Ухвала суду № 54092466, 09.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2015 року м. Київ К/9991/29779/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012

у справі № 2а-9289/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Роял Кава та Чай Україна»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення №000222307/0 від 22.01.2010, податкове повідомлення-рішення № 000222307/1 від 25.02.2010 та податкове повідомлення-рішення №000222307/2 від 12.05.2010 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 23276,00 грн., в тому числі основний платіж 15517,00 грн. та штрафні санкції 7759,00 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 11.05.2007 по 30.06.2009, за результатами якої складено акт № 2/23-07/35123400 від 11.01.2010.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3, пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: віднесено до складу валових витрат витрати на фінансування особистих потреб та витрати на проведення та обслуговування презентації кав'ярні, що призвело до завищення валових витрат на загальну суму 62067,00 грн. - в результаті чого було занижено податок на прибуток на загальну суму 17303,00 грн., та пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 16.1, пп. 16.3.2 п. 16.3 ст. 16, пп. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме податок з доходів фізичних осіб у сумі 794249,73 грн. утримано у джерела виплати, але перераховано на невірний рахунок, а саме на код платежу 11010100 замість 11010200 - в результаті чого станом на кінець періоду, що перевірявся, (30.06.2009) не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 794249,73 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №000222307/0 від 22.01.2010 яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 25955,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000191705/0 від 22.01.2010, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 794249,73 грн.

За результатами адміністративного узгодження податкові повідомлення-рішення №000222307/0 від 22.01.2010 та №000222307/1 від 25.02.2010 залишено без змін та прийнято податкове повідомлення-рішення №000222307/2 від 12.05.2010; скасовано податкове повідомлення-рішення №0000191705/0 від 22.01.2010 та податкове повідомлення-рішення №0000191705/1 від 25.02.2010 .

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до вимог ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За висновками відповідача позивачем до складу валових витрат, в періоді що перевірявся, віднесено витрати, які відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не можуть бути включені до складу валових витрат, а саме, до складу валових витрат у 1 кварталі 2008 року суми витрат на проведення та обслуговування презентації кав?ярні (відкриття кафе), сплачені Товариству з обмеженою відповідальністю «Гойя» у розмірі 11760,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1960,00 грн.) та Товариству з обмеженою відповідальністю «Палс ЛТД», у розмірі 62721,00 грн. (в т.ч. ПДВ 10453,50 грн.), у 4 кварталі 2007 року суми витрат на відшкодування громадянці Ковган О.О. витрат на оренду квартири в сумі 5656,00 грн.

Для перевірки доводів відповідача, судом призначено судово-економічну експертизу за результатами якої складено висновок № 886/2038/11-19 від 20.09.2011, згідно якого документально підтверджено віднесення позивачем до складу валових витрат у 4 кварталі 2007 року відшкодування громадянці Ковган О.О. витрат на оренду квартири в сумі 5656,00 грн.,у той час як віднесення до складу валових витрат у 1 квартал 2008 року сум витрат на проведення та обслуговування презентації кав?ярні (відкриття кафе), сплачених Товариству з обмеженою відповідальністю «Гойя», у розмірі 11760,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1960,00 грн.), та Товариству з обмеженою відповідальністю «Палс ЛТД», у розмірі 62721,00 грн. (в т.ч. ПДВ 10453,50 грн.), за результатами співставлення даних декларації з податку на прибуток за перший квартал 2008 року та даних оборотно-сальдової відомості «ВР: Контрагент; Замовлення; валові доходи/витрати за перший квартал 2008 року» не підтверджено.

Доводи касаційної скарги вищезазначеного не спростовують. Виявлена під час проведення судово-економічної експертизи невідповідність між показниками оборотно-сальдової відомості та даними декларації свідчить радше про заниження позивачем валових витрат, а тому не може бути підставою для збільшення зобов?язань з податку на прибуток.

За встановлених обставин, підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.11.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-239№ КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун