Рішення № 54090071, 16.10.2015, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1487/15-ц Провадження №2/443/718/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

16 жовтня 2015 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі: головуючого судді Сидорака Б.Г. при секретарі Башті Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Ворота" до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,-

встановив:

У вересні 2015 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про звернення стягнення на предмет застави, мотивуючи позовні вимоги тим, що 14.07.2008 року публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Ворота" та ОСОБА_3 уклали договір №02/403Ф про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит у сумі 400000 грн. із сплатою 15,7 % річних у період з 14.07.2008 року по 12.07.2012 року та 20,7 % у період після 12.07.2012 року та із сплатою 0,33% від суми кредиту комісії за розрахунково-касове обслуговування кредитної заборгованості із кінцевим строком повернення 12.07.2012 року. У забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором позивач і відповідач 14.07.2008 року уклали договір застави транспортних засобів №4239, а саме: сідлового тягача Е марки МАЗ модель 54421, шассі номер ХТМ 54490L0153691, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепа-платформи Е марки МАЗ модель 9397, шасі номер ХТМ 939700J00000294, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2. Відповідач скористався кредитними ресурсами та свої зобов"язання за кредитним договором належним чином не виконував, систематично порушував виконання умов кредитного договору. Станом на 18.08.2015 року, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 161349,02грн, з яких кредит - 39586,07 грн.; проценти - 47465,15 грн.; комісія - 10692 грн. та пеня - 63605, 8 грн.. На письмові вимоги позивача погасити борг відповідач не реагує. У зв"язку із простроченням відповідача, як позивальника за кредитним договором, позивач набув права вимоги до відповідача щодо вішкодування збитків: повернення кредиту, сплати процентів і неустойки. Оскільки виконання зобов"язань відповідача перед позивачем за кредитним договором забезпечені заставою транспортних засобів, відповідно до вимог ст.20 Закону України "Про заставу", позивач набув права звернути стягнення на предет застави на підставі рішення суду. Просив у рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави відповідача транспортні засоби: сідловий тягач Е марки МАЗ, модель 54421, шассі номер ХТМ 54490L0153691,1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричеп-платформа Е, марки МАЗ, модель 9397, шасі номер ХТМ 939700J00000294, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, зобов"язати відповідача ОСОБА_2 передати у володіння ПАТ "ОСОБА_1 Ворота" предмети застави(транспортні засоби), а також стягнути із відповідача в дохід держави судовий збір, від сплати якого позивач звільнений. У судове засідання представник позивача не з'явився, до суду надав заяву, в якій просив справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. Відповідач у судове засідання не з"явився двічі, про день, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, причини неявки суду невідомі.

За вказаних обставин, суд вважає можливим, керуючись ст.ст.76,169,224 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів. Суд дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до наступного висновку. Як було встановлено у судовому засіданні та як видно із матеріалів справи, 14.07.2008 року публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Ворота" та ОСОБА_3 уклали договір №02/403Ф про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит у сумі 400000 грн. із сплатою 15,7 % річних у період з 14.07.2008 року по 12.07.2012 року та 20,7 % у період після 12.07.2012 року та із сплатою 0,33% від суми кредиту комісії за розрахунково-касове обслуговування кредитної заборгованості із кінцевим строком повернення 12.07.2012 року. Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Таким чином, сторонами на законних підставах було укладено вищевказаний кредитний договір, який є предметом спору. Сторони зобов'язані дотримуватися умов укладеного договору та виконувати взяті на себе зобов'язання у встановлений договором строк (термін) його виконання, що передбачено ст.ст.562-530 ЦК України. Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу зазначену суму. Відповідно до п.3.2.2. кредитного договору, позичальник зобов"язався здійснювати погашення кредиту, сплату процентів та комісійної винагороди у повному обсязі та на умовах передбачених договором. Відповідно до п.3.3.6 кредитного договору, у разі порушення умов цього договору та договору застави, на вимогу банку позичальник повинен достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород, штафних санкцій в порядку передбаченому договором. Оскільки відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, станом на 18.08.2015 року, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 63605, 8 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, який є у справі. Таким чином, відповідач порушує умови укладеного кредитного договору, оскільки, відповідно до ст.610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що просрочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Судом встановлено наявність вини в діях (бездіяльності) відповідача щодо неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором, а, відповідно до ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. У забезпечення повернення коштів за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 14.07.2008 року було укладено Договір застави рухомого майна(транспортного засобу), копія якого є в матеріалах справ. Згідно із вказаним договором, предметом застави є рухоме майно, а саме транспортні засоби: сідловий тягач Е марки МАЗ, модель 54421, шассі номер ХТМ 54490L0153691, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівприіп-платформа Е, марки МАЗ, модель 9397, шасі номер ХТМ 939700J00000294,1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2. Відповідно до п.2.1.2. Договору застави, заставодержатель має право у випадку невиконання застоводавцем у встановлений строк зобов"язань за кредитними договором самостійно звернути стягнення на майно та реалізувати його для погашення вказаних зобов"язань. Згідно з п.3.2 Договору застави, звернення стягнення на майно та його продаж для погашення заборгованості за кредитним договором, здійснюється будь-якими засобами -застводержателем самостійно з самостійним встановленям ціни з використавнням аукціону, торговельної біржі, інших дій на власний розсуд. Відповідно до ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом. Згідно із ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ст.590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається у первісному обсязі. Статтею 20 Закону України "Про заставу", визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором. Відповідно до ст.25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст.26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем. Враховуючи викладенене, суд вважає можливим обрати спосіб реалізації предмету застави, передбачений Договором застави, а саме: шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю, в тому числі з правом укладення заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця, оскільки в такий спосіб можливе одержання максимальної вартості майна. Відповідно до ч.2 ст.28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. Разом з тим, главою 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено порядок звернення стягнення на майно боржника, ч.1 ст.52 якого передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. У відповідності до ч.1 ст.54 цього Закону звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Отже, з урахуванням наведеного, приймаючи до уваги розмір заборгованості боржника, який не виконує належним чином зобов'язання за договором кредиту, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право на реалізацію предмету застави, наданого за договором відповідачем в якості забезпечення зобов'язання, а тому позов в частині звернення стягнення на предмет застави є обґрунтованим та підлягає задоволенню. Вимога щодо зобов"язання відповідача ОСОБА_2 передачі у володіння ПАТ "ОСОБА_1 Ворота" предмету застави(транспортних засобів) не потребує додаткового рішення, оскільки порядок звернення стягнення на майно боржника врегульований нормами Закону України "Про виконавче провадження", через що не підлягає задоволенню. Відповідно до ст.88 ЦПК України, суд приходить до висновку стягнути з відповідача на користь держави судовий збір за подачу позову в сумі 1613,49 грн. від сплати якого позивач звільнений. Враховуючи вищевикладене, керуючись Закону України "Про заставу", Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст.ст.526,527,530,572,589,590,610-612,614,615 617, 625, 626, 628, 629, 631, 638, 651,1050, 1054-1055 ЦК України, ст.ст.10,11,57,58,59, 60,88,208, 209,212-215,226,228,232,233 ЦПК України,суд -

вирішив:

Позов задовольнити частково. У рахунок стягнення на користь публічного акціонерного товариства " ОСОБА_1 Ворота"(р/р №32072175300 в управлінні НБУ в Харківській області, код банку 351447, отримувач АТ "ОСОБА_1 Ворота"(в стані ліквідації), код ЄДРПОУ отримувача 20015529, призначення платежу "Погашення заборгованості за кредитним договором №02/403Ф від 14.07.2008 року) 161 349 грн., звернути стягнення на предмет застави (транспортні засоби): сідловий тягач Е марки МАЗ, модель 54421, шассі номер ХТМ 54490L0153691, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівприіп-платформу Е, марки МАЗ, модель 9397, шасі номер ХТМ 939700J00000294, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом надання дозволу ПАТ "ОСОБА_1 Ворота" на укладення договору купівлі-продажу від імені ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 з іншою особою-покупцем за ціною, визначеною за згодою сторін або на підставі оцінки, проведеної суб"єктом оціночної діяльності. У задоволенні інших позовних вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Ворота" судовий збір в сумі1613(тисяча шістсот тринадцять) грн. 49 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач може подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя ____

16.10.2015