Вирок № 54122374, 08.12.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/1964/15-к

Провадження № 1-кп/760/343/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2015 року Соломянський районний суд м. Києва в складі головуючого-судді Селюкова О.Г., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1А, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, прокурорів Саранчука І.О., Кучера Ю.М., Афенкіної Н.М., Кучера І.О., потерпілої ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_7, захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуваючого у цивільному шлюбі, працездатного, працюючого не офіційно вантажником в супермаркеті, раніше судимого вироком Апеляційного суду м. Києва від 13.10.2014 за ч. 1 ст. 289 КК України до 3 років обмеження волі, звільненого від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_7 03.01.2015 приблизно о 23 годині 30 хвилин, знаходячись біля підземного переходу по вул. Головка в м. Києві, маючи на меті відкрите викрадення чужого майна (грабіж), помітив раніше не знайому йому ОСОБА_6, яка тримаючи на своєму лівому плечі жіночу сумку, спускалась сходами до підземного переходу через пр. Червонозоряний у м. Києві. Реалізуючи свої злочинні наміри, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, а саме жіночої сумочки ОСОБА_6, ОСОБА_7 пройшов за нею до підземного переходу. Знаходячись в підземному переході через пр. Червонозоряний біля вул. А. Головка в м. Києві, ОСОБА_7 переконався у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, а сама потерпіла не помічає його присутності, на сходах протилежної від вул. А.Головка в м. Києві стороні, ззаду, наздогнав потерпілу ОСОБА_6 та своєю правою рукою вхопився за сумку потерпілої, яка висіла у неї на плечі. Відчувши незаконні дії ОСОБА_7, спрямовані на незаконне заволодіння її майном, потерпіла ОСОБА_6 схопилась рукою за сумку та намагалась її утримувати, тим самим перешкоджаючи незаконним діям ОСОБА_7

В цей же час, ОСОБА_7, маючи намір довести свої злочинні дії до кінця, із докладанням фізичних зусиль, шляхом ривка, обірвав ручки на жіночій сумці потерпілої і таким чином подолав опір потерпілої та незаконно викрав її майно. В подальшому, не зважаючи на законну вимогу потерпілої ОСОБА_6 повернути викрадене майно, ОСОБА_7 зажав викрадену ним жіночу сумочку під правою рукою та, утримуючи викрадене ним чуже майно при собі, побіг через підземний перехід у напрямку вул. А.Головка в м. Києві.

В результаті вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабіж) ОСОБА_7 відкрито викрав наступне майно потерпілої ОСОБА_6, а саме - жіночу сумочку зі шкіри чорного кольору вартістю 95 гривень, в якій знаходились: електронна книжка «Prestigio» в корпусі чорного кольору, вартістю 1200 гривень в чорному шкіряному чохлі, вартість якого входила у вартістю електронної книги; мобільний телефон «Нокіа» модель 200 в корпусі білого кольору, вартістю 750 гривень з сім-карткою оператора мобільного звязку «Київстар» вартістю 30 гривень, а також флеш-карткою додаткової памяті мікро-СД обємом 1 Гб., вартістю 50 гривень; грошові кошти в сумі 4 гривень; предмет жіночої гігієни щоденні прокладки «Діскріт» та нічні «Олвейс», які не становлять матеріальної цінності.

А всього, ОСОБА_7 відкрито викрав чуже майно, що належить потерпілій ОСОБА_6 на загальну суму 2125 гривень, чим спричинив матеріальну шкоду в зазначеному розмірі. 03.01.2015 приблизно о 23 годині 35 хвилин ОСОБА_7, який відкрито викрав чуже майно, що належало потерпілій ОСОБА_6 був затриманий перехожим за адресою: м. Київ, вул. А. Головка, 25, а викрадене майно було вилучене.

В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 подав суду угоду про примирення, укладену 07.12.2015 з потерпілою ОСОБА_6, яку просив розглянути.

У відповідності до ч. 3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

З угоди про примирення від 07.12.2015, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_7 і потерпілою ОСОБА_6, вбачається, що ОСОБА_7 свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, зобовязується в подальшому не вчиняти кримінальних правопорушень.

Згідно угоди про примирення від 07.12.2015 сторони погодилися на призначення ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 186 КК України у виді штрафу у розмірі 1700 гривень, при цьому покарання за вироком Апеляційного суду м. Києва від 13.10.2014 виконувати самостійно.

В судовому засіданні обвинуваченому ОСОБА_7 розяснений зміст ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення угоди про примирення, передбачені п. 1) ч. 1 ст. 473 КПК України. Обвинувачений показав, що цілком розуміє свої права і наслідки укладення угоди про примирення, вказуючи, що укладення угоди носить добровільний характер.

В судовому засіданні потерпілій ОСОБА_6 розяснені наслідки укладення угоди про примирення, передбачені п. 2) ч. 1 ст. 473 КПК України. Потерпіла показала, що цілком розуміє наслідки укладення угоди про примирення, вказуючи, що укладення угоди носить добровільний характер.

В судовому засіданні прокурор та захисник підтримали затвердження угоди про примирення від 07.12.2015.

Вислухавши сторін провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що угода про примирення від 07.12.2015 підлягає затвердженню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої чи середньої тяжкості може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

З показань сторін суд дійшов висновку, що укладення сторонами угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Надана суду угода про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України, під час перевірки угоди встановлено можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобовязань. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Суд, розглядаючи кримінальне провадження в межах предявленого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 186 КК України, оскільки ОСОБА_7 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, дані про особу винного, який раніше судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, працює не офіційно, перебуває у цивільному шлюбі та його цивільна дружина знаходиться на третьому місяці вагітності, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставиною, що помякшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджене сторонами покарання.

Таким чином, на підставі обєктивно зясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7, умови угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, діям обвинуваченого надана правильна правова кваліфікація за ч. 1 ст. 186 КК України, а тому наявні всі правові підстави для затвердження вказаної угоди та призначення ОСОБА_7 узгодженого сторонами цієї угоди покарання, а саме у виді штрафу у розмірі 1700 грн.

При цьому, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 72 КК України покарання ОСОБА_7 за цим вироком та за вироком Апеляційного суду м. Києва від 13.10.2014 за ч. 1 ст. 289 КК України, яким його засуджено до 3 років обмеження волі, звільненого від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, виконувати самостійно.

За викладеним, керуючись ст.ст. 100, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про примирення від 07.12.2015, укладену між обвинуваченим ОСОБА_7 та потерпілою ОСОБА_6, у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

На підставі ч. 2 ст. 72 КК України покарання ОСОБА_7 за цим вироком та за вироком Апеляційного суду м. Києва від 13.10.2014 за ч. 1 ст. 289 КК України, яким його засуджено до 3 (трьох) років обмеження волі, звільненого від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців, виконувати самостійно.

Речові докази жіночу сумку із відірваними ручками, в якій знаходились: мобільний телефон «Нокіа 200» білого кольору ІМЕІ1: 353256053010162, ІМЕІ2: 353256053010170 із сім-карткою оператора мобільного звязку «Київстар», електронна книга «Prestigio» в шкіряному чохлі, серійний № 30212604509, жіночі гігієнічні прокладки денні «Діскріт», гігієнічні прокладки нічні «Олвейс», грошові кошти у розмірі 4 гривні, які передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6, залишити у її володінні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду міста Києва через Соломянський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий О.Г. Селюков