Рішення № 54079761, 02.12.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 грудня 2015 р. Справа № 918/1199/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом Кузнецовського міського комунального підприємства

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Рівнеліфт"

про стягнення в сумі 169 215 грн. 07 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 1578 від 10.08.2015р.).

Від відповідача: ОСОБА_3 (керівник).

ОСОБА_4 (довіреність №82/14 від 02.02.2015р.).

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Кузнецовське міське комунальне підприємство звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Рівнеліфт" про стягнення збитків в сумі 169 215 грн. 07 коп.

Ухвалою суду від 23.10.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження, справу призначено до слухання на 17.11.2015р.

12.10.2015 р. відповідачем через відділ канцелярії суду подано заяву про застосування строків позовної давності.

Також, 16.11.2015 р. відповідач через відділ канцелярії суду подано клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з зайнятістю уповноваженого представника в іншому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 17.11.2015р. розгляд справи відкладено на 30.11.2015р.

28.10.2015 р. позивачем через відділ канцелярії суду подано письмові пояснення, згідно яких позивач заперечує проти застосування строку позовної давності та просить відмовити у задоволенні заяви відповідача про застосування строків позовної давності.

В судовому засіданні 30.11.2015р. оголошувалась перерва до 02.12.2015р.

В судовому засіданні 02.12.2015р. представник позивач позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позовній заяві, а представники відповідача позовні вимоги заперечили та просили задоволити заяву про застосування строку позовної давності.

За таких обставин, керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2011 р. Кузнецовським міським комунальним підприємством (Замовник) та ОСОБА_1 акціонерним товариством "Рівнеліфт" (Підрядник) булу укладено договір підряду № 290, відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов'язався, на свій ризик, з використанням своїх матеріалів та устаткування виконувати за завданням замовника на його об'єктах повне технічне обслуговування ліфтів і обладнання диспетчеризації, а замовним зобов'язався приймати та оплачувати вищезазначені роботи.

У відповідності до п. 4.1.1 Договору, підрядник зобовязаний своїми силами і засобами виконати роботи в обсягах і в строки, передбачені договором з врахуванням вимог, передбачених "Правилами будови і безпечної експлуатації ліфтів", "Положення про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні" та технологічним процесам, які розробляються та затверджуються підрядником і здати роботи замовнику в стані, який відповідає нормативним актам та умовам договору.

Господарським судом встановлено, що на підтвердження виконання робіт з повного технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації у листопаді 2012 року було направлено на адресу позивача акти-рахунки №ОУЛ-001185 та №ОУЛ-00186 здачі та прийомки робіт з технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації за листопад 2012 року на загальну суму 169 215 грн. 07 коп.

В свою чергу, Кузнецовське міське комунальне підприємство перерахувало на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 акціонерного товариства "Рівнеліфт" грошові кошти в сумі 169 215 грн. 07 коп., що стверджується платіжними дорученнями №1120 від 08.05.2013р. на суму 20 267 грн. 27 коп., №1283 від 31.05.2013р. на суму 50 000 грн. 00 коп., №1290 від 03.06.2013р. на суму 50 000 грн. 00 коп., №1709 від 31.07.2013р. на суму 28 947 грн. 80 коп., №1587 від 16.07.2013р. на суму 20 000 грн. 00 коп. (а.с. 29-33).

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом позову є вимоги про стягнення 169 215 грн. 07 коп. збитків.

Згідно з ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення.

При цьому саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Згідно зі ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

У відповідності до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

У пункті 1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 р. №02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (в редакції рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29 грудня 2007 р. №04-5/239) визначено, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України). Тому помилковими є рішення окремих господарських судів, які при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням договірних зобов'язань, посилаються на статтю 1166 ЦК України.

Правильне розмежування підстав відповідальності необхідне ще і тому, що розмір відшкодування збитків, завданих кредиторові невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором, може бути обмеженим (ч. 3 ст. 22 ЦК України), а при відшкодуванні позадоговірної шкоди, остання підлягає стягненню у повному обсязі (ст.1166 ЦК України).

Зазначене розмежування підстав відповідальності необхідне також і тому, що збитки, заподіяні невиконанням договірних зобов'язань, повинен відшкодувати контрагент за договором, а позадоговірну шкоду відшкодовує особа, яка її заподіяла.

