Вирок № 54095024, 07.12.2015, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт. Новомиколаївка

Іменем України

ВИРОК

07 грудня 2015 року Справа № 322/546/15-к

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,

за участю:

прокурорів Бахмута С.І., Кононенка Ю.І.;

обвинуваченого ОСОБА_1;

захисника адвоката ОСОБА_2;

потерпілої ОСОБА_3;

представника потерпілого адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження

за обвинуваченням: ОСОБА_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, має середню освіту, одружений, має на утриманні малолітнього сина, раніше не судимий:

у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою ст. 121 КК України,

встановив:

11 листопада 2014 року, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_1 перебуваючи біля продуктового магазину, розташованого за адресою: вул. Шкільна, 12/а, с. Новоукраїнка Новомиколаївського район Запорізької області, маючи при собі заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень предмет довгастої форми схожий на биту, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, з яким у нього за деякий час до цього виникли особисті неприязні відносини, реалізуючи свій умисел, зненацька вибіг із-за рогу вказаного магазину, та почав умисно наносити з особливою жорстокістю численні удари (понад 4 удари) вищевказаним предметом схожим на биту по голові, тулубу та по іншим частинам тіла ОСОБА_5, який спочатку перебував на лавочці розташованій поряд з входом до вказаного магазину, а потім від отриманих ударів упав на землю. Своїми умисними діями ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_5 тілесні ушкодження, а саме:

- внутрішньочерепна травма: крововилив під твердою мозковою оболонкою на зовнішній і базальній поверхнях правої півкулі головного мозку (обсягом 25 см3 при розтині і 150 см3 при операції); крововилив у мяких мозкових оболонках на зовнішній поверхні і в області полюса правої скроневої частки: вогнища забою-розтрощення головного мозку на зовнішній поверхні і в області полюса правої скроневої долі, в області полюсів лівих лобової і скроневої долей, на зовнішній поверхні лівої потиличної долі крововиливи в мяких тканинах, синці і садна волосистої частини голови і обличчя;

- закрита тупа травма грудної клітки: повний поперечний перелом 6 ребра по лінії лопатки зліва, крововиливи в мяких тканинах і під пристінковою плеврою лівої половини грудної клітки; забій нижньої частки правої легені з крупноосередковим крововиливом на легеневій поверхні правого купола діафрагми, з розвитком у посттравматичному періоді гнійної пневмонії нижньої долі правої легені, правостороннього гнійно-фібринозного плевриту (30мл); масивний, широкий крововилив у мяких тканинах і синець правої половини грудної клітки і поперекової області справа;

- синець і травматичний набряк мяких тканин правого плеча правого ліктьового суглоба;

- крововиливи та садна, крововиливи в мяких тканинах нижніх кінцівок.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 232 від 18.12.2014 тілесні ушкодження у ОСОБА_5, мають наступні ознаки:

- внутрішньочерепна травма, як небезпечна для життя і що спричинила смерть, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходиться в прямому причинному звязку з настанням смерті;

- закрита тупа травма грудної клітини, зокрема повний поперечний перелом 6 ребра по лінії лопатки зліва, зазвичай, повязаний з розладом здоровя на строк понад 21 день, і оцінюється по результату, але не менш ніж ушкодження середнього ступеня тяжкості; в причинному звязку з настанням смерті не перебуває;

- крововилив і травматичний набряк мяких тканин правого плеча і правого ліктьового суглоба, а також синці і садна, крововилив в мяких тканинах нижніх кінцівок, як у сукупності, так і окремо мають ознаки легких тілесних ушкоджень; в причинному звязку з настанням смерті не перебувають.

Також, відповідно до вказаного висновку експерта № 232 від 17.11.2014 усі тілесні ушкодження у ОСОБА_5 утворилися за механізмом тупої травми:

- ушкодження в області голови утворилися в результаті не менше чотирьох ударних травматичних впливів тупими предметами в область обличчя та волосяну частину голови. Даний висновок підтверджується локалізацією та морфологічною характеристикою пошкоджень на шкірі і в мяких тканинах голови;

- поперечний перелом 6-го ребра по лінії лопатки зліва, з ознаками розтягнення на внутрішній і стиснення на зовнішній його поверхнях є локальними, тобто утворився в місці травматичного впливу твердим тупим предметом, з обмеженою травмуючою поверхнею; забій правої легені, крововилив на легеневої поверхні правого купола діафрагми, синець і крововилив в мякі тканини утворилися в результаті травматичного (-их) впливу (-ів) тупим (-ми) обєктом (-ами) в заднє-праву бокову поверхню грудної клітки і в поперекову область праворуч;

- синці та крововиливи в мяких тканинах утворилися в місцях травматичних впливів тупими обєктами, з обмеженою травмуючою поверхнею; садна у місцях травматичних впливів тупими обєктами по дотичній.

Враховуючи морфологічні характеристики крововиливу на заднє-зовнішній поверхні верхньої третини лівого стегна, найбільш ймовірно, він утворився в результаті травматичного впливу тупим предметом, який має довгасту подовжену травматичну поверхню (ймовірно, трубою, палицею тощо)».

Із вищевказаними тілесними ушкодженнями ОСОБА_5 12.11.2014 був госпіталізований до Новомиколаївської центральної районної лікарні, де після надання йому медичної допомоги, так і не прийшовши до тями, 17.11.2014, близько 11 годин 00 хвилин, помер, що підтверджується протоколом огляду місця події від 17.11.2014, лікарським свідоцтвом про смерть від 18.11.2014.

Зазначені дії ОСОБА_1 під час досудового розслідування були кваліфіковані за частиною другою статті 121 КК України, а саме як заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого.

У судовому засіданні ОСОБА_1, після розяснення йому судом суті обвинувачення, винуватим себе у вчиненні вищезазначеного злочину не визнав, відтак, не визнав і цивільного позову потерпілої про відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000,00 грн. та матеріальної шкоди в розмірі 7 549,27 грн. При цьому, обвинувачений погодився давати показання, але лише після допиту всіх свідків та дослідження наявних у справі доказів.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що 11.11.2014 він був у м. Запоріжжі, а у свого брата, ОСОБА_6, в цей день він був вранці та ввечері. ОСОБА_7 до смт. Новомиколаївка 11.11.2014 обвинувачений, за його словами, виїхав на початку пятої години вечора, але точного часу він не памятає. Прибувши до смт. Новомиколаївка обвинувачений одразу заїхав до свого брата, де в той час також були ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також дружина брата ОСОБА_10. На прохання ОСОБА_10 обвинувачений разом з нею на автомобілі ОСОБА_6 зїздили на ставок за ваганами. Дорогою до ставка обвинувачений та ОСОБА_10 зустріли спільну знайому ОСОБА_11, яка в той час на своєму автомобілі їхала у попутному з ними напрямку та обігнала їх в момент, коли вони повертали на ставок. На прохання ОСОБА_10 обвинувачений наздогнав ОСОБА_11 для того щоб порадитися з нею, розмова з нею тривала недовго. Після цього обвинувачений та ОСОБА_10 заїхали на ставок забрали вагани та повернулись до смт. Новомиколаївка, де обвинувачений вийшов з автомобіля біля колишнього бару «Сонечко», а ОСОБА_10 самостійно на автомобілі поїхала додому. За тим, перейшовши дорогу, обвинувачений зустрівся зі своїми знайомими біля магазину «Смак» та після нетривалої розмови з ними пішов додому, що було близько 18 год. 00 хв.

