Постанова № 54083654, 30.10.2015, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2015 р. Справа №818/7806/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мікулінцевої А.П.,

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/7806/13-a

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач, Конотопська ОДПІ), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- №0000111711 від 18.01.2013 року про збільшення суми грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 62613,55грн., у тому числі за основним платежем на 51627,04грн. та на 10986,51грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000751712 від 13.05.2013 року про збільшення суми грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 86214грн.74коп., у тому числі за основним платежем на 75112,59грн. та на 11102,15грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000761712 від 13.05.2013 року про збільшення суми грошового зобовязання за платежем земельний податок з фізичних осіб у загальному розмірі 1149грн.02коп., у тому числі за основним платежем на 1020,46грн. та на 128,56грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000741712 від 13.05.2013 року про збільшення суми грошового зобовязання по штрафам по прибутковому податку з громадян у розмірі 510грн.

Свої вимоги мотивує тим, що у 2011-2012 роках він перебував на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвами платника єдиного податку 3 групи. Під час проведення документальної планової виїзної перевірки дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. до 31.12.2011р, за результатами якої складено акт № 1/17-1/2453806937/2 від 02.01.2013 р., не було враховано, що оплата послуг від КЗСОР Конотопської СЗОШ-інтерната згідно з платіжним дорученням U613883 в сумі 4095грн. та U1474089 в сумі 2100грн. не надходила на його розрахунковий рахунок; оплата за транспортні послуги, надані ТОВ «Біо Лат», відповідно до платіжного доручення №940 в сумі 3600грн. повернута контрагенту позивача на його розрахунковий рахунок як помилково зараховані кошти, а оплата за транспортні послуги від ТОВ «Дубовязівський елеватор», Конотопського райавтодора та Міськдержлікарні не отримана ним у 2011 році. Крім того, контролюючим органом безпідставно не враховані касові чеки на придбання пального протягом 2011 року в кількості 40 штук на загальну суму 35995,23коп., хоча використання пального безпосередньо повязано з господарською діяльністю позивача у сфері автомобільного вантажного транспорту. Тобто відповідачем не враховані усі його документально підтверджені витрати. Також зазначає, що Указом Президента України № 727/98 від 03.07.1998 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" не передбачено додаткового обкладання податком суми перевищення обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) і не встановлена фінансова відповідальність за таке перевищення, проте контролюючий орган обкладав податком суму такого перевищення згідно з Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІУ від 22.05.2003р. Визначення суми грошового зобовязання по штрафам по прибутковому податку з громадян у розмірі 510грн., на думку ФОП ОСОБА_1, є неправомірним внаслідок відсутності посилань в акті перевірки на порушення порядку подання податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку. Враховуючи викладене, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні позивач та його представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував (т.1, а.с.94-99), пояснивши, що за наслідками проведеної перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення ним податкового та іншого законодавства, в результаті чого платником за перевірений період занижено суму земельного податку, податку на додану вартість та суму податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності. Приймаючи до уваги, що отримані позивачем доходи за 2010 рік перевищують граничний обсяг виручки, встановлений ст. 1 вищевказаного Указу, то починаючи з наступного звітного періоду, тобто з 2011 року, платник повинен був перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності із сплатою всіх відповідних податків та зборів, у тому числі земельного податку. З огляду на те, що за 2010 рік єдиним податком оподатковані доходи лише в межах 500000грн., фізичній особі-підприємцю сума перевищення, яка складає 123866,50грн., оподатковується податком з доходів фізичних осіб. Серед іншого вказує, що під час проведення перевірки позивачем не предявлено документів, які підтверджують витрати, безпосередньо повязані з одержанням доходу, а саме надані ним чеки на придбання пального носять поверховий характер, адже не свідчать про їх зв'язок з господарською діяльністю платника податків.

Вислухавши позивача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, виходячи з наступного.

З 10.12.2012 року до 20.12.2012 року Конотопською ОДПІ проводилася документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2009р. до 31.12.2011 р., за результатами якої було складено акт № 1/17-1/2453806937/2 від 02.01.2013 р. (т.1, а.с.9-54).

Зокрема, перевіркою виявлено порушення позивачем вимог п.1 та п.5 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" внаслідок неправомірного застосування підприємцем спрощеної системи оподаткування в 2011 році у звязку із перевищенням гранично допустимої суми виручки від реалізації за 2010 рік, та встановлено, що платником за перевірений період занижено: суму земельного податку на 1020,46 грн., суму податку на додану вартість на 75112,59 грн. та суму податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на 51627,04 грн.

На підставі акту перевірки Конотопською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000111711 від 18.01.2013 року про збільшення суми грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 62613,55грн., у тому числі за основним платежем на 51627,04грн. та на 10986,51грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000751712 від 13.05.2013 року про збільшення суми грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 86214грн.74коп., у тому числі за основним платежем на 75112,59грн. та на 11102,15грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000761712 від 13.05.2013 року про збільшення суми грошового зобовязання за платежем земельний податок з фізичних осіб у загальному розмірі 1149грн.02коп., у тому числі за основним платежем на 1020,46грн. та на 128,56грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000741712 від 13.05.2013 року про збільшення суми грошового зобовязання по штрафам по прибутковому податку з громадян у розмірі 510грн. (т.1, а.с.80,82-84).

Проте, суд не погоджується із висновками відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства та правомірністю донарахування йому грошових зобовязань оскаржуваними в цій справі податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 000 грн.

Так, згідно з актом перевірки № 1/17-1/2453806937/2 від 02.01.2013 р. сума виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) ФОП ОСОБА_1 за 2010 рік наростаючим підсумком склала 623866,71 грн., а сума перевищення - 123866.71грн.: 623 866,71 - 500 000,00 = 123 866,71 грн.

Станом на 20.10.2010р. відповідно до наведеної контролюючим органом інформації (т.1,а.с.28) сума, яка надійшла на розрахунковий рахунок позивача, становить - 500562,04 грн.

Виходячи з цього, перевищення гранично допустимої суми виручки від реалізації виникло у 4 кварталі 2010р., що виключає сплату податку з доходів фізичних осіб з суми перевищення за підсумком року, оскільки пунктом 5 Указу Президенкта України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» передбачено, що у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Слід зауважити, що відповідно до ст.2 Указу № 727 доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Проте, цей Указ не містить положень, які б регулювали питання оподаткування сум, що перевищують граничний обсяг виручки, встановлений законодавцем.

А відтак, оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 15.05.2012 (справа № 21-95а12).

За змістом пп.9.12.1 п. 9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Згідно з п.22.10 ст.22 названого Закону втратив чинність Декрет Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 року №13-92, крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З приводу визначення обсяги виручки за 2010 рік слід відмітити, що під час проведення перевірки посадовими особами відповідача не звернуто уваги на те, що відповідно до виписок банку оплата послуг від КЗСОР Конотопської СЗОШ-інтерната згідно з платіжними дорученнями U613883 в сумі 4095,00 грн. та U1474089 в сумі 2100грн. не надходила на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1; оплата за транспортні послуги, надані ТОВ «Біо Лат», згідно з платіжним дорученням № 940 в сумі - 3600,00 грн. була повернута ТОВ «Біо Лат» на його розрахунковий рахунок, як помилково зараховані кошти платіжним дорученням № 179 від 12.08.10р.

Оплата від ТОВ «Дубовязівський елеватор» за транспортні послуги в сумі 425,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 618 від 15.02.2010р. не була отримана позивачем у 2011 році, як і оплата від Конотопського райавтодора відповідно до платіжних доручень № 74 від 19.04.2010р. в сумі - 4000,00 грн., № 104 від 06.05.2010р. в сумі - 5000,00 грн., № 141 від 18.05.2010р. в сумі - 5000,00 грн. та від Міськдержлікарні ветмедицини згідно з платіжним дорученням U499852 від 21.04.2010р. в сумі - 233,00 грн. (т.1, а.с.149-190).

Крім того, контролюючим органом безпідставно не враховані касові чеки на придбання пального протягом 2011 року в кількості 40 штук на загальну суму 35995,23коп., оскільки використання пального безпосередньо повязано з господарською діяльністю позивача у сфері автомобільного вантажного транспорту, а саме в 2011 році ним укладено договори на переміщення вантажів автокраном, згідно з пунктами 3.1 яких переміщення вантажу здійснюється на паливі виконавця (т.2,а.с.197-199).

Акти виконаних робіт по переміщенню вантажів містяться в матеріалах справи та були в наявності на момент проведення перевірки, про що свідчить п.1.12 акту (т.1, а.с.12).

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року №614, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за №1055296, встановлені вимоги до змісту розрахункових документів - їх обовязкових реквізитів, у разі відсутності хоча б одного з яких, а також недотримання сфери призначення, такий документ не є розрахунковим (п.2.1).

Відповідно до п.3.2 Положення №614 касовий чек на товари (послуги) повинен містити такі обов'язкові реквізити: назву господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером друкуються великі літери "ПН"; для СГ, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД"; якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); найменування товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги); позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО"; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ"; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН"; напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та логотип виробника.

Тобто посилання представника контролюючого органу на поверхневий характер чеків на придбання пального внаслідок не зазначення в них марки транспортних засобів та номерів подорожніх листів є необґрунтованими внаслідок відсутності в чинному законодавстві таких вимог щодо їх змісту.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 цього Кодексу витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Отже, під час проведення перевірки не було враховано всіх сум витрат позивача у відповідному періоді.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення №0000111711 від 18.01.2013 року про збільшення суми грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб є протиправним та має бути скасовано.

Щодо нарахування зобов'язань з податку на додану вартість згідно з податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 13.05.2013 року (а.с.83) необхідно зазначити наступне.

Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в порушення вимог пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2; п. 6.1 ст. 6; пп. 7.3.1. п.7.3. ст.7; п.9.4. ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.1 ст. 187 Податкового Кодексу України було занижено податок на додану вартість за 2010 р. на загальну суму 20663,73 грн.; за 2011 р. на загальну суму 54448,86 грн., в результаті заниження сум податкових зобов'язань.

Перевіркою правильності та повноти визначення сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість встановлено, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було здійснено реалізацію товарів, надання послуг вантажним транспортом, а також надання послуг автокрану у періоді з 01.01.2010 р. до 31.12.2010 р. на загальну суму 623866,71 грн.

Всього у 2010 р. надійшло на розрахункові рахунки платника грошових коштів в сумі 623866,71 грн., тобто відбулось перевищення граничної суму обсягу виручки (500 000 грн.) у жовтні 2010 р., яка встановлена п. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

Згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість" особа піддягає обов'язковій реєстрації як платник податку (зокрема, податку на додану вартість), коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 грн. (без урахування податку на додану вартість).

Пунктом 9.3 ст.9 названого Закону визначено, що особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платники податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

За змістом п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом (ч.2 п.9.4 ст.9 Закону).

За змістом п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Оскільки перевищення граничної суми обсягу виручки (500000грн.) саме у жовтні 2015 року не було доведено контролюючим органом під час розгляду даної справи, то висновок про обовязок позивача зареєструватися платником податку на додану вартість протягом двадцяти днів, наступних за таким звітнім податковим періодом, тобто до 20.11.2010 року, є необґрунтованим.

Тому підстави для збільшення суми грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість за листопад-грудень 2010 року на 20663,73грн. та за 2011 рік на 54448, 86грн. відсутні.

Суд, також бере до уваги правову позицію ДПА України, викладену у листі № 12710/7/16-1517 від 06.07.2006 р., де зазначено, що платники єдиного податку - юридичні і фізичні особи, на яких поширюється дія Указу Президента України від 03.07.98 N 727/98, самостійно визначають доцільність реєстрації платником податку на додану вартість незалежно від виду діяльності, суми отриманої виручки та досягнення порогу оподатковуваних податком на додану вартість операцій, встановлених підпунктом 2.3.1 пункту 2.3. статті 2 Закону.

З огляду на викладені обставини суд дійшов висновку про невідповідність податкового повідомлення-рішення №0000751712 від 13.05.2013 року вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Конотопської ОДПІ від 13.05.2013 № 000076172 № про збільшення суми грошового зобовязання за платежем земельний податок з фізичних осіб, суд зазначає, що відповідно до п.297.1 ст.297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обовязку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку.

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку №873032 серії ЯА від 18.08.2005 року позивач є власником земельної ділянки для комерційних цілей площею 0,1634га, яка розташована в м. Конотоп Сумської області по вул. Конотопських партизан, 29 (т.1, а.с.122-123).

При цьому, слід відмітити, що ФОП ОСОБА_1 видане свідоцтво платника єдиного податку 3 групи на 2011 рік та під час розгляду даної справи відповідачем не доведено перевищення підприємцем граничного обсягу виручки, встановленого статтею 1 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", та наявність у нього обовязку, починаючи з наступного звітного періоду, тобто з 2011 року, перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності із сплатою всіх відповідних податків та зборів, в т.ч. і земельного податку.

Тому донарахування позивачу суми земельного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 1149грн.02коп., у тому числі за основним платежем 1020,46грн. та 128,56грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, є неправомірним.

З приводу податкового повідомлення-рішення №0000741712 від 13.05.2013 року про збільшення суми грошового зобовязання по штрафам по прибутковому податку з громадян у розмірі 510грн. суд зазначає наступне.

Згідно з п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, серед іншого зобов'язані:

- своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

- подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

- нести відповідальність відповідно до закону в разі неподання або несвоєчасного подання податкового розрахунку. Зазначені в ньому суми податку, що сплачуються до бюджету, є узгодженими сумами податкових зобов'язань податкового агента та в разі неповної чи несвоєчасної сплати стягуються до бюджету разом із сплатою штрафів та пені, які нараховуються від першого до останнього дня строку подання податкового розрахунку, встановленого цим Кодексом.

Пунктом 119.2 ст.199 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого винесене спірне податкове повідомлення-рішення, передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку. При цьому, вказаною нормою закону не передбачена відповідальність за не своєчасність та/або неповноту нарахування, неутримання та несплачення (неперерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб.

В розділі 2.4 акту документальної планової виїзної перевірки № 1/17-1/2453806937/2 від 02.01.2013 р. не наведені порушення ФОП ОСОБА_1 порядку подання податкової звітності, що можуть бути підставою для застосування до нього відповідальності згідно з п.199.2 ст.199 ПК України, а встановлено не надання ним до перевірки первинних документів, які свідчать про нарахування та виплату заробітної плати найманим працівникам та утримані та сплачені із заробітної плати податки за період з 01.01.2009 року до 31.12.2011 року.

Також під час перевірки встановлено не утримання та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з найманих працівників в загальній сумі 2795грн,99грн., в т.ч. в 2009 році на суму 978грн.11коп., в 2010 році на суму 1450грн.42коп., в 2011 році на суму 367грн.46коп., із посиланням на порушення позивачем вимог пп.8.1.1 та пп.8.1.2 п.8 ст.8, ст.17, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок на доходи фізичних осіб» № 889-ІУ від 22.05.2003р. (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) та пп.168.1.1 п.168.1, ст.171, п.176.2 ст.176 ПК України.

Так, ст.8 Закону України «Про податок на доходи фізичних осіб» врегульовано порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету; статтею 17 визначено осіб, відповідальних за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, а в п.19.2 ст.19 наведений перелік обовязків осіб, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, що складається з пп. «а», «б», «в» та «г». Проте, в акті перевірки не конкретизовано, який саме підпункт п.19.2 ст.19 Закону № 889-ІУ порушено позивачем.

Отже, в даному випадку відсутній склад правопорушення, про який йдеться в п.119.2 ст.119 Податкового України, що виключає застосування штрафу у розмірі 510грн. до позивача податковим повідомленням-рішенням №0000741712 від 13.05.2013 року.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх рішень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому адміністративний позов необхідно задовольнити.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000111711 від 18.01.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 62613,55грн., у тому числі за основним платежем на 51627,04грн. та на 10986,51грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000751712 від 13.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 86214,74грн., у тому числі за основним платежем на 75112,59грн. та на 11102,15грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000761712 від 13.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичиних осіб у загальному розмірі 1149, 02грн., тому числі за основним платежем на 1020,46грн. та на 128,56 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000741712 від 13.05.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання по штрафам по прибутковому податку з громадян у розмірі 510грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 05.11.2015 року.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова