Рішення № 54080359, 24.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2015Справа №910/18756/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет»

До Антимонопольного комітету України

Про визнання недійсним пп.2 Рішення від 29.04.15. № 182-р

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача: Погружальська К.В. - представник за довіреністю № 3-2015 від 18.11.15, Святашова М.С. - представник за довіреністю № б/н від 10.07.15, Сюсель І.М. - представник за довіреністю № 3-2015 від 18.11.15.

Від відповідача: Харченко С.В. - представник за довіреністю № 300-122/01-5447 від 25.05.15, Костюк Т.В. - представник за довіреністю № 300-122/01-11715 від 24.11.15, Кваша І.В. - представник за довіреністю № 300-122/01-11715 від 24.11.15.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» (далі - позивач) до Антимонопольного комітету України 9 (далі - відповідач) про:

- визнання недійсним пункту 2 резолютивної частини Рішення Антимонопольного комітету України від 29.04.15 № 182-р у справі № 242-26.13/150-12 в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» таким, що вчинило порушення, передбачене частиною 3 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення схожих дій на ринку послуг з організації роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах з переважно продовольчим асортиментом міста Києва;

- визнання недійсним пункту 25 резолютивної частини Рішення Антимонопольного комітету України від 29.04.15. № 182-р у справі № 242-26.13/150-12 в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» штрафу в розмірі 9400000 грн. за вчинення порушення, передбаченого ч.3 ст.6 та п.1 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;

- визнання недійсним п.38 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 29.04.15. № 182-р у справі № 242-26.13/150-12 в частині зобов»язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» припинити порушення законодавства про захист економіної конкуренції протягом двох місяців з дати отримання рішення шляхом приведення своєї діяльності, в тому числі договірних відносин з постачальниками та/або виробниками товарів, та підходів до ціноутворення для своїх споживачів у відповідність до законодавства про захист економічної конкуренції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.15. прийнято справу № 910/18756/15 до свого провадження, призначено розгляд на 04.11.15.

В судове засідання 04.11.15 представник позивача не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 04.11.15 представник відповідача з'явився, подав відзив на позову заяву в якому проти позовних вимог заперечував, та просив суд відмовити в задоволені позову повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.15 розгляд даної справи було відкладено на 24.11.15.

В судовому засіданні 24.11.15 представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги повністю.

Представники відповідача в усних та письмових поясненнях проти позову заперечували з підстав, викладених в відзиві на позов.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/18756/15.

В судовому засіданні 24.11.15 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об»активно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2015 Антимонопольним комітетом України за результатами розгляду справи № 242-26.13/150-12 було прийнято Рішення № 182-р, яким:

- визнано, що ТОВ «Фоззі-Фуд», ТОВ «Фора», ПАТ «Фуршет», ДП «Траверс Маркет», ДП «Фуд-Центр», ДП «Фуршет Центр», ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», ТОВ «Фудмаркет», товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (далі - ТОВ «АТБ-маркет»), ТОВ «ЕКО», ТОВ «Адвентіс», Підприємство, ТОВ «Край-2», ТОВ «Новус Україна», ПАТ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна», ТОВ «Спар-Центр», ТОВ «Мепромаг», ТОВ «МЕТРО Кеш енд Кері Україна», використавши схожі механізми взаємодії з постачальниками, які призводять до схожих змін цін на товари, які реалізуються торговельними мережами кінцевим споживачам, що призводять до обмеження конкуренції, при тому, що аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій, вчинили порушення, передбачене ч. 3 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення схожих дій на ринку послуг з організації роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продовольчим асортиментом міста Києва (п. 2);

- за наведене в пункті 2 порушення на ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» накладено штраф у розмірі 9 400 000 (дев'ять мільйонів чотириста тисяч) гривень (п. 25);

- зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції протягом двох місяців з дати отримання рішення шляхом приведення своєї діяльності, в тому числі договірних відносин з постачальниками та/або виробниками товарів, та підходів до ціноутворення для своїх споживачів у відповідність до законодавства про захист економічної конкуренції (п. 38).

Рішення № 182-р від 29.04.2015 було прийняте Антимонопольним комітетом України на підставі подання № 242-26.13/150-12/199-спр від 03.09.2013 року про попередні висновки у справі № 242-26.13/150-12, яка була розпочата за розпорядженням державного уповноваженого Антимонопольного комітету України № 09/190-р від 07.05.2012 за ознаками вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Позивач посилається на необґрунтованість даного рішення.

За твердженням позивача, оспорюване рішення не враховує дійсних обставин справи, не має достатнього рівня деталізації та містить узагальнені висновки, які не стосуються саме ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет».

Крім того, позивач посилається на те, що відповідачем не доведено вчинення ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» порушення, передбаченого ч. 3 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки Рішення Антимонопольного комітету України не містить аналізу об'єктивних причин включення торговельними мережами у договори поставки положень про відстрочення оплати та про відповідальність постачальників, а також об'єктивних причин надання торговельними мережами постачальникам додаткових послуг з організації торгівлі.

Відповідач проти доводів позивача заперечував, наголошував на законності винесеного рішення, на правильному і всебічному дослідженні обставин справи.

Крім того, відповідач наголошує про вчинення торговельними мережами антиконкурентних узгоджених дій та використання схожих механізмів співпраці з постачальниками, об'єктивних причин для чого, як зазначив відповідач, не було. Такі дії торговельних мереж, на думку відповідача, призвели до завищення вартості продукції, що реалізувалася кінцевим споживачам.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно - господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Пунктом 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

Статтею 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).

Пленум Вищого господарського суду України в п. 8.2 Постанови № 15 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» зазначає, що це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб'єктів господарювання; спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення зазначених дій.

Ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку.

Матеріалами справи підтверджується, що при винесенні Рішення № 182-р Антимонопольним комітетом України не було доведено, що схожість поведінки торговельних мереж є наслідком узгодженості конкурентної поведінки торговельних мереж і позивача. Крім того, як вбачається із рішення відповідача, ним не було проведено належного економічного аналізу відповідного ринку, що був би достатнім для встановлення відсутності інших причин (об'єктивних чинників) схожої поведінки таких суб'єктів.

Так, оспорювань рішення не містить аналізу собівартості товарів постачальників, оцінки впливу на її формування економічних чинників: таких, як зміна курсів іноземних валют, зміни вартості матеріальних ресурсів та фактичного впливу дій позивача щодо включення відповідних умов в договори поставки на збільшення кінцевої вартості продукції. Крім того, Рішення № 182-р не містить аналізу впливу надання позивачем послуг з організації роздрібної торгівлі на збільшення обсягів реалізації постачальниками відповідної продукції та можливе зменшення витрат на одиницю реалізованої продукції, що, в свою чергу, може призводити до зменшення ціни товару для кінцевого споживача.

Аналіз договорів поставки, укладених позивачем з постачальниками в період з 2010 по 2012 роки, а також пояснення позивача дають підстави вважати, що такі договори укладалися сторонами добровільно, умови узгоджувалися під час переговорної сесії та оформлювалися протоколами розбіжностей або додатковими угодами. Укладання таких угод зумовлювалося специфікою ринку, усталеною практикою ведення господарської діяльності торговельними мережами в Україні та в світі.

Зазначені висновки підтверджуються і експертним Висновком ДП «Укрпормзовнішекспертиза» «Дослідження ринку послуг з організації роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продовольчого асортименту міста Києва в 2010-2012 рр.»

Натомість, наданий відповідачем суду «Науково-експертний висновок щодо наявності в узгоджених діях корпорації «NIELSENЄ, її дочірньої структури ТОВ «АСНільсен Юкрейн» та торговельних мереж загроз національній безпеці України в економічній сфері» судом не приймається, оскільки не містить аналізу ринку послуг з організації роздрібної торгівлі на наявність об'єктивних причин для надання позивачем відповідних послуг постачальникам та укладення з ними договорів на певних умовах, а Рішення № 182-р є по суті повторенням цього висновку.

Згідно частини 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як підтверджується матеріалами справи, надання позивачем передпродажних та маркетингових послуг постачальникам, що здійснювалося на підставі договорів про надання послуг (торговельного співробітництва), зумовлювалося наявністю попиту на такі послуги з боку постачальників, необхідністю забезпечення обліку та систематизації товарів в магазинах відповідної торговельної мережі, особливостями функціонування торгівельних мереж, зацікавленістю постачальників у збільшенні об'ємів продажів, зацікавленістю позивача в забезпеченні асортименту та достатньої кількості товару в магазинах торговельної мережі, в необхідності гарантування безпечності товарів для споживача тощо.

Таким чином, матеріалами справи, зокрема висновками експертного дослідженні ДП «Укрпормзовнішекспертиза» «Дослідження ринку послуг з організації роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продовольчого асортименту міста Києва в 2010-2012 рр.», підтверджується наявність неврахованих відповідачем об'єктивних причин для надання позивачем відповідних маркетингових послуг та послуг з передпродажної підготовки товарів на ринку послуг з організації роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продовольчим асортиментом міста Києва.

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Статтею 6 Господарського кодексу України (далі ГК України) закріплено, що загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 ГК України, незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Відповідно до ст.ст., 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З врахуванням наведеного, Рішення відповідача № 182-р від 29.04.2015 підлягає скасуванню з огляду на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 242-26.13/150-12.

Щодо клопотання позивача про повернення переплаченої суми судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов»язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В ИР І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним п. 2 резолютивної частини Рішення Антимонопольного комітету України № 182-р від 29.04.2015 у справі № 242-26.13/150-12 в частині визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» (ідентифікаційний код 35442481) таким, що вчинило порушення, передбачене ч. 3 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення схожих дій на ринку послуг з організації роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах з переважно продовольчим асортиментом міста Києва.

3. Визнати недійсним п. 25 резолютивної частини Рішення Антимонопольного комітету України № 182-р від 29.04.2015 у справі № 242-26.13/150-12 в частині накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» (ідентифікаційний код 35442481) штрафу у розмірі 9 400 000 (дев'ять мільйонів чотириста тисяч) гривень за вчинення порушення, передбаченого ч. 3 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

4. Визнати недійсним п. 38 резолютивної частини Рішення Антимонопольного комітету України № 182-р від 29.04.2015 у справі № 242-26.13/150-12 в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» (ідентифікаційний код 35442481) припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції протягом двох місяців з дати отримання рішення шляхом приведення своєї діяльності, в тому числі договірних відносин з постачальниками та/або виробниками товарів, та підходів до ціноутворення для своїх споживачів у відповідність до законодавства про захист економічної конкуренції.

5. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45 (ідентифікаційний код 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» (04073, м. Київ, проспект Московський, 15-А, ідентифікаційний код 35442481) 3 654 грн. (три тисячі шістсот п»ятдесят чотири гривні) витрат по сплаті судового збору.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.12.2015.

Суддя Л.В.Прокопенко