Рішенням господарського суду Рівненської області у справі №918/1248/13 від 15.10.2013 р. встановлено, що акти-рахунки №ОУЛ-001185 та №ОУЛ-00186 здачі та прийомки робіт з повного технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації у листопаді 2012 року на загальну суму 169 215 грн. 07 коп. не є первинними документами і не підтверджують факт проведення ОСОБА_1 акціонерним товариством "Рівнеліфт" господарських операцій з повного технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації у листопаді 2012 року. У жовтні 2013 року відповідачем було повторно направлено на адресу позивача акт №ОУЛ-001186 здавання-приймання виконаних робіт з повного технічного обслуговування ліфтів та обладнання диспетчеризації за листопад 2012 року на загальну суму 169 215 грн. 07 коп. Даний акт позивачем не підписувався та до оплати не приймався у звязку із відсутністю у даному акті змісту та обсягу заявлених підрядником господарських операцій, доказів проведення відповідних робіт у жовтні 2012 року, не проведенням здачі відповідних робіт замовнику та простроченням терміну надання актів позивачу.

Рішенням господарського суду Рівненської області у справі №918/305/14 від 17.12.2014р., залишеним без змін постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2015р. та Вищого господарського суду України від 15.06.2015р. встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Рівнеліфт" на протязі листопада та грудня 2012 року не виконувало свої договірні зобовязання з повного технічного обслуговування ліфтів передбачені Договором підряду № 290 від 01.12.2011р.

Відповідно до приписів ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, факт невиконання підрядником у зазначений період та порушення у звязку з цим ОСОБА_1 акціонерним товариством "Рівнеліфт" договірних зобовязань встановлено рішеннями господарських судів у справі №918/305/14.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог Кузнецовського міського комунального підприємства про стягнення 169 215 грн. 07 коп. збитків.

При цьому, клопотання представника ОСОБА_1 акціонерного товариства "Рівнеліфт" про застосування позовної давності суд відхиляє як безпідставне, виходячи з наступного.

Цивільним законодавством встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-258 цього Кодексу. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, перебіг позовної давності починається від дня, коли особі довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила(ст.261 ЦК України).

У відповідності до ст. 863 Цивільного кодексу України до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік.

При цьому, дана норма застосовується щодо позовних вимог, предметом яких є встановлення якості виконаних підрядних робіт. Таким чином, спеціальна скорочена позовна давність у даному випадку може бути застосована судом тільки у разі, якщо предметом позовних вимог є вимога щодо встановлення належної чи неналежної якості робіт проведених підрядником. Позов, що є предметом розгляду у даній справі вимог щодо встановлення якості виконаних підрядником робіт не містить.

Відшкодування збитків є мірою відповідальності за порушення стороною зобов'язання, яка встановлена законом та застосовується у разі невиконання або неналежного виконання стороною своїх договірних зобов'язань і є правовим наслідком порушення зобов'язання. До даного виду правовідносин законом не передбачено спеціальних термінів позовної давності, а відтак застосовується загальний термін позовної давності у три роки.

Судом встановлено, що в грудні 2014 року Кузнецовським міським комунальним підприємством подано до господарського суду Рівненської області заяву про перегляд судового рішення № 918/305/14 за нововиявленими обставинами. Рішенням господарського суду Рівненської області по справі № 918/305/14 від 17.12.2015р. було встановлено факт невиконання ОСОБА_1 акціонерним товариством "Рівнеліфт" своїх договірних зобовязань за договором підряду № 290 від 01.12.2011 року у листопаді 2012 року.

Оскільки зазначеними судовими рішеннями встановлено, що роботи підрядником не виконані, замовнику у встановленому законом порядку не здавалися і замовником не приймалися, про своє порушене право Кузнецовське міське комунальне підприємство дізналося 13.02.2015р. з дати набрання чинності судовим рішенням у справі №918/305/14. Кузнецовське міське комунальне підприємство звернулось із позовом до суду 22.10.2015р., отже, встановлений законодавством трирічний строк позовної давності стосовно позовних вимог в частині стягнення збитків позивачем не пропущено.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 169 215 грн. 07 коп. збитків є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2 538 грн. 23 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства "Рівнеліфт" (33005, м. Рівне, вул. Боярка, 40А, код ЄДРПОУ 05523808) на користь Кузнецовського міського комунального підприємства (34400, Рівненська область, м. Кузнецовськ, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 30536302) 169 215 грн. 07 коп. збитків та 2 538 грн. 23 коп. витрат по сплаті судового збору

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане суддею 07грудня 2015р..

Суддя Горплюк А.М.