Рішення № 54075390, 07.12.2015, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/3364/15-ц

Провадження № 2/484/1487/15

Рішення

іменем України

04.12.2015 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючий суддя Максютенко О.А.

секретар судового засідання Завірюха В.Ю.

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1

представника позивача за договором ОСОБА_2

відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника відповідачів за дорученням ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики, -

встановив:

26.08.2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики. В обґрунтування позову зазначив, що 04 липня 2012 року між ним та ОСОБА_6 було укладено договір позики за яким ОСОБА_1 передав в борг ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 6300 дол. США, які останній зобов'язувався повернути на першу вимогу. В подільшому, в цій же розписці було зазначено отримання ОСОБА_6 додатково 700 дол.США у декілька етапів. Загальна сума боргу згідно розписки складає 7000 дол.США. 11 червня 2014 року помер ОСОБА_6, спадкоємцями якого є його дружина ОСОБА_3, яка постійно однією сім»єю проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Спадкоємиця була повідомлена про наявність боргу, однак відмовилась виконати зобовязання. Офіційно про смерть боржника дізнався з відповіді відділу ДРАЦС по м. Первомайську 10.12.2014 року.

Оскільки, позика не була своєчасно повернута, та має місце порушення грошового зобов'язання, позивач просив звернути стягнення на майно ОСОБА_3, що одержано нею в натурі після смерті ОСОБА_6 у розмірі 157500 грн.86 коп. в рахунок погашення боргу, з яких 154280 грн. сума основного боргу та 3% річних, що складає - 3220грн. 86 коп., просив стягнути судові витрати по справі.

04.11.2015 року до участі у справі за ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області залучено в якості співвідповідача ОСОБА_4.

04.11.2015 року позивач ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги та зазначив, що оскільки ОСОБА_3 відмовилась від спадщини спадкодавця ОСОБА_6 на користь своєї доньки ОСОБА_4, яка в свою чергу спадщину прийняла, тому просив визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що несуть солідарну відповідальність перед кредитором за зобовязанням повернути борг померлого боржника ОСОБА_6 Звернути стягнення на майно ОСОБА_4, що одержано нею в натурі після смерті ОСОБА_6 та стягнути з ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу 157500 грн. 86 коп. Просив стягнути ОСОБА_3 судові витрати повязані з розглядом справи у розмірі 1575 грн.

03.12.2015 року ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги в частині стягнення судових витрат та просив стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судові витрати по справі у сумі 1850 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Відповідачі по справі та їх представник позовні вимоги не визнали в повному обсязі, посилаючись на те, що протягом шести місяців від дня, коли позивач дізнався, а саме з червня 2014 року про відкриття спадщини не предявив свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_7, а тому він немає права вимоги до спадкоємців. Посилаються на те, що умови договору позики не містять позикодавця, розписка написана таким чином, що ОСОБА_6 взяв у борг грошові кошти у невідомої особи.

Заслухавши сторони, свідка, дослідив матеріали справи, копію спадкової справи, оцінивши докази в їх сукупності суд дійшов слідуючого.

Судом встановлено, що 04.07.2012 року ОСОБА_6 взяв в борг грошові кошти в сумі 6300 дол. США, даний договір був укладений в письмовій формі, оформлений у вигляді розписки.

На зворотному боці розписки зазначено свідком ОСОБА_8, що грошові кошти в сумі 6300 дол. США передані ОСОБА_6 від ОСОБА_1 з рук в руки в його присутності.

Факт укладення даного договору між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 підтверджено тим, що оригінал даної розписки зберігався у позивача та показами свідка, який підтвердив зазначене ним у розписці.

ОСОБА_6 11 червня 2014 року помер.

Позивач у встановлений ч.2 ст. 1281 ЦК України шестимісячний строк пред'явив до нотаріуса вимогу як кредитор спадкодавця, тобто 11.12.20104.

Згідно заяви ОСОБА_4 поданої до Першої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області вона прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_6.

