ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
справа № 753/17897/15-а
провадження № 2-а/753/376/15
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" листопада 2015 р.суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О.Ф., розглянувши в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та зобовязати призначити пенсію за віком відповідно до вказаного Закону з дня звернення до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, тобто з 27 березня 2015 року.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що він має право на отримання пенсії державного службовця відповідно до вимог ст.ст. 31, 37 Закону України «Про державну службу» та 27 березня 2015 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва з заявою про призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Проте, 08 квітня 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва відмовило позивачу у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», мотивуючи тим, що на момент досягнення пенсійного віку позивач не працював на посадах державного службовця, а також тим, що стаття 31 Закону України «Про державну службу» скасована Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. Не погодившись з відмовою відповідача, позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом, в якому просив суд, визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», визнати позивача таким, що має право на отримання пенсії державного службовця відповідно до вимог ст.ст. 31, 37 Закону України «Про державну службу» та зобовязати призначити пенсію за віком відповідно до вказаного Закону з дня звернення до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, тобто з 27 березня 2015 року.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 23 червня 2015 року в задоволенні вказаного адміністративного позову позивачу було відмовлено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року, постанову Дарницького районного суду м. Києва від 23 червня 2015 року скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково, визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва щодо повідомлення ОСОБА_2 про відсутність підстав для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» листом від 08 квітня 2015 року № 203/К-160. Зобовязано Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду позивачем подано до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва завірені копії постанов від 23 червня 2015 року та від 30 липня 2015 року проте, Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва відмовило позивачу в призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», пославшись на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо пенсійного забезпечення», а також на те, що на момент досягнення 60 років позивач не працював на посадах державного службовця та не мав стажу роботи 20 років на відповідних посадах. Вважає, що такі дії Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва є протиправними, що і змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.
Від Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва до суду надійшли письмові заперечення з проханням відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що норма Закону України «Про державну службу» на яку посилається позивача є загальною, іншою нормою цього закону визначений порядок та умови для призначення пенсії державного службовця, щодо наявності відповідного стажу. В свою чергу, у позивача відповідний стаж для призначення пенсії Державного службовця відсутній, після досягнення пенсійного віку, позивачу була призначена пенсія на загальних підставах, оскільки на цей час позивач на державній службі не перебував.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, до яких відноситься й управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 10, 81 Закону України від05.11.1991 N 1788-XIIПро пенсійне забезпечення та Законом України від 09.07.2003 р. № 1058-IV Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058) передбачено, що пенсійне забезпечення, а саме призначення і оформлення документів для їх виплати здійснюєтьсяорганами Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 р. № 28-2 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.01.2015 р. № 41/264862 (далі Положення), Управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцієюта законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду.
Згідно із п. 7 ч. 4 Положення призначають (здійснюють перерахунки) і виплачують пенсії управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, які є юридичними особами.
Позивач перебуває на обліку в управлінні з 18.08.2010 р., ОСОБА_2 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».
Станом на 01.05.2015 р. пенсії Позивача становить 3113,96 грн.
21 серпня 2010 року ОСОБА_2 звертався до управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
ОСОБА_3 управління Пенсійного фонду України від 29.09.2010 р. № 22301/10, на запит управління Пенсійного Фонду України в Оболонському районі м. Києва від 31.08.2010 р. № 79426/06 було надано відповідь в межах чинного законодавства, та зазначено, що оскільки ОСОБА_2 не мав стажу державної служби 10 років на час звільнення з державної служби, то для призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» немає підстав.
Протоколом № 125 від 22.10.2010 р. засідання Комісії по вирішенню питань, повязаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсій в управлінні Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва постановлено відмовити громадянину ОСОБА_2 в призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу».
За заявою позивача від 03.02.2012 р. останнього було переведено до управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва в зв'язку з переїздом.
27 березня 2015 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва із заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 5ст. 31 Закону України «Про державну службу» (а.с. 5).
