Ухвала суду № 54084356, 04.12.2015, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/9102/14-ц

Провадження № 2-з/204/167/15 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬК

49006, м. Дніпропетровськ, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

У Х В А Л А

04 грудня 2015 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську заяву представника позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: ВРЕР ДАІ № 1 ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання договору купівлі-продажу автомобілю недійсним та поділ спільного сумісного майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: ВРЕР ДАІ № 1 ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання договору купівлі-продажу автомобілю недійсним та поділ спільного сумісного майна подружжя.

03 грудня 2015 року до суду надійшла заява від представника позивачки ОСОБА_1 про забезпечення даного позову, в якій вона просила заборонити ОСОБА_5 вчиняти дії з відчуження автомобіля MITSUBISHI, марки PAJERO, 2008 року випуску, тип - легковий-універсал-В, номер шасі - VIN-JMYLRV93W8J723061, зареєстрованого за нею та передавати його в користування чи то на зберігання іншим особам. В обґрунтування заяви вказала на те, що 27 травня 2015 року, після відкриття провадження у даній цивільній справі, незважаючи на те, що спір з приводу поділу майна триває, зазначений вище транспортний засіб був перереєстрований відповідачами на іншого власника - співвідповідача у справі ОСОБА_5. Під часу судового засідання в режимі відео конференції, що мав місце 15.09.2015 року,представник відповідачів не виключала подальше переоформлення спірного транспортного засобу на третіх осіб, висловила свою схвильованість з приводу безпідставності позову, незважаючи на те, що на таку позицію є відповідний спосіб захисту, визначений цивільним законодавством, тому не виключається, що спірний транспортний засіб на час звернення до суду з позовом в новій редакції належить вже іншому власнику. З урахуванням вищенаведеного, вбачається спрямованість дій відповідачів на приховання спірного Т/3, спроб його відчуження, введення суду в оману незважаючи на те, що триває судовий розгляд відносно зазначеного Т/3, що веде до неможливості захисту прав позивачки та унеможливлює подальший розгляд незалежно від результату прийнятого рішення у справі.

Заява передана судді Самсоновій В.В. 04 грудня 2015 року цивільною канцелярією суду.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що дана заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» згідно із п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України - позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб. Згідно із п.4 цієї ж Постанови розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Розглянувши дану заяву та матеріали справи, враховуючи обставини справи, суд прийшов до висновку, що між сторонами дійсно виник спір.

При цьому, транспортний засіб, на який представник позивачки просить накласти заборону відчуження, є предметом спору у даній справі та з матеріалів справи вбачається, що вказаний автомобіль був придбаний ОСОБА_3 в період перебування у шлюбних відносинах з позивачкою, але на теперішній час автомобіль відчужений ним на користь ОСОБА_4, який, в свою чергу, відчужив даний автомобіль ОСОБА_5, якій, як вбачається з наданих суду документів, на теперішній час й належить спірний автомобіль MITSUBISHI, марки PAJERO, 2008 року випуску, тип - легковий-універсал-В, номер шасі - VIN-JMYLRV93W8J723061.

Позивачкою заявлені позовні вимоги про визнання договору відчуження спірного автомобіля від ОСОБА_3 до ОСОБА_4 недійсним та витребування даного автомобіля від ОСОБА_5.

З урахуванням вищевказаного, суд вважає, що у разі відчуження ОСОБА_5 належного їй автомобіля, - виконання можливого рішення суду по даній справі, у разі повного чи часткового задоволення позовних вимог позивачки, буде утруднене або, навіть, неможливе.

За таких обставин, з урахуванням всього вищевказаного, суд вважає необхідним задовольнити дану заяву та накласти заборону ОСОБА_5 вчиняти дії з відчуження автомобіля MITSUBISHI, марки PAJERO, 2008 року випуску, тип - легковий-універсал-В, номер шасі - VIN-JMYLRV93W8J723061, зареєстрований за нею та передавати його в користування чи то на зберігання іншим особам - до набрання рішенням суду по даній справі законної сили.

На підставі викладеного, керуючись п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. ст. 151-153, 168, 209 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: ВРЕР ДАІ № 1 ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання договору купівлі-продажу автомобілю недійсним та поділ спільного сумісного майна подружжя - задовольнити.

Накласти до набрання рішенням суду по даній справі законної сили заборону ОСОБА_5, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1:

-вчиняти дії з відчуження автомобіля MITSUBISHI, марки PAJERO, 2008 року випуску, тип - легковий-універсал-В, номер шасі - VIN-JMYLRV93W8J723061, зареєстрований за нею та передавати його в користування чи то на зберігання іншим особам.

Копію даної ухвали суду направити для виконання до Відділу управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ширшова, 9).

Ухвала підлягає негайному виконанню після її постановлення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала суду може бути предявлена до виконання протягом року.

Суддя В.В. Самсонова