Рішення № 54079386, 24.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2015Справа №910/19767/15За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Долівенко"

Про стягнення 45 151,44 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

від позивача Горобченко В.В. - представник

Конохова Г.С. - представник

від відповідача Костюк С.Ю. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЛОЦЕРКІВВОДА" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долівенко" про стягнення 45 151,44 грн.

Ухвалою суду від 03.08.2015 порушено провадження по справі № 910/19767/15 та призначено до розгляду на 26.08.2015.

19.08.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримані додаткові матеріали по справі.

В судове засідання 26.08.2015 представник позивача з?явився, підтримав позовні вимоги.

В судове засідання 26.08.2015 представник відповідача з?явився, надав додаткові матеріали по справі та клопотання про витребування доказів відповідно до якого просить суд витребувати у позивача методики проведення досліджень проб стічних вод, використані хіміко - технологічною лабораторією стічних вод ТОВ "Білоцерківвода" при проведенні досліджень проб стічних вод від 24 та 25 лютого 2015 року, відібраних із контрольних колодязів об'єктів відповідача, та вказаних у протоколах проведених аналізів № 269 від 03.03.2015 та № 268 від 02.03.2015 р., а саме: 1. РНД 04-05-2002; 2. КНД 211.1.4.017-95; 3. КНД 211.1.4.024-95; 4. РНД 03-05-2002; 5. МВВ081/12-0236-05; 6. КНД 211.1.4.039-95; 7. КНД 211.1.4.042-95; 8. РНД 09-05-2002; 9. ПНД Ф 14.1:2:4.190-2003; 10. КНД 211.1.4.021-95; 11. РНД 14-05-2002; 12. МВВ 081/12-0230-05; 13. РНД 07-05-2002; 14. МВВ 081/12-0236-05, а також нормативні документи, відповідно до яких виконано відбір та зберігання проб стічних вод: 1. КНД 211.1.0.009-94. Відбір проб визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод; 2. ДСТУ ISO 5667-10-2005. Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод; 3. ДСТУ ISO 5667-3-2001. Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами.

Ухвалою від 26.08.2015 розгляд справи відкладено 20.10.2015.

03.09.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заперечення на відзив до позовної заяви.

20.10.2015 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи та пояснення по справі.

20.10.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи по справі.

Ухвалою суду від 26.10.2015 відкладено розгляд справи на 17.11.2015.

16.11.2015 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано пояснення по справі.

В судовому засіданні 17.11.2015 оголошено перерву до 24.11.2015

В судове засідання 24.11.2015 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення по справі.

В судове засідання 24.11.2015 представник відповідача з'явився, заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЛОЦЕРКІВВОДА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Долівенко» було укладено господарський договір № 9278 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, відповідно 1.1. якого Позивач зобов'язується надавати Відповідачу послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення у необхідних обсягах та відповідної якості, а Відповідач зобов'язується своєчасно і в повному обсязі оплачувати отримані послуги за встановленим тарифом у строки і на умовах, передбачених Договором.

У відповідності до п.п. 5.5.20, 5.5.21 Договору, Відповідач має забезпечити якість стічних вод, які потрапляють до міської каналізації відповідно до норм допустимих концентрацій забруднюючих речовин, визначених Додатком № 3 до Договору, а також виключити можливість скиду стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Пунктом 4.5 Договору № 9278 встановлено, що у разі перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживач здійснює оплату за послуги водовідведення згідно наданого виконавцем рахунку із застосуванням коефіцієнта кратності у відповідності до вимог «Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Біла Церква», затверджених рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 424 від 25.12.2013р.

У відповідності до пункту 2.1. місцевих Правил приймання стічних вод Водоканал має право контролювати якість стічних вод шляхом здійснення раптового відбору проб стічних вод, що скидаються Підприємствами до системи каналізації міста, а також пред'являти Підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень.

