Рішення № 54074559, 07.12.2015, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/870/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 грудня 2015 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого - судді Тучинської Н.В.

секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт від 29 листопада 2013 року. Відповідно до умов Угоди позивач надав відповідачеві кредит в розмірі 14537 гривень 50 копійок строком на 24 місяці у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку на споживчі цілі зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % на місяць (18.00 % на рік) на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 31 листопада 2015 року. Відповідач своє зобов'язання по щомісячному платежу для погашення заборгованості по кредиту, процентів та інших витрат належним чином не виконав. Станом на 21 квітня 2015 року у ОСОБА_1 утворилася перед Банком заборгованість за кредитом. Користуючись своїм правом на дострокове повернення всієї суми кредиту, 05 жовтня 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 21439 гривень 54 копійки, в тому числі: 12589 гривень 95 копійок заборгованість за кредитом, 1341 гривня 14 копійок заборгованість по процентах за користування кредитом, 2517 гривень 95 копійок заборгованість по комісії за користування кредитом, 4990 гривень 50 копійок штраф, передбачений п. 2.2. Генеральної угоди.

Представник позивача у судові засідання 16 жовтня, 29 жовтня, 11 листопада, 23 листопада та 07 грудня 2015 року не зявився.

Представник позивача ОСОБА_2, який підписав позовну заяву і діяв на підставі довіреності № 3913-О від 25 жовтня 2012 року (а.с. 34), разом з позовом подав клопотання про розгляд справи без участі представника банку, не заперечив проти постановлення заочного рішення (а.с. 37).

Згадана вище довіреність представника позивача припинена з 23 жовтня 2015 року і не зареєстрована (а.с. 58, 59, 65).

В той же час, клопотання про розгляд справи без участі представника позивача було подано представником, який мав на той момент повноваження, а тому суд, з урахуванням прав, передбачених ст.. 27 та ч. 2 ст. 158 ЦПК України, ухвалив про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 зявився у судове засідання 29 жовтня 2015 року і заявив про необхідність присутності представника з банку.

У наступні судові засідання відповідач не зявлявся, хоча кожного разу належним чином був повідомлений про день, час і місце судового розгляду (а.с. 49, 55, 64), не повідомив суд про причини неявки і не просив розглядати справу за його відсутності.

Судом на підставі ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України ухвалено провести заочний розгляд справи.

Розглянувши справу в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 підлягають до повного задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України передбачено право кожної особи у порядку, встановленому цивільно-процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у договірних правовідносинах на підставі Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт від 29 листопада 2013 року (а.с. 7), яка була укладена з метою створення вигідних умов для виконання ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором № SAMDN50000022981768 від 07 серпня 2008 року.

Предметом договору є строковий кредит в сумі 14537 гривень 50 копійок, які відповідач отримав шляхом перерахування кредитних коштів на платіжну картку на споживчі цілі, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. ОСОБА_1 зобовязувався погашати заборгованість за кредитом з 01 по 25 число кожного місяця шляхом надання банку коштів у сумі 727 гривень 46 копійок (щомісячний платіж) та здійснити останнє погашення кредиту не пізніше 30 листопада 2015 року.

Невідємною частиною Договору є Умови і Правила надання банківських послуг (зворот а.с. 6).

Позичальник зобовязувався погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором (п. 2.1 Генеральної угоди та п. 2.1.1.5.5 Умов та Провил надання банківських послуг (зворот а.с. 6)).

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Пунктом 2.5 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і Правил надання продукту кредитних карт, передбачено, що позичальник зобовязується повернути суму кредиту, процентів та винагороди відповідно до Генеральної угоди та Умов і правил (п. 2.1.1.5.6 Умов і правил надання банківських послуг (зворот а.с. 26)).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. З наданими Банком умовами кредитування відповідач погодився про що ствердив своїм підписом у заяві та Генеральній угоді (зворот а.с.6, а.с. 7).

Розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 5) доведено, що відповідач позичальник ОСОБА_1 своєчасно не надавав Банку грошові кошти для погашення заборгованості та тривалий час, не виконував свої зобов'язання по кредитному договору. Із розрахунку заборгованості вбачається, що останнє погашення кредиту позичальник здійснював у грудні 2014 року (а.с. 5).

