Ухвала суду № 54080920, 01.12.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

01 грудня 2015 року Справа № 805/4195/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Постановлена у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.

при секретарі судового засідання Лопушанському Д.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Державного підприємства

«Дзержинськввугілля» про відстрочення виконання судового рішення по

адміністративній справі № 805/4195/15-а

за позовом Горлівської обєднаної державної податкової інспекції Головного

управління ДФС у Донецькій області

до Державного підприємства «Дзержинськвугілля»

про стягнення заборгованості, -

за участю

представників сторін: від заявника ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3

від позивача не зявився

ВСТАНОВИВ :

Горлівська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (надалі позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державного підприємства «Дзержинськвугілля» (надалі відповідач) про стягнення податкового боргу у загальній сумі 10 842 410,53 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2015 року позовні вимоги задоволені частково та стягнуто з відповідача 10 478 813,28 грн.

27.10.2015 року відповідач (заявник) звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду до 31 грудня 2016 року.

28.10.2015 року ухвалою суду було призначено розгляд заяви про відстрочення рішення.

Представник позивача у судове засідання не зявився про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив, що стосовно надання відстрочення заявникові по заборгованості по рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у сумі 8 651 433, 64 грн. не заперечує; стосовно надання відстрочення заявникові по заборгованості з інших податків проти задоволення заяви заперечує.

Представники заявника у судовому засіданні заяву підтримали та пояснили, що не має можливості виконати рішення суду та посилається на проведення антитерористичної операції; підприємство працює у режимі життєзабезпечення і водовідливу; бюджетне фінансування відсутнє; перевищення кредитної заборгованості над дебіторською. Крім цього, заявником розроблена Програма перспективного розвитку вугледобувних підприємств на період 2015-2020 років.

В обґрунтування заяви заявник надав наступні документи: основні техніко економічні показники ДП «Дзержинськвугілля» за 8 місяців 2015 року; витяг із вказаної програми - основні техніко економічні показники до Програми розвитку на 2015 2020 роки; довідку про кредиторську заборгованість на 01.09.2015 рік; копію сертифікату про торгово промислової палати України № 1914 від 02.12.2014 року; копію балансу (звіту) за 1 півріччя 2015 року.

Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку, що заява про відстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно приписів ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), сторона виконавчого провадження може звернутися до адміністративного суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Суд зазначає, що відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку повязується з обєктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення в повному обсязі. Вказані обставини, можуть мати, як субєктивний так і обєктивний характер, але повинні бути єдині в своїй суті ускладнювати виконання рішення або робити його неможливим.

Слід зазначити, що рішення суду за своєю суттю є актом органу судової влади, який наділено силою закону, що робить його обовязковим до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами на всій території України. Іншими словами, набираючи законної сили судовий акт наділяється примусово-владним характером, що вимагає від сторін виконавчого провадження та органів державної виконавчої служби вжиття всіх необхідних заходів до його негайного, повного та належного виконання. За таких обставин надання боржнику відстрочення та розстрочення виконання судового рішення є виключною мірою оскільки може суттєво послабити його силу.

Водночас, оскільки заява про відстрочення виконання судового рішення розглядається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, заявник повинен надати суду докази в підтвердження обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення суду.

Тобто, саме на заявника покладається обовязок доказування перед судом наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення суду та доведення, що в ситуації, яка склалася присутній саме винятковий випадок, коли необхідно задовольнити заяву про відстрочення виконання постанови адміністративного суду.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, заявником в обґрунтування заяви про відстрочення виконання судового рішення не надано доказів, які б вказували на неможливість його виконання, або підтверджували б наявність обставин, які ускладнюють таке виконання, або, за яких заявник після 31 грудня 2016 року отримає можливість виконати судове рішення.

Крім цього, як зазначає заявник, за Програмою перспективного розвитку вугледобувних підприємств на період 2015-2020 років він планує отримання прибутку від випуску товарної продукції лише у 2019 році.

Заявник також не надав до суду довідки з банківських установ про відсутність коштів на його рахунках, як передбачено вимогами ст.. 263 КАС України.

Суд зауважує, що лише саме твердження заявника про нестабільний фінансовий стан, фінансову залежність від бюджетної підтримки та значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською не є достатнім для прийняття рішення про відстрочення виконання судової постанови.

Крім цього, відповідачем не додано доказів, на підтвердження вказаних обставин, зокрема, відсутність державної підтримки, постійне зростання цін на товари, роботи, послуги.

Заявником не надано доказів фактичного виконання перспективної програми розвитку вугледобувних підприємств ДП «Дзержинськвугілля» на 2015 2020 роки.

З наведеного вбачається, що надання заявникові відстрочки виконання рішення суду суттєво не вплине на його положення.

До того ж, відповідно до п.6.1 ст.6 Податкового кодексу України (надалі ПК України) податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За приписами п. 100.1 ст. 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Відповідно до п. 100.2 ст. 100 ПК України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 100.5 с. 100 ПК України визначено, що підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

В свою чергу вичерпний перелік обставин, що свідчить про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1235.

Відповідно до п. 100.9 ст. 100 ПК України рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобовязань чи податкового боргу стосовно загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного бюджетного року, приймається керівником (заступником керівника) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політки.

Пунктом 100.13 ст. 100 ПК України встановлено, що порядок розстрочення та відстрочення грошових зобовязань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

П. 1.4. Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань (податкового боргу) платників податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2012 року № 1263 (надалі Порядок) визначено, що розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу державної податкової служби та укладено договір про розстрочення (відстрочення). Визначення сум грошових зобовязань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними автоматизованої інформаційної системи, що ведеться органами державної податкової служби.

Суд зазначає, що згідно заяви позивача від 01.12.2015 року він не заперечує проти задоволення заяви заявника стосовно надання відстрочення по заборгованості по рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у сумі 8 651 433, 64 грн.

Таким чином, суд зазначає, що матеріали справи не містять ані доказів існування у відповідача обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення у нього податкового боргу, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1235, ані певного економічного обґрунтування, яке б свідчило про можливість погашення ним податкового боргу у майбутньому.

З огляду на викладене, заява про відстрочення виконання судового рішення є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1235, Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань (податкового боргу) платників податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2012 року № 1263, ст.. 71, 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Державного підприємства «Дзержинськввугілля» про відстрочення виконання судового рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2015 року в адміністративній справі № 805/4195/15-а - відмовити.

У судовому засіданні 01.12.2015 року була проголошена вступна та резолютивна частини ухвали у присутності представників заявника.

Зазначена ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали виготовлений 07.12.2015 року.

Суддя Маслоід О.С.