Постанова № 54068616, 02.12.2015, Рубіжанський міський суд Луганської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2015 року Провадження №2-а/425/94/15

Справа №425/4163/15-а

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Мирошникової О.Ш.,

за участю секретаря Кулішової О.С.,

за відсутністю сторін, розглянувши у приміщенні Рубіжанського міського суду Луганської області в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжному Луганської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, -

встановив:

17 листопада ОСОБА_1 звернулася до Рубіжанського міського суду Луганської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжному Луганської області, в якому просить суд визнати протиправними дії УПФУ в місті Рубіжному щодо відмови в перерахунку пенсії та зобовязати УПФУ в місті Рубіжному здійснити з 02.10.2015 року перерахунок пенсії в розмірі 89 відсотків від суми заробітної плати з урахуванням всіх виплат, в тому числі інших виплат (індексація та матеріальна допомога), відображених в довідці про складові заробітної плати від 02.10.2015 року.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що з 2010 року їй призначено пенсію за віком у розмірі 89% від суми заробітної плати згідно Закону України «Про державну службу», дані про розмір заробітної плати позивача для розрахунку пенсії були взяті із документів, які на час призначення пенсії не містили повного розрахунку її заробітної плати. 02.10.2015 року позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням інших виплат, визначених у довідці від 02.10.2015 року, однак 16.10.2015 року їй було відмовлено, оскільки статтею 37 Закону України «Про державну службу» інші виплати, як складові заробітної плати державного службовця, не передбачені. Позивач не погодившись з відмовою УПФУ у місті Рубіжне звернулася до суду з цим позовом.

В судове засідання позивач не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням наявним у справі. 02.12.2015 року позивач через канцелярію суду надала заяву, в якій вона просить суд розглянути справу без її участі в порядку письмового провадження (а.с. 23).

Представник відповідача в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, 27.11.2015 року подала суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких просить слухати справу за відсутності представника відповідача, також зазначає, що УПФУ позовних вимог не визнає та заперечує проти них, зазначає, що дії УПФУ у м. Рубіжне були правомірними, позивачу з 08.09.2010 року була призначена пенсія за віком згідно Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». 02.10.2015 року позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням «інших виплат», котрі зазначені у довідці про складові заробітної плати. Відповідач вважає, що робити перерахунок пенсії позивачу виходячи з 89% від суми заробітної плати не має правових підстав, тому як нова редакція статті 37 Закону України «Про державну службу» не містить раніше діючих положень, які дозволяли встановлювати цей розмір. Також, сплачені позивачу матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та грошова винагорода, як складові заробітної плати державного службовця не передбачені ст. 33 Закону України «Про державну службу», тому вони й не були враховані при обчисленні пенсії позивачу відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», також не врахована матеріальна допомога, оскільки постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 року, якою визначено розмір виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, матеріальна допомога не передбачена, також зазначеною Постановою № 865 передбачено перерахунок пенсії працюючого державного службовця з місяця підвищення розміру заробітної плати, однак протягом 2014-2015 років Кабінетом Міністрів України не приймалося рішення щодо підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям, тому робити перерахунок пенсії з урахуванням інших виплат не має правових підстав, в звязку з чим просять відмовити в задоволені позову. Також, в запереченнях представник відповідача зазначає, що згідно п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених, зокрема, Законами України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування» не призначаються, раніше призначені не перераховуються. Додатково в запереченнях представник відповідача зазначає, що до суду позивач звернулася 17.11.2015 року, про порушення свого права вона повинна була дізнатися з моменту призначення пенсії 08.09.2010 року, тому нею пропущено строк звернення до суду та її позовні вимоги повинні бути залишені без розгляду (а.с. 18-21).

Відповідно до ст. 41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у даній справі, скористалися правом заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд розглядає адміністративну справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши адміністративну справу в межах заявлених позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в адміністративній справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 08.09.2010 року ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком згідно з Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (а.с. 8-10).

02.10.2015 року позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням інших виплат, визначених в довідці від 02.10.2015 року про заробітну плату за період роботи з 01.11.2008 року по 31.10.2010 року згідно Закону України «Про державну службу» (а.с. 5, 6-7).

З вказаної довідки № 6/3286 від 02.10.2015 року вбачається, що за період з 01.09.2008 року по 31.08.2010 року інші виплати становили 18389,84 гривні, а саме:

-Матеріальна допомога на оздоровлення 4272,88 гривень;

-Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань 4681,38 гривень;

-Індексація грошових доходів 1680,10 гривень;

-Грошова винагорода 7755,48 гривень.

У довідці № 6/3286 від 02.10.2015 року зазначено, що на всі виплати, включені у довідку, нараховано страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування; сума заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування становить 20706,00 гривень; довідка видана на підставі особових рахунків (особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату) (а.с. 6-7).

16.10.2015 року УПФУ у місті Рубіжному в Луганській області листом № 128/З-14 від 16.10.2015 року відмовило позивачу в перерахунку пенсії, з якого вбачається, що матеріальна допомога на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода за сумлінну працю не передбачені Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення, визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 року № 865 (зі змінами згідно Постанови КМУ від 25.03.2014 року № 112), тому матеріальна допомога та індексація не враховуються при обчисленні пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», також зазначено, що раніше призначені пенсії не перераховуються з 01.06.2015 року згідно п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213(а.с. 9-10).

Відповідно ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше як 10 років, здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про державну службу».

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 року (в редакції на час виникнення спірних правовідносин час призначення пенсії позивачу), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків не менше 25 років, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин час призначення пенсії позивачу) заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір Заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

У ст. 2 Закону України «Про оплату праці» визначена структура заробітної плати, яка складається:

- основна заробітна плата винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці, встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

- додаткова заробітна плата винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, повязані з виконанням виробничих завдань і функцій;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

У наказі Державного комітету статистики України «Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати» від 13.01.2004 року № 5 визначено, що структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, зокрема, до додаткової заробітної плати належать: доплати, надбавки, премії, винагороди, виплати, у тому числі компенсаційні, та інші грошові і матеріальні виплати, суми виплат, повязані з індексацією заробітної плати, матеріальна допомога, яка надається всім або більшості працівників, та виплати соціального характеру.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин час призначення пенсії позивачу), заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплата за виконання обовязків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин час призначення пенсії позивачу), до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обовязкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Аналізуючи вищенаведені положення законів, суд приходить до висновку, що матеріальна допомога та суми виплат, повязані з індексацією заробітної плати входять до системи оплати праці державних службовців.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»(в редакції на час виникнення спірних правовідносин час призначення пенсії позивачу), до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема:

1)суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

2)суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, а за період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум;

3)суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за змістом вище наведених норм законів, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично нараховані та сплачені єдиний внесок на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, враховуються до заробітку (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 20.02.2012 року в справі № 21-430а11, від 14.05.2013 року в справі № 21-125а13, від 28.05.2013 року в справі № 21-97а13, в яких визначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Відповідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до Постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження форми довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» № 19-11 від 30.10.2008 року було встановлено обовязкові реквізити довідки про заробітну плату, в тому числі встановлено складові заробітної плати, які враховуються під час призначення (перерахунку) пенсії.

Постановою Правління Пенсійного фонду України «Про виконання рішення окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 2а-4753/2670» № 5-1 від 14.02.2011 року було затверджено нову форму довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», в якій зазначено, що інші виплати є складовими заробітної плати та з усіх виплат, які вказані в цій довідці, нараховуються і сплачуються страхові внески, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Отже, суд приходить до висновку, що пенсія позивачу має бути обчислена із заробітної плати, яку вона фактично отримувала останні 24 календарні місяці роботи перед зверненням за пенсією за період з 01.09.2008 року по 31.08.2010 року, в тому числі й з урахуванням інших виплат у розмірі 18389,84 гривень, з яких фактично було нараховано та сплачено страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Тому, судом відхиляються заперечення представника відповідача, що матеріальна допомога, індексація та грошова винагорода не включаються до складу заробітної плати позивача та не враховуються при обчисленні розміру його пенсії, за безпідставністю.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії УПФУ в місті Рубіжному з приводу відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії згідно Закону України «Про державну службу» з урахуванням всіх виплат, у тому числі інших виплат (індексації, матеріальної допомоги та грошової винагороди), які зазначені у довідці № 6/3286 від 02.10.2015 року про складові заробітної плати є протиправними.

Відповідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у звязку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Як зазначалося судом вище, позивачу було призначено пенсію з 08.09.2010 року та як вбачається з листа відповідача від 16.10.2015 року № 128/З-14 пенсія була призначена позивачу з урахуванням довідки від 07.09.2010 року, з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням інших виплат за період з 01.09.2008 року по 31.08.2010 року, які зазначені у довідці № 6/3286 від 02.10.2015 року, позивач звернулася до відповідача 02.10.2015 року.

Як вбачається з прохальної частини позову позивач просить зобовязати відповідача здійснити перерахунок з дня звернення до відповідача з 02.10.2015 року.

Відповідно ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Відповідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що порушене право позивача на перерахунок її пенсії на підставі довідки № 6/3286 від 02.10.2015 року підлягає відновленню з дати звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з 02.10.2015 року, в звязку з тим, що позивач звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії та надала зазначену довідку відповідачеві тільки 02.10.2015 року.

Враховуючи, що порушення прав позивача відповідачем триває і про це порушення позивач дізналася з моменту відмови УПФУ у м. Рубіжному в перерахунку їй пенсії, тобто з 16.10.2015 року, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду, тому відхиляються заперечення представника відповідача, що позивачем пропущено строк звернення до суду та її позовна заява повинна бути залишена без розгляду.

Також, судом відхиляються заперечення представника відповідача, що згідно п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених, зокрема, Законами України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування» не призначаються, раніше призначені не перераховуються, виходячи з такого.

Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» було прийнято Верховною Радою України 02.03.2015 року, який набрав чинності 28.03.2015 року, окремі положення 01.04.2015 року.

У п. 5 Прикінцевих положень цього Закону визначено питання призначення пенсій, які призначаються відповідно, зокрема, до Законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування».

У цій справі спірним є питання перерахунку пенсії позивачу, призначеної 08.09.2010 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльностісуб'єктавладнихповноважень обов'язокщодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 46 Конституції України встановлює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити повністю та визнати протиправними дії УПФУ у місті Рубіжному щодо відмови в перерахунку пенсії та зобовязати УПФУ у місті Рубіжному здійснити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням всіх складових заробітної плати, зазначених у довідці № 6/3286 від 02.10.2015 року з 02.10.2015 року.

Позивач не вимагає компенсації за понесені ним судові витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом адміністративної справи. Відповідач є державною установою, тому суд вважає можливим у відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

Суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на наступне.

Розпорядженням Вищого адміністративного суду України від 01.12.2014 року «Про внесення змін до розпорядження Вищого адміністративного суду України від 02.09.2014 року № 193 «Про забезпечення розгляду адміністративних справ, підсудних адміністративним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції», абзац четвертий пункту 1 розпорядження Вищого адміністративного суду України від 02.09.2014 року № 193 визнано таким, що втратив чинність. Роботу Донецького апеляційного адміністративного суду відновлено у місті Краматорську Донецької області (місцезнаходження суду: 84301, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Марата, 15, будівля Художньої школи).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 71, 94, 99, 100, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжному Луганської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжному Луганської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Зобовязати Управління Пенсійного Фонду України в місті Рубіжному Луганської області здійснити ОСОБА_1 з 02 жовтня 2015 року перерахунок пенсії в розмірі 89 відсотків від суми заробітної плати з урахуванням всіх складових заробітної плати, які зазначені у довідці № 6/3286 від 02.10.2015 рокупро складові заробітної плати (за останні 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради Луганської області.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.Ш. Мирошникова