Отже, вимога позивача про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитом в сумі 12589 гривень 95 копійок (тіло кредиту) підлягає до повного задоволення.

Статтею 536 та частиною 1 статті 1054, статтею 1056-1 ЦК України, а також умовами Договору передбачено, що за користування чужими грошовими коштами позичальник має сплачувати відсотки.

За користування кредитом Банк нараховує позичальнику відсотки у розмірах, передбачених «Тарифами Банку» із розрахунку 360 календарних днів у році, що передбачено п. 2.1.1.12.6 Правил користування платіжною карткою (зворот а.с. 29).

Пунктом 2.1 Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до умов і правил надання продукту кредитних карт від 29 листопада 2013 року (а.с. 7) встановлений розмір відсотків за користування кредитом 1,5 % у місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

Розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 5) доведено, що ОСОБА_1 з моменту отримання кредиту і до моменту звернення банку в суд із цим позовом допустив заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі 1341 гривня 14 копійок.

У п. 2.1.1.5.5 Умов і Правил надання банківських послуг передбачено зобовязання Позичальника погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором (зворот а.с. 26).

Станом на 21 квітня 2015 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 2517 гривень 95 копійок (а.с. 5).

Пунктом 2.2. Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і Правил надання продукту кредитних карт, передбачено, що відповідно до ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України при порушенні позичальником строків погашення заборгованості, вказаних у Генеральній угоді, Умовах і правилах, більше ніж на 31 день, по зобовязаннях строк яких не настав, сторони погодили, що строк повернення кредиту рахується 32-ий день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по кредиту, починаючи з 32-го дня порушення, рахується простроченою. Позичальник сплачує банку штраф у сумі 4990 гривень 50 копійок (розмір штрафних санкцій, списаних ОСОБА_1 за кредитним договором № SAMDN50000022981768 від 07 серпня 2008 року (п. 1.1.1 Генеральної угоди)).

Представник позивача у позовній заяві просить стягнути із ОСОБА_1 штраф, передбачений п. 2.2. Генеральної угоди, в розмірі 4990 гривень 50 копійок.

Суд вважає цю вимогу такою, що підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 добровільно погодився на укладення Генеральної угоди з метою списання штрафних санкцій за попереднім договором кредиту № SAMDN50000022981768 від 07 серпня 2008 року, періодично здійснював погашення кредиту, а отже, не вважав запропоновані Банком умови Генеральної угоди несправедливими.

За таких обставин, у разі невиконання зобовязань за договором, на вимогу Банку позичальник зобовязаний виконати зобовязання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплатити винагороди банку, а тому грошова вимога позивача до ОСОБА_1 є обґрунтованою та такою що відповідає вимогам закону.

Частиною 2 ст. 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за його порушення.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 та ч. 1 ст. 1050, ст. 1052 ЦК України та п. 2.1.1.12.11 Умов і правил надання банківських послуг (а.с. 30), Банк - позивач у справі має право в разі порушення позичальником умов Кредитного договору, зокрема, створенні простроченої заборгованості, чи створенні реальної загрози невиконання позичальником своїх зобов`язань за Договором, вимагати дострокового виконання боргових зобовязань у цілому або у визначеній банком частині.

Із розрахунку заборгованості за договором кредиту від 29 листопада 2013 року (а.с. 5) станом на 21 квітня 2015 року вбачається, що останній щомісячний платіж ОСОБА_1 було здійснено у грудні 2014 року.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобовязань за договором, не погашає заборгованість, яка виникла, чим порушує зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

До судових витрат відносяться, зокрема, судовий збір (ст. 79 ЦПК України) При зверненні до суду з цим позовом позивачем було сплачено 1218 гривень судового збору (а.с. 1,2).

Тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1218 гривень судових витрат.

Керуючись Генеральною угодою від 29 листопада 2013 року, Умовами і Правилами надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року № СП-2010-256, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 549-552, 611, 612, 615, 626, 628, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215, 224, 226, ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії АА № 470757, виданий Мурованокуриловецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 22 квітня 1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, рах. (для погашення заборгованості та відшкодування судових витрат) № 29092829003111) заборгованість по кредиту в розмірі 21439 (двадцять одна тисяча чотириста тридцять девять) гривень 54 копійки, а також судові витрати в сумі 1218 (тисяча двісті вісімнадцять) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: ______