Ухвала суду № 54092701, 03.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 712/4363/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Пироженко С.А. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

03 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П.,Твердохліб В.А.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року, позивачка звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказувала, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1 до 31.01.2013 працювала в органах місцевого самоврядування, мала відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій, тобто посадовою особою місцевого самоврядування і отримувала заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Згідно розпорядження Черкаської міської ради від 16.01.2013 №23-р (к) її було звільнено з посади головного спеціаліста загального відділу управління праці та соціального захисту населення Придніпровського району департаменту соціальної політики Черкаської міської ради за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності згідно ст.38 КЗпП України. До Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області були надані необхідні документи для призначення пенсії. Однак. Відповідачем була призначена пенсія без включення в розрахунок сум індексації заробітної плати, з яких сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Звернувшись із заявою до відповідача про перерахунок пенсії з часу її призначення, включивши в розрахунок інші виплати, які входили в структуру заробітної плати та які відображені в довідці про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ. зокрема, про виплати індексації заробітної плати, отримано відповідь, що суми індексації заробітної плати не є складовими заробітної плати державного службовця, тому вони не можуть враховуватися при здійсненні нарахування (перерахунку) пенсії.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області щодо не включення додаткових видів оплати праці («інші виплати») під час обчислення розміру пенсії ОСОБА_2 як посадові особі самоврядування та відмови мені у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням фактично отриманих повної суми індексації заробітної плати, з яких нараховувалися та сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне (пенсійне) страхування.

Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії, як державному службовцю починаючи з 14.10.2014 року відповідно до довідки Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 06.05.2014 № 648/28-5 10, в розмірі 80 відсотків сум заробітної плати, з урахуванням при розрахунку розміру пенсії фактично отриманих сум індексації заробітної плати, з яких нараховувалися та сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне (пенсійне) страхування, та виплатити заборгованість за період часу з 14.10.2014 року.

Постанову в частині стягнення зобов'язання допущено до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно ч.6 ст.12 КАС України, під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, однак в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 31.01.2013 р. розпорядження Черкаської міської ради від 16.01.2013 року №23-р (к) звільнено з посади головного спеціаліста загального відділу управління праці та соціального захисту населення Придніпровського району департаменту соціальної політики Черкаської міської ради за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності згідно ст.38 КЗпП України.

Пенсія призначена при загальному страховому стажі роботи 30 років 2 місяці 16 днів, в тому числі стаж державного службовця - 5 років 29 днів та 11 років 6 місяців служба в органах місцевого самоврядування.

З відповіді Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області № 262/О-10 від 14.04.2015 року вбачається, що розрахунок пенсії позивачу проведено із заробітної плати працюючого державного службовця по посаді головного спеціаліста станом на 31.01.2013 року, яка становить 3102,45 грн. та складається із наступних виплат: оклад - 1147 грн.; надбавка за 12 ранг - 60 грн.; надбавка за вислугу років (25%) - 301,75 грн.; 950,06 грн. - відкоригована сума премій за 24 міс.; 643,64 грн. - відкоригована сума надбавок за 24 міс.

Отже, не включення відповідачем при обчисленні пенсії таких видів виплат, як матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати на державній службі безпідставним, виходячи із наступного.

Частиною другою статті 37-1 вказаного Закону визначено, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст.2 Закону України «Про оплату праці», структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсій. Із змісту ст.40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2010 року постанову правління Пенсійного фонду України «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 30 жовтня 2008 року №19-11 визнано такою, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили щодо невключення до заробітної плати складових, які передбачені чинним законодавством.

Вказаною постановою судом зроблено висновок, що чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2010 року залишена без змін.

Відповідно до ст.72 КАС України, дані обставини не потребують доказуванню, оскільки є преюдиційними фактами, встановленими судовими рішеннями.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року № 2017-ІІІ індексацію доходів населення, яка встановлюється задля підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до частини п'ятої статті 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

До законодавства, яким регламентовано питання індексації заробітної плати, належить насамперед Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-ХІІ (далі - Закон № 1282), який визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін задля дотримання встановленихКонституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Згідно із Законом № 1282, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (частина перша статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункт 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078).

До звільнення ОСОБА_2 нараховувалася і виплачувалася допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань відповідно до п.п.3 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268, та індексація заробітної плати, що має систематичний характер, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Структуру заробітної плати визначено у статті 2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій (частина друга статті 2 Закону України «Про оплату праці»).

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 р. № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 р. за № 114/8713.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 28.05.2013 року у справі № 21-97а13, ухвалі Вищого адміністративного суду від 10 лютого 2015 року у справі К/800/60498/14.

Згідно зі ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Приймаючи до уваги, що з суми виплат допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому вони повинні враховуватися Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Черкасах Черкаської області при здійсненні нарахування (перерахунку) пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Пенсійного фонду України в м. Черкаси Черкаської області стосовно проведення перерахунку призначеної пенсії, що включені до довідки, проте листом № 262/О-10 від 14.04.2015 року їй було відмовлено у проведенні перерахунку.

Приписами ч.2 ст. 99 КАС України закріплено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивачка звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії 08.04.2015 року і 14.04.2015 отримала відмову в перерахунку пенсії.

Отже, позивачка мала дізнатись про порушення своїх прав з моменту отримання листа відповідача від 14.04.2015 № 262/О-10.

Тому, суд вважає за необхідне застосувати позовну давність та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачці з 14.10.2014 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Крім цього, відповідно до правил ст. 94 КАС України, ч. 6 ст. 186 КАС України та ст. ст. 4, 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI колегія суддів вирішує питання про стягнення судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Якщо оскаржується судове рішення, прийняте після 01 вересня 2015 року, за результатами вирішення позовної заяви, поданої до 01 вересня 2015 року - застосовується нова ставка за подачу апеляційної скарги, яка, однак обчислюється від розміру судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви відповідно до Закону України "Про судовий збір" в редакції від 19.09.2013 року, та сумі мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 року.

Тобто загальна сума до сплати при подачі апеляційної скарги становить - 80, 38 грн, який належить стягнути з Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 вересня 2015 року - без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в місті Черкасах Черкаської області ( адреса: 18002, вулиця Хрещатик, 195, м. Черкаси) до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 80, 38 грн. (одержувач платежу: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва; код з ЄДР одержувача 38004897; банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО: 820019; рахунок 31211206781007, код бюджетної класифікації 00015622; код ЄДР суду 38004897).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 08 грудня 2015 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 03 грудня 2015 року.

.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.