Ухвала суду № 54092406, 01.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2015 року м. Київ К/800/36459/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Сороки М. О., Чумаченко Т. А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги в частині, касаційне провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області (далі - ДФІ в Дніпропетровській області) про визнання протиправною та скасування вимоги від 16 вересня 2013 року № 04-05-05-15/11391 в частині пункту 12.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що за результатами проведеної планової ревізії фінансово-господарської діяльності ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" за період з 01 січня 2011 року по 30 квітня 2013 року, ДФІ в Дніпропетровській області складено акт ревізії № 05-25/2 від 09 серпня 2013 року.

16 вересня 2013 року ДФІ в Дніпропетровській області сформовано вимогу, з якою позивач частково не згоден, оскільки контролюючим органом не було враховано надані позивачем документи в обґрунтування своєї позиції.

Пункт 12 спірної вимоги був прийнятий на підставі висновків відповідача про те, що ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" перераховано членські внески до Асоціації "Український ядерний форум", Українського ядерного товариства, МА "Укрвибухпром" в загальній сумі 488000,00 грн., що не передбачено статутом підприємством та фінансовими планами на 2011-2013 роки, що є порушенням статті 75 Господарського кодексу України та частини пункту статті 3 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".

Позивач вважає зазначений пункт вимоги ДФІ в Дніпропетровській області необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності, оскільки ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" є учасником об'єднань підприємств, створених відповідно до вимог статей 118-123 Господарського кодексу України і, як член неприбуткових господарських асоціацій чи громадських організацій, повинен був перераховувати членські внески відповідно до установчих документів, а тому перераховані у якості членських внесків суми не є збитками для підприємства.

У зв'язку з цим, позивач звернувсь до суду з вимогою про скасування вимоги ДФІ в Дніпропетровській області про усунення порушень № 04-05-05-15/11391 від 16 вересня 2013 року в частині пункту 12.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано пункт 12 вимоги ДФІ в Дніпропетровській області № 04-05-05-15/13503 від 31 жовтня 2013 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2014 року скасовано, та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

У касаційній скарзі ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 20 травня 2013 року по 13 серпня 2013 року ревізорами ДФІ в Дніпропетровській області проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності підприємства позивача за період з 01 січня 2011 року по 30 квітня 2013 року, внаслідок проведення якої складено акт № 05-25/2 від 09 серпня 2013 року, який позивачем підписано із запереченнями.

16 вересня 2013 року на підставі висновків акту ревізії, ДФІ в Дніпропетровській області сформована вимога № 04-05-05-15/11394 про усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності, яка оскаржується позивачем в частині пункту 12.

Так, спірним пунктом вищевказаної вимоги від підприємства позивача вимагається стягнути з Асоціації "Український ядерний форум" кошти в сумі 400000,00 грн., з Українського ядерного товариства кошти в сумі 60000,00 грн., з МА "Укрвибухпром" кошти в сумі 28000,00 грн., покриття витрат яких здійснювалось за рахунок коштів ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", шляхом перерахування ними грошових коштів на поточні банківські рахунки ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат".

У відповідності до викладеного в акті ревізії, підставами прийняття вимоги в частині пункту 12 стало встановлення ревізією порушення вимог пункту 1 статті третьої Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та статті 75 Господарського кодексу України, внаслідок перерахування членських внесків до Асоціації "Український ядерний форум", Українського ядерного товариства та МА "Укрвибухпром" у загальній сумі 488000,00 грн., що не передбачено статутом ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" та фінансовими планами на 2011-2013 роки.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність пункту 12 оскаржуваної вимоги, вважаючи, що відповідачем необґрунтовано зроблено висновок щодо встановлення порушень.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд скасував постанову першої інстанції та прийняв нову постанову, якою відмовив в задоволенні адміністративного позову.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки суду апеляційної інстанції вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо обґрунтованості зроблених висновків відповідачем за актом ревізії і, як наслідок, правомірність сформування вимоги в частині пункту 12.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Пунктами 4-5 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20 квітня 2006 року (далі - Порядок) передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону та цього Порядку. Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

У відповідності до частини 1 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Згідно із Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України № 499/2011 від 24 квітня 2011 року, Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно із методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням встановлено, що Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою незабезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону

України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно із якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно із методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З оскаржуваного пункту 12 вимоги ДФІ в Дніпропетровській області про усунення порушень № 04-05-05-15/11394 від 16 вересня 2013 року вбачається, що органом державного фінансового контролю виявлено збитки, завдані об'єкту контролю - ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", та сформовано вищезазначений пункт з вимогою про відшкодування виявлених збитків.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною та її скасування, тому вимога, в частині оскаржуваного пункту 12 відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом органу державного фінансового контролю та, як наслідок, вирішується питання стосовно правомірності визначення розміру збитків.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2014 року та 14 жовтня 2014 року (справи №№ 21-63а14, 21-439а14, відповідно).

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді М. О. Сорока

Т. А. Чумаченко