Ухвала суду № 54076663, 25.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 88-ц/785/39/15

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Драгомерецького М.М.

суддів: Панасенкова В.О.,

ОСОБА_1,

при секретарі: Томашевській К.В.,

за участю: позивача ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3 міської ради ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_5 про перегляд рішення апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня 2013 року за нововиявленими обставинами за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_3 міської ради про визнання права власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И Л А:

26 жовтня 2011 року ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_3 міської ради про визнання права власності на земельну ділянку.

Посилаючись на те, що відповідно до договору дарування від 25.03.2002 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є власниками в рівних частках 1/2 частки домоволодіння, розташованого у м.Одеса по вул.Кропивницького, 17-а. ОСОБА_2 згідно договору дарування від 05.07.1978 року є власником 11/50 часток вище вказаного домоволодіння. Дане домоволодіння розміщено на земельній ділянці загальною площею 794,13 кв.м., наданій в користування ОСОБА_3 міській раді по договору на право забудови від 04.05.1940 року.

Позивачі звернулись до ОСОБА_3 міської ради з заявою про передачу земельної ділянки, площею 544,74 кв.м., за вище зазначеною адресою у приватну власність в порядку безкоштовної приватизації для обслуговування житлового будинку, який знаходиться на вказаній земельній ділянці.

Однак, позивачам в цьому було відмовлено на підставі чого вони звернулись до суду із вказаним позовом.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10.12.2012 року вищезазначений позов ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задоволено. Визнано ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 власниками в рівних частках земельної ділянки, площею 544,74 кв. м., яка розташована в м. Одесі по вул. Кропивницького, 17-а.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 11.10.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 міської ради задоволено. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.12.2012 р. скасовано. Ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

В заяві про перегляд рішення апеляційного суду Одеської області від 11.10.2013 року у звязку з нововиявленими обставинами ОСОБА_2 просить рішення апеляційного суду Одеської області скасувати. Постановити ухвалу про залишення без змін рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.12.2012 року.

Заявник посилається на те, що рішення апеляційного суду Одеської області обґрунтовано тим, що до участі у справі не було залучено Управління капітального будівництва ОСОБА_3 міської ради, якому 22.01.2008 року було передано спірну земельну ділянку в оренду під забудову кварталу. Однак, 11.09.2014 року під час розгляду адміністративної справи за позовом прокуратури м. Одеси до ОСОБА_3 міської ради про визнання неправомірним та скасування рішення ОСОБА_3 міської № 2271-V від 20.01.2008 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання управлінню капітального будівництва ОСОБА_3 міської ради в оренду земельних ділянок, загальною площею 2,3420 га. за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, мкр. Д, житлового району 1-6 Блинжні Млини для подальшого проектування та будівництва громадського житлового комплексу їм стало відомо, що договір оренди про надання спірної земельної ділянки Управлінню капітального будівництва ОСОБА_3 міської ради під забудову було розірвано на підставі договору від 18.03.2009 року про розірвання договору оренди від 23.05.2008 року.

Таким чином, ні на момент звернення до суду з позовом у жовтні 2011 року, ні на момент ухвалення рішення апеляційним судом Одеської області Управління капітального будівництва ОСОБА_3 міської ради не було користувачем спірної земельної ділянки.

У судове засідання апеляційної інстанції позивачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також представники третіх осіб Управління держземагенства у м.Одеса та Управління капітального будівництва ОСОБА_3 міської ради не зявились, але про розгляд справи вони сповіщалась належним чином, документи підтверджуючі поважність причини неявки до суду ними надано не було. Крім того, від позивачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності. Тому у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України неявка зазначених осіб до суду апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи та доступі їх до суду.

Відповідно п.1 ч.1 ст.361 ЦПК України підставою для перегляду рішень або ухвал, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами» від 30.03.2012 року нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обовязки осіб, які беруть участь у справі.

Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у звязку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Відповідно до п. 6 вище зазначеної Постанови Пленуму ВССУ №4 від 30.03.2012 року при вирішенні питання про перегляд судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 361 ЦПК підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 362, 364 ЦПК України.

Судове рішення не може переглядатись у звязку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Таким чином, нововиявленими обставинами є фактичні обставини, які мають істотне значення і які обєктивно існували на час розгляду справи, але не були відомі і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою про перегляд рішення.

Судова колегія приходить до висновку про те, що сторонам по справі могли бути відомі обставини, що договір оренди про надання спірної земельної ділянки Управлінню капітального будівництва ОСОБА_3 міської ради під забудову було розірвано на підставі договору від 18.03.2009 року про розірвання договору оренди від 23.05.2008 року, отже, на час ухвалення судового рішення від 11.10.2013 року вони могли знати про існування даних обставин, визначених ОСОБА_5 в якості нововиявлених, що унеможливлює їх віднесення до нововиявлених обставин.

За таких обставин колегія суддів вважає, що обставини на які посилається заявник не є нововиявленими, оскільки вони були відомі сторонам по справі при розгляді апеляційним судом та неподання цих доказів під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, внаслідок чого було ухвалено рішення, яке і стало предметом перегляду за нововиявленими обставинами не може бути підставою для перегляду даного рішення суду за нововиявленими обставинами.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що передбачені п.1 ч.1 ст. 361 ЦПК України підстави для перегляду рішення апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, на які посилається заявник, відсутні.

Керуючись ст.ст. 361, 363, 365 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

У Х В А Л И Л А:

Заяву ОСОБА_5 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залишити без задоволення, рішення апеляційного суду Одеської області від 11 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак вона може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня її проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М. ОСОБА_8 Панасенков

ОСОБА_1