Рішення № 54079289, 02.12.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.12.2015 Справа № 905/2565/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Дейнегі В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк, м. Дніпропетровськ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області

про стягнення заборгованості за договором №MRH522 від 02.03.2006 року в розмірі 20 899,68 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Железнякова - за довіреністю №3052-К-О від 21.07.2015р.;

Від відповідача: не зявився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті 02.12.2015р. з 11.41 год. по 11.44 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк,м. Дніпропетровськ звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості за договором №MRH522 від 02.03.2006 року в розмірі 20 899,68 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними, у зв'язку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції.

Ухвалою суду від 07.10.2015р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/2565/15.

Враховуючи часткове невиконання сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі та ненадання позивачем витребуваних документів у повному обсязі згідно зі ст. 77 ГПК України судове засідання відкладалось.

В судовому засіданні 02.12.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач в жодне судове засідання не з'явився.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками, передбаченими ст.22 ГПК України.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №21308745, станом на 12.10.2015 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрован за адресою: 87541, АДРЕСА_1. Аналогічні відомості щодо місцезнаходження відповідача містяться у позовній заяві.

В порядку Закону України Про доступ до судових рішень, ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладання розгляду справи були розміщені на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги надіслання процесуальних документів на адресу державної реєстрації відповідача, суд робить висновок про належне виконання обовязку його повідомити про час та місце розгляду справи №905/2565/15.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки сторін за наявними в ній матеріалами.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

Встановив:

21 лютого 2006р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - клієнт) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк укладено договір банківського рахунку №MRH 522. Згідно з п.1.1 Регламенту надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок (додаток №7 від 02.03.2006р. до договору банківського рахунку №MRH 522 від 21.02.2006р.), банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування клієнта на підставі анкети-заяви на встановлення офердрафтового кредиту на картковий рахунок, що полягає в проведенні платежів, здійснених довіреними особами клієнта з використанням корпоративних платіжних карт, понад залишок коштів на картковому рахунку клієнта №26058057009217 відкритому в банку, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, встановленого відповідно до п.1.3 цього додатку шляхом дебатування картрахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно з п.1.3 регламенту, на момент підписання цього додатку до даного договору ліміт складає 2500,00 грн. Проведення платежів клієнта в порядку, встановленому цим додатком до даного договору, здійснюється банком у термін до 01.03.2007р. (п.1.3 регламенту).

Відповідно до п.1.4 регламенту, овердрафтове кредитування клієнта здійснюється банком у межах ліміту і терміну, встановлених у п.1.3, з періодом безперервного користування кредитом не більш 30 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку клієнта при закритті банківського дня. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на картковому рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо.

Згідно з п.1.5 регламенту, клієнт сплачує відсотки за увесь час користування кредитом згідно з п.п.3.1-3.3 цього додатка до чинного договору. Так, з дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у розділі 4 (п.4.1.1): при користуванні кредитом протягом 1-3 днів - 18%, протягом 4-7 днів - 21%, протягом 8-15 днів - 23%, протягом 16-30 днів - 26%. Відсотки, не сплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (п.3.3 регламенту).

За умовами п.3.2 регламенту, при порушенні клієнтом будь-якого з зобов'язань з погашення кредиту, передбачених цим додатком до чинного договору, клієнт сплачує відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної облікової ставки річних інтервалу « 16-30 днів» від суми залишку непогашеної заборгованості.

Виходячи зі змісту п.5.1, регламенту, при порушенні клієнтом зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,2% річних від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за яких виплачується пеня. Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом. Терміни давності позову за вимогою про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені штрафів за цим додатком до даного договору установлюються тривалістю 5 років (п.п.5.3, 5.4 регламенту).

Надавши правову кваліфікацію відносинам, що склались між сторонами, суд робить висновок, що вони пов'язані з овердрафтовим кредитуванням рахунку відповідача та підпадають під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору банківського рахунку та Регламенту позивачем здійснювалось кредитування рахунку відповідача.

З огляду на неналежне виконання клієнтом взятих на себе зобов'язань, банк звернувся до клієнта з претензією №60302MRH0O316 від 30.07.2015р., в якій повідомив про наявність станом на 30.07.2015р. заборгованості за тілом кредиту в сумі 3 089,61 грн., простроченої заборгованість за відсотками в розмірі 4 322,40 грн., заборгованість з пені у розмірі 7 866,75 грн. Зазначена претензія залишена клієнтом без відповіді та задоволення, доказів протилежного під час судового розгляду справи №905/2565/15 не надано.

На вимогу суду позивачем до матеріалів справи №905/2565/15 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України) та довідка про стан заборгованості, які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, з яких вбачається, що протягом 2010-2011 року банком, за рахунок спеціального резерву списано з балансу заборгованість за кредитом та відсотками.

Відповідно до п.7 Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву, затвердженого постановою Правління Національного банку України №172 від 01.06.2012р., відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента.

Отже, беручи до уваги, вимоги позивача є правомірними та відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню у підтвердженій належним чином частині, а саме щодо стягнення заборгованості за кредитом в сумі 3 089,61 та стягнення заборгованості за відсотками в сумі 7 509,19 грн.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З урахуванням приписів наведеної норми, позивачем на підставі п.5.1 регламенту нараховано до стягнення пеню в сумі 10 300,88 грн.

За змістом позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути пеню за несвоєчасне виконання зобовязань за договором, але в доданому до матеріалів справи розрахунку неможливо встановити за прострочення яких саме грошових зобовязань нарахована пеня (за несвоєчасне повернення кредиту або/та несвоєчасну сплату відсотків). Суд неодноразово вимагав від позивача надати докладний розрахунок заявленої до стягнення пені з визначенням розміру зобовязання, за несвоєчасне виконання якого нарахована пеня, періоду нарахування пені, строку виконання зобовязання, яке прострочено. Представник позивача в судовому засіданні 2.12.2015 року обґрунтованих пояснень з цього приводу не дав. До того ж, за змістом п.п. 5.1, 5.3 Регламенту вбачається, що розмір пені встановлений на рівні 0,2 %, але не більш ніж подвійна облікова ставка НБУ, також сторони визначили , що пеня нараховується протягом трьох років з дня, коли відповідне зобовязання повинно було бути виконано. Із наданого до матеріалів розрахунку вбачається, що позивач нараховує пеню поза межами встановленого Регламентом строку з 2006 року по 13.08.2015 року, проте, зі змісту розрахунку не вбачається ані розмір застосованої пені, ані строки виникнення зобовязань, ані ідентифікація зобовязання, на яке нарахована пеня .

Невиконання позивачем вимог суду та розрахунок доданий до позовної заяви не дають можливості оцінити обґрунтованість та арифметичну вірність заявленої до стягнення пені. За змістом ст. 54 ГПК України позивач зобовязаний обґрунтувати розрахунок сум, що стягуються. Згідно ст. 33 ГПК кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу позову. Згідно п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, якщо позивач без поважних причин не надав витребувані судом матеріали , необхідні до вирішення спору, суд залишає позов без розгляду.

Враховуючи викладене суд залишає позов без розгляду в частині стягнення пені.

Позивач у позовній заяві просить суд повернути надлишково сплачений судовий збір у розмірі 609,00 грн.

Згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У відповідності до п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення може бути зазначено в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про повернення з державного бюджету України на користь позивача суми у розмірі 609,00 грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.4 Законом України Про судовий збір, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України „ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст.ст.1, 4, 21-22, 28, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк, м. Дніпропетровськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості за договором №MRH522 від 02.03.2006 року в розмірі 20 899,68 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (87541, АДРЕСА_1, реєстраційний номер 20014343422) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 3 089,61 грн., заборгованість за відсотками в сумі 7 509,19 грн., судовий збір в сумі 617,68грн.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк, м. Дніпропетровськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецької області, в частині стягнення пені в сумі 10 300,88грн. - залишити без розгляду.

Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 609,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 02.12.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано -04.12.2015р.

Суддя П.В. Демідова