Постанова № 54079865, 03.12.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2015 року Справа № 912/2739/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Дмитренко Г.К.- доповідач

суддів: Широбокової Л.П., Чус О.В.

при секретарі: Ситниковій М.Ю.

За участю представників сторін:

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 30Д-10 від 01.10.15, представник;

представник позивача в судове засідання не зявився, про час та місце повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Креатив" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 05.08.2015 року у справі № 912/2739/15

за позовом фермерського господарства "Віктор", м. Попасна Луганської області

до приватного акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград

про стягнення 785272 грн. 29 коп.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 05.08.2015 року (суддя Наливайко Є.М.) з приватного акціонерного товариства "Креатив" на користь фермерського господарства "Віктор" стягнуто 756641 грн. 23 коп. інфляційних втрат, 28 631 грн. 06 коп. 3% річних та 15705 грн. 45 коп. судового збору. Повернуто з спеціального фонду Державного бюджету фермерському господарству "Віктор" 14 грн. 55 коп. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, приватне акціонерне товариство "Креатив" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Фермерське господарство "Віктор" у листі без дати без номеру просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін. Водночас позивач просить розглядати апеляційну скаргу без участі його представника за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Віктор" (позивач) звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Креатив" (відповідач) 756641 грн. 23 коп. інфляційних втрат та 28631 грн. 06 коп. 3% річних, нарахованих на суму боргу.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору від 19.05.2014 року №С13-02890 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, що встановлено у рішенні господарського суду від 12.05.2015 року у справі № 912/41/15-г. У зв'язку із невиконанням приватним акціонерним товариством Креатив рішення у справі №912/41/15-г фермерське господарство Віктор звернулось до господарського суду з даним позовом про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму основного боргу за період, що слідує за періодом, за яким стягнуто такі суми рішенням господарського суду від 12.05.2015 року у справі №912/41/15-г.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.05.2015 року у справі №912/41/15-г позовні вимоги фермерського господарства Віктор задоволено частково, стягнуто на його користь з приватного акціонерного товариства Креатив 4583482 грн. 11 коп. основного боргу, 1516563 грн. 14 коп. інфляційних нарахувань на суму боргу, 135698 грн. 08 коп. 3% річних. Рішення в цій частині залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року, а тому згідно вимог частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України є таким, що набрало законної сили 23.06.2015 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2015 року у справі №912/41/15-г постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року у цій справі залишено без змін (а.с. 118-120).

В силу вимог частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням від 12.05.2015 у справі № 912/41/15-г, в якій сторони є ті ж, що і у даній справі, - № 912/2739/15, встановлено факт неналежного виконання приватним акціонерним товариством Креатив договору поставки від 19.05.2014 року № С13-02890 в частині оплати отриманого товару.

Крім основної заборгованості з приватного акціонерного товариства Креатив судовим рішенням у справі № 912/41/15-г стягнуто 1516563 грн. 14 коп. втрат від інфляції з липня 2014 року по березень 2015 року та 135698 грн. 08 коп. 3% річних з 28.06.2014 року по 15.04.2015 року. Вказані періоди зазначені у рішенні господарського суду Кіровоградської області від 12.05.2015 року (с. 5 рішення) та у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.06.2015 року у справі № 912/41/15-г (с.5 постанови).

У даній справі предметом позову є стягнення 756641 грн. 23 коп. інфляційних втрат за квітень-травень 2015 року на суму боргу 4583482 грн. 11 коп., що виникла через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, та 28 631 грн. 06 коп. 3% річних, нарахованих на ту ж суму боргу, за період з 16.04.2015 року по 30.06.2015 року.

Доказів сплати заборгованості у сумі 4583482 грн. 11 коп. відповідачем не надано, а тому позивач має право на стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних в силу наступного.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цього Кодексу).

Отже, чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання та обґрунтовані розрахунки позивача, вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних з 16.04.2015 року по 30.06.2015 року та інфляційних втрат за квітень-травень 2015 року обґрунтовано задоволено судом першої інстанції.

Порушення фермерським господарством "Віктор" договірних зобовязань щодо своєчасної поставки товару за договором від 19.05.2014 року № С130-02890, на що посилається відповідач в апеляційній скарзі, не є предметом розгляду даної справи.

Правомірність та обґрунтованість вимог фермерського господарства "Віктор" щодо стягнення з приватного акціонерного товариства "Креатив" боргу у сумі 4583482 грн. 11 коп. підтверджено судовими актами у справі № 912/41/15-г.

За таких обставин колегією суддів відхиляються доводи приватного акціонерного товариства "Креатив", наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 05.08.2015 року у справі № 912/2739/15 залишити без змін, а скаргу приватного акціонерного товариства "Креатив" без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя О.В. Чус

повний текст постанови виготовлений 07.12.15р.