Вирок № 54116928, 08.12.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/9530/15-к

Провадж. № 1-кп/639/536/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2015 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі: головуючого -судді Васильєвої Н.М., за участю секретаря Чорного О.С., прокурора Танаджи С.В., обвинуваченої- Роденко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому 10.10.2015 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12015220500001866, за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 09.10.2015р. приблизно о 14 год., перебувала у дворі поблизу будинку №1 по вул. Камській в м.Харкові, де побачила як раніше незнайомий їй ОСОБА_2 поклав на лавку підвісну люстру, загорнену у чорний полімерний пакет, після чого останній відійшов від свого майна на відстань, залишивши його без нагляду. Саме в цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на таємне заволодіння чужим майном.

Реалізуючі свій злочинний умисел, ОСОБА_1 діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу таємно викрала чуже майно - підвісну люстру, належну ОСОБА_2, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4453 від 19.10.2015р.- 1375 грн., після чого з місця скоєння злочину зникла, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому їй злочині визнала повністю, за обставинами, викладеними в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється .

Потерпілий в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, в порядку вимог ст.135 КПК України, що відповідно до вимог ст.325 КПК України не є перешкодою для проведення судового розгляду. Відповідно до наданої ним заяви до суду просить розглядати справу без його участі, цивільний позов не заявляє.

Обвинувачена вважала недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нею не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченою ОСОБА_1 своєї вини, а також те, що вона не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченою змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченої, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо розяснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченої.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 в обсязі предявленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що вона на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; не працює; розлучена; раніше не судима; має постійне місце проживання та реєстрації.

Обставиною, що помякшує покарання обвинуваченої ОСОБА_1, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття обвинуваченої.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самою обвинуваченою, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, його наслідки, обставину, що помякшує покарання, особу обвинуваченої, її відношення до скоєного злочину.

При цьому, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння нею нових злочинів та досягнення цілей покарання щодо неї в цілому, можливе без ізоляції її від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити їй покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, але звільнити від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на неї обовязків, передбачених п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов не заявлено. Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченої згідно ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370,374,377 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді одного року позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком в 1 (один) рік .

На підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Речовий доказ по справі- підвісну люстру, передану по збережувальній розписці-залишити ОСОБА_2 як законному власнику(а.с.33 к/п).

Процесуальні витрати в сумі 245 грн. 52 коп. за проведення експертизи стягнути з ОСОБА_4 на користь держави, які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011 УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова(а.с.31 к/п).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Н.М. Васильєва