Вищенаведені показання обвинуваченого щодо місця його перебування на момент вчинення злочину суд визнає такими, що не відповідають дійсності, виходячи з наступного.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що 11.11.2014 він працював з ОСОБА_5 у с. Київському Новомиколаївського району Запорізької області. Після того, як їх привезли з роботи до с. Новоукраїнка Новомиколаївського району Запорізької області, вони пішли до магазину та в цей час ОСОБА_5 почали надходити телефонні дзвінки, розмова велася з використанням нецензурних слів. Коли ОСОБА_12 та ОСОБА_5 сиділи на лавочці біля магазину останньому знову зателефонували та сказали, що приїдуть примирятися. Біля магазину ОСОБА_12 та ОСОБА_5 знаходилися, приблизно, 40 хвилин. Факт телефонного дзвінка 11.11.2014 з номера телефону 099-019-20-81, який належав ОСОБА_13, на номер телефону 095-584-34-14, який належав ОСОБА_5, о 17 год. 18 хв. підтверджується матеріалами, наданими оператором мобільного звязку ПрАТ «МТС Україна» (т. 1 а.с. 80). За тим, із-за магазину вибігло декілька чоловік, один з яких вдарив ОСОБА_12 ногою по голові, внаслідок чого свідок упав на землю, та, перебуваючи на землі, отримав ще один удар в бік. Після отриманих ударів ОСОБА_12, перебуваючи на землі, закривав голову руками. Визирнувши з-під руки, ОСОБА_12 побачив ОСОБА_9, який стояв біля нього, і тому свідок припустив, що саме він завдав йому ударів, та обвинуваченого, який тримав в руках битку та нею наніс удар ОСОБА_5 по голові. Дочекавшись поки нападники пішли, ОСОБА_12 підвівся та підійшов до ОСОБА_5, який скаржився на головний біль. Також на місце події в цей момент підійшов місцевий мешканець ОСОБА_14, а незабаром і мати ОСОБА_5 ОСОБА_3, та ще кілька осіб, які забрали ОСОБА_5 додому.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 повідомив, що знає обвинуваченого ще зі школи, допомагав йому по господарству. Одного дня обвинуваченому зателефонував ОСОБА_15 та попросив допомогти, оскільки ОСОБА_5 від нього вимагав гроші за зламану пилку, що зясувалося пізніше, під час їх зустрічі, приблизно, за тиждень до 11.11.2014 у кафе «Дебют» в смт. Новомиколаївка. Також ОСОБА_13 повідомив, що обвинувачений телефонував ОСОБА_5 з його телефону, з номером 099-019-20-81, а не з власного. В свою чергу ОСОБА_5 також телефонував на вказаний номер і спілкувався як з обвинуваченим, так і з ОСОБА_13 11.11.2014, приблизно об 11 год. 00 хв., ОСОБА_13 та обвинувачений разом з ОСОБА_16 на автомобілі останнього поїхали в м. Запоріжжя у власних справах. На місце події, до с. Новоукраїнка, 11.11.2014 обвинувачений, ОСОБА_9, ОСОБА_13 та ОСОБА_6 поїхали підвечір, близько 18 год. 00 хв., на автомобілі брата обвинуваченого з смт. Новомиколаївка. Дорогою в с. Новоукраїнка обвинувачений зателефонував ОСОБА_14, щоби він подивився, чи сидить на лавочці біля магазину ОСОБА_5 та отримав відповідь, що ОСОБА_5 сидить там у клітчастій сорочці. Сам факт телефонних дзвінків 11.11.2014 з номера телефону 099-640-75-13, який належить обвинуваченому, на номер телефону 066-184-81-39, який належить ОСОБА_17, о 17 год. 26 хв., о 17 год. 39 хв. підтверджується матеріалами, наданими оператором мобільного звязку ПрАТ «МТС Україна» (т. 1 а.с. 128, 139). Прибувши в с. Новоукраїнка, вони на автомобілі підїхали до садиби ОСОБА_14 з боку городу. Свідок в той час вважав, що їх метою була звичайна розмова зі ОСОБА_5 з метою отримання від нього грошей за образи під час телефонних розмов. Обвинувачений та ОСОБА_9 вийшли з автомобіля і пішли до ОСОБА_14, а ОСОБА_13 пішов за ними. ОСОБА_14 дав обвинуваченому бейсбольну битку, при цьому ОСОБА_13 чув фразу: «Дві не дам, бо ще вбєте». За тим, обвинувачений, ОСОБА_9 та ОСОБА_13 пішли до магазину, а ОСОБА_6 залишився за магазином. Після того, як обвинувачений почав наносити ОСОБА_5 удари биткою, ОСОБА_13 також відійшов за магазин. Обвинувачений, за словами свідка, наніс ОСОБА_5 5-6 ударів биткою. Свідок повідомив, що під час побиття ОСОБА_5 він чув як ОСОБА_9 казав обвинуваченому: «досить», а також чув постріл з садиби ОСОБА_14 Після побиття вони знову зайшли до ОСОБА_14 і обвинувачений віддав йому битку. Повернувшись до смт. Новомиколаївка ОСОБА_6 висадив ОСОБА_13 та обвинуваченого біля бару «Сонечко» і вони вдвох пішли у кафе «Дебют» для створення собі алібі, а ОСОБА_18 та ОСОБА_9 поїхали у невідомому напрямку. Згодом до кафе «Дебют» приїхав ОСОБА_14, у якого обвинувачений запитав про обставини на місці події після того, як вони поїхали.

Зазначені показання свідка ОСОБА_13 щодо мотивів обвинуваченого підтверджуються показанням свідка ОСОБА_15, який зазначив, що під час їх зустрічі з обвинуваченим у кафе «Дебют» 10.11.2014, між ним та ОСОБА_5 відбулась телефонна розмова, під час якої обвинувачений вирвав у нього з руки телефон та почав нецензурно висловлюватися на адресу ОСОБА_5

В свою чергу, обставини щодо телефонної розмови ввечері 10.11.2014 ОСОБА_5 з невідомою особою, яка користувалася телефоном ОСОБА_15, підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_19, яка зазначила, що через 5-10 хвилин розмови телефон був різко переданий іншій особі, після чого почалася розмова з використанням нецензурних слів. За словами ОСОБА_19 особа, яка телефонувала ОСОБА_5 10.11.2014, запрошувала його приїхати в кафе «Дебют», на що ОСОБА_5 відмовився та сказав співрозмовнику, щоби приїздили до нього, а після завершення розмови чекав на прибуття цих осіб у вказаний день. Ці ж самі обставини, а також те, що ОСОБА_15 погрожував ОСОБА_5 «блатними» підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_20. Сам факт телефонних дзвінків 10.11.2014 з номера телефону 095-584-38-47, який належить ОСОБА_15, на номер телефону 095-584-34-14, який належав ОСОБА_5, о 18 год. 08 хв., о 18 год. 41 хв. підтверджується матеріалами наданими оператором мобільного звязку ПрАТ «МТС Україна» (т. 1 а.с. 84, 85).

Додатково обставини щодо взаємних неприязних відносин ОСОБА_5 та ОСОБА_15, а також щодо погроз останнього на адресу ОСОБА_5 в телефонній розмові 10.11.2014 підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_21.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 підтвердив показання свідка ОСОБА_13 про те, що він здійснив постріл з мисливської рушниці у повітря для того, щоби припинити протиправні дії невідомих йому осіб. Так, за словами ОСОБА_14, ввечері 11.11.2014 він вийшов в гараж почистити мисливську рушницю, приготуватися до полювання. При цьому, на вулиці було достатньо темно, приблизний час після 18 год. 00 хв. У відблиску світла від магазину ОСОБА_14 побачив або бійку, або побиття, біля магазину та зробив зауваження цим особам, на що останні не відреагували. Після цього ОСОБА_14 вистрілив з рушниці у повітря, внаслідок чого учасники бійки (побиття) почали тікати з місця події. За тим, свідок підійшов до магазину з рушницею та побачив ОСОБА_5 ОСОБА_5 та ОСОБА_12, запитав, чи не потрібно викликати швидку допомогу, відтак повернувся додому. Під час допиту ОСОБА_14 заперечив решту показань свідка ОСОБА_13, зазначив, що ніколи не мав бейсбольної битки.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 повідомила, що 11.11.2014 вона була на робочому місці в магазині. Памятає, як ОСОБА_12 заходив до магазину купити пачку сигарет. Невдовзі, після того як ОСОБА_12 пішов, почувши звуки, які свідку здалися схожими на удари футбольного мяча о стіну магазину (приблизно чотири удари), вона вирішила вийти на вулицю та подивитись, що відбувається. На виході з магазину, у тамбурі, ОСОБА_22 почула постріл, а коли вийшла на вулицю побачила ОСОБА_5 та ОСОБА_12, який стояв над ним. При цьому ОСОБА_22 запитала в ОСОБА_14, чи не у ОСОБА_5 він стріляв, та почула відповідь, про те що він стріляв у повітря, а зброї в руках у ОСОБА_14 не було.

Свідки ОСОБА_23, ОСОБА_24 та ОСОБА_25 під час їхнього допиту істотних показань для справи не надали.

Разом з цим, версія обвинуваченого стосовно того, що він на момент вчинення злочину був на ставку, разом із ОСОБА_10, а одразу після цього повернувся до смт. Новомиколаївка, суд визнає непідтвердженою доказами у звязку з істотними розбіжностями в показаннях свідків захисту щодо часових інтервалів.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомив, що 11.11.2014 він був на роботі, працює слюсарем у Водоканалі в смт. Новомиколаївка. Події 11.11.2014 свідок, за його словами, не памятає взагалі, а ОСОБА_5 не знає.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 повідомила, що її чоловік ОСОБА_6 11.11.2014 прийшов до дому після 17 год. 00 хв. Приблизно, о 17 год. 20 хв. 17 год. 30 хв. до дому приїхав обвинувачений. Разом з обвинуваченим вони поїхали до ставку за ваганами. По дорозі, перед поворотом на ставок, їх обігнала ОСОБА_11, яку вони згодом наздогнали для того, щоби порадитись. На ставок приїхали близько 18 год. 00 хв., а додому, за словами свідка, вона повернулася сама, приблизно о 18 год. 20 хв. 18 год. 30 хв. оскільки, по дорозі додому обвинувачений вийшов біля бару «Сонечко», а вона пересіла на водійське місце та поїхала додому. За словами свідка, обвинувачений вийшов з автомобіля приблизно за пять хвилин до її повернення додому.

Свідок ОСОБА_11 підтвердила факт її зустрічі 11.11.2014 з обвинуваченим та ОСОБА_10, проте точних даних щодо часу цієї зустрічі повідомити не змогла, вказавши час 17 год. 40 хв. 17 год. 45 хв., та зазначила, що в указаний день вона поспішала до смт. Покровське, оскільки мала встигнути до відправлення рейсового автобусу з указаного населеного пункту о 18 год. 30 хв.

Разом з цим, обвинувачений під час допиту зазначив, що дорога від дому його брата ОСОБА_6 до ставка і назад займає хвилин пятнадцять.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_26 повідомив, що бачив обвинуваченого 11.11.2014 біля магазину «Смак» в смт. Новомиколаївка, що знаходиться навпроти бару «Сонечко», приблизно о 17 год. 30 хв., але у будь-якому випадку до 18 год. 00 хв.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_27 повідомив, що 11.11.2014 був в одній компанії з ОСОБА_26 та зустрів обвинуваченого біля магазину «Смак» в смт. Новомиколаївка приблизно о 17 год. 50 хв.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_28 повідомила, що зустріла обвинуваченого 11.11.2014 на початку сьомої години вечора, коли він переходив дорогу від магазину «Смак» в смт. Новомиколаївка.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомив суду, що ОСОБА_6 11.11.2014 повернувся додому приблизно, о 17 год. 20 хв. 17 год. 25 хв., а на ставок обвинувачений та ОСОБА_10 поїхали через 5-10 хвилин після цього. Також свідок зазначив, що в цей день обвинувачений постійно був за адресою місця проживання ОСОБА_6, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки в цей день обвинувачений виїжджав у справах до м. Запоріжжя, що окрім показань самого обвинувачено та свідка ОСОБА_13, підтверджується матеріалами, наданими оператором мобільного звязку ПрАТ «МТС Україна» (т. 1 а.с. 78 80, 131 140).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 також заперечив свою причетність до подій 11.11.2014 та зазначив, що весь цей день він працював у ОСОБА_6, а також повідомив, що обвинуваченого у цей день за місцем проживання його брата не було до вечора. За словами свідка 11.11.2014 ОСОБА_6 прийшов додому після 17 год. 00 хв., а обвинувачений приїхав дещо пізніше. Після цього, обвинувачений разом із ОСОБА_10 їздили на ставок по вагани, а повернулася ОСОБА_10 сама після 18 год. 00 хв.

Водночас, суд критично ставиться до показань свідка ОСОБА_9 з огляду на те, що згідно з вищезазначеними показаннями інших свідків, ОСОБА_12 та ОСОБА_29, він був безпосереднім учасником події, яка відбувалася 11.11.2014. Водночас суд зважає і на показання свідка ОСОБА_30, яка зазначила, що ОСОБА_9 погрожував їй у випадку дачі нею показань, а згодом просив дати неправдиві показання про те, що ОСОБА_5 вбив не ОСОБА_1, а ОСОБА_13

Крім зазначеного, матеріалами, наданими оператором мобільного звязку ПрАТ «МТС Україна» про місцезнаходження абонентів за базовими станціями підтверджується неодноразове переміщення обвинуваченого 11.11.2014 після 17 год. 00 хв. з смт. Новомиколаївка в напрямку ставка та с. Новоукраїнка і в зворотному напрямку, при чому о 17 год. 11 хв. телефон обвинуваченого зафіксовано базовою станцією в с. Миролюбівка Вільнянського району Запорізької області, а за тим о 17 год. 19 хв. в с. Трудове Новомиколаївського району Запорізької області і лише після цього о 17 год. 22 хв. в смт. Новомиколаївка (т. 1 а.с. 137 140), що спростовує показання обвинуваченого про те, що після повернення з м. Запоріжжя, він одразу заїхав до свого брата.

Дослідивши та оцінивши вищенаведені докази в їх сукупності, суд визнає доведеною поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 121 КК України та правильною кваліфікацію його дій під час досудового розслідування.