Листом УПФУ в Дарницькому районі м. Києва від 08 квітня 2015 року № 203/К-160 надана відповідь в межах чинного законодавства та відмовлено в призначенні пенсії відповідно доЗакону України «Про державну службу»з аналогічних підстав (а.с. 6).
Не погодившись з відмовою відповідача, позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом, в якому просив суд, визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», визнати позивача таким, що має право на отримання пенсії державного службовця відповідно до вимог ст.ст. 31, 37 Закону України «Про державну службу» та зобовязати призначити пенсію за віком відповідно до вказаного Закону з дня звернення до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, тобто з 27 березня 2015 року.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 23 червня 2015 року в задоволенні вказаного адміністративного позову позивачу було відмовлено (а.с. 20-21). Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року, постанову Дарницького районного суду м. Києва від 23 червня 2015 року скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково, визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва щодо повідомлення ОСОБА_2 про відсутність підстав для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» листом від 08 квітня 2015 року № 203/К-160. Зобовязано Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с. 22-24).
Відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду позивачем подано до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва завірені копії постанов від 23 червня 2015 року та від 30 липня 2015 року та заяву, проте, Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва листом від 14 вересня 2015 року № 5803/06 відмовило позивачу в призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», пославшись на п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо пенсійного забезпечення», а також на те, що на момент досягнення 60 років позивач не працював на посадах державного службовця та не мав стажу роботи 20 років на відповідних посадах (а.с. 25).
Однак, суд не може погодитися з доводами відповідача, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2015 року, вбачається, що згідно із записами в трудовій книжці громадянин ОСОБА_2 в період з 30 березня 1979 року по 03 жовтня 1991 року працював на посадах віднесених до категорії посад наукових працівників, з 04 жовтня 1991 року він був прийнятий на роботу до Фонду державного майна України на посаду начальника ОСОБА_3 управління по контролю за ефективністю використання державного майна. З 03 серпня 1993 року ОСОБА_2 працював на посаді заступника голови Фонду державного майна України. Указом Президента України від 17 жовтня 1995 року № 964/95 було прийнято відставку позивача.
Відповідно до ч.ч. 1-3 Закону України «Про державну службу» відставкою є припинення державної служби службовцем, який займає посаду першої або другої категорії, за його письмовою заявою. Підставами для відставки є: принципова незгода з рішенням державного органу чи посадової особи, а також етичні перешкоди для перебування на державній службі; примушування державного службовця до виконання рішення державного органу чи посадової особи, яке суперечить чинному законодавству, що може заподіяти значної матеріальної або моральної шкоди державі, підприємствам, установам, організаціям або об'єднанням громадян, громадянину; стан здоров'я, що перешкоджає виконанню службових повноважень (за наявності медичного висновку).
Відставка приймається або в ній дається мотивована відмова державним органом або посадовою особою, які призначили державного службовця на цю посаду. Рішення про прийняття відставки або відмову в ній приймається у місячний термін. У разі відмови у відставці державний службовець повинен продовжувати виконання службових обов'язків і має право на звільнення в порядку, передбаченому Кодексом законів про працю України.
Положеннями ч. 5 ст. 31 вказаного Закону передбачено, що при досягненні державним службовцем, який перебуває у відставці, віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до цього Закону, йому призначається пенсія як державному службовцю.
Таким чином, у приписах статті 31 Закону України «Про державну службу» закріплено право особи, яка перебуває у відставці, на призначення пенсії як державному службовцю після досягнення відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Зазначена норма права встановлює, що обовязковою передумовою для набуття права на одержання пенсії державних службовців є не лише досягнення відповідного віку, а й наявність спеціального стажу.
Так, право на призначення пенсії державного службовця надається:за наявності стажу державної служби не менш як 10 років;за наявності стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, не менш як 20 років.
Згідно трудової книжки, стаж державної служби позивача у Фонді державного майна України складає менше 10 років, а саме: з 04 жовтня 1991 року по 17 жовтня 1995 року.
Разом з тим, відповідно до довідки ДП Завод «Арсенал» від 15 січня 2009 року № 37/1 у період з 30 березня 1979 року по 03 жовтня 1991 року ОСОБА_2 займався науково-дослідною, дослідно-конструкторською та науково-організаційною роботою за основними науково-технічними напрямками діяльності ВО «Завод Арсенал». Для відділу № 39, в якому працював позивач, науково-технічна діяльність була основною і становила понад 70 відсотків загального річного обсягу робіт.
Період роботи ОСОБА_2 на ДП Завод «Арсенал» з 30 березня 1979 року по 03 жовтня 1991 року належить до стажу наукової роботи, що підтверджується листом Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва (у якому позивач перебував на обліку до лютого 2012 року) від 31 серпня 2010 року № 7926/06, який був адресований ОСОБА_3 управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві.
Положеннями ч. 27 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачено, що для осіб, які працюють на посадах, що згідно із законодавством належать до посад державного службовця, попередній стаж наукової роботи, набутий у державних установах, організаціях, закладах, зараховується до стажу державної служби незалежно від наявності перерв у роботі, а для осіб, які працювали (працюють) на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників, попередній стаж державної служби зараховується до стажу наукової роботи незалежно від наявності перерв у роботі.
Посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби, визначається Порядком обчислення стажу державної служби, що затверджений постановою КМ України від 03 травня 1994 року № 283 (далі Порядок).
У відповідності до п. 3 Порядку до стажу державної служби включається стаж наукової роботи, набутий в державних установах, організаціях, закладах на посадах, визначених переліком посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року № 257, незалежно від наявності перерв у роботі.
Згідно вказаного Переліку посади, зокрема, заступника головного технолога та начальника лабораторії (відділу) на підприємстві, установі, організації, не зазначених в пунктах 1-3 переліку, належать до посад, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».
Як вбачається з довідки ДП Завод «Арсенал» від 15 січня 2009 року № 37/1 у період з 30 березня 1979 року по 31 травня 1988 року ОСОБА_2 працював начальником технологічної лабораторії оптико-фізичних вимірів відділу 39, начальником лабораторії оптико-фізичних вимірів відділу 39, начальником відділу технологічної підготовки та впровадження нової техніки (відділ 39), а з 01 червня 1988 року по 03 жовтня 1991 року на посаді начальника технологічного відділу заступником головного технолога ВО «Завод Арсенал».
Таким чином, період роботи ОСОБА_2 з 30 березня 1979 року по 03 жовтня 1991 року зараховується не лише до наукового стажу, а й до стажу державної служби.
За таких обставин, стаж державної служби позивача складає понад 16 років (з 30 березня 1979 року по 17 жовтня 1995 року). Відповідно, ОСОБА_2 має стаж, необхідний для призначення пенсії державного службовця.
Як раніше зазначалося, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» надає право на одержання пенсії державних службовців лише тим особам, які мають не менш як 10 років стажу державної служби, та які на час досягнення необхідного віку працювали на посадах державних службовців.
На час досягнення пенсійного віку позивач працював на посадах, які не відносяться до посад державних службовців.
Разом з тим, державна служба ОСОБА_2 була припинена у спеціальний спосіб шляхом прийняття відставки.
Положеннями ч. 5 ст. 31 Закону України «Про державну службу» передбачено, що при досягненні державним службовцем, який перебуває у відставці, віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до цього Закону, йому призначається пенсія як державному службовцю.
Зазначена норма права вказує на те, що державний службовець, який перебуває у відставці, має право на призначення пенсії, передбаченої ст. 37 Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, беручи до уваги наявні в матеріалах справи доказі приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та підлягають задоволенню.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню слід застосувати ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6 10, 14, 71, 86, 94, 128, 159 - 163, 167 КАС Українист.ст. 31, 37 Закону України «Про державну службу»,суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобовязати Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва призначити ОСОБА_2 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з дня звернення до Управління пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, тобто з 27 березня 2015 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 487,20 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя:
Судове рішення № 54120570, Дарницький районний суд міста Києва було прийнято 30.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 753/17897/15-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: