Рішення № 54118730, 07.12.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 664/2705/13 Головуючий в суді 1 інстанції: ОСОБА_1

Номер провадження: 22-ц/791/692/15 Доповідач: Склярська І.В. Категорія:27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року грудня місяця 07 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі :

Головуючого Склярської І.В.

Суддів: Цуканової І.В.

ОСОБА_2

Секретар Сікора О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 13 січня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про розірвання договорів споживчого кредиту та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 29.12.2007 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № HEC0G40000004411 відповідно до якого, відповідач отримав кредит у розмірі 168750,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 30.12.2022 року. На забезпечення виконання божником зобовязань за кредитним договором, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки № HEC0G40000004411, за умовами якого відповідач надав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 67,50 кв.м., житловою площею 41.8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить відповідачу на праві власності. Враховуючи те, що відповідач зобовязання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 05.06.2013 року має заборгованість у розмірі 394542,53 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 166109,99 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 153786,13 грн.; пені за несвоєчасне виконання зобовязань за кредитним договором у розмірі 38778,91 грн. та штрафу (процентна складова) 35867,50 грн., просив:

1) в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором звернути стягнення на квартиру загальною площею 67,50 кв.м., житловою площею 41.8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № НЕС0G40000004411 від 28.07.2008 року публічним акціонерним товариством комерційного банку «Приватбанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дубліката правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

2) Виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_2 зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.

04.10.2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що 29.12.2007 року між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступник ПАТ КБ «ПриватБанк») було укладено договір про іпотечний кредит № HEC0G40000004411 за яким він отримав кредит у розмірі 168750,00 грн. зі сплатою фіксованої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 15,00% на рік та з кінцевим терміном повернення 30.12.2022 року. Для формування початкового внеску за вищезазначеним договором між сторонами того ж дня і на той же термін був також укладений кредитний договір № HEC0G50000004411 на суму 33750,00 грн., за яким позивач за зустрічним позовом зобовязався щомісячно до 29 числа кожного місяця сплачувати Банку фіксовану проценту ставку - 1,25% на місяць (15% річних у гривні). В порушення вимог чинного законодавства, шляхом підробки підпису ОСОБА_3 на додаткових угодах до вищезазначених кредитних договорів, Банком було переведено з серпня 2008 року валюту кредитів у долари США і змінено розмір процентної ставки по кредитним договором з 15% у гривні до 14,04% у доларах США. Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 29.07.2011 року залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 25.10.2011 року вищезазначені додаткові угоди до кредитних договорів визнані недійсними та зобовязано банк здійснити перерахунок залишків заборгованості починаючи з 29.07.2008 року за кредитними договорами № HEC0G50000004411 та № HEC0G40000004411 у гривні.

Враховуючи те, що банк неправомірно підвищував в односторонньому порядку відсоткову ставку та належними чином рішення суду не виконав, перерахунок заборгованості не здійснив та зважаючи на те, що вказаними діями банку йому заподіяно моральну шкоду, просив:

1) розірвати укладені між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» договір про іпотечний кредит № НЕС0G40000004411 від 29.12.2007 року та кредитний договір № НЕС0G50000004411 від 29.12.2007 року.

2) відшкодувати на його користь з ПАТ КБ «Приватбанк» моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 13 січня 2014 року у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Розірвано договір про іпотечний кредит № НЕС0G40000004411 від 29 грудня 2007 року, укладений між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3. Розірвано кредитний договір № НЕС0G50000004411 від 29 грудня 2007 року, укладений між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 15000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі, ПАТ КБ «Приватбанк» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким первісний позов задовольнити в повному обсязі; у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Письмові заперечення до суду апеляційної інстанції не надходили.

Заслухавши доповідача, осіб, які зявилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у ОСОБА_3 відсутня заборгованість перед ПАТ КБ «Приватбанк». Частково задовольняючи зустрічний позов, суд виходив з того, що з боку ПАТ КБ «Приватбанк» існує систематичні порушення умов укладених з ОСОБА_3 діючих кредитних договорів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, 29 грудня 2007 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (17.09.2009 року змінено найменування юридичної особи на публічне акціонерне товариство) та ОСОБА_3 був укладений договір про іпотечний кредит № HEC0G40000004411.

