Ухвала суду № 54083132, 02.12.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

2 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів: Гриціва М.І., Коротких О.А., -

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ЛААД» (далі - Товариство) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 травня 2015 року в адміністративній справі за позовом Товариства до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 13 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2015 року, у задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 травня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на попередні рішення судів.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду касаційної інстанції, Товариство подало заяву про її перегляд Верховним Судом України з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У заяві посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права: підпункту 14.1.181 пункту 1.181 статті 181, пунктів 198.1, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.5, 201.6, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; та норм процесуального права: статей 2, 6-11, 13, 71 КАС.

На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2014 року (справа № К/800/30315/14) та 24 лютого, 2 березня, 21 квітня, 8 жовтня 2015 року (справи №№ К/800/59096/14, К/800/55623/13, К/800/60705/14, К/800/17113/15), які, на думку Товариства, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального та процесуального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зі змісту рішення, про перегляд якого подано заяву, та рішень Вищого адміністративного суду України, наданих для порівняння, не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції зазначених вище норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.

Як убачається із самої заяви, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків касаційного суду у цій справі фактично зводяться до правової оцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин у справі та дослідження доказів.

Щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 237 КАС заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Як на підставу для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 травня 2015 року Товариство також посилається на неоднакове застосування норм процесуального права.

Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм процесуального права, оскільки прийняття різних процесуальних рішень зумовлено різними обставинами, викладеними у поданих касаційних скаргах, з яких виходив суд при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження.

Так, з наданих для порівняння рішень вбачається, що суд, встановивши підстави для відкриття касаційного провадження, розглянув справи по суті.

В оскаржуваній ухвалі від 13 травня 2015 року суд відмовив у відкритті касаційного провадження виходячи з того, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За таких обставин та з урахуванням наведеного, враховуючи, що заява Товариства є необґрунтованою, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ЛААД» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «ЛААД» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 травня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачО.Б. Прокопенко Судді: М.І. Гриців О.А. Коротких