Ухвала суду № 54101252, 19.11.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/910/15-ц Головуючий у І інстанції Унятицький Д. Є.Провадження № 22-ц/780/6270/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 23 19.11.2015

УХВАЛА

Іменем України

19 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Білоконь О.В.,

суддів: Гуль В.В., Касьяненко Л.І.,

при секретарі Петленко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 08 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу та 3 % річних ,-

встановила:

В березні 2015 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, згодом її уточнила та послалась на таке.

Відповідно до укладеного в листопаді-грудні 2013 року усного договору купівлі-продажу килимового покриття позивач передала відповідачу як аванс (100% попередню оплату за товар) грошові кошти в сумі 2389,19 євро та 8141,80 доларів США, а відповідач зобов'язалася передати позивачці килимові покриття в строк до кінця лютого 2014 року.

В зазначений строк відповідач взяті на себе зобов'язання не виконала і отримані гроші не повернула.

Враховуючи викладене, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь борг в сумі 241358,45 гривень, три відсотки річних у розмірі 4 325,59 гривень та 2456,85 сплаченого судового збору.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 08 жовтня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу з урахуванням 3 % річних у сумі 234 грн. 552 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

В обґрунтування апеляційної скарги вказала, що умови договору з позивачем з її боку виконані в повному обсязі, оскільки вона 30 липня 2015 року намагалась передати позивачу оплачений нею товар, однак остання відмовилась його приймати. Ці обставини підтверджені актом про відмову позивача отримати замовлений товар від 30 липня 2015 року, який суд першої інстанції протиправно не узяв до уваги.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в кінці 2013 року сторони уклали усний договір купівлі-продажу, згідно з яким ОСОБА_2 повинна була передати ОСОБА_4 килимове покриття, остання в якості 100% попередньої оплати цього товару сплатила ОСОБА_2 2389,19 євро та 8141,8 доларів США.

Ці обставини підтверджені матеріали справи та сторонами не оспорюються.

Внаслідок не передання їй оплаченого килимового покриття, 12 вересня 2014 року позивач надіслана претензію відповідачці з вимогою про повернення грошей, що підтверджується копіями претензії, опису вкладення до цінного листа та квитанції (а.с.8,9).

Однак кошти позивачеві не повернуті, килимове покриття не передано.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконала свої зобов»язання по переданню килимового покриття, а тому повинна повернути суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми.

Колегія суддів згідна з такими висновками суду, оскільки матеріалами справи встановлено, що відповідач не виконала своїх зобов»язань по переданню позивачеві килимового покриття.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк ( термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати виконання зобов»язання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За поясненнями позивача, викладеними у її претензії, строк передачі товару був 9 серпня 2014 року ( а.с.8), за поясненнями відповідачки під час проведення досудового розслідування, вбачається, що отримала від ОСОБА_3 грошові кошти у сумі приблизно 2400 євро та 8000 доларів США за килимове покриття, доставка якого буде приблизно через півтора місяця, що підтверджується копією матеріалів кримінального провадження (а.с.68).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що за укладеним між сторонами усним договором не було визначено строку виконання ОСОБА_2 зобов»язання по поставці товару, тому, враховуючи вимоги ч.2 ст. 530 ЦК України, ОСОБА_3 мала право вимагати виконання зобов»язання у будь-який час, однак станом на 8 вересня 2014 року ( а.с.8) на вимогу відповідач товар не передала.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що відповідач виконала умови договору є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що станом на 8 вересня 2014 року відповідач передала товар позивачеві. При цьому акт, наданий відповідачем, про відмову позивача отримати замовлений товар 30 липня 2015 року, судом вірно не взятий до уваги, оскільки на той час виконання зобова»язаннь було прострочено боржником.

Матеріали справи не містять доказів передачі вказаного товару покупцеві, позивачу по справі, тому висновок суду першої інстанції щодо невиконання умов договору, що був укладений між сторонами, є правильним.

Отже, судом першої інстанції ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними у рішенні.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, то вони теж не спростовують висновків суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 08 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді :