Ухвала суду № 54080351, 01.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

01.12.2015Справа №910/9203/15За позовом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

про стягнення 5 530 191,78 грн., -

За розглядом скарги Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Федорова К.К. (представник за довіреністю №438-06-1 від 09.10.2015р.);

від відповідача (скаржника): Дудник Н.М. (представник за довіреністю №262/03 від 01.10.2015р.);

від ДВС: Подпорін Р.О. (представник за довіреністю від 12.10.2015р.).

ВСТАНОВИВ:

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звернувся до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" суми процентів в розмірі 5 530 191,78 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2015р. (повне рішення складено 18.09.2015р.) у справі №910/9203/15 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

29.09.2015р. Господарським судом міста Києва в порядку ст. 116 ГПК України було видано відповідний наказ на виконання вищевказаного рішення.

29.10.2015р. до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2015р. скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на підставі ст. ст. 63, 1212 ГПК України повернуто без розгляду.

10.11.2015р. до Господарського суду міста Києва надійшла повторно скарга Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, відповідно до якої скаржник просить суд поновити строк для подачі скарги, зупинити виконавче провадження №49028256, визнати неправомірними дії державного виконавця органу виконання судових рішень при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2015р. (ВП №49028256), визнати недійсною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2015р. (ВП №49028256), зобов'язати орган виконання судових рішень винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу суду від 29.09.2015р. у справі №910/9203/15.

В своїй скарзі відповідач посилається на проведення ліквідаційної процедури в установі банку та особливий порядок задоволення вимог кредиторів, встановлений законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та законом України «Про виконавче провадження».

При цьому, відповідно до положень ст. 46 закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та п. 6-1 ч. 1 ст. 26 закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець, на думку скаржника, був зобов'язаний винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим документом, пред'явленим стягувачем.

Позивачем подано для долучення до матеріалів справи письмові пояснення, відповідно до змісту яких останній заперечує проти задоволення скарги, при цьому вказує на те, що згідно п. 8 ст. 36 закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» дія Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на банки не поширюється. Відтак, на думку позивача, державний виконавець правомірно відкрив виконавче провадження (постанова від 20.10.2015р. ВП №49028256) та в подальшому на підставі ст. 49 закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про закінчення виконавчого провадження від 05.11.2015р. ВП №49028256.

Розглянувши подану скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для їх розгляду, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.

Відповідно ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 ГПК України).

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього закону (стаття 19 закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ст. 25 закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець на підставі заяви стягувача від 15.10.2015р. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2015р. ВП №49028256 з примусового виконання наказу суд від 29.09.2015р. у справі №910/9203/15.

29.10.2015р. боржником подано до органу виконання судових рішень лист вих. №7242 від 28.10.2015р., відповідно до змісту якого вказував на те, що постановою Правління Національного банку України № 339 від 10.06.2014 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "Брокбізнесбанк". Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 45 від 11.06.2014 "Про початок ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію" вирішено розпочати ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" з 11.06.2014. Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" ОСОБА_4 на період з 11.06.2014 по 10.06.2015 включено. Повідомлення про відкликання ліцензії та ліквідацію банку було офіційно опубліковано у газетах «Урядовий кур'єр» (№106 (5235) від 14.06.2014р. та «Голос України» (№113 (5863) від 14.06.2014р.). Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 103 від 21.05.2015 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ "Брокбізнесбанк" продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" строком на один рік до 10.06.2016 включно.

Таким чином, на думку скаржника, державний виконавець був зобов'язаний у відповідності до п. 6-1 ч. 1 ст. 26 закону України «Про виконавче провадження» винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Суд не погоджується з таким висновками боржника, оскільки відповідно до п. 8 ст. 36 закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» дія Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на банки не поширюється.

Відповідно до ст. 6 закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 11 закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст. 49 закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.

Згідно з ч. 5 ст. 49 закону України «Про виконавче провадження» постанова про закінчення виконавчого провадження у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. При цьому виконавчий документ надсилається до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Як свідчать матеріали справи, державний виконавець на підставі ст. 49 закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про закінчення виконавчого провадження від 05.11.2015р. ВП №49028256.

Таким чином, дії державного виконавця з примусового виконання наказу суду від 29.09.2015р. у справі №910/9203/15 повністю узгоджуються з нормами закону України "Про виконавче провадження".

Стосовно вимоги скаржника про зупинення виконавчого провадження №49028256 до розгляду скарги по суті слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 4 п. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Однак згідно з положеннями ч. 1 ст. 121-1 ГПК України лише суд касаційної інстанції наділений правом зупинити виконання судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. (ст. 33 ГПК України).

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. (ст. 43 ГПК України).

При розгляді даної скарги, суд має враховувати те, що принципом господарського судочинства є виконуваність рішення суду. Крім того, виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідності до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Оскільки, як встановлено матеріалами справи, скаржником не обґрунтовано неправомірності дій державного виконавця та матеріали справи не містять доказів ухилення державного виконавця від вчинення дій, які покладені на нього нормами чинного законодавства України, вказану скаргу слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві в справі №910/9203/15.

2. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Морозов С.М.