Позивач зазначив, що 25.02.2015 року з контрольного колодязя (далі КК) на об'єкті ТОВ «Долівенко» за адресою м. Біла Церква, вул. Леваневського, 17а у присутності начальника авто майстерні відповідача Гордієнка С.І. та 24 лютого 2015 року з КК на об'єкті за адресою м. Біла Церква, вул. Пушкінська 47 у присутності головного інженера ТОВ «Долівенко» Цалюка В.В. представниками ТОВ «БІЛОЦЕРКІВВОДА», на підставі п. 2.1. Правил приймання стічних вод, п.п. 2.1.3, 2.2.4, місцевих Правил приймання стічних вод, було проведено відбір проб стічних вод для визначення вмісту забруднюючих речовин, що скидаються підприємством із стічними водами в каналізаційну мережу м. Біла Церква. Про факт відбору проб представниками Позивача було складено відповідні Акти із зазначенням дати, місця та умов їх відбору (копії додаються до позовної заяви). Представниками ТОВ «ДОЛІВЕНКО», які були присутні при відборі проб на об'єктах підприємства, зазначені вище акти відбору проб були підписані без зауважень.

Позивач відповідно до пояснень вказує що результатами лабораторних досліджень відібраних проб, проведеним хіміко- технологічною лабораторією стічних вод ТОВ «Б1ЛОЦЕРК1ВВОДА» було встановлено, що у стічних водах, які скидаються Відповідачем до міської каналізаційної мережі, міститься забруднюючі речовини у концентраціях, які перевищують допустимі, встановлені місцевими Правилами приймання стічних вод, що підтверджується Протоколами проведення аналізів № 268 від 02.03.2015р. та № 269 від 03.03.2015р.

Позивач факсограмою № 1-04/08-673 та факсограмою № 1-04/08-673 від 06 березня 2015 року повідомив Відповідача про перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах відповідача на об'єктах розташованих по вул. Пушкінській, 47 та вул. Леваневського, 17а відповідно, а також про результати хімічного аналізу відібраних проб.

Відповідно до п. 9.6. місцевих Правил приймання стічних вод та п. 3.6. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої Наказом Держбуду України 19 лютого 2002 року N 37 - період, за який стягується плата за скид Підприємством стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, установлений разовим аналізом, становить три місяці (місяця, у якому відібрана проба, та двох попередніх місяців). Підвищена плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих Підприємством за цей період з даного об'єкта.

Згідно пункту 3.7. Договору № 9278 від 01.07.2013р. кількість стічних вод, що надходить до каналізаційних мереж, визначається за обсягом води, використаної споживачем з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, або згідно показників приладів обліку стічних вод, опломбованих і зареєстрованих виконавцем.

Згідно розрахунку розмір плати за скид наднормативних забруднень за вказаний період, як зазначив позивач, склав 32 792,96 грн. з ПДВ.

18 березня 2015 року на адресу Відповідача, разом із супровідним листом було направлено розрахунок плати за скид наднормативних забруднень, а також Рахунок № 12 від 16.03.2015р., який, у відповідності до приписів п. 8.12.22 місцевих Правил приймання стічних вод, мав бути оплачений протягом 10 днів після його отримання.

Позивач зазначив, що станом на час звернення до суду від відповідачем заборгованість не сплачено.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог зазначивши що недотримання національних стандартів і методик при досліджені проб стічних вод дає підстави вважати надані позивачем акти відбору проб стічних вод та протоколи їх досліджень неналежними доказами перевищення відповідачем показників забруднення у стічних водах.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, але підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (далі - ГК України) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вище зазначене суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованість за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням концентрації забруднюючих речовин в розмірі 32 792,96 грн.

Крім того, позивач, звертаючись із позовними вимогами, просив також стягнути з відповідача інфляційні втрати, 3% річних, та пеню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216 ГК України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до підпункту 2 п. 6.1 Договору сторони погодили що за несвоєчасну оплату споживачем наданих послуг позивач має право нараховувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в розрахунковий період, від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Також, згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 6 468,75 грн. пені, 5 566,29 грн. інфляційних та 323,44 грн. 3 % річних також визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Судовий збір за ст. 49 ГПК України за звернення Позивача до суду з даним позовом покладається на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Долівенко" (04214, м. Київ, вул. Північна, 6-АІ, код ЄДРПОУ 37865691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" ( 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Гординського, 24, код ЄДРПОУ 38010130) заборгованість за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням концентрації забруднюючих речовин у розмірі 32 792 (тридцять дві тисячі сімсот дев'яносто дві) грн. 96 коп., пеню в розмірі 6468 (шість тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 75 коп., інфляційні втрати в розмірі 5566 ( п'яти тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. 29 коп., 3% річних в розмірі 323 (триста двадцять три) грн. 44 коп., судовий збір в розмірі 1827 ( одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.12.2015

Суддя Л.В. Прокопенко