Рішення № 54112069, 02.12.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2752/15 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Франко В. А.

РІШЕННЯ

Іменем України

02.12.2015 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі: Головуючого :суддіФранко В.А.,

суддів : Белінської І.М., Чельник О.І.

за участю секретаря Постоєнко А.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Кіровоградської обласної філії «ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання припиненим договору поруки по кредитному договору, -

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2015року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ПАТ «Укрсоцбанк, Кіровоградської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання припиненим договору поруки по кредитному договору.

В обґрунтування позову зазначила, що між банком та нею був укладений договір поруки № 432/063-ФО1/1 від 15.11.2007 року, згідно умов якого вона прийняла на себе обовязки поручителя по договору кредиту № 432/063-ФО1 від 15.11.2007 року, який був укладений між банком та ОСОБА_4 .

15.01.2008 року без її згоди та відома, між банком та ОСОБА_4було укладено додаткову угоду до основного договору кредиту, відповідно до якої банк підняв процентну ставку по кредиту з 12,5% річних до 14,5% річних.

Посилаючись на вказані обставини, положення ч.1 ст.559 ЦК України просила суд визнати припиненим з 15.01.2008 року дію договору поруки № 432/063-ФО1/1 від 15.11.2007 року, укладеного між банком та нею і стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13.10.2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог. Зазначає зокрема, що суд першої інстанції не повно зясував обставини, що мають істотне значення для справи. Не звернув увагу на п.3.3.2 в договорі поруки, згідно якого банк зобовязався до моменту виконання зобовязання забезпеченого порукою, не змінювати умов договору кредиту без попереднього письмового погодження поручителя.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_5 підтримав доводи апеляційної скарги. Суду доповнив, що його довіритель не знала про існування додаткової угоди, від 15.01.2008 року, укладеної між банком та ОСОБА_4 Про цю угоду дізналась недавно і одразу ж звернулась з позовом.

Представник банку ОСОБА_6 заперечив проти доводів апеляційної скарги та пояснень представника позивача. Погоджуючись з рішенням суду, пояснив що позивач та ОСОБА_4 це подружжя, а отже позивач могла і повинна була знати про додаткову угоду від 15.01.2008 року, укладену між ОСОБА_4 та банком. На час розгляду даної справи банк не звертався з будь-яким позовом до позивача та ОСОБА_4

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, які зявились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст..303 ЦПК України, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні .

Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду є визнання договору поруки припиненим.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що позивач була ознайомлена з умовами як договору поруки так і договору кредиту, яким, зокрема, передбачено право банку змінювати процентну ставку раз на рік та укладення додаткової угоди між банком та позичальником, порядок її укладення, тобто обсяг зобовязання позивачки був визначений як договором поруки так і положеннями основного договору кредиту, укладеного з ОСОБА_4, ніяких заперечень, а також непорозумінь його положень не мала (п.1.2 договору поруки).

Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно із ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1ст.16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Встановлено, що 15.11.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»)(далі-банк) та ОСОБА_7 було укладено договір кредиту № 432/063-ФО1, відповідно до п. 1.1 якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 75 000,00 грн. зі сплатою 12,5% річних за перший рік, подальший розмір процентів за користування кредитом підлягає щорічному перегляду, згідно з умовами п.2.6 цього договору та наступним порядком погашення суми основної заборгованості до 10 числа кожного місяця.

Пункт 2.6 вищезазначеного договору визначає, що розмір процентної ставки переглядається сторонами раз на рік не пізніше передостаннього числа місяця кожного року користування кредиту, про що складається відповідна додаткова угода між банком та позичальником.

Новий розмір процентної ставки дорівнюватиме розміру, що встановлюється в банку для цього виду кредитування на момент укладення додаткової угоди (п.2.6.1 договору).

П.2.6.2 визначає, що позичальник повинен зявитись до кредитора в строк, не пізніше ніж за 3 робочих дні до відповідної дати зазначеної в п.2.6 договору, з метою підписання додаткової угоди, в якій визначений новий розмір процентної ставки за користування кредитом . (а.с.3-7).

Встановлено також, що в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 432/063-ФО1 від 15.11.2007 року цього ж дня між банком, та позивачем було укладено договір поруки № 432/063-ФО1/1, відповідно до п.1.1 якого поручитель зобовязується перед кредитором відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту № 432/063-ФО1 від 15.11.2007 року.

