Вирок № 54094965, 08.12.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 08.12.2015

Справа № 320/9086/14-к

Провадження 1-кп/320/44/15

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2015 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі колегії суддів:

головуючого - судді Іваненко О.В.,

судді - Бахаєва І.М.

судді - Колодіної Л.В.

при секретарі - Михайловій Г.В.,

за участю прокурора - Гончар Д.С.,

за участю адвоката - ОСОБА_1,

за участю потерпілої - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Мелітополі матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014080140002845, які надійшли з обвинувальним актом, стосовно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, який має малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого в ТОВ «ОСОБА_4 - Мелагро» на посаді менеджера, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше судимого:

1). 20.10.1997 року Мелітопольським міським судом за ст. 17 ч.2, 81 ч.3, 17 ч.2, 117 ч.3 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. Звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 3 роки;

2). 25.11.1998 року Мелітопольським міським судом за ст. 222 ч.3 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст.1 п. «а» ЗУ «Про амністію» від 24.07.1998 року звільнений від покарання;

3). 13.01.2003 року Якимівським районним судом Запорізької області за ст. 186 ч.3 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75,76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 1 рік.

4). 28.12.2006 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.187 ч.4, 121 ч.2, 70 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 11 років з конфіскацією майна. В силу ст. 71 КК України приєднано вирок Якимівського районного суду Запорізької області від 03.01.2003 та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 12 років з конфіскацією майна. Зараховано в строк період з 08.07.2002 по 13.01.2003 року. 07.02.2014 звільнений з місць позбавлення волі за постановою Вільнянського районного суду на підставі ст. 82 КК України з заміною на виправні роботи з утриманням 15% заробітної платні, невідбутий строк покарання 1 рік 29 днів;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.187 КК України

ВСТАНОВИВ:

03.06.2014 року приблизно в 00-00 годин, ОСОБА_3, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, керуючись корисливими мотивами, з метою заволодіння майном потерпілої, шляхом розбиття скла вікна, проник до приміщення домоволодіння №148 по вул. О. Невського у м. Мелітополі, де погрожуючи заздалегідь заготованим предметом, схожим на пістолет, що було сприйнято потерпілою ОСОБА_2, як реальна загроза для її життя і здоров'я, вимагав у неї передачі матеріальних цінностей. Після відмови ОСОБА_2 виконати його вимоги, продовжуючи свої злочинні дії, з метою залякування потерпілої і припинення опору, ОСОБА_3 став погрожувати потерпілій двома кухонними ножами, знайденими в будинку ОСОБА_2. Після чого, підшукавши в будинку потерпілої електричний дріт, почав здавлювати їм шию ОСОБА_2, внаслідок чого вона неодноразово втрачала свідомість, тобто застосував насильство, небезпечне для життя і здоров'я. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 наніс потерпілій ОСОБА_2 множинні удари руками в життєво важливий орган - голову, а так само по різних частинах тіла потерпілої ОСОБА_2, заподіяв їй тілесні ушкодження, а саме: закриту черепно-мозкову травму (струс головного мозку, рани шкіри, синьці, травматичний набряк м'яких тканин голови, крововиливи в білкові оболонки очей та слизові оболонки верхньої та нижньої, тупу травму лівого та правого вуха з крововиливом в порожнину правого вуха, що супроводжувалось перехідною сенсоневральною туговухістю першого ступеня), які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний (більше 6 але не більше 21 дня) розлад здоров'я; садна шкіри та синці шиї, синці грудної клітини, лівої половини таза та плечей, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, та відкрито заволодів належним ОСОБА_2 майном, а саме:

- мобільним телефоном «Nokia 301», в корпусі рожевого кольору, іmеі 1-№ 357276051795388, вартістю 800,00 гривень, в якому була встановлена сім-картка мобільного оператора «Київстар», що не становить матеріальної цінності, абонентський № 096-790-90-08, на тарифному рахунку якої грошових коштів не було;

- мобільним телефоном «Samsung», в корпусі чорного кольору, вартістю 200,00 гривень, в якому була встановлена сім-картка мобільного оператора «Диджус», що не становить матеріальної цінності, абонентський № 096-765-40-22, на тарифному рахунку якої грошових коштів не було, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 1000 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 себе винним увчиненніінкримінованого йомузлочині не визнав в повному обсязі, пояснивши, що в ніч з 02.06.2014 на 03.06.2014 року він знаходився вдома по вул.Белякова. Раніше, 13-14 лютого 2014 року, після звільнення з місць позбавлення волі, він дійсно приходив до своєї тітки ОСОБА_2 в гості, спілкувався з нею. Потім приходив до неї в квітні 2014 року зі спеціалістом по опаленню, оглядав ту частину будинку, яка належить його матері, з метою зробити ремонт та переїхати жити в цю частину зі своєю співмешканкою.

Зазначив, що приходив до тітки у гості, десь 26-27 травня 2014 року, за день до свого відрядження. При спілкуванні говорив, що їм необхідно поговорити з його матірю. Під час розмови палив сигарети «Прилуки» червоні.

29.05.2014 року йому зателефонувала тітка, та сказала, що якщо з нею щось трапиться, вона буде винити в цьому його.

З відрядження він повернувся 01.06.2014 року. 02.06.2014 року після роботи біля 15-30 годин, він поїхав до сестри співмешканки ОСОБА_5 допомогти на огороді. Потім, після вечері, усі розійшлися по домам. Він з ОСОБА_6 прийшов додому десь біля 22-00 години та ліг спати. Теща, яка мешкає з ними в будинку, постійно зачиняє двері та ховає ключі під свою подушкою, тому ніхто не може вийти вночі з дому.

Позовні вимоги потерпілої не визнає в повному обсязі.

Не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини в інкримінованому йому злочині за ч.3 ст.187 КК України, його винність і причетність до скоєння вказаного злочину повністю підтверджується зібраними в ході судового слідства і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що вона мешкає в б.148 по вул.О. ОСОБА_7 в м. Мелітополь. ОСОБА_3 є племінником її покійного чоловіка. 03.06.2014 року приблизно в 00-00 годин, вона прокинулася від шуму, встала та вийшла на веранду, де побачила ОСОБА_3, який через розбите вікно на веранді проник в будинок. Він був одягнений в чорні джинси, в чорну футболку з логотипом на груді.

ОСОБА_3, погрожуючи пістолетом, став кричати, що все забере у неї. Потім на столі схопив 2 ножі, якими став погрожувати їй. Після чого, вирвавши зі стени електричний дріт, став її душити, внаслідок чого вона неодноразово втрачала свідомість. Він декілька разів бив її руками по голові та по тулубу. ОСОБА_3 ходив по кімнатам, лазив по шафах, та збирав речі: вихопив кабель з телевізора, став готувати компютерний монітор та телевізор щоб їх забрати. Після всього, він взяв її мобільні телефони «Nokia 301» та «Samsung», загальною вартістю 1000 гривень, та пішов десь у 03-45 годин. За допомогою вона не зверталась, самостійно перевязала голову, оскільки з неї текла кров.

Вранці, біля 6-7 годин, до неї прийшов сусід ОСОБА_8 за водою, він спитав її, що трапилось, вона йому не розповіла.

Пізніше, десь у 10-11 годині ранку приїхали її діти, яким вона розказала, що на неї вночі напав ОСОБА_3. Вони її зібрали з будинку до себе, також вивезли усю побутову техніку, щоб ОСОБА_3 не зміг її забрати.

Вона наполягає на відшкодуванні їй матеріальної та моральної шкоди в сумі 11000,00 грн.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона є невісткою потерпілої. Вранці 03.06.2014 року їй подзвонила донька потерпілої ОСОБА_2 та сказала, що мати не відповідає на телефон. Вона пішла туди на початку 11-00 години, там зустрілася з ОСОБА_2 дочкою потерпілої та ОСОБА_4 зятем потерпілої.

Коли вони прийшли до потерпілої ОСОБА_2, вона була побитою, обличчя в крові, речі з шафи валялися на полу, компютер знаходився на дивані, держак граблів був в крові. ОСОБА_2 розповіла, що ОСОБА_3 вночі напав на неї, бив її та душив, казав їй, що прийшов її вбивати.

Вони злякались, забрали її себе до дому. Потім усю техніку вивезли з хати, щоб ОСОБА_3 не забрав її.

Спочатку ОСОБА_2 сказала, що не треба викликати міліцію, але потім вирішили викликати міліцію на місце скоєння злочину, куди для огляду будинку поїхали син та зять ОСОБА_2 Сама ОСОБА_2 додому не поверталася.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив в судовому засіданні, що він є співмешканцем ОСОБА_2, зятем потерпілої. 03.06.2014 року зранку вони не могли додзвонитися до ОСОБА_2 Сусід по телефону повідомив, що вона сидить вдома вся в крові. Об 11-00 годині, коли вони приїхали на ОСОБА_7 к ОСОБА_2, він побачив, що у неї була перемотана ганчіркою голова, на обличчі були садни. Вона розповіла, що на неї напав ОСОБА_3. Вони вирішили зібрати ОСОБА_2 до себе додому разом з технікою, щоб ОСОБА_3 її не забрав.

Йому відомо, що ОСОБА_2 вранці 03.06.2014 року виявив сусід ОСОБА_8

Спочатку ОСОБА_2 не хотіла сповіщати міліцію про це, але потім вони вирішили повідомити міліцію і зателефонували їм десь об 14-50 годин. В будинок потерпілої на зустріч з міліцією поїхав він та ОСОБА_10 син потерпілої. Під час огляду будинку - місця скоєння злочину був присутній. В будинку був безлад, речі зі шафи розкидані.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила в судовому засіданні, що, вона є донькою потерпілої. Зранку 03.06.2014 року матір не відповідала на телефонний дзвінок. Їй подзвонив сусід матері та сказав, що мати уся в крові вдома. Вона подзвонила невістки та зі своїм співмешканцем поїхали до будинку матері десь об 11-00 годині. Мати була вся в крові, на обличчі були синяки. Вона сказала, що на неї напав ОСОБА_3, побив її та забрав телефони. В будинку на полу та стінах була кров, більше всього її було на веранді біля дивана. Монітор валявся на дивані.

Вони вирішили забрати мати до себе. Щоб ОСОБА_3 К О. не забрав техніку, вирішили її вивезти з будинку, для чого викликали вантажне таксі, в яке погрузили телевізор, холодильник, системний блок, монітор. Пізніше, вирішивши повідомити про напад, ОСОБА_4 подзвонив в міліцію.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 син потерпілої, пояснив в судовому засіданні, що 03.06.2014 року він знаходився на роботі. Йому подзвонила ОСОБА_2 та повідомила, що вночі ОСОБА_3 заліз до будинку матері та побив її. Коли він приїхав, він побачив у матері червоно-синю садну на шиї, обличчя пошкоджене. На стені веранди, біля дивану, була пляма крові. Загалом був безлад: шафа відкрита, вирвані проводи з телевізора. Він подзвонив по телефону ОСОБА_3 і сказав, щоб він прийшов вибачитися ввечері, він погодився, але не прийшов. Як йому відомо, ОСОБА_3 заліз в будинок через вікно. Скло у вікні було відсутнє.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 сусідка ОСОБА_2, пояснила в судовому засіданні, що в ніч на 03.06.2014 року чула лай собак, але нікого не бачила. ОСОБА_3 А не бачила останні 20 років.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 сусід ОСОБА_2, пояснив в судовому засіданні, що 03.06.2014 року, біля 06-00 годин, прийшов за водою до ОСОБА_2 та побачив, що у неї перемотана голова. Він запропонував їй допомогу, але вона відмовилася. Коли він увійшов до веранди, плям крові не бачив. ОСОБА_2 сиділа на дивані. Коли приїхала міліція, його запросили бути понятим, йому розяснювали його права, він підписував якісь документи та пакети з речовими доказами.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив в судовому засіданні, що він є батьком обвинуваченого. Після звільнення ОСОБА_3 з місць позбавлення волі, він дуже змінився, Він влаштував його на роботу до себе на фірму. Він працював, їздив у відрядження. Мешкав на вул.Белякова у співмешканки. 02.06.2014 року та 03.06.2014 року був на роботі, на яку він приходить у 08:35 08:40 години. Йому відомо, що ОСОБА_2 декілька разів дзвонила його дружині та його сину.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13, пояснила в судовому засіданні, що вона є матірю ОСОБА_3 ОСОБА_4 в середині травня 2014 року їй подзвонила ОСОБА_2, щось казала про будинок. Про випадок, що стався 03.06.2014 року вона узнала від працівників міліції.

Її син є інвалідом дитинства ІІІ групи, він дуже добрий, не агресивний. Вона йому часто телефонує, 02.06.2014 року ввечері розмовляли по телефону. Їй відомо, що він палить червоні «Прилуки».

Після звільнення з місць позбавлення волі, вона купувала сину одежу, а саме дві футболки: одну - білого кольору, другу темно-синю, з надписом на груді.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 співмешканка ОСОБА_3, пояснила в судовому засіданні, що з кінця лютого 2014 року з нею мешкає ОСОБА_3 за адресою: м. Мелітополь, вул. Белякова, 51. В цьому домоволодінні мешкають також її мати, її донька 9-и років, та її брат ОСОБА_15

02.06.2014 року їй подзвонила двоюрідна сестра ОСОБА_5 та попросила допомогти на огороді. Вона поїхала до неї, на вул. Чкалова, в б.206, зранку; ОСОБА_3 підїхав туди ввечері після роботи. Додому вони повернулися о 22-00 годині. В 23:00-24:00 години пішли спати в кімнату. Її мати спить зазвичай в прохідній кімнаті з її донькою. 03.06.2014 року ОСОБА_3 вранці, як завжди, пішов на роботу.

У ОСОБА_3 є дві футболки: біла та темно-синя. 02.06.2014 року ОСОБА_3 був одягнутий в цю темно-синю футболку, чорні джинси, темні кросівки.

Вона чула, що його тітка ОСОБА_2 якось в кінці травня 2014 року дзвонила ОСОБА_3, щось кричала.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 брат ОСОБА_14 пояснив в судовому засіданні, що 02.06.2014 вранці він з сестрою поїхали до сестри Тюріної на вул. Чкалова, 206 допомогти на огороді. Ввечері до них приїхав ОСОБА_3 Всі, крім ОСОБА_3, пили пиво. Він мешкає на вул. Белякова, в літній кухні, а в будинку мешкає його мати ОСОБА_6, його сестра з ОСОБА_3 Коли вони всі повернулися додому, він ліг спати десь у 23-30 годин. 3.06.2014 року біля 04-00 годин він прокинувся та пішов на роботу в черешневий сад.

02.06.2014 року ОСОБА_3 був одягнутий в чорні джинси, чорні кросівки, темно-синю футболку з надписом. Він знає, що ОСОБА_3 палить сигарки «Прилуки»

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 мати співмешканки ОСОБА_3 пояснила в судовому засіданні, що вона мешкає в б.51 по вул.Белякова разом з донькою та онукою. З березня 2014 року у них мешкає ОСОБА_3

Їй відомо, що вдень 02.06.2014 року ОСОБА_3 з її донькою їздили на вул.Чкалова саджати розсаду. Повернулися десь о 22:00-23:00 годині. В будинку вона спить в прохідній кімнаті. Після того, як всі заходять, вона зачиняє двері будинку ключем, який потім ховає під своєю подушкою. Більше ключів від дверей немає.

02.06.2014 року ОСОБА_3 повернувся тверезий, був одягнутий у футболку темно-синього кольору, чорні джинси, кросівки.

03.06.2014 року о 04-00 годині ранку її розбудила донька, і вони з сином пішли на роботу в сад.

ОСОБА_3 казав, що забере сімю в частину будинку, яка належить його матері по вул. О. Невського. Вона знає, що тітка ОСОБА_3 ОСОБА_2, його хрещена, дзвонила йому, щось кричала.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила в судовому засіданні, що вона мешкає в б.206 по вул.Чкалова в м. Мелітополі. 01.06.2014 року вона зателефонувала сестрі ОСОБА_16 та покликала її допомогти на огороді. 02.06.2014 року вона приїхала із своїм братом. Десь біля 17-00 годин, після роботи, підїхав ОСОБА_3. Додому, на вул. Белякова, вони поїхали у 21:00-22:00 годині.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила в судовому засіданні, що вона знає ОСОБА_3 давно, раніше з ним навчалася. 02.06.2014 року вона була на вул. Чкалова, там був ОСОБА_3

В ніч з 02.06 на 03.06.2014 року вона ночувала на вул.Белякова, 51, разом з ОСОБА_18 Спати лягли об 23-30 годин. ОСОБА_3 був вдома, але збирався у відрядження.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19, пояснила в судовому засіданні, що знає ОСОБА_3, який в квітні місяці 2014 року приїхав з приятелем та сильно побив її чоловіка ОСОБА_20, який помер в 15.10.2015 року. Вона хотіла викликати міліцію, але чоловік їй не дозволив, тому що боявся ОСОБА_3

03.06.2014 року о 03-00 годині ранку вона, як завжди, прокинулась, та пішла на двір полоскати білизну. Їх двір не огороджений. Вона побачила, що по вулиці, в їхню сторону іде парень, вона впізнала ОСОБА_3, до цього часу вона його бачила 2 рази. Він був одягнутий в темну одежу, був тверезий, але дуже агресивний.

Побачивши ОСОБА_20, ОСОБА_3 вихопив із поясу пістолет з барабаном та направив його на її чоловіка. Вона встигла вибити його руку, і пролунав хлопок в сторону. Вона схопила ОСОБА_3 за руки, та крикнула чоловіку, щоб він викликав міліцію, а ОСОБА_3 казала, щоб уходив.

Вранці 03.06.2014 року вона вирішила, зустріти ОСОБА_2, щоб узнати номер телефону матері ОСОБА_3 та розповісти їй про поведінку сина, але ОСОБА_2 вона не бачила. Ввечері того ж дня, біля будинку ОСОБА_2, вона побачила працівників міліції і пішла до них розповісти їм про випадок з ОСОБА_3 та її чоловіком. В ході розповіді, їй повідомили, що цієї ночі ОСОБА_3 напав на ОСОБА_2

Щодо стосунків ОСОБА_2 з ОСОБА_3 вона нічого не знає. Вона рідко спілкувалась з ОСОБА_2, була у неї в гостях 27.05.2014 року, коли поминала свого покійного сина. Вона бачила, що на веранді у ОСОБА_2 відсутнє скло у вікні.

Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_20 на досудовому слідстві, оголошеному в судовому засіданні, в звязку з тим, що під час судового слідства, 15.10.2015 року ОСОБА_20 помер, згідно запису про смерть №1712 від 19.10.2015 року, 21.08.2014 року свідок ОСОБА_20 дав наступні показання: він проживає зі своєю дружиною ОСОБА_21 в б.139/9 по вул.О.Невського в м. Мелітополь. Офіційно ніде не працевлаштований. Спиртними напоями не зловживає. Може показати, що 03.06.2014 року, приблизно в 3-30 год., він перебував у себе за місцем проживання. У цей час його дружина прала речі в коридорі. У цей момент біля входу в будинок він побачив силует хлопця, який прямував до входу, коли він підійшов до світла він впізнав ОСОБА_22, який є племінником сусідки навпроти - ОСОБА_2, яка мешкає в будинку № 148 по вул. О.Невського у м.Мелітополі. Його дружина вийшла на зустріч до нього і він зупинився біля входу в коридор. У цей момент ОСОБА_22 побачив у коридорі його і дістав предмет, схожий на чорний револьвер, і дивлячись на нього, вимовив фразу: «Ну ось зараз я тебе і вб'ю», і в цей момент направив револьвер в його сторону. У цей момент його дружина вдарила своєю рукою по руці ОСОБА_22, в якій знаходився револьвер, і ОСОБА_22 зробив постріл в праву сторону від себе. Після цього, ОСОБА_22 став крутити барабан в револьвері і натискати на спусковий гачок, при цьому ствол револьвера був направлений в приміщення коридору, проте пострілу не відбулося. Дружина стала кричати йому, щоб він викликав міліцію, і він побіг в іншу кімнату. Костянтин намагався пройти в будинок, але дружина його не пускала, і просила піти, при цьому пояснювала, що через хвилину приїде міліція. Почувши це, ОСОБА_22 швидким кроком став йти в бік вул. Белякова у м. Мелітополі, куди саме він не бачив. Після цього, вони закрили вхідні двері і нікуди не виходили. Костянтин був одягнений у футболку чорного кольору, з лівого боку на грудях мався невеликий значок білого кольору, джинсові брюки чорного кольору, на взуття він не звернув увагу.

Крім того, хоче додати, що гр. ОСОБА_22 він знає з 1984 року, так як дружив з чоловіком ОСОБА_2, а ОСОБА_22 проживав у їхньому будинку навпроти. В 1984 році він недовго проживав з матір'ю ОСОБА_22 - ОСОБА_23, і в 1984 році у них з нею стався конфлікт, після якого вони перестали спілкуватися. Так, приблизно в кінці травня 2014 року, в денний час, до них за місцем проживання прийшов ОСОБА_22 і став говорити, що в 1984 році він образив матір ОСОБА_3, тим самим образив його, після чого ОСОБА_3 став наносити йому удари руками в область голови і обличчя, після чого пішов. Про пригоду, він в міліцію не повідомляв, оскільки не хотів подальших проблем з ОСОБА_22.

03.06.2014, у вечірній час йому від дружини стало відомо, що в ніч на 03.06.2014 року ОСОБА_22 скоїв розбійний напад на ОСОБА_2

Крім того, провинаобвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні письмовими та речовими доказами, а саме:

*протоколом огляду місця події від 03.06.2014 року за адресою: м. Мелітополь вул. О.Невського б.148 з додатками план-схеми будинку та ілюстративними таблицями з фотографіями (т.1 а.с.54-62);

*постановою про визнання речових доказів від 27.08.2014 року, згідно якої полімерний спец.пакет №1084113, в якому упаковані мікрочастки, вилучені в ході проведення ОМП від 03.06.2014 року за адресою: м. Мелітополь вул. О.Невського 148, передані на зберігання до камери схову Мелітопольського МВ ГУМВС України (квитанція №64-41/4001) (т.1 а.с. 64,65);

*постановою про визнання речових доказів від 27.08.2014 року, згідно якої картонну коробку, в якій упакована хустка; полімерний пакет в якому запаковані пять змивів, фрагмент полімерного мішку, зразки слини на марлі ОСОБА_2, ОСОБА_3;

*оглянутими в судовому засіданні речовими доказами: дві футболки: одна чорна, с емблемою фірми «Найк» на груді, яка знайдена біля будинку потерпілої ОСОБА_2 та темно-синя футболка з чорними джинсами, які були добровільно надані обвинуваченим ОСОБА_3, які упаковані в картонну коробку, та були передані з камери схову Мелітопольського МВ ГУМВС України (квитанція №65-41/4001) (т.1 а.с. 66,67) для огляду;

*висновком експерта №745 про імунологічну експертизу від 14.08.2014 року, згідно якої кров ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемагглютининами анті-А та анті-В ізосерологічнох системи АВ0; кров ОСОБА_3 відноситься до групи О з ізогемагглютининами анті-А та анті-В ізосерологічнох системи АВ0; На одному фрагменті кабелю завдовжки 76,5см (обєкт №1) виявлена кров людини з домішками поту і виявлений антиген Н. Походження крові і поту не виключається від особи (осіб) з групою О з ізогемагглютининами анті-А і анті-В у тому числі від потерпілої ОСОБА_2 або від підозрюваного ОСОБА_3 за наявністю у нього тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею на момент того, що сталося; на фрагменті кабелю завдовжки 34,0 см (обєкт №2) виявлений піт без домішки крові і виявлений антиген Н. Походження поту не виключається від особи з групою О незалежно від категорії видільництва, у тому числі від потерпілої ОСОБА_2 або від підозрюваного ОСОБА_3; (т.1 а.с.70-72).

*висновком експерта №746 про імунологічну експертизу від 18.08.2014 року, згідно якої у змивах на марлі з місця події (обєкти №№1-5), фрагменті полімерної тканини (мішка) (обєкт №6) і фрагменті бавовняної тканини (обєкт №7) виявлена кров людини і виявлений антиген Н, а в обєктах №№1-4,7 також ізогемагглютининами анті-А і анті-В. Походження крові не виключається від особи (осіб) з групою О з ізогемагглютининами анті-А і анті-В у тому числі від потерпілої ОСОБА_2 або від підозрюваного ОСОБА_3 за наявністю у нього тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею на момент того, що сталося; На футболці чорного кольору, вилученій з місця випадку, наявність крові не виявлена; (т.1 а.с.76-80);

- висновком експерта №334 про дактилоскопічну експертизу від 07.08.2014 року, згідно якого: сліди папілярних узорів розмірами: 20x21мм, 14x15мм, 21x25мм, 22x15мм, 24х12мм,29х22мм, 25x10мм, та сліди долоні рук розмірами 55х29мм, 61x24мм, які були вилучені в ході ОМП від 03.06.2014 року за адресою: м. Мелітополь вул. О.Невського,148, придатні для ідентифікації особи. Слід папілярного узору розміром: 11x12мм не придатний для ідентифікації особи. Слід папілярного узору розміром 55x29мм залишений долонею правої руки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7 Сліди папілярних узорів розмірами: 14x155, 22x15мм, 24x12мм залишені середнім пальцем правої руки ОСОБА_2, 20.07.1962р.н. Сліди папілярних узорів розмірами: 20x21мм, 21x25мм, 29x22мм, 25x10мм, та долоні рук 61x24мм які були вилучені в ході ОМП, залишені не ОСОБА_2, 20.07.1962р.н., не ОСОБА_10, 09.07.1983р.н., не ОСОБА_4, 22.11.1985р.н., не ОСОБА_9, 09.01.1988р.н., не ОСОБА_3 12.08.1981р.н., а іншою особою (т.1 а.с.84-92);

- постановою про визнання речових доказів від 27.08.2014 року, згідно якої паперовий конверт в якому упаковані 8 слідів папілярних узорів, наклеєні на 10 відрізків ЛТ, які були наклеєні на дві таблиці до протоколу ОМП від 03.06.2014 року, за адресою: м. Мелітополь вул. О.Невського 148, а також дактилокарти на імя ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_4, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_11, передані на зберігання до камери схову Мелітопольського МВ ГУМВС України (квитанція №63-41/4001) (т.1 а.с. 93,94);

- висновком експерта №498 про цитологічну експертизу від 28.08.2014 року, згідно якого: кров потерпілої ОСОБА_2 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВ0. Встановити категорію видільництва потерпілої ОСОБА_2 не стало можливим у звязку з відсутністю реагентів необхідних для даного виду дослідження. Кров підозрюваного ОСОБА_3 належить до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВ0. Встановити категорію видільництва підозрюваного ОСОБА_3 не стало можливим у зв'язку з відсутністю реагентів необхідних для даного виду дослідження. При судово-цитологічному дослідженні недопалків сигарет: І «Біле сонце» з фільтром коричневого кольору (об'єкт № 1) та III «Прилуки» з фільтром білого кольору знайдена слина, встановити статеву належність якої не стало можливим у зв'язку з відсутністю в препаратах ядер епітеліоцитів, придатних для даного виду дослідження. При визначенні групової належності слини виявлені антигени А і Н ізосерологічної системи АВ0, що не виключає викурювання цих сигарет особою (особами) з групою А з ізогемагглютиніном анти-В і супутнім антигеном Н, незалежно від категорії видільництва; домішки слини, при сумісному викурюванні вищеописаних сигарет декількома особами, потерпілої ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3 не виключено. Одноособове викурювання даних сигарет потерпілою ОСОБА_2, підозрюваним ОСОБА_3 виключено. При судово-цитологічному дослідженні недопалка сигарети IV «Magna» з фільтром білого кольору (об'єкти № 4, 5) знайдена слина (об'єкти № 4, 5) з домішками крові людини (об'єкт № 4), встановити статеву належність яких, не стало можливим у зв'язку з відсутністю в препаратах: придатних епітеліоцитів і необхідних лейкоцитів для даного виду дослідження. При визначенні групової належності слини і крові виявлені антигени А, В і Н ізосерологічної системи АВ0, що не виключає як можливість їх походження за рахунок особи (осіб) з групою АВ з супутнім антигеном Н, незалежно від категорії видільництва; так і можливого змішування крові і слини від кількох осіб у будь-яких сполученнях з любою груповою характеристикою за системою АВ0, в тому числі потерпілої ОСОБА_2 і (або) підозрюваного ОСОБА_3, але лише при наявності у останнього, на момент скоєного, тілесних пошкоджень із зовнішньою кровотечею. При судово-цитологічному дослідженні недопалка сигарети II «Прилуки» з фільтром коричневого кольору (об'єкт № 2) знайдена кров, видова належність якої не встановлена, із-за не виявляння видових властивостей, що може бути обумовлено: незначною кількістю або дією факторів зовнішнього середовища, які руйнують білок крові. Слина та клітини, які підлягають подальшому дослідженню, не знайдені. При судово-цитологічному дослідженні недопалка сигарети V «Прилуки» фільтром білого кольору (об'єкт № 6) кров, слина та клітини, які підлягають подальшому дослідженню, не знайдені (т.1 а.с.95-100);

