Справа № 370/1247/14 Головуючий у І інстанції Тандир О.В.Провадження № 22-ц/780/5099/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 01.12.2015
РІШЕННЯ
Іменем України
01 грудня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - Іванової І.В.,
суддів - Сліпченка О.І., Волохова Л.А.
при секретарі - Петленко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 17 червня 2015 року у справі за первісним позовом ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Порше Мобіліті» про захист прав споживачів, визнання недійсними умов кредитування та кредитного договору,-
в с т а н о в и л а :
У червні 2015 року ТОВ «Порше Мобіліті» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та збитків за кредитним договором від 07.06.2012 року посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2, який є позичальником та відповідачка ОСОБА_3 поручитель, умови кредитного договору не виконують, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку останні в добровільному порядку не погашають, а тому позивач просив стягнути з відповідачів на його користь основну суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 184542, 45 грн., збитки у розмірі 11339, 64 грн., штраф у розмірі 35904, 95 грн., 3% річних в розмірі 451, 31 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2322, 39 грн. та судові витрати у розмірі 660 грн.
Відповідачем ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву до ТОВ «Порше Мобіліті» про захист прав споживачів, визнання недійсними п.п.1.3; 1.3.1; 1.3.2; п.2.4 загальних умов кредитування кредитного договору від 07.06.2012 року, визнання недійсним цбого кредитного договору від 07.06.2012 року, посилаючись на те, що вищевказаний кредитний договір суперечить нормам чинного ЦК України а також ст.ст.11, 18, 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» та ст.6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а тому просить про вищевикладене.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 17 червня 2015 року позовні вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» - основну суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 184542, 45 грн., збитки у розмірі 11339, 64 грн., штраф у розмірі 35904, 95 грн., 3 % річних у розмірі 451, 31 грн.
Крім того, стягнуто в рівних частинах з відповідачів на користь позивача судові витрати у розмірі 2982, 39 грн.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсними п.п.1.3; 1.3.1; 1.3.2; п.2.4 загальних умов кредитування кредитного договору та визнати кредитний договір недійсним.
Апелянт посилається на те, що суд не повністю розглянув обставини, які мають значення для справи щодо заявлених зустрічних позовних вимог, не витребував та не дослідив правильність проведення розрахунку суми боргу та не врахував що ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору.
За змістом ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Порше Мобіліті», суд першої інстанції виходив із доведеності факту невиконання відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань за укладеним кредитним договором і набуття у зв'язку з цим позивачем права стягнути солідарно з відповідачів заборгованості за кредитом, нарахованих процентів та штрафних санкцій відповідно до умов кредитного договору, оскільки відповідачка ОСОБА_3, як поручитель, відповідає в солідарному з основним боржником порядку перед кредитором, позивачем у справі. При цьому підстави для визнання договору поруки припиненим - відсутні.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що зростання курсу долару США до гривні протягом строку дії кредитного договору, саме по собі не є підставою для визнання недійсними положень договору, відповідно до яких погашення кредиту повинно здійснюватись в гривні у перерахунку до долару США та визнання недійсним самого кредитного договору.
Такі висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими.
Судом встановлено, що 07.06.2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті», який відповідно до свідоцтва №ІК №58 від 02.07.2009 року зареєстрований як фінансова установа згідно розпорядження Держфінпослуг та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 50004797 відповідно до умов якого позивач зобовязався надати відповідачеві ОСОБА_2 кредит у сумі 179 524,79 грн., що еквівалентно на дату укладання договору 22 190,95 доларів США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки VW, модель CaddyGP Kombi, кузов №WV2ZZZ2KZCX125556, обєм двигуна 1968 куб. см., рік випуску 2012, а відповідач зобов'язався прийняти кредитні кошти, належним чином використовувати та повернути позивачеві кредит у повному обсязі шляхом здійснення щомісячних платежів відповідно до договору та згідно із графіком погашення кредиту, що становить невідємну частину договору (а.с.12-15).
Крім того, 07.06.2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_3 укладено договір поруки відповідно до умов якого відповідачка виступає поручителем за зобовязаннями відповідача ОСОБА_2 та несе солідарну відповідальність за виконання всіх зобовязань позичальника на підставі або у звязку з договором або будь якою його невідємною частиною, в повному обсязі відшкодовує всі платежі, що підлягають сплаті у відповідності до договору протягом 10 робочих днів з моменту отримання відповідного письмового повідомлення від компанії тощо ( а.с.15 ).
Крім того, 15.06.2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 укладено договір застави, за яким для забезпечення виконання зобов'язань за договором відповідачем ОСОБА_2 було передано у заставу автомобіль марки VW, модель CaddyGP Kombi, кузов №WV2ZZZ2KZCX125556, обєм двигуна 1968 куб. см., рік випуску 2012, заставною вартістю 211 205,63 грн. ( а.с.19-22).
Відповідач ОСОБА_2, починаючи з серпня 2012 року, перестав виконувати свої зобовязання за договором, не сплатив кредитні платежі за серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року та листопад 2012 року, що відповідно до п. 3.2.1. умов договору дало позивачу підстави для визнання терміну повернення кредиту таким, що настав.
25.01.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет застави, яким вимоги позивача станом на момент вчинення виконавчого напису мали бути задоволені в розмірі 225 019,55 грн. ( а.с.26).
29.01.2013 року відкрито виконавче провадження за вищевказаним виконавчим написом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 боргу в сумі 225019,55 грн. ( а.с.27).
22.05.2013 року державним виконавцем було вилучено предмет застави та 23.12.2013 року реалізовано за результатом аукціону за 122 900 грн. (а.с.28,29).
За результатом виконавчого провадження та реалізації предмета застави, з урахуванням витрат на вчинення виконавчих дій та сплати виконавчого збору, з відповідача ОСОБА_2 було стягнуто на користь позивача 93 229,11 грн.
При цьому, судом встановлено, що станом на 22.05.2014 року, з урахуванням сплачених кредитних платежів, часткового погашення заборгованості за договором за рахунок звернення стягнення на предмет застави в розмірі 93 229,11 грн., основна сума заборгованості становить 184 542, 45 грн., з яких сума кредиту, яка підлягає сплаті становить 183 032, 43 грн., плата за користування кредитом 1510,02 грн.; збитки заподіяні позивачу у звязку з неналежним виконанням умов договору включаючи 20% ПДВ становить 11339, 64 грн.; штраф у розмірі 35904, 95 грн. та 3% річних у розмірі 451, 31 грн., а також судові вирати у розмірі 660 грн., з яких 460 грн. витрати на правову допомогу, 200 грн. - витрати повязані з явкою до суду.
Стаття 628 ЦК України означає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч.2 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
Згідно із п. 2 ч. 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача.
Відповідно до ст.ст. 524, 525,526 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Матеріалами справи підтверджується, що умови кредитного договору були погоджені сторонами та затверджені їх підписами під договором. Сторони своїм вільним волевиявленням визначили умови кредитного договору.
Своїм підписом у договорі ОСОБА_2 підтвердив факт надання йому повної інформації про умови кредитування та погодження з цими умовами, в т.ч. щодо надання кредиту, валюти кредиту, відсоткової ставки, його погашення, розміру щомісячної сплати та ін.
Отже позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 до підписання договору, мав можливість ознайомитися з його умовами та не погодитись чи відмовитись від укладання договору, проте договір був підписаний та виконувався сторонами.
Зазначене свідчить про те, що укладений між сторонами по справі кредитний договір відповідає положенням ч.2, 4. ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів".
Враховуючи характер і суть правовідносин, що склалися між сторонами, як це вбачається із наведених вище і встановлених судом обставин, і зважаючи на те, що за обставинами справи, позивачем за первісним позовом дотримані вимоги ч. 2, 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", ТОВ «Порше Мобіліті», зареєстрований як фінансова установа, відповідно до розпорядження Держфінпослуг мав право надавати послуги із надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, без розмежування такої послуги залежно від того чи є такі кошти власними чи залученими виходячи з вимог ст.4 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». При цьому, відповідно до Акту планової виїзної комплексної перевірки ТОВ «Порше Мобіліті» інспекційною групою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.12.2013 року №220/15-4 ФП за період діяльності вказаної ТОВ з 30.09.2010 року по 30.09.2013 року порушень з питань надання фінансових послуг не виявлено, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_2
Доводи апелянта про те, що суд не витребував та не дослідив правильність проведення розрахунку суми боргу не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення позову ТОВ «Порше Мобіліті» в частині стягнення з відповідачів заборгованості, оскільки матеріали справи містять відповідні розрахунки, які відповідачами не спростовані.
При цьому колегія суддів враховує доводи апелянта про те, що суд першої інстанції вирішуючи питання про судові витрати не врахував, що ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення судових витрат на користь позивача з відповідачки ОСОБА_3
Отже за таких обставин колегія суддів вважає, що в решті висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки ґрунтуються на обставинах, які встановлені в судовому засіданні, наданих сторонами доказах, у відповідності з нормами матеріального і процесуального законодавства, підстав для скасування в решті рішення суду в межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись ст.ст. 309,314,316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Макарівського районного суду Київської області від 17 червня 2015 року в частині стягнення з відповідачів судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_3 (місце реєстрації: 24532, Вінницька область, с. Клембівка, вул. Піонерська, 10, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) на користь ТОВ «Порше Мобіліті» (місцезнаходження: 02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, 1В, офіс «В», ідентифікаційний код: 36422974, п/р 26001014076000 в ПАТ «Креді ОСОБА_5», МФО 300379) судові витрати у розмірі 2982, 39 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :
Судове рішення № 54067688, Апеляційний суд Київської області було прийнято 01.12.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 370/1247/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: