Ухвала суду № 54089427, 07.12.2015, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

07.12.15 Провадження 2-о/235/287/15

Справа 235/9883/15-ц

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

7 грудня 2015 року Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Філь О.Є.

розглянувши заяву ОСОБА_1, представник заявника ОСОБА_2, заінтересована особа Відділ реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_3»їнського районного управління юстиції Донецької області, про встановлення факту неправильності актового запису про шлюб та зобовязання внести зміни до актового запису цивільного стану про шлюб, -

В С Т А Н О В И В:

25.11.2015 року заявник ОСОБА_1 звернулась до Красноармійського міськрайонного суду з заявою встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила встановити факт неправильності актового запису про шлюб № 89 від 07 червня 1960 року на ОСОБА_4 та ОСОБА_3, складеного виконкомом Красногорівської міської ради ОСОБА_3»їнської міської ради ОСОБА_3»їнського району Донецької області, та зобовязати відділ реєстрації цивільного стану ОСОБА_3»їнського районного управління юстиції внести зміни до актового запису цивільного стану № 89 від 07 червня 1960 року про шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, складеного виконкомом Красногорівської міської ради ОСОБА_3»їнської міської ради ОСОБА_3»їнського району Донецької області, а саме в графі «національність» нареченої ОСОБА_3 замість «росіянка» вказавши «єврейка».

04.12.2015 року заявник надала додаткову заяву, в якій просила визнати факт неправильності актового запису про шлюб № 89 її батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_3, складеного 07.06.1960 року виконкомом Красногорівської міської ради ОСОБА_3»їнської міської ради ОСОБА_3»їнського району Донецької області, а саме запис «росіянка» в графі «національність» нареченої вважати неправильним, правильним визнати запис «єврейка».

Але заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку окремого провадження цивільного судочинства, виходячи з наступного.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 234 ЦПК України).

Із змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що для вступу до Всесвітнього єврейського агентства та інших національних єврейських громадських організацій за її розсудом, що знаходяться на території України, їй необхідно надати документи, що підтверджують національність її матері. Вступ до зазначених організацій є дуже важливим для неї, оскільки вона бажає надалі культурно просвічуватися, залучатися та залучати до вивчення культурної, національної, мовної самобутності своїх дітей та онуків.

Згідно висновку про внесення змін, доповнень до актового запису цивільного стану відділ державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_3»їнського районного управління юстиції у Донецькій області відмовив в задоволенні клопотання заявника ОСОБА_1 щодо внесення змін до актового запису про шлюб, та їй було розяснено її право оскаржити зазначену відмову в судовому порядку.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 256 ЦПК України, якою передбачено перелік категорій справ, які розглядає суд про встановлення фактів, що мають юридичне значення, справи за заявами про встановлення факту належності до певної національності - в переліку відсутні .

В ч. 2 ст. 256 ЦПК України зазначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналіз даних норм дає підстави для висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, що засвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Отже, згідно з ст. 234, ч. 2 ст. 256 ЦПК України для встановлення факту необхідна наявність певних умов, зокрема, встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 300 ЦК України та ст. 11 Закону України «Про національні меншини» фізична особа має право на збереження своєї національної самобутності. Громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність.

Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року було затверджено Положення про паспорт громадянина України, свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, якими не передбачено зазначення національності громадян у вказаних документах.

На підставі Указу Президента України №70/99 від 27.01.1999 року втратив чинність Указ Президента України від 31 грудня 1991 року «Про порядок зміни громадянами України національності», і з того часу в законодавстві України відсутні норми, які передбачають настання певних юридичних наслідків або набуття немайнових чи майнових прав в залежності від національності особи.

Таким чином, факт належності особи до певної національності та факт неправильності актового запису в частині національності не може бути встановлений в судовому порядку, оскільки відповідно до положень ст. 256 ЦПК України не належить до юридичних фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи.

Пленум Верховного Суду України у Постанові № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснив, що якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній .

Згідно з положеннями ст. 22 Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану», внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновокпро внесення змін до актового запису цивільного стану або провідмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану врегульовано Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року № 55/18793.

Згідно з п.1.1 зазначених Правил, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 1.7. цих Правил передбачено, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Пунктом 1.15. Правил визначено, що відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

Отже, з аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що чинним законодавством визначений порядок внесення змін до актових записів цивільного стану, які засвідчують походження особи, і порядок оскарження відмови у внесенні таких змін.

Згідно висновку про внесення змін, доповнень до актового запису цивільного стану відділ державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_3»їнського районного управління юстиції у Донецькій області відмовив в задоволенні клопотання заявника ОСОБА_1 щодо внесення змін до актового запису про шлюб, та їй було розяснено її право оскаржити зазначену відмову в судовому порядку.

Виходячи з наведеного, вирішення порушеного заявником питання можливе шляхом оскарження відмови суб'єкта владних повноважень в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкриті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 256 ч. 3 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в справі в порядку окремого провадження за її заявою про встановлення факту неправильності актового запису про шлюб та зобовязання внести зміни до актового запису цивільного стану про шлюб.

Роз»яснити заявнику його право на оскарження відмови суб'єкта владних повноважень в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом пяти днів з дня її проголошення, а особою, без участі якої постановлено ухвалу протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя :