Рішення № 5407479, 14.10.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

14 жовтня 2009 р. Справа 13/67-09

за позовом:Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, інд. код. НОМЕР_1 (АДРЕСА_1)

до:Приватного підприємства "Альянс", код ЄДРПОУ 25498834 (м.Бершадь, вул. Пархоменка, 27, Вінницька обл.)

про стягнення 19 593,13 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивача : ОСОБА_2, довіреність

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 20.08.2009 р. порушено провадження по справі за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Альянс" про стягнення 19 593,13 грн. заборгованості, що складається з 11 741,51 грн. - основного боргу; 545,70 грн. - три відсотки річних; 1408,92 грн. - пені; 2000,00 грн. -моральної шкоди; 930,00 грн. - витрат за надання правової допомоги та 2000,00 грн. - упущеної вигоди, однак через неявку представників судове засідання було відкладено на 14.10.2009 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

На визначену дату у судове засідання з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 24.09.2009 р. №1930р-1931р.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представник позивача подав суду клопотання в якому уточнює свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 11 741,51 грн. - основного боргу, в решті позовних вимог відмовився. Вказане клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

23.05.2007 р. між позивачем та відповідачем в особі директора Мойсеєва Павла Вікторовича було укладено договір поставки товару №6.

Відповідно до умов договору п.1.1. позивачем була здійснена поставка товару, а відповідач зобов"язався прийняти товар та оплатити його вартість.

Умовами договору п.3.3.1. встановлювався термін оплати на протязі 14 днів з моменту поставки товару.

Позивачем згідно умов договору в період з 24.05.2007 р. по 10.01.2008 р. було здійснено поставку товару на загальну суму 30 683,19 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними за вказаний період.

Відповідачем в порушення умов договору, фінансові зобов"язання були виконані лише частково, згідно банківських виписок за період з 01.06.2007 р. по 03.07.2008 р., в розмірі 18 941,68 грн.

Відповідачем сума заборгованості в розмірі 11 741,51 грн. сплачена не була, в зв"язку чим, позивач неодноразово звертався до відповідача про сплату суми боргу.

19.05.2008 р. від відповідача на адресу позивача надійшов лист, в якому ПП "Альянс" зобов"язався погасити борг перед відповідачем до 31.05.2008 р., однак сума боргу сплачена так і не була.

Отже борг відповідача перед позивачем становить 11 741,51 грн.

Відповідно до п.1 ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншій строк оплати товару.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по поставці товару відповідачу та дії відповідача по його прийняттю за визначеною ціною, та його частковий розрахунок свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отриману продукцію.

Заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується листом ПП "Альянс" від 19.05.2008 р., актом звірки між позивачем та відповідачем за період з 24.05.2007 р. по 01.09.2009 р. та іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), або в семиденний строк з моменту предявлення вимоги про оплату.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

Відповідач доказів щодо проведення розрахунків з позивачем, всупереч вимогам ст.33 ГПК України та ухвал від 20.08.2009 р. та 22.09.2009 р. суду не надав.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 741,51 грн. - основного боргу є обґрунтованими і підтвердженні наданими доказами у повному об"ємі, тому підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат на підставі ст.49 ГПК України.

Клопотання позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 545,70 грн. - три відсотки річних; 1408,92 грн. - пені; 2000,00 грн. -моральної шкоди; 930,00 грн. - витрат за надання правової допомоги та 2000,00 грн. - упущеної вигоди підлягає задоволенню на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

Керуючись ст.ст.525, 526, 527, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Альянс" (м.Бершадь, вул. Пархоменка, 27, Вінницька обл., код ЄДРПОУ 25498834) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інд. код. НОМЕР_1 ) 11 741,51 грн. - основного боргу; 117,41 грн. витрат повязаних зі сплатою державного мита та 141,43 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення з відповідача 545,70 грн. - три відсотки річних; 1408,92 грн. - пені; 2000,00 грн. -моральної шкоди; 930,00 грн. - витрат за надання правової допомоги та 2000,00 грн. - упущеної вигоди провадження припинити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Рішення направити сторонам.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 16 жовтня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (АДРЕСА_1)

3 - відповідачу (м.Бершадь, вул. Пархоменка, 27, Вінницька обл.)