Ухвала суду № 54087526, 03.12.2015, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/9715/15-ц

Провадження № 2-з/645/159/15

УХВАЛА

Іменем України

03 грудня 2015 р. м. Харків

Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Федорова О.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом:

ОСОБА_1

ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2

до ОСОБА_3

про стягнення суми боргу, -

встановив:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_1, яка також діє в інтересах ОСОБА_4 звернулись до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики у розмірі 50000,00 грн.

Разом з позовною заявою позивачі звернулись до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просять суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, заборонити вчиняти будь-яке відчудження вищевказаної квартири, а також встановити обтяження речового права на вищевказану квартиру. В обґрунтування заяви позивачі вказують, що відповідач на вимогу позивачів не повернув суму грошових коштів, які були передані позивачем згідно з розпискою, копія якої додана до матеріалів справи. 31 липня 2015 року сплинув строку повернення позики, проте жодних дій з повернення суми боргу відповідачем не вчинено. Позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_2, що підтверджується інформаційною довідкою від 26.11.2015 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна та витягом від 02.12.2015 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У вищевказаній квартирі мешкають позивачі та відповідач. Позивачу стало відомо, що квартира АДРЕСА_1 може бути відчуджена на користь інших осіб, оскільки відповідач передав її в іпотеку. Враховуючи викладене, позивачі просять суд накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_3, як вид забезпечення свого позову про стягнення суми боргу, так як невжиття цього заходу забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали, надані в її обґрунтування, вважає необхідним зазначити наступне.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Позивач просить стягнути з відповідача борг в розмірі 50000 грн. та просить в забезпечення позову накласти арешт на належну йому на праві власності квартиру, заборонити вчиняти будь-яке відчудження вищевказаної квартири, а також встановити обтяження речового права на вищевказану квартиру. Суд вважає що заявлений захід забезпечення позову не є співмірним заявленими позивачем позовним вимогам.

Крім того, матеріали справи не містять доказів чи обґрунтування доводів позивача про те, що виконання рішення у майбутньому може бути утруднене чи відповідач буде ухилятись від виконання такого рішення.

Клопотання про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, а тому відповідна заява ОСОБА_1, яка також діє в інтересах ОСОБА_2, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 151 - 153 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1, яка також діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.В. Федорова