Рішення № 54082487, 01.12.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року Справа № 910/22986/15

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Сьяновій О.С.,

з участю представників сторін:

від позивача: представник не з‘явився;

від відповідача: представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/597/15

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю “Світ побуту”,

адреса для листування : 02121, м. Київ, вул. Харківське шосе,46,178, кв.36

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Трест “Південзахідтрансбуд”,54030, м. Миколаїв , вул. Нікольска,25,

про: стягнення заборгованості в сумі 30 305,58 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Світ побуту”, звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства “ТРЕСТ “ПІВДЕНЗАХІДТРАНСБУД” 30305,58 грн., з яких: 23022,01 грн. боргу, 325,53 грн. 3% річних та 6958,04 грн. індексу інфляції.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором №20/09-1 щодо компенсації витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2015р. на підставі ст. 17 ГПК України позовну заяву та додані до неї документи направлено за територіальною підсудністю до господарського суду Миколаївської області, які надійшли до господарського суду Миколаївської області 11.09.2015р.

Ухвалою суду від 14.09.2015р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду.

Позивач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, 25.11.2015р. за вх.№21821/15 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача, яке у судовому засіданні судом задоволене.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчать відповідні поштові повідомлення від 15.09.2015, 08.10.2015, 26.10.2015,09.11.2015, 16.11.2015, які повернулись до суду з довідками пошти “за закінченням терміну зберігання”.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв’язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв’язку “Укрпошта” щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Така ж правова позиція викладена і у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” (з наступними змінами та доповненнями).

За таких обставин відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю належним чином повідомленого відповідача в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

20.09.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Світ побуту”, (балансоутримувач, позивач) та Публічним акціонерним товариством “ТРЕСТ “ПІВДЕНЗАХІДТРАНСБУД” (забудовник, відповідач) укладений договір №20/09-1 щодо компенсації витрат.

За даним договором, у зв'язку з укладенням між сторонами 31 серпня 2011 року, Договору управління майном та як наслідок передачі в управління ТОВ «СВІТ ПОБУТУ» частини житлового комплексу на вул. Щорса, 44-а, та у зв'язку з тим, що на момент укладення договору управління, забудовник є власником об'єкта будівництва, а на всі житлові і нежитлові приміщення ще не оформлені свідоцтва про право власності довірителів (інвесторів), сторони погодили порядок компенсації забудовником витрат балансоутримувача з утримання (експлуатації) житлового комплексу.

Пунктами 1.1 -1.3 договору сторони визначили, що відповідно до договору компенсації витрат, забудовник зобов'язується компенсувати балансоутримувачу експлуатаційні витрати згідно із затвердженим тарифом; витрати по опаленню всіх житлових та нежитлових приміщень Житлового комплексу (витрати на оплату теплової енергії); витрати по водопостачанню та експлуатації технічних систем Житлового комплексу. З моменту появи конкретного власника житлового/нежитлового приміщення (з моменту вручення за актом приймання-передачі свідоцтва про право власності), забудовник припиняє компенсувати витрати, передбачені цим договором, у частині, що підлягають компенсації власником такого житлового/нежитлового приміщення.

Договір діє до моменту видачі свідоцтв про право власності на усі житлові та нежитлові приміщення житлового комплексу довірителям (інвесторам) вказаних об'єктів інвестування. (п.3)

01 жовтня 2011 року, між ТОВ «Світ Побуту» та ПАТ «Трес «Південзахідтрансбуд» було укладено додаткову угоду № 1 до договору щодо компенсації витрат № 20/09-1 від 20.09.2011 року (додаток 2, а.с.13-15). Дана додаткова угода встановлювала тариф, за яким відбувається компенсація експлуатаційних витрат (витрат з утримання будинку та прибудинкової території), та більш детально викладала тлумачення інших пунктів основного договору.

23 липня 2012 року, між ТОВ «Світ Побуту» та ПАТ «Трес «Південзахідтрансбуд» було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору щодо компенсації витрат № 20/09-1 від 20.09.2011 року (додаток 3, а.с.16-17). Дана додаткова угода вносила зміни щодо тарифу, за яким компенсовувались експлуатаційні витрати.

01 грудня 2012 року, між ТОВ «Світ Побуту» та ПАТ «Трес «Південзахідтрансбуд» було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору щодо компенсації витрат № 20/09-1 від 20.09.2011 року (додаток 4, а.с. 18-19). Дана додаткова угода також вносила зміни щодо тарифу, за якою здійснювалась компенсація експлуатаційних витрат.

28 лютого 2013 року, між ТОВ «Світ Побуту» та ПАТ «Трес «Південзахідтрансбуд» було укладено Додаткову угоду № 4 до Договору щодо компенсації витрат № 20/09-1 від 20.09.2011 року (додаток 5,а.с.20-21). Дана додаткова угода також вносила зміни щодо тарифу, за яким здійснювалась компенсація експлуатаційних витрат.

11 березня 2013 року, між ТОВ «Світ Побуту» та ПАТ «Трес «Південзахідтрансбуд» було укладено Додаткову угоду № 5 до Договору щодо компенсації витрат № 20/09-1 від 20.09.2011 року (додаток 6,а.с.22-23). За даною додатковою угодою договір доповнюється п.1.4. за яким забудовник зобов'язується компенсувати Балансоутримувачу витрати з утримання чергового по під'їзду (консьєржа) в 3-ій секції Житлового комплексу з 11 березня 2013 року по 30 вересня 2013 року.

30 вересня 2013 року, між ТОВ «Світ Побуту» та ПАТ «Трес «Південзахідтрансбуд» було укладено Додаткову угоду № 6 до Договору щодо компенсації витрат № 20/09-1 від 20.09.2011 року (додаток 7, а.с. 24-25). За даною додатковою угодою було продовжено період компенсації витрат з утримання чергового по під'їзду (консьєржа) в 3-ій секції Житлового комплексу до 31 грудня 2013 року включно.

Відповідно до п. 2 договору компенсації витрат, та враховуючи додаткові угоди до нього, компенсація витрат балансоутримувача, передбачених п.п.14. - 1:4. цього договору здійснюється забудовником щомісячно, у термін до 25-го числа кожного поточного місяця, за умови надання балансоутримувачем забудовнику до 20-го числа кожного поточного місяця рахунку на оплату, розрахунку розміру витрат, що підлягають компенсації забудовником, та копій документів, що підтверджують розмір компенсації.

На виконання умов договорів позивачем надано відповідачу послуги за період з жовтня 2014 року по серпень 2015 року на загальну суму 23022,01 грн., на оплату яких відповідачу виставлені та надіслані відповідні рахунки №СП-0000945 від 31.10.2014р. на суму 964,23 грн., №СП-0000979 від 30.11.2014р. на суму 3368,97 грн., №СП-0001076 від 31.12.2014р. на суму 3991,41 грн., №СП-0000026 від 31.01.2015р. на суму 4636,50 грн., № СП-0000087 від 28.02.2015р. на суму 3765,17 грн., №СП-0000150 від 31.03.2015р. на суму 2262,06 грн., №СП-0000230 від 30.04.2015р. на суму 1456,77 грн., №СП-0000285 від 31.05.2015р. на суму 1149,30 грн., №СП-0000393 від 30.06.2015р. на суму 713,80 грн., №СП-0000426 від 31.07.2015р. на суму 713,80 грн., які відповідачем вчасно не оплачені, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

На вимогу суду позивачем надано до суду відповідні докази понесення останнім витрат на належне виконання ним умов договору з відповідачем №20/09-1 щодо компенсації витрат.

Відповідачем жодним чином не спростовано суду факт надання позивачем передбачених договорами послуг, не надано суду доказів сплати вказаних послуг тощо.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На вимогу суду позивачем надано до суду відповідні докази понесення останнім витрат на належне виконання ним умов договору з відповідачем №20/09-1 щодо компенсації витрат.

Між тим, виставлені позивачем відповідачу за договором рахунки, на підставі яких за умовами договору сплачуються послуги, відповідачем не оплачені.

Відповідачем жодним чином не спростовано суду факт надання позивачем передбачених договорами послуг, не надав суду доказів сплати вказаних послуг тощо.

Таким чином, за наявними матеріалами справи господарським судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання за договором №20/09-1 щодо компенсації витрат, внаслідок чого у нього виник борг перед позивачем у розмірі 23022,01 грн.

Іншого відповідачем не доведено.

За встановлених господарським судом обставин, приймаючи до уваги загальні засади цивільного законодавства, зокрема, свободу договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ побуту” в частині стягнення з відповідача 23022,01 грн. боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

Між тим, з огляду на невчасне надсилання позивачем відповідачу рахунків на оплату послуг, неможливість визначення чіткого моменту виникнення у відповідача прострочення грошових зобов’язань з їх оплати, позивачем неправомірно нараховано відповідачу в якості застосування відповідальності за порушення грошових зобов’язань 325,53 грн. 3% річних та 6958,04 грн. індексу інфляції, які стягненню з відповідача не підлягають, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ побуту” підлягають частковому задоволенню на суму 23022,01 грн.

Іншого сторонами не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ побуту” задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “ТРЕСТ “ПІВДЕНЗАХІДТРАНСБУД” (54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25, код ЄДРПОУ 01380677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ побуту” (04213, м. Київ, вул. Північна, буд.46, оф.1, код ЄДРПОУ 32593540) 23022 (двадцять три тисячі двадцять дві) грн. 01 коп. боргу та 1387 (одну тисячу триста вісімдесят сім) грн. 90 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 04 грудня 2015 року.

Суддя С.М. Коваль