Рішення № 54108765, 02.12.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №468/1358/15-ц 02.12.2015 02.12.2015 02.12.2015

Справа №488/1358/15-ц

Провадження 22-ц/784/2723/15 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач апеляційної інстанції ОСОБА_2

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 грудня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої - Крамаренко Т.В.,

суддів - Буренкової К.О., Кутової Т.З.,

із секретарем судового засідання Лівшенком О.С.,

за участю: представника заявниці ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 7 жовтня 2015 року по справі за заявою ОСОБА_4 за участю заінтересованої особи - Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулась із заявою до суду про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем.

Позивачка зазначала, що 2 квітня 2014 року померла її бабуся - ОСОБА_5, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку № 88 по вул. Спортивній с. Інгулка, Баштанського району Миколаївської області та земельної ділянки для його обслуговування. Вона, як спадкоємиця за заповітом, звернулася до нотаріальної контори для прийняття спадщини, але у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено, оскільки відсутні докази на підтвердження прийняття спадщини після смерті спадкодавця, крім того пропущено строк для подачі заяви для прийняття спадщини.

Посилаючись на те, що з 20 жовтня 2006 року до 2 квітня 2014 року заявниця постійно проживала разом зі спадкодавцем за місцем реєстрації останньої - будинок №88 по вул. Спортивній в с. Інгулка Баштанського району Миколаївської області, та на відсутність інших спадкоємців, ОСОБА_4 просила суд встановити факт постійного її проживання зі спадкодавцем у період з 20 жовтня 2006 року по 2 квітня 2014 року.

Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 7 жовтня 2015року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її заяви в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявниці, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволені заяви суд першої інстанції виходив з наявності зареєстрованого місця проживання заявниці, яке є відмінним від місця проживання спадкодавця.

Проте, з таким висновком погодитися в повній мірі неможна.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 2 квітня 2014 року померла ОСОБА_5 (а.с.3).

Після смерті померлої якого відкрилася спадщина на житловий будинок № 88 по вул. Спортивна в с. Інгулка, Баштанського району Миколаївської області, а також на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель і споруд за тією ж адресою (а.с.5-6).

Згідно заповіту, посвідченого секретарем виконкому Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області 10 квітня 2012 року, за р.№26, за життя ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробила розпорядження відносно свого майна на користь ОСОБА_4 (а.с.4).

Отже, спадкоємицею за заповітом після смерті ОСОБА_5 є її онучка - ОСОБА_4 (а.с. 28-33).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилася, що підтверджується інформацією зі Спадкового реєстру від 8 липня 2015 року (а.с.7).

8 липня 2015 року приватним нотаріусом Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_4 надано роз'яснення, що для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом необхідно надати докази прийняття спадщини, а також зазначено про шестимісячний строк для прийняття спадщини (а.с.10).

Відповідно до ст. 3 СК України сімю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Статтею 256 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у тому числі і факт проживання зі спадкодавцем однією сім'єю.

В розясненнях, що містяться п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, як вбачається з довідки Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області від 6 липня 2015 року №666 ОСОБА_5, на день смерті 2 квітня 2014 року постійно проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1. Разом з померлою з 20 жовтня 2006 року проживала та проживає по теперішній час її онука - ОСОБА_4 із чоловіком та сином. (а.с.8).

Місце проживання заявниці ОСОБА_4 зареєстроване ІНФОРМАЦІЯ_2 по прт. ОСОБА_6 в м. Миколаєві, що підтверджується копією паспорта (а.с.11).

Відповідно до акту обстеження, складеного 10 липня 2015 року Інгульською сільською радою заявниця фактично проживала разом із своє бабусею у належному останній житловому будинку (а.с.9).

Згідно довідки, виданою Інгульською сільською радою Баштанського району Миколаївської області заявниця організовувала поховання та поминки своєї бабусі, на що отримала одноразову допомогу в Управлінні пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області (а.с. 63-64).

Крім того, з 2012 року син заявниці - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 відвідує Інгульський дошкільний навчальний заклад «Ромашка» (а.с. 65).

Отже, встановлене свідчить про те, що у період з жовтня 2006 року по 2 квітня 2014 року заявниця постійно проживала разом зі спадкодавцем, а також продовжує проживати в будинку померлої по теперішній час.

Відповідно до ч.6 ст. 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання. Це означає, що особа є вільною у виборі місця проживання і може мати декілька місць проживання, а зареєстрованим може бути лише одне місце проживання.

Як встановлено, заявниця має зареєстроване місце проживання, проте фактичне її місце проживання є відмінним від зареєстрованого, що не суперечить вказаній вище статті.

На вказане суд першої інстанції належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про неможливість встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем.

За таких обставин, рішення суду на підставі п.1 ч.2 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким заяву ОСОБА_4 слід задовольнити.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.

Рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 7 жовтня 2015 року касувати та ухвалити нове рішення.

Заяву ОСОБА_4 задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 у будинку №88 по вул. Спортивній в с. Інгулка Баштанського району Миколаївської області у період з 20 жовтня 2006 року по день відкриття спадщини - 2 квітня 2014 року.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді: