Ухвала суду № 54095970, 01.12.2015, Франківський районний суд м. Львова

465/4026/15-ц

4-с/465/65/15

У Х В А Л А

Іменем України

01.12.2015 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді Дзеньдзюра С.М.

при секретарі Стасишин А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа Франківський ВДВС ЛМУЮ, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на постанову державного виконавця, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця та просить визнати постанову ВП №49151905 від 02.11.2015 року неправомірною та скасувати її, зобовязати головного державного виконавця усунути порушення та відкрити виконавче провадження за виконавчим листом №465/4026/15-ц від 06.10.2015 року, зобовязати державного виконавця повідомити про виконання ухвали суд та заявника не пізніше ніж у місячний строк з дня одержання ухвали суду. Свої доводи мотивує тим, що згідно виконавчого листа № 465/4026/15-ц від 06.10.2015р. виданого Франківським районним судом м. Львова з Департаменту житлового господарства та інфраструктури та міського комунального підприємства ремонтно будівельного управління №1 Львівської міської ради підлягає стягненню в його користь заборгованість по невиплаченій заробітній платі в сумі 62244,48 грн. Вказує, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 02.11.2015р. відмовлено у відкритті виконавчого провадження, так як виконавчий документ предявлено до органу державної виконавчої служби не за підвідомчістю виконання рішення, у виконавчому документі не зазначено індивідуальний код субєкта господарської діяльності боржника та індивідуальний номер стягувача, окрім цього у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач. Вважає, що постанова державного виконавця є незаконною та необґрунтованою, порушує його права та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримав, просив її задоволити.

Представники заінтересованих осіб в судове засідання не зявились, не повідомили про причини неявки, хоча належно повідомлені про час та місце слухання справи, наслідки неявки. Суд вважає за можливе справу слухати у їх відсутності.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, вивчивши матеріали скарги, перевіривши матеріали справи, з»ясувавши дійсні обставини, суд приходить до висновку, що скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про виконавчне провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно постанови державного виконавця Франківського ВДВС ЛМУЮ ОСОБА_2 від 20.10.2015р. відмовлено у відкритті виконавчого провадження, у звязку з тим, що виконавчий документ предявлено не за підвідомчістю виконання рішення суду. Відповідно до ч. 2 ст.21 Закону України «про виконавче провадження» виконання рішень за якими боржниками виступають територіальні підрозділи органів державної влади покладається на підрозділ примусового виконання рішень відділів державної служби Головного управління юстиції.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_3 від 02.11.2015р. відмовлено у прийняті до провадження виконавчого листа №465/4026/15-ц виданого 06.10.2015р.

Частиною 2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі. Відповідно до вказаної норми на зазначені відділи примусового виконання рішень покладається виконання рішень, за якими:

1)боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селишні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи;

2)сума зобовязання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Резолютивною частиною виконавчого документа боржником визначено міське комунальне підприємство ремонтно-будівельного управління №1 Львівської міської ради.Таким чином, виконавчий документ пред'явлено до органу державної виконавчої служби не за підвідомчістю виконання рішення.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача (для фізичних осіб - платників податків).

Згідно ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» уразі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Однак, виконавчий документ не відповідає вищевказаним вимогам до виконавчого документа, встановленим статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім цього, резолютивною частиною предявленого виконавчого документа визначено боржником, з якого необхідно стягнути заборгованість міське комунальне підприємство ремонтно-будівельного управління №1 Львівської міської ради. Однак, в частині найменування боржника, у виконавчому листі зазначено Департамент житлового господарства та інфраструктури та міське комунальне підприємство ремонтно будівельного управління №1 Львівської міської ради, що суперечить вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналіз вищенаведених норм Закону України «Про виконавче провадження» в сукупності з дослідженими судом матеріалами скарги дає підстави суду дійти висновку, що процесуальних порушень при виконанні виконавчого листа №465/4026/15-ц виданого 06.10.2015 року Франківським районним судом м. Львова допущено не було, оскаржувана постанова є законною, винесеною на підставі Закону України Про виконавче провадження.

Посилання скаржника на протиправність дій субєкта оскарження є надуманими і такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Керуючись ст. ст.383-389 ЦПК України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд ,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця- відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дзеньдзюра С.М.