Ухвала суду № 54119784, 02.12.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/8439/15-ц Провадження № 22-ц/795/2280/2015 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Логвіна Т. В. Доповідач - Тагієв С. Р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,при секретарі:ОСОБА_4,за участю:представника позивача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 жовтня 2015 року у цивільній справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до ОСОБА_6 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів,

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач посилається на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, вказує, що відповідач ОСОБА_6, звернувшись до Управління за призначенням адресної допомоги переміщеним особам, не надав інформацію про отримання ним інших соціальних виплат, що призвело до отримання ним з Державного бюджету двох соціальних виплат адресної соціальної допомоги переміщеним особам з 22 жовтня 2014 року та компенсації за піднайом жилих приміщень з 14 липня 2014 року. На думку апелянта, відповідач є недобросовісним набувачем коштів у сумі 7974 грн. 19 коп. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_5, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_6, який проходив службу у військовій частині А4444 (м. Чернігів), у червні 2014 року разом з родиною переїхав до м. Чернігова з тимчасово окупованої території АР Крим. 22 жовтня 2014 року він як уповноважена особа від усієї родини звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради із заявою про взяття на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції, у якій не зазначив про отримання будь-яких соціальних виплат, а також із заявою про призначення відповідної щомісячної адресної допомоги такій категорії осіб на проживання, включаючи оплату житлово-комунальних послуг (а.с. 8 зворот, 9). Така допомога йому була призначена.

У січні 2015 року до Управління надійшов лист Міністерства соціальної політики України від 22.01.2015 року з розясненням, що питання надання сімям військовослужбовців щомісячної адресної допомоги як особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, у т. ч. на оплату житлово-комунальних послуг, слід розглядати у разі, якщо військовослужбовець не забезпечується житлом та не отримує виплат на зазначені цілі (а.с. 7).

На відповідний запит Управління Військова частина А4444 06.02.2015 року повідомила, що ОСОБА_6 житловим приміщенням не забезпечувався, але отримував компенсацію за піднайом житла з 14 липня 2014 року. На підставі цього 06 лютого 2015 року Управлінням було винесене розпорядження про припинення виплати адресної допомоги та направлено ОСОБА_6 повідомлення, яким запропоновано повернути безпідставно отримані ним бюджетні кошти в сумі 7974, 19 грн., що відповідачем зроблено не було.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до ОСОБА_6 про стягнення надміру виплачених коштів апеляційну скаргу ОСОБА_6 частково задоволено, скасовано постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 червня 2015 року, провадження у справі закрите на підставі того, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. У звязку з цим позивач звернувся з даним цивільним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що дані правовідносини фактично є спором про повернення безпідставно набутого майна та регламентуються положеннями ст. 1215 Цивільного Кодексу України, відповідно до яких безпідставно набуті виплати, у т.ч. і допомога, не підлягають поверненню.

З таким висновком повністю погоджується апеляційний суд.

Дана справа розглядається в порядку цивільного судочинства, у звязку з чим апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. За змістом ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 3 КАС України у публічно-правовому спорі хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Отже, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед субєктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій (Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. № 8, п. п. 2, 3). Спори з приводу стягнення безпідставно сплачених грошових сум не є публічно-правовими, тому відповідні заяви слід розглядати в порядку цивільного судочинства (статті 1212, 1213 ЦК України) (Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 3, п. 30).

Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

Враховуючи, що перерахунок адресної соціальної допомоги відповідачу як переміщеній особі здійснено позивачем на підставі листа Міністерства соціальної політики України, який був виданий значно пізніше, ніж така допомога відповідачу призначена, не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що відповідач є недобросовісним набувачем через надання ним неправдивої інформації про неотримання соціальних виплат. Крім того, вказаний лист не є нормативним актом та не є підставою для припинення щомісячної адресної допомоги, якщо це передбачено законодавством.

Крім того, щомісячна адресна допомога особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції та грошова компенсація за піднайом житла, що передбачена Порядком виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних сил України за піднайом ними житлових приміщень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450, мають різну правову природу.

Такого висновку дійшов Вищий адміністративний суд України у справі 750/3127/15-а, виклавши його в ухвалі від 01 жовтня 2015 року (а.с.46-50).

Грошова компенсація за піднайом жилого приміщення виплачується: особам офіцерського складу у разі, коли вони не забезпечені жилими приміщеннями за місцем проходження військової служби, не отримали за рахунок держави грошову компенсацію за належне їм для отримання жиле приміщення та перебувають на квартирному обліку, а також якщо військова частина не орендує для них та членів їх сімей житло; курсантам вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім'ї, у разі ненадання їм жилої площі в сімейних гуртожитках, відсутності таких гуртожитків та жилого приміщення за місцем проходження ними військової служби (навчання).

Виплата грошової компенсації здійснюється за розрахунком (заявкою) потреби в коштах на компенсацію за піднайом житла, який подає військова частина (установа) на наступний місяць. Відповідно до ч. 10 ст. 14 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці та члени їх сімей, які мають право на пільги, гарантії та компенсації відповідно до цього Закону, користуються пільгами, гарантіями та компенсаціями, встановленими для громадян України законами та іншими нормативно-правовими актами, а також рішеннями органів місцевого самоврядування. Якщо такі особи одночасно мають право на отримання однієї і тієї ж пільги, гарантії чи компенсації з кількох підстав, то їм надається за їх вибором пільга, гарантія чи компенсація тільки з однієї підстави, крім випадків, передбачених законами.

Щомісячна адресна допомога особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, здійснюється на підставі Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року, відповідно до п. 2 якого грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції або змушені були покинути своє постійне місце проживання в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і перемістилися в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).

Виходячи із результатів системного аналізу наведених норм права та викладених обставин справи колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, правильно встановив обставини спору, дослідив докази у справі, надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку. Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: