Рішення № 54082798, 02.12.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/8100/14-ц 02.12.2015 02.12.2015 02.12.2015

Провадження №22-ц/784/2514/15

Справа 490/8100/14-ц

Провадження 22ц-/784/2514/15 Головуючий по 1 інстанції Чулуп О.С.

Категорія 51 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02 грудня 2015р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Колосовського С.Ю.,

суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,

з участю: секретаря судового засідання Горенко Ю.В., позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2015р.

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, про визнання батьківства та усунення перешкод у спілкуванні з дитиною,

встановила:

У червні 2014р. ОСОБА_2 предявив позов до ОСОБА_3 про визнання батьківства та усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.

Позивач зазначав, що з початку 2008р. проживав з відповідачем однією сімєю без реєстрації шлюбу у звязку з тим, що відповідач була неповнолітньою. 25 червня 2009р. у них народився син ОСОБА_2, але у звязку з проблемами з його паспортом запис про батька державний орган реєстрації актів цивільного стану здійснив за заявою матері дитини.

Посилаючись на те, що з вересня 2009р. вони припинили сімейні відносини, а відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні з сином, позивач на підставі ст.ст.128,141 СК просив про задоволення його вимог.

Заочним та додатковим рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва відповідно від 27 травня і 14 жовтня 2015р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність рішення суду, просив його скасувати і ухвалити нове про задоволення його вимог.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні вимог про визнання батьківства, суд виходив з того, що позивач не надав доказів на підтвердження цих вимог.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки до нього суд дійшов з порушенням закону.

Відповідно до правил, передбачених ст.128 СК позов про визнання батьківства може бути предявлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Я вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сімєю без реєстрації шлюбу з початку 2008р. по вересень 2009р.

25 червня 2009р. ОСОБА_3 не перебуваючи у шлюбі народила сина ОСОБА_2.

В актовий запис про народження №2352 від 28 липня 2009р. відомості про дитину державний орган реєстрації актів цивільного стану здійснив за заявою матері дитини.

Факт батьківства відповідача відносно дитини підтверджується наявною в матеріалах справи заявою ОСОБА_3 до суду про зниження шлюбного віку, яку вона подавала до суду 18 березня 2009р. (а.с.10), а також фотокартками сторін та дитини (а.с.53).

Доказів протилежного відповідач не надала. Більше того, в суді апеляційної інстанції відповідач не заперечувала, що батьком її дитини є саме позивач.

За таких обставин, а також враховуючи положення ст.128 СК вимоги позивача про визнання батьківства слід визнати обґрунтованими.

З огляду на вищенаведені мотиви рішення суду в зазначеній частині в силу п.3 ч.1 ст.309 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

В той же час можна по суті погодитись з висновком суду щодо відхилення вимог про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною у звязку з їх передчасністю, так як законна реалізація цього права позивача стала можлива лише після врегулювання спору про його батьківство. До того ж позивач не надав жодних доказів щодо противоправної поведінки відповідача з даного приводу.

Керуючись ст.ст.303,307-309,316 ЦПК, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 травня 2015р. в частині вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства скасувати і ухвалити нове про задоволення цих вимог.

Визнати, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4, актовий запис про народження №2352 від 28 липня 2009р., внесений Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції.

Зобовязати Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції внести зміни до актового запису №2352 від 28 липня 2009р. про народження ОСОБА_4 вказавши, що батьком дитини є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: