Постанова № 54088948, 25.11.2015, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1238/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі :головуючого-судді суддівОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 при секретарі за участі:ОСОБА_4 представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Полонський комбінат хлібопродуктів" до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Полонський комбінат хлібопродуктів" (далі ПАТ "Полонський КХП", позивач) звернулось в суд з позовом до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (далі Шепетівська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 11.03.2014 №0000442201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1604226,25 грн., в тому числі 1283389,00 грн. за основним платежем та 320847,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та №0000432201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств приватної власності в розмірі 788917,50 грн., в тому числі 631134,00 грн. за основним платежем та 157783,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2014 адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Шепетівської ОДПІ від 11.03.2014 №0000432201 в частині основного платежу в сумі 483546,99 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 120886,75 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Шепетівської ОДПІ від 11.03.2014 №0000442201 в частині основного платежу в сумі 1280544,00 та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 320136,00 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_5 Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 апеляційні скарги Шепетівської ОДПІ, ПАТ "Полонський КХП" залишено без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2014 року, - без змін.

ОСОБА_5 Вищого адміністративного суду України від 01.10.2015 касаційну скаргу Шепетівської ОДПІ задоволено частково; постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2014 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

27.10.2015 до Хмельницького окружного адміністративного суду на новий розгляд надійшла адміністративна справа за позовом ПАТ "Полонський КХП" до Шепетівської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

ОСОБА_5 Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.10.2015 призначено судовий розгляд даної адміністративної справи.

Представники позивача в судовому засіданні та в поданих письмових поясненнях просять задоволити позовні вимоги. Зазначають, що зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки грунтуються на необґрунтованих висновках планової виїзної перевірки, які зафіксовані у акті перевірки від 30.01.2014 №77/22-00952427.

Представники відповідача в судовому засіданні та поданих письмових запереченнях просять відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначають, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки ПАТ "Полонський КХП" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2012 (результати оформлені актом від 30.01.2014 №77/22-00952427), встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства та, як наслідок, відповідачем винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.5 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Заслухавши представників сторін, надаючи оцінку позовним вимогам позивача із урахуванням висновків Вищого адміністративного суду України, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги належать до задоволення частково на підставі наведеного нижче.

Суд встановив, що ПАТ "Полонський КХП" як суб'єкт підприємницької діяльності юридична особа зареєстроване 23.06.1998 Полонською районною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 00952427), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якої міститься в матеріалах справи.

Основним видом діяльності позивача є складське господарство (52.10).

У період часу з 17.12.2013 по 24.01.2014 (на підставі наказу Шепетівської ОДПІ від 15.01.2014 №3 перевірку продовжено терміном на 5 робочих днів з 20.01.2014 по 24.01.2014) проведена планова виїзна перевірка ПАТ "Полонський КХП" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

У період, за який проводилась перевірка ПАТ "Полонське КХП" було платником: податку на прибуток підприємств приватної власності; плати за воду (державний бюджет); податку на добавлену вартість; податку з доходів фізичних осіб; донарахувань по актах перевірок по податку з доходів фізичних осіб; земельного податку з юридичних осіб; інших зборів за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища; збору за спеціальне використання води; податку на додану вартість (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30.09.1997 №31669357, виданого ДПІ у Полонському районі, індивідуальний податковий номер 009524222139).

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 30.01.2014 №77/22-00952427 "Про результати планової виїзної перевірки публічного акціонерного товариства "Полонський комбінат хлібопродуктів", код за ЄДРПОУ 00952427, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року", відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення:

- п.135.1, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.6, п.138.8, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.141.1, п.141.3 ст.141 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на 631134,00 грн.;

- п.187.1 ст.187, "а" п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.199.1, п.199.2 ст.199, п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 1350135 грн., у тому числі: червень 2012 року на суму 6333,00 грн., липень 2012 року на суму 149526,00 грн., серпень 2012 року на суму 24848,00 грн., вересень 2012 року на суму 129127,00 грн., жовтень 2012 року на суму 410524,00 грн., листопад 2012 року на суму 289972,00 грн., грудень 2012 року на суму 339805,00 грн.;

- пп.б) п.176.2 ст.176 ПК України та Порядку заповнення і подання податковими агентами до органу державної податкової служби податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ), затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №1020, а саме: в податкових розрахунках за ф. №1-ДФ, що подавались до Полонського відділення Шепетівської ОДПІ за ІІ-IV квартали 2012 року не відображено суми нарахованих та виплачених доходів СПД-фізичним особам та приватному нотаріусу за "157" ознакою доходу.

Не погоджуючись з висновками, викладеними у акті перевірки, позивачем подано заперечення на акт від 30.01.2014 №77/22-00952427, за результатами розгляду якого Шепетівською ОДПІ надано відповідь "Про результати розгляду заперечень, наданих посадовими особами ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" до акта планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 по 31.12.2012 від 30.01.2014 №77/22/00952427" за №1638/10/22-177 від 05.03.2013, відповідно до якої висновки в акті перевірки позивача щодо заниження податку на прибуток в сумі 631134,00 грн. зроблені правомірно; висновок в частині заниження податку на додану вартість в сумі 1350135,00 грн. підлягає коригуванню до повного з'ясування обставин після отримання відповіді на запит до Міністерства доходів і зборів України, сума 66746,00 грн. не приймає участі у розрахунку заниження податкового зобов'язання, за матеріалами перевірки та розгляду заперечення встановлено заниження податку на додану вартість всього на суму 1283389,00 грн..

