Постанова № 54084043, 07.12.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/15590/15-п Провадження №33/773/308/15 Суддя в 1 інстанції: Ковальчук В.О. Категорія:ст. 124 КУпАП. Доповідач: Силка Г. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2015 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справАпеляційного суду Волинської області ОСОБА_1, з участю скаржника ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луцького міськрайонного суду від 02 листопада 2015 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодружений, навчається на 4 курсі коледжу технології бізнесу і права, притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Даною постановою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто триста сорока гривень. За постановою суду ОСОБА_2 визнаний винним у том, що від 13 вересня 2015 року біля 16 год. 40хв., керуючи автомобілем марки ««PEUGEOT 407», реєстраційний номер НОМЕР_1, в м. Луцьку по вул. Клима Савури, в порушення вимог пунктів 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України виявив перешкоду на дорозі бардюрний камінь, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди, не справився з керуванням, а виїхавши за межі проїзної частини скоїв наїзд на бардюрний камінь.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду щодо нього скасувати, а провадження у справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Посилається на те, що Правила дорожнього руху України він не порушував, а у скоєнні ДТП винувата водій автомобіля марки «Honda Accord», яка, виїхавши з вул. 8 Березня на вул. ОСОБА_3 та виявивши його автомобіль зупинилась і почала здавати назад. Не маючи можливості обїхати автомобіль «Honda Accord», оскільки по зустрічній смузі рухався транспорт, ОСОБА_2, для уникнення зіткнення, застосував гальмування та повернув кермо вправо в результат чого вїхав в бордюрний камінь.

Перевіривши доводи скарги і ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши скаржника ОСОБА_2, який апеляційну скаргу підтримав, заслухавши другого учасника даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до 280 КУпАП орган, ( посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону судом першої інстанції в повній мірі дотримано не було. Судом при розгляді даної справи не зясовано чи дійсно ОСОБА_2 порушив пункти 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, які йому вмінено при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та чи ці пункти Правил дорожнього руху знаходяться у причинному звязку із ДТП і наслідками які наступили, а саме пошкодженням автомобіля марки «Пежо».

Суд, визнаючи винуватим ОСОБА_2В за ст..124 КУпАП виходив із того, що останній при складанні протоколу про адміністративне правопорушення визнавав себе винним та в поясненні вказав, що наїхав на бардюрний камінь. Крім того, суд у постанові зазначив, що ці пояснення ОСОБА_2 узгоджуються із протоколом про адміністративне правопорушення, схемою до нього та поясненням свідка ОСОБА_5

Однак, як видно з матеріалів такі доводи суду першої інстанції суперечать матеріалам справи. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення складеного на ОСОБА_2, він керуючи автомобілем марки ««PEUGEOT 407» 13.09.2015 року о 16 год. 40 хв. в місці Луцьку по вул. Клима Савури, всупереч пунктам 12.1,12.3 ПДР не вибрав безпечної швидкості для руху та здійснив наїзд на бардюрний камінь, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.

Суд, виносячи постанову, вказав у ній, що ОСОБА_2, виявивши перешкоду на дорозі у виді бардюрного каменю, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не справився з керуванням автомобіля та виїхавши за межі проїзної частини скоїв наїзд на цей камінь, вийшов за межі протоколу про адміністративне правопорушення оскільки такі обставини ОСОБА_2, як видно з протоколу, взагалі не вмінялись.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_2 та протоколу (а.с. 1,4) останній також не визнав себе винним у скоєні ДТП та пояснював, що ДТП сталася через дії водія «Хонди», який виїхав на середину смуги по якій він рухався, створивши йому перешкоду.

ОСОБА_2 в апеляційному суді також пояснив, що він 13.09.2015 року о 16 год. 40 хв. керував автомобілем марки «PEUGEOT 407» в м. Луцьку по вул. К. Савури з дозволеною швидкістю. Обігнавши автомобіль «Газель», якій їхав в попутному напрямку, виявив, що на його смугу руху із другорядної дороги з вул.. 8 Березня виїхав автомобіль марки «Хонда» зупинився і почав здавати назад, створивши йому перешкоду. Для уникнення зіткнення з цим автомобілем він став гальмувати, вивернув кермо праворуч, в результаті чого вдарився об бардюру, пошкодивши свій автомобіль. ОСОБА_2 також підтвердив, що перешкодою йому став автомобіль «Хонда» під керуванням ОСОБА_4, який виїхав на його смугу руху, а не бардюрний камінь, як вказано у постанові Луцького міськрайонного суду.

Ці пояснення ОСОБА_2 підтверджуються схемою місця ДТП, з якої видно гальмівний шлях автомобіля марки «PEUGEOT 407» та місце знаходження автомобіля марки «Хонда» на смузі руху по якій рухався ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки ««PEUGEOT 407», а також місце зіткнення автомобіля «PEUGEOT 407» об бардюрний камінь ( а.с. 3).

Про те, що автомобіль марки «Хонда» під керуванням ОСОБА_4 виїхав з подвіря будинку вул. 8 Березня на вул. ОСОБА_3 і зупинився на проїзній частині дороги підтвердила в апеляційному суді і водій автомобіля «Хонди» ОСОБА_4

Таким чином, суддя, в порушення вимог ст. 245 КУпАП, при розгляді даної справи допустив неповноту у зясуванні обставин, які могли істотно вплинути на правильність прийнятого рішення.

Беручи до уваги наведені докази при розгляді апеляційної скарги, вважаю, що не доведено порушення ОСОБА_2 пунктів 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України і дані пункти ПДР не знаходяться у прямому причинному звязку із ДТП і наслідками які настали, а саме пошкодженням автомобіля марки «PEUGEOT 407» .

Тому постанова Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 листопада 2015 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у звязку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

З наведених підстав апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 247, 293, 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Луцького міськрайонного суду від 02 листопада 2015 року щодо ОСОБА_2 скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у звязку з відсутністю у дія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області ОСОБА_1