Постанова № 54086025, 02.12.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2015 р. Справа № 922/3987/15

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю :

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу апеляційну скаргу ТОВ "Альфа - Продукт" (вх. №4762 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 15.09.15 у справі № 922/3987/15

за позовом ПП "Імпексмаш", м. Кіровоград

до ТОВ "Альфа-Продукт"

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Імпексмаш" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Продукт" 34672,74 грн., з яких 21720,60 грн. основного боргу, 4883,13 грн. пені, 624,22 грн. 3% річних, 7804,79 грн. інфляційних втрат за неналежне виконання умов договору поставки № 14/01/2015 від 14.01.2015 року. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.09.2015р. у справі № 922/3987/15 (суддя Добреля Н.С.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Продукт" (61010, м. Харків, провулок Донецький, буд. 18, код ЄДРПОУ 38381998) на користь Приватного підприємства "Імпексмаш" (25005, м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2, код ЄДРПОУ 24710350) 21720,60 грн. основного боргу, 4883,13 грн. пені, 264,22 грн. 3% річних, 7804,79 грн. інфляційних втрат та 1827,00 грн. судового збору.

ТОВ "Альфа-Продукт" не погодився з прийнятим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні 16.11.2015р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.11.2015р. розгляд справи відкладено на 02.12.2015р. Вдруге запропоновано позивачу надати відзив на апеляційну скаргу та визнано обов'язковою явку в судове засідання уповноваженого представника позивача.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання 02.12.2015р. уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 02.12.2015р. представник відповідача (заявника апеляційної скарги) пояснив, що вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу без участі представника позивача.

Зважаючи на встановлений процесуальним законом строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду, належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість її розгляду за наявними у ній матеріалами за відсутністю представника позивача.

Стосовно заявленої апеляційної скарги представник апелянта підтримав її вимоги в повному обсязі та просив задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників відповідача (заявника апеляційної скарги) у справі в межах ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

14.01.2015 року між Приватним підприємством "Імпексмаш" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Продукт" (відповідач) було укладено договір поставки № 14/01/2015, відповідно до умов якого позивач зобов`язався поставити машину тістомісильну МТУ-50 та здійснити пусконалагоджувальні роботи.

Відповідно до п. 2.1 договору, поставка товару здійснюється за адресою: м. Харків, вул. Сергія Грицевця, 29.

Відповідно до п. 4.1 Договору (з урахуванням протоколу розбіжностей до договору) ціна товару складає 72402,00 грн.

Відповідно до п. 4.3 договору (з урахуванням протоколу розбіжностей до договору) оплата за товар, що поставляється за даним договором здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку: 50681,40 грн. протягом 1 календарного дня з моменту підписання сторонами договору та отримання від постачальника рахунку-фактури; суму 21720,60 грн. протягом одного дня з моменту підписання акту пусконаладних робіт.

ТОВ "Альфа-Продукт" сплатило ПП "Імпексмаш" 50684,40 грн. попередньої оплати за товар - машину тістомісильну.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач передав відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною № 25 від 27.01.2015 року (а.с. 14), товарно-транспортною накладною № 10010628182 від 27.01.2015 року та експрес - накладною № 10010628182 від 27.01.2015 року (а.с. 11-12), відповідно до якої товар доставлено за адресою: м. Харків, вул. Сергія Грицевця, 29. Відповідачем товар отриманий, що підтверджується підписом уповноваженої особи на видатковій накладній (без будь яких зауважень).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено пусконалагоджувальні роботи, що підтверджується актом № 30/01 від 30.01.2015 року (а.с. 13). В акті зазначений висновок замовника лише те, що масло в редукторі є в'язким. Жодних зауважень замовника в акті пусконаладних робіт не зазначено.

Отже, відповідно до умов договору, відповідач повинен був сплатити залишкову суму за отриманий товар у розмірі 21720,60 грн. після підписання акту пусконаладних робіт. Однак, станом на момент прийняття рішення у справі відповідачем не сплачено залишкової суми за отриманий товар.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції вважав, що позовні вимоги доведені, факт отримання товару підтверджується матеріалами справи, відповідачем не надано доказів повної оплати вартості отриманого товару.

Судова колегія вважає правомірними такі висновки суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, які передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Згідно до ст.ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Статтею 712 Цивільного кодексу України закріплено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною першої статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, зважаючи на те, що факт отримання відповідачем товару за договором встановлений господарським судом першої інстанції та підтверджений належними у справі доказами, відповідачем на час прийняття оскаржуваного рішення не надано доказів сплати заборгованості за отриманий товар, судова колегія вважає рішення суду першої інстанції в частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 21720,60 грн. законним та обґрунтованим.

За висновком судової колегії, оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача 264,22 грн. 3% річних, 7804,79 грн. інфляційних втрат законне та обґрунтоване, розрахунок належної до стягнення суми інфляційних та річних здійснений у відповідності до вимог закону та договору і є арифметично вірним.

Відповідно до п. 6.8 договору, відповідач за порушення обов`язку, визначеного у п. 4.3, п.п. 4.3.2 даного договору, за вимогою позивача зобов`язаний сплатити останньому пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен дань прострочки, без застосування норм ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Статтею 611 ЦК передбачено, що одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, господарським судом задоволено вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 4883,13 грн.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення та стягнутої господарським судом першої інстанції пені, судова колегія дійшла висновку, що він відповідає вимогам договору та закону. Зважаючи на викладене, місцевим господарським судом правомірно задоволені вимоги в частині стягнення з відповідача пені у сумі 4883,13 грн.

Як вбачається з апеляційної скарги в обґрунтування підстав скасування оскаржуваного рішення, заявником зазначено, що господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги його доводи щодо того, що товар, а саме машина тістомісильна, поставлений позивачем відповідачу був неналежної якості. Апелянт вказує на те, що ним на адресу позивача направлялись вимоги повідомлення про усунення недоліків якості товару. Однак, як стверджує відповідач, позивачем не усунено недоліки, що зумовило укладення відповідачем договору підряду на ремонтні роботи з іншим підприємством. Відповідач зазначає, що ремонтні роботи виконані на суму 29688,00 грн. Зазначені обставини, на думку відповідача, дають йому право вимагати зарахування зустрічних однорідних вимог з позивачем. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що його зобов'язання по оплаті ПП "Імпекс" 21720, 60 грн. за договором поставки від 14.01.2015р. є погашеними (припиненими). Вищевикладене, на думку відповідача, також є підставою для відмови у стягненні з нього пені, інфляційних та річних.

Однак, судова колегія вважає такі посилання заявника апеляційної скарги помилковими та такими, що не ґрунтуються на нормах закону та погоджується з висновком суду першої інстанції про відхилення таких доводів відповідача, як безпідставних.

Так, відповідно до п. 2.7 Договору поставки, укладеному між сторонами 14.01.2015р., прийом товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, встановленому чинним законодавством України відповідно до наступних нормативних актів: Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановоюю Держарбітража СРСР № П-6 від 15.06.1965р.; Інструкції про приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітража СРСР №П-7 від 25.04.1966р.

Відповідно до п. п. 3 та 4 Інструкції про приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітража СРСР №П-7 від 25.04.1966р. зі змінами та доповненнями: "при приеме груза от органов транспорта предприятие-получатель в соответствии с действующими на транспорте правилами перевозок грузов обязано проверить, обеспечена ли сохранность груза при перевозке, в частности: а) проверить в случаях, предусмотренных в указанных правилах, наличие на транспортных средствах (вагоне, цистерне, барже, трюме судна, автофургоне и т. п.) или на контейнере пломб отправителя или пункта отправления (станции, пристани, порта), исправность пломб, оттиски на них, состояние вагона, иных транспортных средств или контейнера, наличие защитной маркировки груза и исправность тары; б) проверить соответствие наименования груза и транспортной маркировки на нем данным, указанным в транспортном документе; в) проверить, были ли соблюдены установленные правила перевозки, обеспечивающие предохранение груза от повреждения и порчи (укладка груза, температурный режим, льдоснабжение и др.), сроки доставки, а также произвести осмотр груза.

В случае получения от органа транспорта груза без проверки количества мест, веса и состояния его получатель в порядке, установленном правилами оформления выдачи грузов, обязан потребовать от органов транспорта, чтобы на транспортном документе была сделана соответствующая отметка.

При приеме груза от органов транспорта получатель во всех случаях, когда это предусмотрено правилами, действующими на транспорте, обязан потребовать от органа транспорта составления коммерческого акта, а при доставке груза автомобильным транспортом отметки на товарно-транспортной накладной или составления акта. При неосновательном отказе органа транспорта от составления указанных выше актов получатель обязан в соответствии с действующими на транспорте правилами обжаловать этот отказ и произвести приемку продукции в порядке, предусмотренном настоящей Инструкцией".

Як вбачається з матеріалів справи товар отриманий відповідачем на складі "Нової пошти" у місті Харкові, вул. Грицевця Сергія, 29.

В матеріалах справи відсутні докази приймання відповідачем товару у відповідності до вимог договору та зазначеної Інструкції. В судовому засіданні 02.12.2015р. в суді апеляційної інстанції представник відповідача на запитання колегії суддів, чи приймався відповідачем товар за договором поставки від 14.01.2015р. відповідно до положень Інструкції, як це передбачено Договором, представник відповів, що ні, в такому порядку не приймався.

Відповідно до п. 6 вищезазначеної Інструкції: "Приемка продукции по качеству и комплектности производится на складе получателя в следующие сроки:

а) при иногородней поставке - не позднее 20 дней, а скоропортящейся продукции - не позднее 24 часов после выдачи продукции органом транспорта или поступления ее на склад получателя при доставке продукции поставщиком или при вывозке продукции получателем;

Проверка качества и комплектности продукции, поступившей в таре, производится при вскрытии тары, но не позднее указанных выше сроков, если иные сроки не предусмотрены в договоре в связи с особенностями поставляемой продукции (товара). Машины, оборудование, приборы и другая продукция, поступившая в таре и имеющая гарантийные сроки службы или хранения, проверяются по качеству и комплектности при вскрытии тары, но не позднее установленных гарантийных сроков".

Як вбачається з матеріалів справи, товар отриманий відповідачем 28.01.2015р., тара була вскрита, оскільки відбувались пусконаладні роботи 30.01.2015р., отже, відповідно до наведених вище положень Інструкції відповідач повинен був перевірити продукцію по якості та кількості на протязі 20 днів з моменту отримання продукції від органу транспорта та відкриття тари. В матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем такої перевірки у вказані строки. Повідомлення про недоліки по якості товару від відповідача на адресу позивача датовано 28.04.2015р. (копія в матеріалах справи а.с. 68). Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що відповідачем порушено порядок прийняття товару, узгоджений сторонами в договорі.

Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що відсутні правові підстави вважати доведеною вину позивача у виявлених відповідачем недоліках товару та з урахуванням викладеного, відсутні підстави для звільнення відповідача від взятих на себе за договором обов'язків сплатити вартість отриманого товару у повному обсязі та інфляційних, річних та пені за несвоєчасну оплату.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що доводи заявника апеляційної скарги, не ґрунтуються на обставинах справи та положеннях чинного законодавства, не доведені належними доказами, спростовуються матеріалами справи, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 91, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.09.15 у справі № 922/3987/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 07.12.2015р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.