Ухвала суду № 54079989, 30.11.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"30" листопада 2015 р. Справа №911/5615/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Жук Г.А.

дослідивши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю

«Рокитнянський гранкар'єр»

на рішення господарського суду Київської області

від 18.03.2015 р. (суддя Конюх О.В.)

у справі №911/5615/14

за позовом Публічного акціонерного товариства

«Комерційний банк «Надра»

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Рокитнянський гранкар'єр»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «РГК»

про звернення стягнення на предмет застави

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 18.03.2015 р. у справі №911/5615/14 позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокитнянський гранкар'єр» задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «РГК» за кредитним договором від 21.12.2012р. №2/1/2-1/2012/980-К/24 в сумі 83 248 009,53 грн., з яких: 72 000 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 507 161,11 грн. - заборгованість по нарахованим та несплаченим процентам; 9 482 000,00 грн. - заборгованість по простроченим процентам; 123 024,00 грн. - пеня за несвоєчасно сплачені проценти; 989 536,78 грн. - інфляційні втрати за несвоєчасне погашення процентів; 696,67 грн. - 3% річних від суми простроченого кредиту; 145 590,97 грн. - 3% річних від простроченої суми відсотків; звернуто стягнення на предмет застави за договором застави №2/1/2-1/2012/980-3/24-2 рухомого майна від 25.12.2012 р., що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Рокитнянський гранкар'єр», шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за наступною початковою ціною реалізації:

- електричні повітряні мережі (на території гранкар'єру) - 21 739,00 грн.;

- лінію електропередач (на території гранкар'єру) - 30 568,00 грн.;

- бульдозер Т-130 (на території гранкар'єру), інвентарний №10420023 - 18 633,96 грн.;

- бульдозер Т-170 (на території гранкар'єру), інвентарний №10420024 - 29 496,85 грн.;

- екскаватор ЕКГ-5 (на території відкритої розробки), інвентарний №10420025 - 416 614,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокитнянський гранкар'єр» на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» 10 341,04 грн. судового збору. В іншій частині вимог - відмовлено.

Крім цього, ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2015 р. у справі №911/5615/14 повернуто Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Надра» з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в сумі 54 169,76 грн., сплачений платіжним дорученням №0777 від 05.12.2014 р., оригінал якого залучено до матеріалів справи.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Київської області від 18.03.2015 р. у справі №911/5615/14, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив відновити йому строк на апеляційне оскарження згаданого рішення, скасувати це рішення повністю та прийняти нове, яким відмовити в позові.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, додані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скаргу не може бути прийнято до розгляду, а відтак вона підлягає поверненню апелянту.

Так, на підставі ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду на підставі пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплачується судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Положеннями пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент подання позову у даній справі) було встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокитнянський гранкар'єр» у даній справі носять майновий характер, а їх предметом є звернення стягнення на предмет застави.

Як встановлено судом першої інстанції в ухвалі про повернення судового збору від 22.04.2015 р. у справі №911/5615/14, за умов договору застави (пункти 1.1, 3.1.6, розділи 4.1, 4.2) та ст. 1 Закону України «Про заставу» відповідальність відповідача як заставодавця обмежується вартістю предмета застави (945 511,64 грн. згідно пункту 1.2 договору застави №2/1/2-1/2012/980-3/24-2 рухомого майна від 25.12.2012), відтак майновий позов заставодержателя до заставодавця про звернення стягнення на предмет застави за договором мав бути оплачений судовим збором в сумі 18 910,24 грн. (2% вартості предмету застави).

Таким чином, на підставі чинних норм Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду, яке прийняте за наслідками розгляду позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави вартістю 945 511,64 грн., підлягає сплаті судовий збір в розмірі 20 801,26 грн. (110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви), натомість апелянтом до апеляційної скарги додано оригінал квитанції №ПН5232 від 18.11.2015 р. про сплату судового збору в розмірі 1 218,00 грн., відтак судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 18.03.2015 р. у справі №911/5615/14 сплачено не в повному обсязі.

Крім цього, згідно ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, встановлених ст. 93 ГПК України, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Відповідну заяву (клопотання) може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою (п. 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України»).

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах) (абзац 8 п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до матеріалів справи, відповідач пропустив десятиденний термін оскарження рішення місцевого суду, адже його прийнято 18.03.2015 р., повний текст складено й підписано 23.04.2015 р., а оскаржено 18.11.2015 р. (згідно вхідного штампу господарського суду Київської області, адже скаргу подано до суду наручно).

Апелянтом в скарзі заявлено клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження згаданого рішення з тих причин, що відповідач не приймав участі в судових засіданнях в суді першої інстанції, не отримував повного тексту оскарженого рішення, з текстом рішення та матеріалами справи представник відповідача ознайомився лише 09.11.2015 р., відтак скаржник був позбавлений можливості своєчасного звернення з апеляційною скаргою. Скаржник вважає, що причина пропуску строку апеляційного оскарження рішення господарського суду Київської області від 18.03.2015 р. у справі №911/5615/14 є поважною й існують об'єктивні підстави для поновлення апеляційним господарським судом цього строку тощо.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що вищезгадані твердження апелянта не містять належного обґрунтування поважності причин пропуску строку на оскарження рішення у даній справі.

Як свідчать матеріали справи (а.с. 3, 60, 77, 127), про дату, місце та час розгляду справи місцевим судом відповідач повідомлявся належним чином, за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокитнянський гранкар'єр» згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 70), за адресою: 09631, Київська обл., Рокитнянський район, село Острів, вулиця Садова, будинок 2/1, копію оскарженого рішення відповідачем отримано за цією ж адресою 13.05.2015 р., крім цього, електронна версія оскарженого рішення наявна в Єдиному державному реєстрі судових рішень тощо.

В обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду понад п'ять місяців й на підтвердження цих причин документально, скаржником до скарги додано довідку за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокитнянський гранкар'єр» про те, що довіреність на ім'я особи з прізвищем «Аксентієва», яка вказана як отримувач у поштових повідомленнях господарського суду Київської області відповідачем не видавалась, й така особа не є працівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокитнянський гранкар'єр».

Проте згадана довідка не є достатнім доказом на підтвердження факту неотримання скаржником процесуальних документів господарського суду Київської області, тому в задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Київської області від 18.03.2015 р. у справі №911/5615/14 слід відмовити.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо: до скарги не додано документів на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі; скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокитнянський гранкар'єр» на рішення господарського суду Київської області від 18.03.2015 р. у справі №911/5615/14 не може бути прийнято до розгляду, вона підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 86, 93, 94, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокитнянський гранкар'єр» про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Київської області від 18.03.2015 р. у справі №911/5615/14 - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення господарського суду Київської області від 18.03.2015 р. у справі №911/5615/14 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Рокитнянський гранкар'єр» без розгляду по суті.

Матеріали справи №911/5615/14 повернути за належністю до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.О. Алданова

Г.А. Жук