Ухвала суду № 54090034, 20.11.2015, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/2085/13-ц Провадження №4-с/443/4/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2015 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі: головуючого судді Сидорака Б.Г.

при секретарі Шальвірі І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Жидачеві цивільну справу за скаргою публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_1 до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жидачівського районного управління юстиції Львівської області ОСОБА_2, заінтересована особа - ОСОБА_3, про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанови державного виконавця від 16.06.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачу та зобов"язання державного виконавця вчинити певні дії, -

встановив:

08.10.2015 року ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_1 звернулось до суду із скаргою на дії державного виконавця ВДВС Жидачівського РУЮ Львівської області Прусік О.П., заінтересована особа - ОСОБА_3, про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанови державного виконавця від 16.06.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачу та зобов"язання державного виконавця вчинити певні дії. В обгрунтування вимог скарги скаржник покликався на те, що відповідно до вимог чинного законодавства України із 20.03.2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ВіЕйБІ Банк" та її призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію вказаної банківської установи. 08.11.2013 року Жидачівським районним судом ухвалено рішення у цивільній справі №443/2085/13-ц за позовом ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ВLаЖГА00059472 у розмірі 22047,33 грн. та суму судового збору у розмірі 229,4 грн., яке вступило у законну силу 02.12.2014 року. 16.06.2015 року державним виконавцем ВДВС Жидачівського РУЮ Львівської області Прусік О.П. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до ст.ст.4750 Закону України "Про виконаче провадження", яку банк вважає незаконною. Вважає, що державний виконавець поверхово підійшов до виконання своїх обов"язків, не у повному обсязі вчинив виконавчі дії щодо пошуку майна та коштів боржника ОСОБА_3, порушив строки проведення виконавчих дій, а токож у порушення вимог ст.31 Закону України "Про виконавче провадження", не надіслав постанову від 16.06.2015 року про повернення виконавчого документа рекомендованим листом з повідомленням про вручення Оскільки така постанова була отримана банком 02.10.2015 року, тому вважає, що банком не був припущений, передбачений ст.385 ЦПК України десятиденний строк для оскарження постанови. На підставі наведеного, просила визнати дії державного виконавця ВДВС Жидачівського РУЮ Львівської обасті ОСОБА_2 щодо ненадсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення постанови про повернення виконавчого документа, а також дії щодо повернення виконавчого документа - неправомірними, скасувати постанову державного виконавця ВДВС Жидачівського РУЮ Львівської обасті ОСОБА_2 від 16.06.2015 р. та зобов"язати її провести всі виконавчі дії з примусового виконання рішення Жидачівського районого суду від 08.11.2013 року.

Представник заявника за довіреністю ОСОБА_4 у судове засідання не з"явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заінтересована особа - державний виконавець ВДВС Жидачівського РУЮ ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення скарги у зв"язку із безпідставністю, про що подала заперечення на позовні вимоги.

Заінтересована особа - ОСОБА_3 у судове засідання не з"явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши докази долучені до справи, судом встановлено такі обставини.

Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно із ч.ч.2,3 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов"язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

Отже за змістом вказаних норм закону, обов"язковою умовою для задоволення скарги сторони виконавчого провадження є встановлення факту порушення прав заявника.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати усіх передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішення, зазначеного у виконавчому документі, у спосіб та в порядку, встановленого виконавчим документом, неупереджено, своєчасно та в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Аналогічні роз'яснення викладені в п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність держаного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" №6 від 07.02.2014 року, згідно із яким державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11 Закону України "Про виконавче провадження"), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12 Закону України "Про виконавче провадження")

Згідно із вимогами ст.32 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 08.11.2013 року у цивільній справі №443/2085/13-ц за позовом ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ВLаЖГА00059472 у розмірі 22047,33 грн. та суму судового збору у розмірі 229,4 грн. було задоволено повністю.

На виконання вказаного рішення 31.12.2013 року Жидачівським районним судом Львівської області видано виконавчий лист у вказаній справі.

Постановою державного виконавця ВДВС Жидачівського РУЮ Львівської області Прусік О.П. від 12.11.2014 року відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листомна підставі ст.ст.17,19,20,25 Закону України "Про виконавче провадження".

16.06.2015 року державним виконавцем ВДВС Жидачівського РУЮ Львівської області Прусік О.П. було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві з посиланням на п.2 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

З копії супровідного листа №09-т/2332 від 16.06.2015 року, реєстру відправки кореспонденції ВДВС Жидачівського РУЮ вбачається, що постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа була надіслана скаржнику простою кореспонденцією. (а с.5).

Згідно із вимогами ст.31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Таким чином, постанову ВП №45427673 про повернення виконавчого документа стягувачу від 16.06.2015 року необхідно було надсилати боржникові рекомендованим листом з повідомленням.

Скаржник отримав вказану постанову 02.10.2015 року, що стверджується матеріалами справи.

Згідно із роз"ясненнями, які містяться у п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в п.п.3-5 ч.7 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, яким заявник обгрунтовує свої вимоги.

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовані аналогічні питання.

Як вбачається із матеріалів справи, постанову про повернення виконавчого документа скаржником було отримано 02.10.2015 року, а скаргу ним подано 08.10.2015 року, тому за вказаних обставин суд приходить до висновку, що строк оскарження постанови скаржником не було пропущено.

Вичерпний перелік підстав згідно із якими виконавчий документ повинен бути повернутий стягувачу міститься у ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 16.06.2015 року виконавчий лист було повернуто стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", тобто у зв"язку із тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

У процесі даного виконавчого провадження державним виконавцем було здійснено вихід за вказаним у виконавчому документі місцем проживання боржника ОСОБА_3 за адресою: с.Туради Жидачівського району Львівської області, та при цьому за цією адресою відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, про що складено відповідний акт.

Також державним виконавцем були отримані відповіді з державних реєстрів ПФУ щодо відсутності відомостей про те, що ОСОБА_3 отримує пенсію або працює за трудовим чи цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи; з реєстру Державної податкової служби України про відсутність інформації стосовно боржника ОСОБА_3 щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО, а також відомості про наявність банківських рахунків на ім'я боржника ОСОБА_3, наявності зареєстрованих за об"єктів нерухомості, транспортних засобів.

Таким чином, при розгляді справи при розгляді скарги не встановлено порушень державним виконавцем правил повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", а тому підстав для задоволення скарги суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.383-385, 387-388 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні скарги публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_1 до державного виконавця відділу державної виконавчої служби Жидачівського районного управління юстиції Львівської області ОСОБА_2, заінтересована особа - ОСОБА_3, про визнання дій державного виконавця неправомірними, скасування постанови державного виконавця від 16.06.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачу та зобов"язання державного виконавця вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

Ухвалу суду може бути оскаржено протягом п"яти днів з дня проголошення шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції до апеляційного суду Львівської області через Жидачівський районний суд. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя _______

20.11.2015