На підставі висновків акту перевірки від 30.01.2014 №77/22-00952427 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 11.03.2014:

- №0000442201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1604226,25 грн., в тому числі 1283389,00 грн. за основним платежем та 320847,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0000432201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств приватної власності в розмірі 788917,50 грн., в тому числі 631134,00 грн. за основним платежем та 157783,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0001631701, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем нарахування по актах перевірки по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями форми "Р" від 11.03.2014 №0000442201 та №0000432201, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Підставою для визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток є викладені в акті перевірки висновки відповідача, що: позивачем в порушення п.135.1, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України занижено інші доходи за період з 01.04.2012 по 31.12.2012 у сумі 57793,00 грн. за рахунок не включення до інших доходів суми процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду; позивачем в порушення п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.6, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2012 по 31.12.2012 в сумі 2947605,00 грн., за рахунок безпідставного включення до витрат операційної діяльності послуг: згідно договору укладеного ПАТ "Полонський КХП" з ТОВ "Голендрівське ХПП" згідно договору доручення №01/01-ПЛ від 05.01.2012 на суму 495000,00 грн., згідно укладеного ПАТ "Полонський КХП" з ТОВ "Аграманта" договору підряду №4 від 15.05.2012 на суму 58552,00 грн. та безпідставного включення до адміністративних витрат послуг згідно договору укладеного ПАТ "Полонський КХП" з ПАТ "Білоцерківський елеватор" від 10.05.2012 на суму 150000,00 грн., а також завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.4 декларацій "Фінансові витрати відповідно до підпункту 138.10.5 п.138.10 ст.138 розділу ІІІ ПК України" в сумі 2244053,00 грн. за ІІ-IV квартали 2012 року (на формування цих показників мали вплив проценти по позиці згідно договору позики №4-11/12 від 29.11.11 між позивачем і ТОВ "Компанія з управління активами "АРТ-КАПІТАЛ Менеджмент").

Досліджуючи правомірність зазначених вище висновків відповідача, суд встановив наведене нижче.

Суд враховує, що позивач з висновками відповідача про заниження ПАТ "Полонський КХП" інших доходів за період з 01.04.2012 по 31.12.2012 у сумі 57793,00 грн. за рахунок не включення до інших доходів суми процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, а саме до рядка 03 Декларації "Інші доходи" та відповідно до рядка 03.10.1 додатків до рядка 03 податкової декларації з податку на прибуток підприємства позивачем не було включено суми умовно нарахованих відсотків згідно договорів про надання поворотної фінансової допомоги укладених між ПАТ "Полонський КХП" та його контрагентами (платниками податку на прибуток): ТОВ "Аграманта" (договір №ФД/28-05 від 28.05.2012 у сумі 49973,66 грн., в тому числі за ІІ квартал 2012 року в сумі 3,08 грн., за ІІІ квартал 2012 року в сумі 12154,27 грн., за IV квартал 2012 року в сумі 37816,31 грн.; що призвело до заниження доходів на суму 49973,66 грн.); ТОВ "Ржевуське ХПП" (договір №ФД-19/06-12 від 19.06.2012 у сумі 1011,20 грн., в тому числі: за ІІ квартал 2012 року в сумі 59,18 грн., за ІІІ квартал 2012 року в сумі 475,64 грн., за IV квартал 2012 року в сумі 476,38 грн.; що призвело до заниження доходів на суму 1011,20 грн.); ТОВ "Кубличське ХПП" (договір №ФД-27/6-12 від 26.06.2012 у сумі 1200,62 грн., в тому числі: за ІІ квартал 2012 року в сумі 66,21 грн., за ІІІ квартал 2012 року в сумі 875,42 грн., за IV квартал 2012 року в сумі 258,99 грн., що призвело до заниження доходів на суму 1200,62 грн.; договір №ФД-6/06/12-ПЛ від 06.06.2012 у сумі 1591,64 грн., в тому числі: за ІІ квартал 2012 року в сумі 256,85 грн., за ІІІ квартал 2012 року в сумі 692,05 грн., за IV квартал 2012 року в сумі 642,74 грн., що призвело до заниження доходів на суму 1591,64 грн.; договір №ФД-11/07-3 від 11.07.2012 у сумі 1030,89 грн., в тому числі: за ІІІ квартал 2012 року в сумі 482,67 грн., за IV квартал 2012 року в сумі 548,22 грн., що призвело до заниження доходів на суму 1030,89 грн.); ТОВ "Бориспільське ХПП" (договір №ФД/10-05-ПЛ від 10.05.2012 у сумі 2984,80 грн., в тому числі: за ІІ квартал 2012 року в сумі 972,33 грн., за ІІІ квартал 2012 року в сумі 1331,92 грн., за IV квартал 2012 року в сумі 680,55 грн., що призвело до заниження доходів на суму 2984,80 грн.) погоджується, про що зазначено в адміністративному позові та не заперечується представниками в судовому засіданні.

Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Отже, враховуючи визнання позивачем позовних вимог щодо завищення позивачем доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2012 по 31.12.2012 у сумі 57793,00 грн., суд приходить до висновку про правомірність збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств приватної власності в розмірі 15170,61 грн., в тому числі 12136,49 грн. за основним платежем та 3034,12 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Щодо висновків відповідача про завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2012 по 31.12.2012 за рахунок безпідставного включення до витрат операційної діяльності послуг: згідно договору укладеного ПАТ "Полонський КХП" з ТОВ "Голендрівське ХПП" згідно договору доручення №01/01-ПЛ від 05.01.2012 на суму 495000,00 грн., згідно укладеного ПАТ "Полонський КХП" з ТОВ "Аграманта" договору підряду №4 від 15.05.2012 на суму 58552,00 грн. та безпідставного включення до адміністративних витрат послуг згідно договору укладеного ПАТ "Полонський КХП" з ПАТ "Білоцерківський елеватор" від 10.05.2012 на суму 150000,00 грн., суд встановив та враховує наступне.

05.01.2012 між ПАТ "Полонський КХП" (довіритель) з ТОВ "Голендрівське ХПП" (повірений) укладено договір доручення №01/01-ПЛ.

Між ПАТ "Полонський КХП" (довіритель) з ТОВ "Голендрівське ХПП" укладено додаткову угоду №1 від 05.01.2012, відповідно до якої визначено суму винагороди за період липень 2012 року січень 2013 року, так керуючись п.3.4 договору доручення №01/01-ПЛ від 05.01.2012, в результаті добросовісного виконання доручень, визначених договором, шляхом налагодження сталих господарських зв'язків з контрагентами, укладення та виконання договорів поставки зернових у кількості 57782,1 тонн за період липень-грудень 2012 року, повіреному виплачується додаткова винагорода в розмірі 10,28 грн., в т.ч. ПДВ за одну тонну зерна 1,71 грн., тобто 594000,00 грн., в т.ч. ПДВ 99000,00 грн..

На виконання зазначеного договору, сторонами підписано акт виконаних робіт №1 від 31.12.2012, відповідно до якого повірений виконав за період з липня 2012 року по грудень 2012 року наступні посередницькі та маркетингові послуги для замовника: підготовлена та надана інформація замовнику по ринку зернових та олійних культур в Вінницькій та Хмельницькій області з липня по грудень 2012 року з періодичністю два рази в тиждень по наступним трейдерам: "Нібулон", "Сєрна", "Топфер", "Кернел-Трейд", "Каргілл", "Сантрейд", "Оптімус"; проведені зустрічі з агропідприємствами Вінницької та Хмельницької області та надана інформація про стан озимих культур та про вплив погодних умов на озимі культури; в результаті переговорів з поклажадавцями (ТОВ "Каргіл", ПП "Серна", ТОВ "Кернел Трейд", ТОВ "Полонне Агро", ДП "Сантрейд", ТОВ "Агро Стар 2006", ОСОБА_6 СТОВ, ОСОБА_7Топфер Інтернешенал (Україна) ТОВ, Восток Запад ПСП, Каленицьке СТОВ, Енселко-Агро) зроблені поставки зернових культур на збереження на ПАТ "Полонський КХП" загальною кількістю 57782,1 тонн.

10.05.2012 між ПАТ "Полонський КХП" (замовник) та ПАТ "Білоцерківський елеватор" (виконавець) укладено договір №02/00-12 відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати замовнику юридичні послуги, а саме, юридичного супроводу діяльності замовника, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити виконавцю їх вартість на умовах передбачених цим договором (п.1.1 договору); вартість послуг виконавця складає 150000,00 грн., в т.ч. ПДВ 25000,00 грн. (п.4.3 договору).

04.12.2012 між ПАТ "Полонський КХП" та ПАТ "Білоцерківський елеватор" укладено додаткову угоду №02/13-12 до договору №02/00-12, відповідно до якої вартість послуг виконавця складає 180000,00 грн., в т.ч. ПДВ 30000,00 грн..

На підтвердження виконання договору №02/00-12 від 10.05.2012 та додаткової угоду №02/13-12 від 04.12.2012 до договору №02/00-12, позивачем надано акт прийому-здавання наданих послуг від 31.12.2012, відповідно до якого наведений перелік наданих правових послуг (консультації та допомоги в підготовці листів, скарг, заперечень, відповідей, заяв; складання проектів процесуальних документів та інше).

Відповідно до п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 14.1.27 ст.14 ПК України встановлено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2. ст.138 ПК України).

Для підтвердження правомірності включення витрат на виконання робіт (надання послуг) до складу валових витрат та податкового кредиту підприємством має бути складено первинний бухгалтерський документ, який повинен містити необхідні відомості, у тому числі про зміст господарської операції та її обсяги. У випадку надання посередницьких послуг, у первинному документі має бути конкретизовано, які саме роботи були виконані (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції).

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 ПК України, до складу інших витрат включаються витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг:

а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції;

б) витрати на ремонт тари;

в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів;

ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства;

з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-XIV (далі Закон №996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону №996-XIV закріплено перелік вимог до первинних документів. Так, первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі Положення №88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, визначені п.2.4 Положення №88, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Аналогічну позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України по справі №К/9991/47202/11 від 28.03.2013.

Згідно із пунктами 2.15, 2.16 Положення №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Зі змісту зазначених приписів чинного законодавства вбачається, що для підтвердження правомірності включення витрат на виконання робіт (надання послуг) до складу витрат та податкового кредиту підприємством має бути складено первинний бухгалтерський документ, який повинен містити необхідні відомості, у тому числі про зміст господарської операції та її обсяги. У випадку надання посередницьких послуг, у первинному документі має бути конкретизовано, які саме роботи були виконані (зміст та обсяг господарської операції) із зазначенням їх вартості (вартісний вираз), годин виконання робіт (одиниця виміру господарської операції).

Суд погоджується з твердженням податкового органу, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст.1 Закону №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд враховує, що наданий позивачем на підтвердження виконання договору доручення №01/01-ПЛ від 05.01.2012 звіт на тему "Динаміка та розвиток діяльності на ринку зерна. Удосконалення механізмів ціноутворення та міжгалузевих економічних зв'язків" не є первинним документом, оскільки не містить інформації щодо договору, на виконання якого складено звіт; дати і місця складання; не зазначено відповідальних працівників, що його склали (в кінці даного звіту зазначено виконавця ОСОБА_5, без зазначення відомостей про його відношення до ПАТ "Полонський КХП" (довіритель) з ТОВ "Голендрівське ХПП").

У вищезазначеному акті виконаних робіт №1 від 31.12.2012: містяться розбіжності в просторі та часі (акт складено за період з липня по жовтень 2012 року, хоча згідно ст.9 Закону №996-XIV, первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення); відсутнє: місце складення, зміст та обсяги господарських операцій; відсутні посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій, відсутній особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Акт прийому-здавання наданих послуг ПАТ "Білоцерківський елеватор" від 31.12.2012 містить лише назву послуг, а інших документів, які підтверджують факти надання юридичних послуг і їх зв'язок з господарською діяльністю позивача не надано, і, відповідно, документально не підтверджено, що понесені витрати по послугах пов'язані з їх подальшим використанням у власній господарській діяльності.

Суд враховує, що вказаний акт не відповідає вимогам первинних документів, які зазначені вище, оскільки: містить розбіжності в просторі та часі (консультування, щодо надання юридичних послуг зазначених в акті мало місце в період з 01.04.2014 по 31.12.2012, в той час як договір №02/00-12 укладений 10.05.2012); відсутнє місце складення; відсутні посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції; відсутній особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; не відображено конкретний склад, характер і тривалість наданих послуг. Крім того, позивачем не надано документів на підтвердження місця і часу надання послуг, з зазначенням прізвищ, імен та по-батькові осіб, якими надавались послуги та які отримували дані послуги, що не дає можливості ідентифікувати осіб, якими надавались послуги.

Під час розгляду справи, суд повинен ретельно перевіряти всі доводи сторін, документи та інші дані, що спростовують реальність господарської операції, яка відображена в податковому обліку, які повинні оцінюватися з урахуванням специфікації кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 вих.№1936/11/13-11.

Проаналізувавши фактичні обставини справи крізь призму викладених норм законодавства, суд приходить до висновку про відсутність реальності виконання договору доручення №01/01-ПЛ від 05.01.2012 та договору про надання юридичних послуг №02/00-12 від 10.05.2012. Відтак, безпідставним є включення позивачем до витрат операційної діяльності послуг згідно укладеного договору доручення №01/01-ПЛ від 05.01.2012 між ПАТ "Полонський КХП" та ТОВ "Голендрівське ХПП" на суму 495000,00 грн. та включення до адміністративних витрат послуг згідно договору укладеного ПАТ "Полонський КХП" з ПАТ "Білоцерківський елеватор" від 10.05.2012 на суму 150000,00 грн..

15.05.2012 між ПАТ "Полонський КХП" (замовник) та ТОВ "Аграманта" (підрядник) укладено договір підряду №4 на модернізацію, відповідно до якого підрядник бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами за рахунок замовника виконати зазначені в пункті 1.2 договору роботи, а замовник зобов'язується прийняти результат таких робіт (модернізацію елеватора та пов'язані з ним роботи) і сплатити підрядникові вартість виконаних робіт (п.1.1 договору); за виконання робіт замовник сплачує підряднику 70262,92 грн., в т.ч. ПДВ 11710,49 грн. на розрахунковий рахунок (п.4.1 договору).