- постановою про визнання речових доказів від 28.08.2014 року, згідно якого паперовий конверт, в якому упаковано пять недопалків цигарок, вилучені в ході проведення ОМП від 03.06.2014 року за адресою: м. Мелітополь вул. О.Невського 148, передані на зберігання до камери схову Мелітопольського МВ ГУМВС України (т.1 а.с.101);

- постановою про визнання речових доказів від 27.08.2014 року, згідно якої чотири паперові конверти, в яких упаковані ватні палички зі зразками буккальних клітин потерпілої ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_3, передані на зберігання до камери схову Мелітопольського МВ ГУМВС України (квитанція №62-41/4001) (т.1 а.с. 103-104);

- висновком експерта №366 про судово-медичну експертизу від 11.11.2014 року, згідно якого: у гр. ОСОБА_2 малися тілесні ушкодження - закрита черепно-мозкова травма (струс головного мозку, рани шкіри, синці, травматичний набряк м'яких тканин голови, крововиливи в білкову оболонки очей і слизові оболонки верхньої і нижньої губ, - тупа травма лівого вуха і правого вуха з крововиливом в порожнину правого вуха супроводжувалася минущою сенсоневратьной приглухуватістю 1 ступеня); садна шкіри і синці шиї; синці грудної клітки, лівої половини тазу і плечей. Зазначені тілесні ушкодження кваліфікуються наступним чином: в області голови - ЛЕГКІ, які потягли за собою короткочасний (понад 6, але не більше 21 дня) розлад здоров'я; в області шиї, тулуба і кінцівок ЛЕГКІ. Дані тілесні ушкодження утворилися за механізмом тупої травми і могли бути заподіяні тупими твердими предметами і при ударі про такі предмети, при різних обставинах, можливо руками і т.д., а також при падінні на тверду поверхню 03.06.2014г. Полосчаті горизонтальні садна в області шиї могли бути заподіяні при здавлені ??шиї канатом, шматками тканини, граблями і т.д. (т.1 а.с. 107-108);

- протоколом огляду предметів від 15.06.2014 року; висновком експерта №747 про імунологічну експертизу від 14.08.2014 року, згідно якого на джинсових брюках ОСОБА_3 (обєкт №1) наявність крові не виявлена (т.1 а.с. 132);

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками (т.1 а.с.141-143), згідно якого свідок ОСОБА_19 впізнала ОСОБА_3, який був 03.06.2014 року у неї;

- протоколом огляду предметів від 29.08.2014 року та квитанцією №7-41-4001/14 (т.1 а.с.264-265);

Згідно ст. 84 КПК України, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи помякшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність.

Згідно ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Згідно ст.95 ч.4 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Суд критично ставиться до показань ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_14, що ОСОБА_3 не вчиняв даного злочину, а знаходився в іншому місці, оскільки цей факт не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, їх показання повністю спростовуються зібраними доказами по справі.

Суд також критично ставиться до фотознімків вікна будинку потерпілої, де воно закладене речами, оскільки на фотокартках відсутня дата зйомки, і як пояснила ОСОБА_2, вони після скоєного нападу у вересні 2014 року заклали це вікно, щоб ніхто не міг пробратися до будинку. Крім того, дані знімки суперечать фотознімкам з протоколу ОМП від 03.06.2014 року (т.1 а.с.54-62).

Дослідивши усі зібрані по кримінальному провадженню докази, суд вважає провину обвинуваченогоОСОБА_3 доведеною у вчиненні злочину за ч.3 ст.187 КК України, так як він скоїв напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням у житло.

Відповідно до п.п.1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах проти життя та здоров'я особи», у справах про злочини даного виду суди зобов'язані як установлювати вину підсудних та призначати їм необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів покарання, так і вживати всіх необхідних заходів до повного відшкодування заподіяної потерпілим матеріальної та моральної шкоди. Необхідно суворо дотримуватися вимог законодавства, що передбачає відповідальність за злочини проти життя і здоров'я людини, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, які його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків і т.д.), особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, при цьому необхідно ретельно дослідити докази, які мають значення для з'ясування змісту і спрямування умислу винного.

Відповідно до п.1 Постанови пленуму ВСУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суд має суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суд має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до п.3 вказаної Постанови, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), дані про особу обвинуваченого: раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів; маючи непогашені судимості, на шлях виправлення та перевиховання не став, та знову скоїв умисний злочин з корисливих мотивів, позитивно характеризується з місця проживання та роботи, має малолітнього сина ІНФОРМАЦІЯ_4, є інвалідом ІІІ групи; обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до ст.66 КК України, судом не встановлені; обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлені.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції ч.3 ст.187 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк, зарахувавши за правилами ст.ст.71,72 КК України, невідбутий строк покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28.12.2006 року.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди в сумі 11000,00 гривень підлягає частковому задоволенню. В частині стягнення майнової шкоди в сумі 1000, 00 грн. підлягає залишенню без розгляду, в звязку з ненаданням доказів позивачем. Стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню частково, в сумі 3000,00 грн.

Долю речових доказів вирішити в порядку вимог ст. 100 КПК України.

Стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта в порядку ч.2 ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст.370, 373-376 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбачених ч.3 ст.187 КК України і призначити йому покарання за ч.3 ст.187 КК України у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.71, 72 КК України, до призначеного покарання частково зарахувати невідбутий строк покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28.12.2006 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 7 років 8 місяцівпозбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід ОСОБА_3 в вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Термін відбування покарання відраховувати з моменту фактичного його затримання, а саме з 05 червня 2014 року.

Речові докази по кримінальному провадженню:

*полімерний спец.пакет №1084113, в якому упаковані мікрочастки, вилучені в ході проведення ОМП від 03.06.2014 року за адресою: м. Мелітополь вул. О.Невського 148, передані на зберігання до камери схову Мелітопольського МВ ГУМВС України (квитанція №64-41/4001) знищити;

*картонну коробку, в якій упакована хустка; полімерний пакет в якому запаковані пять змивів, фрагмент полімерного мішку, зразки слини на марлі ОСОБА_2, ОСОБА_3; картонну коробку, в якій упакована чорна футболка; картонну коробку в якій знаходяться джинсові брюки добровільно видані ОСОБА_3, передані на зберігання до камери схову Мелітопольського МВ ГУМВС України (квитанція №65-41/4001) знищити;

- паперовий конверт в якому упаковані 8 слідів папілярних узорів, наклеєні на 10 відрізків ЛТ, які були наклеєні на дві таблиці до протоколу ОМП від 03.06.2014 року, за адресою: м. Мелітополь вул. О.Невського 148, а також дактилокарти на імя ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_4, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_11, передані на зберігання до камери схову Мелітопольського МВ ГУМВС України (квитанція №63-41/4001) знищити.

- паперовий конверт, в якому упаковано пять недопалків цигарок, вилучені в ході проведення ОМП від 03.06.2014 року за адресою: м. Мелітополь вул. О.Невського 148, передані на зберігання до камери схову Мелітопольського МВ ГУМВС України знищити.

- чотири паперові конверти, в яких упаковані ватні палички зі зразками буккальних клітин потерпілої ОСОБА_2 та підозрюваного ОСОБА_3, передані на зберігання до камери схову Мелітопольського МВ ГУМВС України (квитанція №62-41/4001) знищити;

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_12 (інн.2980918814) який зареєстрован за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_13, мешкає: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Бєлякова 51, на користь ОСОБА_2 (і.н.2284616061), яка мешкає: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. О.Невського 148, суму 3000, 00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Позов в частині стягнення майнової шкоди в сумі 1000, 00 грн. підлягає залишенню без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_12 (інн.2980918814) який зареєстрован за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_13, мешкає: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Бєлякова 51, на користь держави (рахунок № 31116115700009, Одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300, Код банку: 813015, Код ЄДРПОУ 38025367, ОСОБА_5 банку: ГУДКСУ у Запорізькій області) витрати на залучення експерта по експертизі №334 в сумі 589,68 гривні.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги в Апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Головуючий суддя

Мелітопольського

міськрайонного суду ОСОБА_24

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду ОСОБА_25

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду ОСОБА_26