Відповідно до п.1.1 договору кредитор зобовязався надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 168750,00 грн., а позичальник зобовязався прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит в сумі 168750,00 грн., сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 15,00 % річних, а також інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором, а також сплатити винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту. Відповідно до п.1.3 зазначеного договору кредит надається строком погашення не пізніше 29 грудня 2022 року на придбання у власність окремої квартири з метою постійного проживання (здачі в оренду) за договором купівлі-продажу №ВКС від 28.12.2007 року,розташованої за адресою Херсонська область, Цюрупинський район, м.Цюрупинськ, вул.Миру,5.кв.64. (а.с.14) В забезпечення виконання зобовязань за договором 29 грудня 2007 року був укладений іпотечний договір HEC0G40000004411 (а.с.19).

Договором про іпотечний кредит також передбачено умови і порядок зміни розміру відсоткової ставки в сторону збільшення. Так, згідно п.8.9 договору кредитор не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня зміни розміру відсоткової ставки в сторону збільшення повідомляє позичальника про встановлення нової відсоткової ставки, із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа за адресою позичальника (а.с.17).

Окрім того, між «Приватбанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір HEC0G50000004411.

Відповідно до п.7.1 договору банк зобовязався надати позичальникові кредитні кошти шляхом: видачі готівки через касу на строк з 29 грудня 2007 по 29 грудня 2022 р. включно, у вигляді, строкового кредиту у розмірі 33750,00 грн. на споживчі цілі, шляхом перерахування відповідно до п.1.2, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,25 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.44-49).

Пунктом 2.3.1 вказаного договору передбачено право односторонньої зміни процентної ставки при настанні певних умов та дотримання порядку, а саме надіслання позичальникові письмового повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої відсоткової ставки ( а.с.45).

Разом з тим, суду першої інстанції банком не надавалися і матеріали цивільної справи не містять доказів виконання банком п.8.9. договору, а саме: дотримання порядку повідомлення позичальника про збільшення процентної ставки за кредитним договором № HEC0G40000004411 від 29.12.2007 року, сума заборгованості по якому нарахована банком по відсотковій ставці 25,08% з 29.07.2008року ( а.с.7-9,90-93) .

Натомість, надана банком копія листа від 17.07.2008 року №2980/2998 (а.с.163) про підвищення відсоткової ставки до 2,09 % у місяць (25,08 річних) з 29 липня 2008 року, як не відповідає умовам п.8.9 договору про іпотечний кредит, так і не підтверджена доказами його направлення рекомендованою поштою на адресу позичальника. Крім того, спростовується листами банку від 31.12.2008 року про підвищення відсоткової ставки з 02 березня 2009 року до 18% (а.с.50-51) та листом банку від 27.02.2009 року про те ще листи від 31.12.2008 року є такими, що втратили силу та відсоткову ставку збільшено не буде (а.с.52).

Про відсутність порядку виконання пункту 8.9 (щодо збільшення відсоткової ставки) договору про іпотечний кредит свідчать і дії банку про зміну валюти кредитування та відсоткової ставки по спірному кредиту в розмірі 1,17% на місяць (14.04% річних)( а.с.55, 156-159), які були предметом судового розгляду справи (а.с.56-61).

Так, на підставі рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 29 липня 2011 року, залишеним без змін ухвалою суду апеляційної інстанції від 25 жовтня 2011 року, визнано недійсними додаткові угоди до договору про іпотечний кредит № HEC0G40000004411 та додаткової угоди № HEC0G50000004411 від 29.07.2008 року згідно яких позивач після їх підписання продовжував сплачувати залишок кредитної заборгованості по основному кредитному договору в іноземній валюті, зобовязано ПАТ КБ «Приватбанк» здійснити перерахунок залишків заборгованості з 29.07.2008 року за кредитним договором HEC0G50000004411 від 29.12.2007 року, що укладені з ОСОБА_3, в гривні та подальшому здійснювати розрахунки за кредитними договорами HEC0G40000004411 та HEC0G50000004411 від 29.12.2007 року (а.с.56-58).

Таким чином, підстави для розрахунку заборгованості за договором про іпотечний кредит № HEC0G40000004411 від 29.12.2007 року з урахуванням відсоткової ставки в розмірі 25,08% з 29 липня 2008 року, відсутні.

Таким чином, враховуючи висновки судової економічної експертизи №147/148 від 25 вересня 2015 року, заборгованість ОСОБА_3 (поточна та прострочена) перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за договором про іпотечний кредит HEC0G40000004411 від 29 грудня 2007 року, за відсотковою ставкою 15% річних, станом на 05 червня 2013 року відсутня (т.2 а.с.25-36).

За викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відсутність заборгованості за кредитним договором унеможливлює задоволення позовних вимог про звернення стягнення на належну відповідачу квартиру в рахунок погашення заборгованості та виселення відповідача та інших осіб, зареєстрованих та проживаючих у спірній квартирі із зняттям їх з реєстраційного обліку, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підтвердження наявної кредитної заборгованості.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для підвищення відсоткової ставки, дотримання банком умов та порядку її підвищення, наявності заборгованості за кредитним договором колегія суддів до уваги не приймає за вищевикладених обставин.

Згідно ч. 1,2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Колегія суддів вважає, що підстави, на які посилається ОСОБА_3, а саме: підвищення процентної ставки за кредитним договором не є істотним порушенням договору в розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України, а тому вимоги ОСОБА_3 про розірвання договору про іпотечний кредит № HEC0G40000004411 від 29.12.2007 року та кредитного договору № HEC0G50000004411 від 29.12.2007 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 23 ЦК України зазначено основні підстави відшкодування моральної шкоди, які стосуються деліктних (позадоговірних) правовідносин. Іншими положеннями ЦК України та договором про іпотечний кредит не передбачено відшкодування моральної шкоди за порушення умов договору. Законом України «Про захист прав споживачів» також не перебачена можливість морального відшкодування у випадку порушення зобовязань за кредитним договором однією із сторін, окрім, коли порушення прав споживача призвело до спричинення шкоди здоровю, і між цими діями має бути встановлено прямий причинний звязок.

Разом з тим, суд першої інстанції не врахував вищезазначені норми законодавства, що регулюють відшкодування моральної шкоди та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для її відшкодування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заявлені ОСОБА_3 вимоги про відшкодування моральної шкоди є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Отже, колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3, оскільки вони ґрунтуються на нормах матеріального права та обставинах справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про розірвання договору про іпотечний кредит № HEC0G40000004411 від 29 грудня 2007 року, укладеного між публічним акціонерним товариством комерційного банку «Приватбанк» та ОСОБА_3 та розірвання кредитного договору № HEC0G50000004411 від 29 грудня 2007 року, укладеного між публічним акціонерним товариством комерційного банку «Приватбанк» та ОСОБА_3, а також стягнення з публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 15 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, як таке що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін. Крім того, з урахуванням ст.88 ЦПК України, з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати за проведення судової експертизи в сумі 8968 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, ст.ст.651,1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 303, 307, 309,316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити частково.

Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 13 січня 2014 року скасувати в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про розірвання договору про іпотечний кредит№ HEC0G40000004411 від 29 грудня 2007 року, укладеного між публічним акціонерним товариством комерційного банку «Приватбанк» та ОСОБА_3 та розірвання кредитного договору № HEC0G50000004411 від 29 грудня 2007 року, укладеного між публічним акціонерним товариством комерційного банку «Приватбанк» та ОСОБА_3, а також у частині стягнення з публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 15 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про розірвання договорів та відшкодування моральної шкоди відмовити.

В іншій частині рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 13 січня 2014 року залишити без змін.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 судові витрати за проведення судової експертизи в сумі 8968 грн. 80 коп. ( вісім тисяч девятсот шістдесят вісім грн. 80 коп.)

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності з дня його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий І.В.Склярська

Судді: І.В.Цуканова

ОСОБА_2