Посилання захисника в судових дебатах на порушення судом права на захист обвинуваченого під час допиту свідків обвинувачення у судовому засіданні 21 серпня 2015 року суд визнає безпідставними, оскільки в цьому судовому засіданні обвинувачений мав обраного ним захисника адвоката ОСОБА_31, який не зявився до суду в черговий раз без повідомлення причин, а також призначеного на стадії досудового розслідування захисника адвоката ОСОБА_32, від якого він у судовому засіданні 21.08.2015 відмовився. При цьому, на неодноразові питання суду під час судового розгляду даної справи обвинувачений жодного разу не висловив незадоволення роботою захисника ОСОБА_31 та не відмовився від нього до самого завершення судового розгляду, а вже в наступному судовому засіданні, після 21.08.2015 залучив другого захисника адвоката ОСОБА_33, якого згодом замінив на адвоката ОСОБА_2 До того ж, обвинувачений та захисники жодного разу, до початку судових дебатів, не заявляли клопотань про проведення повторного чи додаткового допиту свідків обвинувачення, які допитувалися судом 21.08.2015. Розгляд справи відкладався судом неодноразово у звязку з неявкою захисника ОСОБА_31, обраного обвинуваченим.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є, зокрема забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду.

За правилами статті 20 КПК України: підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом (ч. 1); слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобовязані розяснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника (ч. 2); у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, підозрюваному, обвинуваченому правова допомога надається безоплатно за рахунок держави (ч. 3).

Згідно з ч. 3 ст. 23 КПК України сторона обвинувачення зобовязана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Пунктом 1 частини 4 ст. 42 КПК України передбачено право обвинуваченого брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.

За змістом ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

З огляду на викладене, та беручи до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Балліу проти ОСОБА_18» (Balliu v Albania), від 16.06.2005 № 74727/01, суд дійшов висновку про те, що обвинувачений та його захисник 21.08.2015 року мали змогу ставити питання свідкам обвинувачення, але вирішили цього не робити: захисник через те, що був відсутній, а обвинувачений через те, що зберігав мовчання. Таким чином, суд не вбачає у даному випадку порушення права обвинуваченого на захист.

При обранні виду та розміру покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставини, що помякшують покарання ОСОБА_1, передбачені статтею 66 КК України, відсутні.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_1, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 67 КК України, є вчинення ним злочину з особливою жорстокістю.

Разом з цим, зазначена в обвинувальному акті обставина, що обтяжує покарання, а саме тяжкі наслідки, завдані злочином, суд не враховує на підставі ч. 4 ст. 67 КК України, оскільки настання смерті потерпілого передбачено у ч. 2 ст. 121 КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію.

Враховуючи вищезазначене, данні про особу обвинуваченого, який згідно з характеристикою від 21.03.2015 № 413, негативно характеризується за місцем проживання, його ставлення до вчиненого, наявність у нього на утриманні неповнолітнього сина, а також те, що він уперше притягується до кримінальної відповідальності, суд дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

З огляду на доведеність вини обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, виходячи з приписів ст.ст. 23, 1167 ЦК України, вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення цивільного позову в частині вимог про відшкодування моральної шкоди, якої потерпіла зазнала у звязку зі смертю її сина, в розмірі 250 000,00 грн. Також суд, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, визнає цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 7 549,27 грн. обґрунтованим, підтвердженим належними доказами, та таким, що підлягає задоволенню.

Підстав для зміни чи скасування обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням його особи, суд, виходячи з приписів ч. 3 ст. 377 КПК України не вбачає. Відтак, строк тримання обвинуваченого під вартою має бути продовжено до набрання цим вироком законної сили.

Питання про долю речових доказу суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Документально підтверджені процесуальні витрати у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 121, КК України, ст.ст. 100, 349, 373 376, 393, 395, 532, КПК України, суд

ухвалив:

1. ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (девять) років 6 (шість) місяців.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання, а саме з 20 березня 2015 року.

2. Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 7 549,27 грн. (сім тисяч пятсот сорок девять гривень 27 коп.) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, а також 250 000,00 грн. (двісті пятдесят тисяч гривень 00 коп.) в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти позову відмовити.

3. Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання цим вироком законної сили.

4. Речовий доказ у справі:

- мобільний телефон «Nokia 1208» в корпусі сірого кольору, IMEI 358627016428169 з сім-карткою оператора мобільного звязку «МТС Україна» № +380955843414, повернути ОСОБА_3.

5. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Суддя С.С. Гасанбеков