Пунктом 2.1.1. договору поруки передбачено погасити основну суму заборгованості за договором кредиту в сумі 75000 грн. та сплатити нараховані відсотки в розмірі 12,5 відсотків річних, відповідно з наступним графіком погашення до 10 числа кожного місяця.

Пунктом 3.3.2 передбачено, що до моменту виконання зобовязання забезпеченого порукою, не змінювати умов договору кредиту без попереднього письмового погодження поручителя.

Відповідно до п.3.5.2. у випадку невиконання позичальником та поручителем зобовязання, забезпеченого порукою, відповідати перед кредитором, як солідарні боржники всім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством може бути звернено стягнення.(а.с.9-11).

Встановлено, що 15.01.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_7 було укладено додаткову угоду №1 до договору кредиту № 432/063-ФО1від 15.11.2007 року відповідно до пункту 1 якої сторони домовились внести зміни до п.1.1 договору кредиту та виклали його в наступні редакції: кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 75 000,00 грн. зі сплатою 14,5% річних за перший рік, подальший розмір процентів за користування кредитом підлягає щорічному перегляду, згідно з умовами п. 2.6 цього договору та наступним порядком погашення суми основної заборгованості до 10 числа кожного місяця.(а.с.13).

Позивач зазначає, що з укладенням вищевказаної додаткової угоди про збільшення процентної ставки по кредиту з 12,5% до 14,5% збільшився обсяг її відповідальності перед кредитором.

Частиною 1 ст.559 ЦК України передбачено, що порука припиняється у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Припинення договору поруки повязується зі зміною забезпеченого зобовязання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому, обсяг зобовязання визначається, як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким врегульовані зобовязання боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте, якщо в договорі поруки передбачено, можливість зміни розміру процентів за основним зобовязанням і строків їх виплати без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банка і поручителя, а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобовязання). Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, то відповідно до положень ч. 1 ст.559 ЦК України порука припиняється..

Відповідно до висновку, зазначеному в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2012 року № 6-69-цс, який має враховуватись судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права відповідно до ст.360-7 ЦПК України, що за положеннями ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до змісту ст. ст. 559, 598 ЦК України припинення зобовязання поруки означає такий стан сторін правовідношення, при якому в силу передбачених законом обставин субєктивне право і кореспондуючий йому обовязок перестають існувати.

Термін «порука», застосований законодавцем у ч. 1 ст. 559 ЦК України, використовується в розумінні зобовязального правовідношення поруки, з припиненням якого втрачає чинність договір поруки.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобовязання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобовязання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки тощо.

Як вище зазначалось, пунктом 3.3.2 договору поруки передбачено, що до моменту виконання зобовязання забезпеченого порукою, не змінювати умов договору кредиту без попереднього письмового погодження поручителя.

Представник банку не заперечує той факт, що ніякого повідомлення позивачу не направлялось з приводу укладення додаткової угоди про збільшення процентної ставки по кредиту, оскільки, як вважає представник банку, це було передбачено умовами договору кредиту і позивач своїм підписом на договорі поруки погодилась з такими умовами.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, колегія суду дійшла висновку про наявність підстав, передбачених ч.1 559 ЦК України, вважати припиненим з 15 січня 2008 року договір поруки №432/063-ФО1/1 від 15 листопада 2007 року відповідно до якого ОСОБА_3 поручалася перед кредитором (банком) в повному обсязі усіх її обов'язків, що виникли з кредитного договору №432/063-ФО1/ від 15 листопада 2007 року.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд, у відповідності до пункту 2 частини першої ст.307 ЦПК України має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити рішення по суті позовних вимог.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права (стаття 309 ЦПК України).

Керуючись ст..ст.303,304, 307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів:-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 жовтня 2015 року- скасувати. Ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 Владиславовни- задовольнити.

Визнати припиненим із 15 січня 2008 року дію договору поруки №432/063-ФО1/1 від 15 листопада 2007 року, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (нова назва Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3.

Стягнути з ПАТ «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в сумі 243 грн.60 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня надрання ним законної сили

Головуюча суддя:

Судді: