Ухвала суду № 54117331, 02.12.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/18787/15-ц

Номер провадження 2/643/6888/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2015 року суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить: відновити їй строк для подання позовної заяви; відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі; визнати за нею право власності на квартиру № 14, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Світла, буд. 8-А, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер 21.07.2011 року.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 119-120 ЦПК України, а саме позивачем не сплачено судовий збір за подання позовної заяви.

Як вбачається з предявленого до суду позову, позивач заявляє вимоги майнового характеру (визнання права власності).

До позову додано квитанції № ПН1988 від 04.11.2015 року та № ПН1984 від 04.11.2015 року про сплату судового збору в загальному розмірі 743,60 грн.

Вирішуючи клопотання позивача щодо відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі, суд керується наступним.

Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, умовою відстрочення або розстрочення сплати судового збору є відповідний майновий стан сторони, зокрема позивача.

Згідно ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Проте будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження такого майнового стану позивача, який надає суду право застосувати положення ст. 82 ЦПК України, позивачем не надано.

При цьому сам по собі похилий вік позивача не може бути визнаний судом в якості достатнього доказу на підтвердження відсутності у неї можливості сплатити судовий збір.

Інших доказів, крім тих, що підтверджують вік позивача, суду не надано.

В зв'язку з наведеним підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору відсутні.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України, ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам не нижче його балансової вартості.

Як вбачається з роз'яснень, викладених в п.п. а п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Позивачем визначено ціну позову в розмірі 100000,00 грн.

Відповідно до п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України « Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 487,20 грн. та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 6090,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Керуючись ч. 2 ст. 80 ЦПК України, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», суд попередньо визначає розмір судового збору в сумі 3000,00 грн.

Оскільки позивачем сплачено судовий збір в розмірі 743,60 грн., то додатковій сплаті підлягає судовий збір в розмірі 2256,40 грн.

Судовий збір належить оплатити за наступними реквізитами: Одержувач УДКСУ у Московському районі м. Харкова, код отримувача ЄДРПОУ 37999607, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області; МФО 851011; Р/р 31216206700007.

Розяснити позивачу, що він також має право протягом строку, наданого для усунення недоліків позовної заяви та сплати судового збору, надати суду відповідні документи, які підтверджують дійсну вартість спірного майна на час звернення до суду з позовом (звіт про оцінку майна, складений у відповідності до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», інші документи, передбачені чинним законодавством України), та сплатити судовий збір відповідно до встановленої таким чином дійсної вартості спірного майна (ціни позову).

Відповідно до ст. 121 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 119 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, вказана заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Суд розяснює позивачу, що в разі не усунення в пятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали недоліків, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявнику з усіма додатками до неї.

Керуючись ст. 119-121, 208-210 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви та сплатити судовий збір на протязі п'яти днів з дня отримання ухвали.

Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатись неподаною та повернута, що не перешкоджатиме повторному зверненню до суду в порядку, визначеному ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Крівцов Д.А.