Постанова № 54093497, 27.11.2015, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/13338/15-а

Провадження № 2-а/263/329/2015

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2015 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого суддіСкрипниченко Т.І., при секретаріТурчиній Н.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

09 листопада 2015 року позивач звернулась з позовом до відповідача, в якому просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за віком державного службовця з 1 квітня 2015 року протиправними, та зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області відновити з 1 квітня 2015 року ОСОБА_1 виплати пенсії за віком державного службовця, призначеної на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 19 січня 2011 року. Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 19 січня 2011 року, що набрала чинності, зокрема зобовязано Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя прийняти документи та призначити пенсію за віком державного службовця згідно зі ст.ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» з 20 серпня 2009 року, з проведенням перерахунку раніше призначеної пенсії за віком. Судове рішення було виконано і до квітня 2015 року позивач своєчасно отримувала пенсію, призначену за Законом України «Про державну служба». На даний час продовжує виконувати обовязки судді. Починаючи з 01.04.2015 пенсію не отримує, чим грубо порушуються конституційні права. На її звернення до відповідача, 12.10.2015 отримала відповідь за вих. №23935/03 від 15.09.2015 року відповідно до якої пенсія її не виплачується з 01.04.2015 року тимчасово на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення. Вважає дії відповідача протиправними, які суперечать ст.22, ст.46, ст. 64, ст.124 ОСОБА_2 України та ч.2,3 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Позивач в судове засідання не зявилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що виплата пенсії позивачу припинена відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», згідно з яким тимчасово не виплачується пенсія у період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року як пенсіонеру, що працює а посаді судді, ця посада дає право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим законом, законами України «Про статус народного депутата», «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів». Після звільнення з роботи виплата пенсії поновлюється. З 1 січня 2016 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення. Підставою для припинення виплати пенсії є сам факт роботи особи. Тому у задоволенні позову просить відмовити.

Суд, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, встановив наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_2 України гарантується.

Відповідно до вимог статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

Статтею 19 ОСОБА_2 України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_2 та законами України.

Судом встановлено, що з 20 серпня 2009 року позивачу на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 січня 2011 року (справа №2-а-414/2011) було призначено пенсію за віком державного службовця. На даний час позивач працює суддею Апеляційного суду Донецької області.

Відповідно до ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно листа Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя від 15 вересня 2015 №23935/03, пенсія за віком ОСОБА_1 не виплачується з 01.04.2015 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», особам на яких поширюється дія Закону України «Про Державну службу» у період роботи на посадах, які мають право на призначення пенсії/ щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії тимчасово не виплачуються.

Відповідно до ст.ст.22, 64 ОСОБА_2 України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про державну службу», «Про судоустрій і статус суддів») є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005 конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав свобод.

Тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми Закону України «Про державну службу», в редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу.

Принципом верховенства права, який визнається і діє в Україні, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених ОСОБА_2 України у межах і відповідно до законів України.

Відмову відповідача щодо виплати пенсії позивачу суд вважає неправомірною, оскільки Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх старості. Статтею 46 ОСОБА_2 України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у звязку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею, є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обовязку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Відповідно до ч.4, 6 ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі Закон України № 1788) (з урахуванням змін, внесених Законом України № 213, які набрали чинності з 1 квітня 2015 року), тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «;Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII (далі - Закон № 213) у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону №213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії/щомісячне довічне грошове утримання за цими Законами не призначаються.

У теперішній час особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позбавлення позивача з 01.04.2015року по 31.12.2015 року права на отримання раніше призначеної пенсії державного службовця є звуженням її конституційного права на соціальний захист і порушує її конституційні права на соціальний захист.

Згідно ст. 8 ОСОБА_2 України ОСОБА_2 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 України і повинні відповідати їй.

ОСОБА_2 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_2 України гарантується.

Окрім того, статті 58 та 64 ОСОБА_2 України передбачають, що Закони не мають зворотної дії в часі. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод, а конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених ОСОБА_2 України. Тому суд вважає, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, який скасовує норми щодо пенсійного забезпечення державних службовців та суддів, прийнятий через 4 роки після призначення позивачу вказаної пенсії, не може бути підставою для невиплати пенсії позивачу, оскільки обмежує права на соціальне забезпечення, передбачені ОСОБА_2 України.

При цьому суд враховує, що законодавцем не виконано вимогу вищевказаного закону про прийняття до 01.06.2015р. закону щодо призначення усіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, до 1.06.2015р.

З 01.06.2015р. особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», призначаються пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне забезпечення». Але враховуючи, що пенсія державного службовця позивачу призначена та виплачувалася з 2009р. та зважаючи на те, що відповідно до ОСОБА_2 України Закони не мають зворотної дії в часі, суд вважає дії відповідача по невиплаті позивачці раніше призначеної пенсії державного службовця незаконними. При цьому поновити права позивача іншим шляхом ніж відновлення виплати цієї пенсії неможливо.

Крім того суд зазначає, що позивач своєчасно звернулася із адміністративним позовом до суду, оскільки про підстави скасування виплат пенсії позивач дізналася лише 12.10.2015 року, отримавши відмову відповідача від 15.09.2015 року.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Відповідно до квитанції порзивачем сплачено судовий збір у сумі 487,20 грн.

На підставі ст.ст. 1, 3, 8, 58, 64 ОСОБА_2 України, керуючись статтями ст.ст. 2, 6-15, 17-18, 69-71, 79, 86, 94, 122, 128, 143, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 за віком державного службовця з 1 квітня 2015 року протиправними.

Зобовязати Управління Пенсійний фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області відновити з 1 квітня 2015 року ОСОБА_1 виплати пенсії за віком державного службовця, призначеної на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 19 січня 2011 року .

Стягнути з Пенсійний фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на користь ОСОБА_1 виплати з судового збору 487,20 гривень.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.І.Скрипниченко