Статтею ст.837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст.838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Факт виконання умов зазначеного договору підтверджується актом надання послуг №93 від 26.10.2012, податковою накладною від 26.10.2012 №8 (ПДВ в сумі 11710,48 грн.). виписками банку від 19.11.2012, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631, картками рахунку 631, 84, 23; видатковими накладними, накладними; наказом "Про затвердження документального оформлення та порядку проведення будівельно-ремонтних робіт основних засобів в господарській діяльності підприємства" від 03.91.2012 №1/3; матеріальними звітами; актами надання послуг; звітами до актів виконаних робіт; кошторисами на виконання робіт; накладними на переміщення.

Розрахунки позивачем проведено в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками та не заперечується відповідачем.

Суд відхиляє як необгрунтоване твердження відповідача про неправомірність включення позивачем до витрат операційної діяльності послуг згідно договору підряду №4 від 15.05.2012 на суму 58552,00 грн. у зв'язку з відсутністю акту приймання виконаних будівельних робіт типової форми №КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт типової форми №КБ-3, оскільки акт за формою КБ-2в та довідка за формою КБ-3 оформляється у випадку залучення бюджетних коштів, а в даному випадку не було залучення бюджетних коштів.

Оскільки досліджені судом докази свідчать про те, що господарські операції з придбання послуг в ТОВ "Аграманта" спричинили зміни в структурі активів позивача та його зобов'язань, а послуги оплачені та пов'язані з господарською діяльності позивача, суд приходить до висновку про правомірність включення позивачем до витрат операційної діяльності послуг згідно договору підряду №4 від 15.05.2012 укладеного між ПАТ "Полонський КХП" та ТОВ "Аграманта" на суму 58552,00 грн..

29.11.2011 між ТОВ "Компанія з управління активами "АРТ-КАПІТАЛ Менеджмент" (позикодавець) та ПАТ "Полонський КХП" (позичальник) укладено договір позики №4-11/12, відповідно до якого позикодавець зобов'язується передати у власність позичальнику грошові кошти, що є активами ІСІ, у розмірі, визначеному у п.2.1 цього договору, а позичальник зобов'язується повернути позику у такому ж розмірі та сплатити позикодавцю проценти на умовах і у строки визначені цим договором (п.1.1 договору); метою використання позики за даним договором є поповнення обігових коштів і купівля-продаж позичальником цінних паперів (п.1.2 договору); загальний розмір позики за цим договором становить 20912000,00 грн. (п.2.1 договору).

Відповідно до договору купівлі-продажу №111223/01БО-08/0041 від 23.12.2011, укладеного за участю торгівця цінними паперами, за яким ПАТ "ІФК "Арт-капітал" на підставі замовлення ПВІФ "Нові технології" ТОВ КУА "Арт-Капітал Менеджмент" продано, а ПАТ "Полонський КХП" придбано прості іменні акції, емітентом яких є ЗАТ "Васильківхлібопродукт". Розрахунки за цим договором проведено повністю, що підтверджується банківською випискою.

Доводи відповідача, що контрагент за вказаними договорами - ЗАТ "Васильківхлібопродукт" та ПАТ "Полонський КХП" є пов'язаними особами, що вплинуло на формування покупної ціни акцій вважаються судом недоведеними, оскільки з договору купівлі-продажу слідує, що ЗАТ "Васильківхлібопродукт" не є стороною договору. ЗАТ "Васильківхлібопродукт" є емітентом акцій, що були предметом продажу, однак продавцем була зовсім інша особа.

Згідно ст.ст. 24, 25, 80 ЦК України, ст. 2 ГК України, юридична особа та фізична особа є різними учасниками господарських відносини; у акті перевірки містяться ймовірні висновки про факт впливу громадянина ОСОБА_8 на здійснення операцій купівлі-продажу акцій між двома юридичними особами, однак даний факт не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні. Член Наглядової ради товариства не приймає рішення особисто, а рішення наглядової ради приймаються колегіально. Суд вважає суттєвою ту обставину, що прийняття рішення про вчинення значних правочинів належить до компетенції наглядової ради, а не до повноважень окремого члена наглядової ради одноособово.

Відповідно до договору купівлі-продажу №111223/01БО-08/0031 від 23.12.2011р., за яким ПАТ "ІФК "Арт-капітал" на підставі замовлення ПВІФ "Нові технології" ТОВ КУА "Арт-Капітал Менеджмент" продано, а ПАТ "Полонський КХП" придбано прості іменні акції, емітентом яких є ПАТ "Кожухівське". Розрахунок за цим договором проведено повністю, що підтверджується банківською випискою від 23.12.2011. Стосовно даної події податковим органом порушень не виявлено.

Відповідно до договору купівлі-продажу №111223/330БО-10/0011 від 23.12.2011, за яким ПАТ "ІФК "Арт-Капітал" на підставі замовлення ТОВ "Аграманта" продано, а ПАТ "Полонський КХП" придбано прості іменні акції, емітентом яких є ВАТ "АК "Київреконструкція". Розрахунки проведено повністю, що підтверджується банківською випискою від 23.12.2011. Актом перевірки зазначено, що за даними системи співставлення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів виявлено, що ТОВ "Київреконструкція" внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, проте податковим органом не взято до уваги обставину, що придбання цінних паперів здійснювалось не безпосередньо у емітента ВАТ "АК "Київреконструкція", а наслідком придбання акцій за ч.2 ст.194 ЦК України є набуття корпоративних прав. Окрім цього, доводи, викладені у акті перевірки, не підтверджено жодними документами.

Щодо висновків відповідача про неможливість укладення вищезазначених правочинів, суд зазначає, що загальними зборами акціонерів від 13.04.2012 погоджено вчинення вищезазначених правочинів та на момент проведення перевірки договори купівлі-продажу виконано повністю. Тобто, незалежно від погодження цих договорів до чи після їх укладення (ст.203, ст.241 ЦК України), такі договори укладено між юридичними особами, схвалено зборами акціонерів та виконано повністю, в результаті чого настали відповідні правові наслідки.

На підставі зазначених вище договорів купівлі-продажу цінних паперів ПАТ "Полонський КХП" набуто права власності на придбані акції (ч.1 ст.194 ЦК України), які стали майном товариства (ст.190 ЦК України, ст.139, ст.140 ГК України), на що було витрачено відповідні кошти. Витрати на придбання акції є витратами господарської діяльності товариства, що слідує з наступних правових норм.

Статтями 1, 8, 16, 17 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено порядок обігу цінних паперів, яким є вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за ними. Статтями 194, 197 ЦК України, ст.ст.163, 165 ГК України передбачено поняття цінних паперів та порядок їх придбання суб'єктами господарювання.

Цінні папери є особливим видом майна суб'єкта господарювання (ч.7 ст.139 ГК України.); джерелами формування майна суб'єкта господарювання є, зокрема, доходи від цінних паперів (ч.1 ст.140 ГК України).

Відповідно до п.14.1.54, п.14.1.56 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами; дохід з джерелом походження в Україні - будь-який дохід, у тому числі від будь-яких видів діяльності на території України.

Суб'єкт господарювання здійснює господарську діяльність саме з метою одержання доходу. Відповідно до ст.3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п.14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Згідно із приписами п.141.1 ст.141 ПК України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Враховуючи вищевикладене, витрати на нараховані проценти за позикою є витратами, пов'язаними із здійсненням господарської діяльності платника податків.

Суд відхиляє як необгрунтовані висновки відповідача щодо того, що купівля-продаж цінних паперів не відноситься до основних видів діяльності товариства, оскільки Закон не ставить у залежність набуття права власності на цінні папери від виду діяльності суб'єкта господарювання. Придбавши акції, ПАТ "Полонський КХП" набуто право власності на них, якими вправі володіти, розпоряджатись та використовувати у своїй господарській діяльності на власний розсуд, тому витрати, понесені на придбання акцій, безпосередньо пов'язані із здійснення платником податку господарської діяльності.

Крім того, слід зазначити, що податковий орган, виходячи за межі наданих йому повноважень, тлумачить на свій розсуд положення статуту товариства щодо компетенції загальних зборів, наглядової ради на вчинення значних правочинів, при цьому одночасно вказуючи на протокол загальних зборів акціонерів №1 від 13.04.2012 р., яким погоджено вчинення договору позики та купівлі-продажу цінних паперів. Дослідження повноважень, якими наділені органи управління акціонерного товариства та надання оцінки їх діям не відноситься до предмету перевірки та не пов'язано з нарахуванням та сплатою податків і зборів як це передбачено ст.20, п.75.1.2 ст.75 ПК України.

Отже, нормативно та документально не підтверджені висновки відповідача про використання позики та нарахування процентів не для господарських потреб підприємства.

Крім того, суд враховує, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.03.2013 по справі №2270/6268/12, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 (набрала законної сили 16.05.2013), встановлено, що понесення витрат по процентах за позикою на придбання цінних паперів безпосередньо пов'язано з веденням господарської діяльності ПАТ "Полонський КХП".

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд приходить до висновку про неправомірність висновку відповідача про завищення позивачем задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.4 декларацій "Фінансові витрати відповідно до підпункту 138.10.5 п.138.10 ст.138 розділу ІІІ ПК України" в сумі 2244053,00 грн. за ІІ-IV квартали 2012 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 11.03.2014 №0000432201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств приватної власності в розмірі 788917,50 грн., в тому числі 631134,00 грн. за основним платежем та 157783,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) підлягає скасуванню в частині основного платежу в сумі 483546,99 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 120886,75 грн..

Підставою для визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість є викладені в акті перевірки висновки відповідача щодо завищення позивачем за період з 01.04.2012 по 31.12.2012 податкового кредиту у сумі 1350135,00 грн., а саме по взаємовідносинах з ПАТ "Кожухівське" на загальну суму 1268833,00 грн., по взаємовідносинах з ТОВ "Аграманта" на суму 11711,00 грн.; завищення податкового кредиту за грудень 2012 року на 2845,00 грн. внаслідок невірного відображення платником у додатку №7 до податкової декларації з ПДВ показника "питома вага оподатковуваних операцій %".

Щодо висновків відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за грудень 2012 року на 2845,00 грн. внаслідок невірного відображення платником у додатку №7 до податкової декларації з ПДВ показника "питома вага оподатковуваних операцій %", суд зазначає наступне.

Показник "питома вага оподатковуваних операцій %" за даними позивача склав 98,40%, в той час як повинен становити 94,113%. Даний показник застосовано при перерахунку фактичного обсягу придбання товарів/послуг, які не є об'єктом оподаткування за 2012 рік. Застосувавши показник 94,113% перевіркою визначено обсяг коригування податкового кредиту за операціями, які не являються об'єктом оподаткування в сумі 35535,00 грн.. Даний показник повинен бути відображений у рядку 16.4 звітної податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року у звітній податковій декларації від 21.01.2012 №9085566444. Проте у зазначеній декларації платником відображено показник рядка 16.4 в сумі 38380,00 грн., в результаті чого завищено показник податкового кредиту за грудень 2012 року на суму 2845,00 грн..

Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Враховуючи визнання правомірності позивачем зазначених висновків відповідача під час судового розгляду справи, суд вважає обґрунтованим твердження відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за грудень 2012 року на 2845,00 грн. та таким що не потребує дослідження.

Щодо правомірності висновків відповідача про завищення позивачем податкового кредиту на суму 11711,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Аграманта", суд встановив наступне.

03.10.2011 між ПАТ "Полонський КХП" (замовник) та ТОВ "Аграманта" (виконавець) укладено договір №01/10-ПЛ про надання послуг з залучення персоналу.

Фактичне виконання умов договору №01/10-ПЛ від 03.10.2011 підтверджується: податковою накладною №3 від 27.04.2012, відповідно до якої загальна сума коштів, що підлягає сплаті за послуги з залучення та використання персоналу; актом приймання-передачі до договору №01/10-ПЛ від 03.10.2011 №б/н від 30.04.2012. Суд враховує, що фактичне виконання умов зазначеного договору досліджувалось судом при встановленні правомірності висновків відповідача щодо безпідставного включення позивачем до витрат операційної діяльності послуг згідно договору підряду №4 від 15.05.2012 укладеного між ПАТ "Полонський КХП" та ТОВ "Аграманта".

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях між ТОВ "Аграманта" та ПАТ "Полонський КХП".

До твердженням відповідача щодо завищення податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 1268833,00 грн., за рахунок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з ПАТ "Кожухівське" суд зазначає наступне.

25.11.2011 між ПАТ "Кожухівське" (постачальник) та ПАТ "Полонське КХП" (покупець) укладено договір поставки №110, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця яйце куряче на загальну суму 2300000,00 грн. згідно з накладною, що є невід'ємною частиною цього договору, а останній прийняти та своєчасно оплатити товар в порядку і на умовах, визначених цим договором (п.1.1 договору); в накладній зазначаються: назва, асортимент, ціна за одиницю та загальна кількість товару, поставка якого гарантується постачальником (п.1.2 договору); поставка товару здійснюється на умовах самовивозу покупцем зі складу постачальника (п.1.3 договору); оплата товару здійснюється безготівково, в національній валюті України, шляхом передоплати та перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, а в окремих випадках через касу постачальника (п.4.3 договору); цей договір набуває чинності в день підписання його сторонами і діє до повного фінансового розрахунку але не більш ніж до "25" грудня 2012р. (п.7.1 договору).

01.07.2012 додатковим договором 1/07 до договору купівлі-продажу №110 від "25" листопада 2011р. збільшено суму договору на закупівлю сільськогосподарської продукції на 10000000 грн..

01.01.2013 додатковим договором 2/01 до договору купівлі-продажу №110 "25" листопада 2011р. продовжено дію договору №110 від "25" листопада 2011р. до "31" грудня 2013р..

На виконання умов договору (п.4.3) позивачем переховано кошти в розмірі 7613000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками та не заперечується представниками відповідача.

Отримавши від ПАТ "Кожухівське" податкові накладні (№46, №47, №48, №49 від 24.07.2012, №40 від 27.08.2012, №20 від 25.09.2012, №29 від 29.10.2012, №43 від 28.11.2012, №37 від 25.12.2012), позивач відніс податок на додану вартість (1268833,33 грн.) до податкового кредиту звітного періоду.

В силу п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням викладених вище положень ПК України право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду у випадку придбання товарів та послуг виникає у їх покупця за умови отримання від їх постачальника належним чином оформленої податкової накладної.

Судом встановлено, що податкові накладні оформлені ПАТ "Кожухівське" відповідають вимогам ПК України, що не заперечується відповідачем.

Разом з тим, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також слід зазначити, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору не свідчить про реальність вчинення відповідної операції, оскільки реалізація умов договору та його фактичне виконання для цілей ведення податкового обліку має бути підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Отже, суд відхиляє як необґрунтоване твердження позивача про те, що достатнім підтвердженням фактичного виконання договору купівлі-продажу №110 від 25.11.2011 є сам факт укладення договору та проведення оплати.

Крім того, у листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України звернув увагу на те, що дослідженню підлягають фізичні, технічні та технологічні можливості для здійснення тих чи інших дій, які становлять зміст господарської операції, наприклад: наявність кваліфікованого персоналу, наявність основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товару тощо.

Судом не встановлено, а позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту поставки товару (курячих яєць), подальшого використання його у власній господарській діяльності ПАТ "Полонський КХП". Крім того, суд звертає увагу на те, що, як зазначалось вище, основним видом діяльності ПАТ "Полонський КХП" є складське господарство, яке полягає (згідно КВЕД) в діяльності із зберігання та складування всіх видів товарів; експлуатації зерносховищ, товарних складів загального призначення, складів-холодильників, бункерів тощо. Позивачем не надано доказів на підтвердження економічної причини укладення з ПАТ "Кожухівське" договору, який не відповідає основному виду діяльності, а також наявності технічних та технологічних можливостей зберігання товару. Також суд вважає значною обставиною, те що позивачем документально та будь-яким іншими доводами не обгрунтовано наміри подальшої реалізації товару (курячих яєць), іншим суб'єктам господарювання, з метою отримання фінансової вигоди.

Відтак, господарські операції, що відбулися оформлені лише документально.

Суд вважає, що така господарська діяльність без наявності на те поважної розумної економічної або іншої причини (ділової мети) підтверджує намір платника зменшити отримані доходи з метою несплати податків та отримати додаткову "вигоду" у вигляді зниження податкового навантаження, що обставини справи та надані документи підтверджують той факт, що зазначені господарські операції є безтоварними.

Фактичне неотримання товару, відсутність поважної розумної економічної або іншої причини здійснення таких операцій позбавляють платника податку права на податковий кредит за наслідками цих операцій навіть у випадку наявності належним чином оформлених податкових накладних та інших первинно-бухгалтерських документів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого адміністративного суду України від 20.02.2013 у справах № К/9991/59642/12 та № К/9991/59709/12.

Суд не приймає до уваги надані позивачем під час судового засідання 19.11.2015 додатковий договір №4/11 від 13.11.2015 до договору №110 від 25.11.2011; видаткову накладну від 13.11.2015 №3151, відповідно до яких ПАТ "Кожухівське" поставило позивачу товар (яйця) на загальну суму 1268833,33 грн. з врахуванням наступного.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Порядок надання документів під час проведення перевірок встановлено нормами ПК України.

Підпунктом 85.2 ст.85 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Так, згідно із п.44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно із абз.2 п.44.7 ст.44 ПК України протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Отже, вищезазначеною правовою нормою визначено обов'язок позивача надати документи на підтвердження правомірності формування показників звітності, та наслідки неподання таких документів. Крім того, цією правовою нормою визначено обов'язок врахування наданих документів під час прийняття рішення.

Щодо наданих представником позивача первинних документів суд зазначає, що дані документи не були предметом огляду ревізора під час проведення перевірки та не зафіксовані актом, а тому суд під час перевірки правомірності податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі акта перевірки, не може підміняти контролюючий орган шляхом дослідження обставин, які не були зафіксовані в акті перевірки, для визначення обсягу податкових прав та обов'язків платника. Також суд враховує, що надані позивачем документи складені після закінчення строку дії договору.

Суд відхиляє як необґрунтоване твердження позивача про те, що позивач та ПАТ "Кожухівське" є пов'язаними особами, оскільки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на момент укладення договору одночасно були членами наглядової ради як ПАТ "Полонський КХП" так і ПАТ "Кожухівське". Так, згідно ст.ст. 24, 25, 80 ЦК України, ст. 2 ГК України, юридична особа та фізична особа є різними учасниками господарських відносини. В той же час член наглядової ради товариства не приймає рішення особисто, а рішення наглядової ради приймаються колегіально. Суд вважає суттєвою ту обставину, що прийняття рішення про вчинення значних правочинів належить до компетенції наглядової ради, а не до повноважень окремого члена наглядової ради одноособово.

Враховуючи викладене, господарські операції позивача та ПАТ "Кожухівське" в досліджуваних документах не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій, як наслідок, така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 11.03.2014 №0000442201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 1604226,25 грн., в тому числі 1283389,00 грн. за основним платежем та 320847,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) слід визнати протиправним та скасувати в частині основного платежу в сумі 11711,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 2927,75 грн..

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (ст.161 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від 11.03.2014 №0000432201 в частині основного платежу в сумі 483546,99 грн. (чотириста вісімдесят три тисячі п'ятсот сорок шість гривень 99 коп.) та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 120886,75 грн. (сто двадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 75 коп.).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області від 11.03.2014 №0000442201 в частині основного платежу в сумі 11711,00 грн. (одинадцять тисяч сімсот одинадцять гривень) та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 2927,75 грн. (дві тисячі дев'ятсот двадцять сім гривень 75 коп.).

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Полонський комбінат хлібопродуктів" 1196 грн. (одна тисяча сто дев'яносто шість) грн. 60 коп. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 27 листопада 2015 року .

Головуючий суддя судді ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1