Постанова № 54084115, 07.12.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/15343/15-п Провадження №33/773/287/15 Суддя в 1 інстанції: Ковальчук В.О. Категорія: ч.1ст.130 КУпАП Доповідач: Пазюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2015 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1,

з участю правопорушника ОСОБА_2,

розглянувши апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: с.Березовичі, Володимир - Волинського району Волинської області, на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 жовтня 2015 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Даною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн.60 коп.

ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що

11.09.2015р. біля 17-ої год. 35 хв. в м.Луцьку по вул.Польовій керував автомобілем марки «ВАЗ» н.з. АС 3729 ВВ в стані алкогольного спяніння.

Суд першої інстанції, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення правопорушника, прийшов до висновку, що ОСОБА_2 порушив ПДР та підлягає відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки не був присутній при розгляді справи тому, що не був належним чином повідомлений судом про розгляд справи. Копію постанови отримав лише 23.10.2015р. Вважає, що не пропустив строк на апеляційне оскарження. Просить змінити постанову та накласти на нього стягнення у виді штрафу. Вказує, що вперше вчинив адмінправопорушення, судом не враховано особу порушника, той факт, що має близько семи років водійського стажу, не враховано, що тяжких наслідків від скоєння правопорушення не настало, визнав вину та щиро розкаявся у вчиненому.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 не був повідомлений судом першої інстанції про розгляд справи. Постанову Луцького міськрайонного суду від 08.10.2015р. отримав лише 23.10.2015р., про що свідчить супровідний лист про вручення копії постанови від 19.10.2015р. ( а.с.8). Тому приходжу до висновку, що строк на апеляційне оскарження ОСОБА_2 пропущений з поважних причин, та підлягає поновленню.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_2, який подану апеляційну скаргу підтримав та просив постанову суду змінити, апеляційний суд рахує, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Аналізуючи матеріали справи, приходжу до висновку, що при розгляді справи суд першої інстанції зясував всі обставини справи, дослідив наявні у справі докази, обґрунтовано прийшов до висновку , що в діях ОСОБА_2 є склад правопорушень, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Таких вимог закону суд першої інстанції при накладенні стягнення на ОСОБА_2 не дотримався.

З постанови вбачається, що суд не врахував, що ОСОБА_2 вперше притягається до адмінвідповідальності, щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується, проживає з матірю пенсіонеркою, автомобіль є єдиним засобом до існування.

Тому накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік суперечить загальним принципам, призначення адміністративного стягнення може позбавити його засобів до існування та поставити в скрутне матеріальне становище.

Враховуючи вищезазначене, приходжу до висновку про невідповідність виду накладеного адміністративного стягнення особі правопорушника.

Тому постанова суду першої інстанції в частині накладеного стягнення підлягає до зміни.

При визначенні виду стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, який вперше вчинив правопорушення, щиро розкаявся у вчиненому. Вважаю за необхідне призначити ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Постанову судді Луцького міськрайонного суду від 08 жовтня 2015 року в частині накладення адміністративного стягнення змінити.

Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 3400 ( три тисячі чотириста) гривень.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду О.С. Пазюк