Рішення № 54098372, 26.11.2015, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/2483/15-ц

2/296/1474/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2015 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Маслак В.П.,

за участю: секретаря судового засідання Стефанюк О.М.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за аліментами та пені за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 10137,24грн. заборгованості по аліментах та 25343,10грн. пені.

В обгрунтування позову зазначено, що 26.10.1998р. Корольовським районним судом м.Житомира винесено постанову про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, 29.06.1996р.н., у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 07.10.1998р. і до повноліття доньки, тобто до 29.06.2014р.

10.12.1998р. на виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист №2-3007/98, за яким зменшено розмір аліментів з 1/4 частини до 1/6 частини заробітку. Провадження за вищевказаним виконавчим документом завершено 04.08.2014р. Відповідач аліменти на утримання доньки належним чином не сплачував внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 10137,24грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. Керуючись приписами ст.196 СК України позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 25343,10грн. за період з 29.06.2014р. (день повноліття дитини) по 06.03.2015р., тобто за 250 днів заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, що в ньому зазначені.

Відповідач та його представник визнали позов в частині стягнення 8000грн. заборгованості по сплаті аліментів, а в решті вимог позову заперечили.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 26.10.1998р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, 29.06.1996р.н., у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 07.10.1998р. і до повноліття доньки, тобто до 29.06.2014р. (а.с.5).

Корольовським районним судом м.Житомира 10.12.1998р. видано виконавчий лист №2-3007 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, 29.06.1996р.н., 1/6 частини заробітку (а.с. 6).

Постановою державного виконавця Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ від 04.08.2014р. закінчено виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа Корольовського районного суду м.Житомира №2-3007/98 у звязку із досягненням дитиною повноліття (а.с. 7).

З довідки Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ від 24.11.2014р. №27/6439 вбачається, що згідно виконавчого листа №32-3007/98, виданого за рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 10.12.1998р., про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, 29.06.1996р.н., рахується заборгованість станом на 24.11.2014р. у розмірі 10137,24грн. (а.с.8).

Згідно довідки Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ від 26.03.2014р. №8265/7 станом на 26.03.2014р. заборгованість по сплаті аліментів становила 9429,84грн. (а.с.34).

Відповідно ч.ч.1,2 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Наведена норма встановлює обов'язкову умову для нарахування пені -вину особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти.

Пленум Верховного Суду України в пункті 22 постанови №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснив, що передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Доказів того, що заборгованість по аліментах виникла внаслідок несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками відповідач суду не надав.

Згідно довідки Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ від 24.11.2014р. №27/6439 станом на момент завершення виконавчого провадження заборгованість по аліментах становила 10137,24грн.

Відповідно до постанови Корольовського районного суду м.Житомира від 26.10.1998р. аліменти стягуються до повноліття доньки, тобто до 29.06.2014р., та саме з цієї дати позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню.

Згідно розрахунку позивача за період з 29.06.2014р. по 06.03.2015р. (тобто, за 250 днів) розмір пені становить 25343,10грн. (10137,27грн : 100% х 250днів).

Таким чином, пеню нараховано на суму заборгованості, що виникла по закінченню виконавчого провадження, що не суперечить положенням чинного законодавства.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального або сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

З відомостей центральної бази данних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суму виплачених доходів вбачається, що відповідач у 2012році працював та мав стабільний прибуток, у 2013році позивач перебував на обліку в Житомирському міському центрі зайнятості, за 2014р. інформація про доходи відповідача відсутня (а.с. 53).

Беручи до уваги те, що відповідач не працює, згідно довідки ЦМЛ №1 Поліклініки №1 від 03.06.2015р. спостерігається та проходить лікування у невролога, йому протипоказана тяжка праця, а тому виходячи із загальних засад цивільного законодавства, якими є справедливість та розумність (п. 6 ч. 1 ст.3 ЦПК України), суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки за прострочення сплати аліментів, який підлягає стягненню з відповідача, до 12 000 грн.

Відповідно до ст.194 Сімейного кодексу України за рішенням суду може стягуватись лише заборгованість по аліментах, які стягуються з боржника відповідно до ст.187 СК України на підставі його заяви, поданої за місцем роботи, виплати пенсії, стипендії. Стягнення заборгованості, яка виникла на підставі судового рішення про стягнення аліментів, в судовому порядку законом не передбачено.

За таких обставин, вимога про стягнення заборгованості по аліментах є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57 - 60, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, 12.06.1970р.н., ІПН НОМЕР_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1, 28.03.1967р.н., ІПН НОМЕР_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 12000,00грн. та 120,00грн. судового збору.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення суду, протягом того ж строку з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. П. Маслак