Згідно заяв ОСОБА_3 поданих до Першої Первомайської державної нотаріальної контори Миколаївської області вона від прийняття спадщини відмовилась після смерті свого чоловіка ОСОБА_6 та виділ ? частки в спільному майні подружжя не претендує.

За такого, суд вважає, що ОСОБА_3 є неналежним відповідачем по даній справі, оскільки від своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_6 вона в нотаріальному порядку відмовилась. Тому позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Відповідно до довідки Начальника Центру послуг, повязаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Первомайська та Первомайського району УДАІ УМВС України в Миколаївській області станом на 04.12.2014 року за ОСОБА_10 зареєстровано автомобіль марки ОСОБА_11, державний номер НОМЕР_1. За повідомленням комунального підприємства Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації право власності на ? частини квартири №51 по вул.. Дем»яна Коротченко,11 в м. Первомайську Миколаївської області зареєстровано за ОСОБА_10.

Згідно звіту про незалежну оцінку квартири АДРЕСА_1, зробленого 24.11.2015 року оцінювачем ОСОБА_12, який має відповідний сертифікат субєкта оціночної діяльності № 1561 від 23.09.2002 року з подальшою заявою оцінювача вартість спадкової квартири визначена в сумі 296200.00 гривень.

Вартість вище зазначеного автомобіля визначена позивачем з інтернет сайту за середньою ціною подібних автомобілів 4385 дол США.

Судом роз»яснино відповідачам та їх представнику ОСОБА_5 їх права щодо надання доказів на підтвердження заперечень проти позову шляхом проведення судової експертизи, однак вони відмовились.

Відповідно до ч.1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Оскільки померлий 04.07.2004 року ОСОБА_10 був позичальником за договором позики, то після його смерті до ОСОБА_4 спадкоємця перейшли не лише права а й обовязки, за договором позики у межах вартості спадкового майна.

Однак спадкоємцем також не повернуті кошти за договором позики в розмірі, передбаченому ч.1 ст. 1282 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У звязку з зазначеним є обґрунтованими вимоги позикодавця ОСОБА_1 щодо стягнення (крім суми боргу за договором позики в сумі ) процентів за користування позиченими коштами.

Три проценти річних від простроченого повернення боргу за договором позики на період з моменту предявлення вимоги з 11.12.2014 року по 26 серпня 2015 року складає 3220 грн. 86 коп. (138852 х 3% : 365 х 258 = 3220.86).

Таким чином заборгованість за договором позики з урахуванням процентів за користування борговими коштами та трьох відсотків річних відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України складає 1422072 грн.86 коп.

У звязку з чим суд вважає за необхідне задовольнити вимоги ОСОБА_1 в розмірі вартості вказаного спадкового майна, тобто в сумі 1422072.86 грн., які відповідно до ч.2 ст. 1282 ЦК України спадкоємець ОСОБА_4 зобовязана задовольнити.

Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що ОСОБА_6 в подальшому в цій же розписці зазначив про отримання додатково в декілька етапів ще 700 дол. США не заслуговують на увагу, оскільки дане не підтверджено належними доказами. Суд не може прийняти як доказ отримання коштів лише складання сум у стовпчик шляхом додавання, оскільки це є припущенням.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України

1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи представника відповідачів в судовому засіданні про те, що ОСОБА_6 фактично не отримував боргову суму коштів, зазначену в договорі позики, та не підписував цей договір, не є підставою для відмови у задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки на час розгляду цієї справи вказаний договір позики не визнаний в установленому законом порядку недійсним з зазначених підстав.

Керуючись ст. ст. 14, 60, 62, 212, 215, 226 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 138852 гривень боргу за розпискою від 04.07.2012 року, відсотки - 3220 грн. 86 коп., а всього стягненню підлягає: 142072 (сто сорок дві тисячі сімдесят дві) грн. 86 коп. в межах вартості спадкового майна отриманого ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_6, померлого 11 червня 2014 року, а також понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1575 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: