Рішення № 54112398, 26.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3637/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Ващенко Л. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого Ващенко Л.Г.

суддів Вадовської Л.М., Плавич Н.Д.

при секретарі Решетник М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

21.07.2014 року, ОСОБА_3 звернулась із позовом про стягнення у солідарному порядку з відповідачів матеріальної шкоди у сумі 72 000 гривень і стягнення у солідарному порядку моральної шкоди у сумі 20 000 гривень.

Позов обгрунтовано тим, що вона є власником 1\4 частини квартири №128 по Миколаївській дорозі,309 у м. Одесі. Довгий час між нею і ОСОБА_4 тривали судові спори з приводу права власності та припинення права власності на частину спірної квартири.У липні 2013 року, під час розгляду справи у касаційній інстанції, ОСОБА_4, за договором купівлі-продажу, продав квартиру ОСОБА_5

Посилаючись на те, що ОСОБА_4, знаючи про знаходження справи у касаційній інстанції, здійснив без її згоди відчуження квартири, у тому числі належної їй 1\4 частини, а ОСОБА_5, знаючи, що вона зареєстрована у квартирі, безпідставно не впускає і перешкоджає у користваннні належною їй частиною квартири, позивачка просила позов задовольнити.

Відповідачі, представник ОСОБА_4О.і ОСОБА_5позов не визнали.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 02.02.2015 року у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на незаконність рішення суду, невідповідність висновків суду обставинам справи і на необгрунтованість відмови у позові.

У засіданні колегії суддів: представник позивачки скаргу підтримав; відповідачі ОСОБА_4О.і ОСОБА_5скаргу не визнали.

Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України.

За змістом ст. 309 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального або процесуального права. Позивачка просила стягнути з відповідачів у солідарному порядку матеріальні збитки, спричинені внаслідок того, що відповідач ОСОБА_4тривалий час у суді оспорює її право власності на частину квартири №128 по Миколаївській дорозі,309 у м. Одесі, а ОСОБА_5, яка стала власником спірної квартири у липні 2013 року, неправомірно перешкоджає у користуванні належною їй 1\4 частиною квартири (а.с.3-6 т.1).

Відповідно до ст. 22 ч. ч.1, 2 п.1 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, при цьому збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права \реальні збитки\.

Колегією суддів встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.08.2005 року позивачка ОСОБА_3 є власником 1\4 частини квартири №128 по Миколаївській дорозі,309 у м. Одесі (а.с.14,15,71 т.1).

Власником 3\4 частин спірної квартири до липня 2013 року, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.06.2007 року, був ОСОБА_4 (а.с.62-65 т.1).

12.07.2013 року ОСОБА_4, за договором купівлі-продажу, продав спірну квартиру ОСОБА_5, при цьому, 1\4 частина спірної квартири належала ОСОБА_4 на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26.11.2012 року (а.с.17-20 т.1).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.07.2013 року, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26.11.2012 року і ухвала апеляційного суду Одеської області від 26.02.2013 року скасовані з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.23-25 т.1).

З матеріалів справи вбачається, що у період з 2012 по березень 2015 року у суді тривали спори між ОСОБА_4 і ОСОБА_3, як з приводу припинення права власності ОСОБА_3на 1\4 частину спірної квартири, так і з приводу витребування частини квартири з чужого незаконного володіння за позовом ОСОБА_3. Крім того, у 2013 році у суді мав місце спір за позовом ОСОБА_4про визнання ОСОБА_3такою, що втратила право користування спірним жилим приміщенням (а.с.17-25,39-42,59-69,115-117,168 т.1, а.с.16,17 т.2).

Позивачка стверджує, що їй завдані збитки через те, що ОСОБА_4неправомірно звертався до суду із позовом про припинення права на частину квартири і визнання її такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а ОСОБА_5, новий власник 3\4 частин спірної квартири, незаконно перешкоджає їй у користуванні частиною квартири.

Зважаючи на те, що реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищеням або пошкодженням її речі, а також втрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, у даному випадку, ствердження позивачки про те, що інші особи неправомірно оспорювали у судах право позивачки на частину майна, а потім неправомірно здійснили відчуження квартири, у розумінні ст. 22 ЦК України, не є збитками.

Звернення особи до суду за захистом порушеного права не є підставою для ствердження про спричинення таким чином особі збитків і відповідно не є підставою для стягнення збитків або моральної шкоди.

Так, відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною (ст. 3 ч.3 ЦПК України).

Оскільки вимоги позивачки про стягнення 72 000 гривень за проживання з липня 2013 року по липень 2014 року у готельному номері, у даному випадку, у розумінні ст. 22 ЦК України, не є збитками, колегія суддів відмовляє у позові про стягнення збитків і моральної шкоди, зокрема у солідарному порядку, за необгрунтованістю вимог.

Приймаючи до уваги, що рішення суду першої інстанції про відмову у позові через те, що позов є передчасним не відповідає обставинам справи і вимогам закону, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду першої інстанції скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у позові з підстав необгрунтованості вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п. п. 3, 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ВИРИШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2015 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_3 у позові до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення апеляційного суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

ОСОБА_6

ОСОБА_7