора визначено як робочий (працездатний).

Згідно термінів і визначень державного стандарту несправність через зношування та (чи) старіння - несправність спричинена відмовою, викликаною природними процесами старіння та (чи) зношування, що відбуваються всередині об'єкта ( п.3.2.18); виробнича несправність - несправність, спричинена невідповідністю ходу виробництва проекту об'єкта чи установленим виробничим процесам ( п. 3.2.20); пошкодження - подія, яка полягає у порушенні справного стану об'єкта коли зберігається його працездатність ( п. 3.2.25).

Однак позивач не довів , що витік масла з гідроциліндра стріли екскаватора стався внаслідок порушення відповідачем правил експлуатації саме цієї складової екскаватора. Тоді як на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що саме фактом витікання масла з гідроциліндра стріли екскаватора було виявлено несправність цієї складової частини об'єкта, яка станом на 03.09.14р. мала ознаку прихованої або маскованої.

Окрім того, позивач не довів, що виробка втулки ковша та пальців є , по-перше, пошкодженням екскаватора; по-друге, що таке пошкодження зумовлене протиправною поведінкою відповідача ; по-третє , не підпадає під природне зношення майна.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача збитків у вигляді витрат на проведення ремонту екскаватора у зв'язку з недоведеністю позивачем факту їх заподіяння відповідачем у договірних зобов'язаннях. Відповідно, інші три ознаки цивільного (господарського) правопорушення судом також не встановлені.

Недоведеність позову є підставою для відмови у його задоволенні ( ст. 33 ГПК України).

Щодо судового збору.

Позивач визначивши ціну позову в сумі 302 072,84 грн., платіжним дорученням № 6 від 24 вересня 2015р. сплатив судовий збір в розмірі 4531,10 грн., що становить 1,5% ціни позову.

Заявою від 17.11.15р. позивач зменшив розмір позовних вимог до розміру 83100,00грн., у зв'язку з чим розмір судового збору зменшився до суми 1246,50 грн., що становить 1,5% ціни позову.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній з 01.09.15р. сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Таким чином, сплачений судовий збір в сумі 3284,60 грн. у зв'язку з зменшенням розміру позовних вимог ( 4531,10 грн. - 1246,50 грн.) повертається з Державного бюджету України виключно за клопотанням сторони.

Відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 1246,50 грн. та витрати на послуги адвоката в сумі 6000,00 грн. покладаються на позивача при відмові у позові.

Керуючись ст.ст. 4-3,4-7,33,43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 08.12.15р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1 - у справу, 2-3 - сторонам (простою)