Вирок № 54116894, 08.10.2015, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4396/15-к

Провадження № 1-кп/638/373/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2015 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Шишкіна О.В.,

секретаря Голуб Ю.О.,

за участю прокурорів Клочко Н.О., Ігнатенко А.В.,

адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова кримінальне провадження №12015220480000597 з обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працював з 17.01.2011 року до 03.02.2015 року курєром ДП «Галузевий експертно-технічний центр» ПРАТ «ВТП «Укренергочормет», інваліда 2 групи, мешкаючого у цивільному шлюбі, маючого доньку Дарю, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

●18.12.1988 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.3 ст. 81, ч.2 ст. 140, ч.2 ст. 141, ст.17, ч.3 ст.140, ч.2 ст.215-3, 42 КК України 1960 року до 4 років позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 21.02.1989 року остаточне покарання знижено до 3 років позбавлення волі;

●28.05.1992 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 196-1, ч.2 ст. 196-1, ч.3 ст.140, 42 КК України 1960 року до 3 років позбавлення волі;

●08.08.1996 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 140 КК України 1960 року до 4 років позбавлення волі, звільнений від подальшого відбування покарання на підставі ст. 3 Закону України «Про амністію» від 26.06.1997 року відповідно ухвали Дзержинського районного суда м. Харкова від 01.08.1997 року;

●10.02.2000 року Алуштінським міським судом АР Крим за ч.2 ст. 140 КК України 1960 року до 2 років позбавлення волі,

●12.11.2001 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ст.94, ч.2 ст. 106, 42 КК України 1960 року до 9 років позбавлення волі, штраф 4500 грн., ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 01.07.2002 року остаточне покарання призначено за ст.94, ч.1 ст. 125, 42 КК України 1960 року до 9 років позбавлення волі, штраф 450 грн.

про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2015 року близько 23.30 годин ОСОБА_2, знаходячись вдома за адресою: АДРЕСА_2, вийшов із квартири до тамбуру підїзду, де зустрів малознайомого ОСОБА_3, який є сусідом останнього та мешкає у даному підїзді. В ході короткочасного спілкування між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_2, який перебував у стані алкогольного спяніння, виник умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_3 з мотивів особистої неприязні. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3, ОСОБА_2, діючи умисно, утримуючи у правій руці кухонний ніж, який перебував у нього на момент виникнення конфлікту, наніс останньому один удар ножем в область живота та другий удар в область передпліччя правої руки, завдавши його ОСОБА_3П, коли останній, захищаючись від дій ОСОБА_2, виставив руку. Спричинивши своїми умисними діями тілесні ушкодження ОСОБА_3, ОСОБА_2 повернувся до свого помешкання, виконавши всі дії, які вважав за необхідне.

Відповідно до висновку судово - медичної експертизи №79-А/15 від 03.03.2015 року у ОСОБА_3 внаслідок умисних дій ОСОБА_2 мають місце колото-різане поранення передньої черевної стінки з пошкодженням передньої стінки шлунку та наскрізним пораненням 3-го сегменту печінки, внутрішньочеревна кровотеча, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент заподіяння, різана рана на правому передпліччі, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Потерпілим ОСОБА_3 та прокурором Клочко Н.О. заявлені цивільні позови.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав частково, цивільний позов прокурора визнав у повному обсязі, цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 не визнав, та пояснив суду про те, що 31.01.2015 року приблизна о 22-00 год. він повертався до дому. Він зайшов до свого сусіда ОСОБА_4 у квартиру АДРЕСА_3, де вже був інший сусід ОСОБА_3, та запропонував їм надати йому випити спиртні напої. Михайло сказав, що випити немає, та він пішов до себе у квартиру №100. Він у себе вдома на кухні приготував їжу та почав вечеряти, до нього прийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Вони у приміщенні тамбуру, на порозі його квартири стали наносити йому удари, хапали за одяг, виштовхували його з квартири. Захищаючись, він наніс ножем, який тримав у руці, удар по руці ОСОБА_3 Після чого, ОСОБА_3 продовжуючи наближатися до нього та хапати за одяг, наштовхнувся на ніж своїм тілом, який ОСОБА_2 тримав у руці. Отримавши поранення, ОСОБА_3 відпустив його та залишив приміщення тамбуру. Після цього, він одягнувся та через балкон залишив свою квартиру. Вважає, що наніс ОСОБА_3 удар ножем не умисно, так як останній сам наторкнувся на ніж. Він був тверезий, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у стані алкогольного спяніння.

Не дивлячись на часткове визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_2, його вина повністю доведена дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:

- показаннями допитаного у судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що мешкає в квартирі АДРЕСА_4. 31.01.2015 року в вечірній час він прийшов до свого сусіда ОСОБА_4 в квартиру №97, де вони відпочивали. Приблизно о 22-00 год. до них зайшов сусід ОСОБА_2 та запропонував їм надати йому випити спиртні напої. Михайло сказав, що випити немає, та ОСОБА_2 пішов з квартири. Приблизно о 23-00 год., шукаючи свою дружину у сусідки, він зайшов у тамбур, де мешкав ОСОБА_2, та побачив його на порозі своєї квартири. Перебуваючи на порозі квартири, він зробив зауваження ОСОБА_2 з приводу того, що останній ображав свою мати, та про це знали всі у будинку. На це ОСОБА_2 висловився нецензурною лайкою, та раптово наніс йому удар ножем в область живота та другий удар в область передпліччя правої руки, коли він, захищаючись від дій ОСОБА_2, виставив руку. Отримавши поранення, він залишив тамбур ОСОБА_2, йому було викликано швидку медичну допомоги та його забрали у лікарню. Від отриманих поранень він проходив лікування у лікарі. Коли знаходився поруч з ОСОБА_2В, він відчув, що останній перебуває у стані алкогольного спяніння;

- показаннями допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4, який пояснив, що мешкає в квартирі АДРЕСА_3. 31.01.2015 року в вечірній час до нього прийшов сусід з квартири №105 ОСОБА_3 Вони спілкувалися, відпочивали. Приблизно о 22-00 год. до них зайшов сусід ОСОБА_2 та запропонував їм надати йому випити спиртні напої. Він сказав, що випити немає, та ОСОБА_2 пішов з квартири. Приблизно о 23-00 год. ОСОБА_3 пішов до дому. Через декілька хвилин він повернувся та сказав, що ОСОБА_2 наніс йому удари ножем у живіт та руку. Він викликав ОСОБА_3 швидку медичну допомогу, яка відвезла його у лікарю. Коли він заходився у підїзді, ОСОБА_2 намагався вийти на вулицю, але він його не випустив. Пізніше він дізнався, що ОСОБА_2 вийшов на вулицю через свій балкон;

- поясненнями допитаних у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які підтвердили, що 31.01.2015 року близько 23-00 год. бачили ОСОБА_8 з пораненнями животу та руки, та який пояснив, що вказані поранення, йому завдав ножем їх сусід ОСОБА_2 ОСОБА_3 забрали у лікарню, а ОСОБА_2 втік;

- протоколами огляду місця події від 01.02.2015 року, в ході яких на порозі квартири АДРЕСА_5 та у тамбурі вищевказаної квартири виявлені плями червоного кольору; біля підїзду №3 по пр. Перемоги, 72-Б у м. Харкові у ОСОБА_2 було вилучено кухонних ніж;

-висновком судово-медичної експертизи № 79-А/15 від 02.02.2015 року, згідно якої у потерпілого ОСОБА_3 у звязку з подією 31.01.2015 року мали місце пошкодження: проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки з пошкодженням передньої стінки шлунку та наскрізним пораненням 3-го сегменту печінки, внутрішньочеревна кровотеча, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, різана рана на правому передпліччі, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень;

- висновком судової медико - криміналістичної експертизи №74-МК від 05.02.2015 року, згідно якої виявлені пошкодження у потерпілого ОСОБА_3 відповідають наданими експерту предметам одягу, та спричинені наданим експерту кухонним ножем;

- висновком судово-імунологічної експертизи №350-И/15 від 17.02.2015 року, згідно висновком якої походження виявлених в ході огляду місця події в підїзді №3 будинку №72-Б по пр. Перемоги у м. Харкові плям крові від потерпілого ОСОБА_3 не виключається;

-протоколами проведення слідчих експериментів від 13.02.2015 року (за участю ОСОБА_2В.), від 03.03.2015 року (за участю ОСОБА_3П.) щодо механізму спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3;

- висновком судово-медичної експертизи № 182-А/15 від 16.03.2015 року, проведеної за результатами слідчих експериментів від 13.02.2015 року (за участю ОСОБА_2В.), 03.03.2015 року (за участю ОСОБА_3П.), згідно якої діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження а саме: проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки з пошкодженням передньої стінки шлунку та наскрізним пораненням 3-го сегменту печінки, внутрішньочеревна кровотеча, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, різана рана на правому передпліччі, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Тілесні ушкодження, встановлені у ОСОБА_3 могли утворитися при обставинах, вказаних ним в ході проведення слідчого експерименту з його участю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України, як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, що є небезпечним для життя в момент його заподіяння.

Судом досліджені дані, які характеризують особу обвинуваченого і при цьому встановлено, що ОСОБА_2 раніше судимий, не перебуває на обліку в Харківському обласному наркологічному диспансеру та Харківському міському ПНД, є інвалідом 2 групи, на час скоєння кримінального правопорушення працював, мешкав у цивільному шлюбі, виховував доньку Дарю, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Вирішуючи питання про визначення покарання ОСОБА_2, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, тяжкість скоєного правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, обставину, яка обтяжує покарання, фактичні обставини скоєного злочину, наявність матеріальних та моральних претензій до нього з боку потерпілого, а також матеріальних претензій з боку держави в особі прокурора.

Обставин, відповідно ст.66 КК України, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.

Відповідно ст.67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2, суд визнає скоєння кримінального правопорушення у стані алкогольного спяніння.

З огляду на викладене суд вважає за можливе призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст. 121 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 8141,05 грн. суд залишає без задоволення у звязку з недоведеністю спричинення шкоди здоровю. Надані потерпілим фіскальні чеки при відсутності лікарських призначень та виписки з історії хвороби з рекомендованим лікуванням, не підтверджують завдання шкоди на вказану у позові суму. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 в частині відшкодування моральної шкоди суд задовольняє частково. Стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 підлягає 50000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. За думкою суду, саме вказана сума є достатньою для відшкодування завданих моральних страждань потерпілому неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_2

Позовну заяву прокурора до ОСОБА_2, подану в порядку ст. 128 КПК України, про відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_3 суд задовольняє у повному обсязі, з обвинуваченого на користь місцевого бюджету підлягає стягненню 3271,68 грн.

Судові витрати у справі відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК Україниі призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

Строк покарання засудженому ОСОБА_2 відраховувати з моменту фактичного затримання - з 01 лютого 2015 року.

Запобіжний заход відносно ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили залишити без змін утримання під вартою в СІЗО м. Харкова.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 50 000 грн. (пятдесят тисяч грн.) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь місцевого бюджету (банківські реквізити Департаменту бюджету та фінансів Харківської міської ради: р/р 31412544700002 в ГУДКС України у Харківській області, МФО 851011, код 37999649, код призначення платежу 240603) 3271,68 грн. (три тисячі двісті сімдесят одна грн. 68 коп.) в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3

Речові докази ніж кухонний знищити, одяг потерпілого ОСОБА_3 повернути ОСОБА_3, одяг засудженого ОСОБА_10 повернути родичам ОСОБА_2, речові докази, залучені до матеріалів кримінального провадження залишити в ньому.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення.

Головуючий: суддя